Найбільш поширені запитання про категоризацію інсулінозалежних пацієнтів в ЕСОЗ

Завдяки оптимізації процесів роботи ЦБД ЕСОЗ швидкість обробки запитів на кінець 2024 року зросла орієнтовно на 20% у порівнянні з 2023 роком. 1400-1800 запитів за секунду – таким сьогодні є показник обробки запитів у центральній базі даних ЕСОЗ. За результатами моніторингу середній показник безвідмовності системи впродовж минулого року становив 99,8%. 

НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я” не лише регулярно відстежують показники навантаження системи, а й постійно працюють над розширенням її функціональності.

Детальніше переглянути про основні здобутки у сфері адміністрування та оптимізації роботи ЦБД ЕСОЗ за підсумками 2024 року можна за посиланням. Сьогодні ознайомимо із планами покращення продуктивності системи на 2025 рік. 

⚡Проєкт оптимізації БД медичних подій

Плануємо перерозподіл shards, що допоможе горизонтально масштабувати базу даних, тим самим збільшити пропускну спроможність та швидкість читання/запису даних. Це покращить швидкість обробки будь-яких медичних документів. 

Для цього розгортатимемо нову базу даних медичних подій з версією Mongo DB 7, до якої мігруватимуть дані, накопичені з 2018 року. 

Відтак, це не впливатиме на поточну працездатність системи. 

⚡Оновлення архітектури сховища підписного контенту всіх реєстрів ЦБД ЕСОЗ

Переносимо сховище, яке працює на протоколі S3, на нову архітектуру, яка буде враховувати тривалість необхідного зберігання даних і матиме підвищену відмовостійкість. Це також позитивно вплине на швидкість збереження підписного контенту та уніфікує підхід до зберігання даних в цілому. 

⚡Впровадження системи керування резервним копіюванням та відновленням даних 

Для забезпечення інкрементного резервного копіювання і моніторингу баз даних плануємо використовувати рішення від Percona. Вона дозволить спростити роботу для DevOps-фахівців та зменшить вартість адміністрування. Як наслідок, ЦБД ЕСОЗ буде більш підготовлена до нештатних ситуацій, що дозволить у випадку їх виникнення скоротити в рази час відновлення стабільної роботи користувачів. 

⚡Автоскейлінг

Досліджуємо автоскейлінг (автоматичне збільшення кількості pod і надання ресурсів у системі), щоб справлятися із динамічно зростаючим навантаженням у пікові години. 

Плануємо налаштувати автоскейлінг у рамках всієї інфраструктури, де це буде можливо. Як наслідок, зменшиться кількість інцидентів щодо падіння швидкодії системи. 

⚡Перехід на архітектуру HPI 2.0 (Hosted Private Infrastructure, приватна хмара)

Разом з провайдером хостингу дата-центру рівня Tier III впроваджуємо комплексне оновлення інфраструктури, на якій працює ЦБД ЕСОЗ, що дозволить підвищити стабільність та значним чином пришвидшить роботу компонентів системи за рахунок значного оновлення апаратних компонентів до сучасного рівня. 

Підсумовуючи, у 2025 році акценти розвитку ЦБД ЕСОЗ зосереджені на підвищенні її продуктивності, безпеки та адаптивності до зростаючих потреб користувачів. Одночасно із цим впровадження новітніх засобів безпеки та оновлення до більш сучасних протоколів з’єднання підвищать захищеність даних користувачів і стійкість до кібератак. Завдяки цьому електронна система охорони здоров’я стане ще зручнішою для всіх учасників медичної екосистеми.

ДП “Електронне здоров’я” затвердило нову редакцію договору про підключення медичних інформаційних систем (МІС) до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ). Укладення такого договору є обов’язковим для будь-якої МІС, що підключається до ЦБД ЕСОЗ.

Зокрема, було оновлено умови надання послуг МІС для медичних та аптечних закладів. Також змінено умови припинення доступу МІС до ЦБД ЕСОЗ у разі непройденого повторного або додаткового тестування, розширено перелік документів, який подається разом із заявою про приєднання МІС до ЦБД ЕСОЗ, а також уточнено гарантований рівень технічної підтримки користувачів. 

Основні зміни: 

➡️Якість сервісу МІС для кінцевого користувача мають бути не гірші, ніж визначені в договорі про підключення

Відтепер договір між МІС і медзакладом чи аптекою повинен обов’язково явно визначати умови щодо технічної та інформаційної підтримки користувачів. При цьому умови надання підтримки мають бути не гірші, ніж визначені у договорі про підключення МІС. 

Нагадуємо, що МІС має забезпечити веб-сайт, на якому розміщуються інструкції та навчальні матеріали для користувачів МІС, контакти служби підтримки. 

Також звернення до служби підтримки МІС мають обов’язково реєструватися через відповідну систему (наприклад, JIRA helpdesk тощо), яка обліковуватиме проблему чи питання, рішення, час звернення та відповіді тощо. 

➡️Посилили вимоги до підзвітності роботи оператора МІС 

Оператор МІС зобов’язаний надавати інформацію, пояснення, документи на запит технічного адміністратора (ДП “Електронне здоровʼя”) впродовж 5 робочих днів з дати його отримання (якщо інший термін не встановлено у запиті).

➡️Оновили вимоги щодо безперебійної роботи МІС 

У договорі визначено чіткий перелік мінімальних умов для роботи МІС впродовж доби. Так, МІС має працювати 96% часу за добу (без урахування планової недоступності роботи МІС та недоступності у зв’язку із зовнішніми факторами).

Детальніше переглядайте умови нового  договору підключення за посиланням.

Нова редакція договору набирає чинності 14 липня 2025 року. 

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.