Пацієнти, які вакцинувались проти COVID-19 за кордоном, можуть сформувати сертифікат у Дії

Нещодавно eZdorovya випала нагода поспілкуватися з командою Марта БОТ, серед її очільників: Дмитро Сергєєв – CEO Open Data Lab – Ukraine, Вікторія Євдокімова – фахівчиня з комунікацій проєкту “Медбот Марта”, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Маріупольської міської ради, Сергій Сергєєв- Керівник проєкту “Медбот Марта”.

Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, коротко про себе та основні напрямки роботи Вашої компанії. 

• Дмитро: Доброго дня. Ми – команда, що створили Марта БОТ ( https://martabot.pro/ ). Наша команда розпочала працювати над проеєктом ще 20 травня 2018 го року. Через назву місяця російською, так і назвали: «бот Марта».

Основними напрямками нашої діяльності є Smart–city та еHealth. Один з вдалих наших кейсів – медичний портал міста Маріуполь, де вже є змога слідкувати за медичною інфраструктурою міста. Наразі ним користуються понад 135 000 мешканців на місяць. Ще один вдалий проєкт – Медбот Марта, яка доповнює наданий спектр послуг і стрімко розвивається не лише в Маріуполі, а й в інших містах України. Також займаємось впровадженням МІС у всіх медзакладах Маріуполя.

 Як у Вас виникла ідея створення боту?

• Вікторія: В березні 2018-го року ми запустили новий канал комунікаціїй, який дозволяє інформувати пацієнтів про можливості медреформи. Був саме початковий період її трансформації і в усіх виникало безліч питань про декларації, сімейного лікаря, первинну допомогу, тощо. І Марта допомогла відповісти на стандартні питання та знизити кількість частих запитань до медичного персоналу.Це був перший етап впровадження Марти, далі відбувся ребрендинг, де ми оновили інформацію про Марту, розширили список запитань та додали вакцинацію. Також суттєво розширили сам функціонал – тепер комунікувати можна не лише через Facebook, а й через інші месенджери (Viber, Telegram). Щодня Марта стає більш популярною в багатьох містах України.

  Зараз дуже важливо займатись медичними сервісами, а не тільки медичними послугами, щоб медичний заклад теж отримував зворотній зв’язок безпосередньо від пацієнтів. 

Що надихнуло Вас на створення боту?

• Вікторія: Закоханість у медичну галузь загалом. Та, безсумнівно, потреба в популяризації реформи первинної ланки. Щоб передбачити питання: “А що буде далі?” та інформувати про нові впровадження. Ми ефективно розвиваємо медпортал Маріуполя і отримуэмо велику кількість однотипних питань, які вирішувались в зручному та доступному форматі за допомогою створення боту.

Ми допомогли багатьом користувачам знайти своїх лікарів та зрозуміти переваги медреформи для кожного.

В чому ключове завдання вашої розробки? Розкажіть, будь ласка, про ідею та використання.

• Сергій: В Марті ми створили зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. В роботі використовуємо державні реєстри відкритих даних. Наприклад, реєстр НСЗУ. Ми є одним з перших успішних прикладів монетизації відкритих даних у медицині. Також, крім реєстрів НСЗУ, використовуємо європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ. Якими уже користуються в 35 країнах.

Завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з eHealth, медбот Марта дозволяє знизити навантаження на лікаря. Через Бот можна записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. В Марті окремо є функціонал для інформування пацієнтів про їхні права. Також є окремий розділ, присвячений профілактиці захворювань.  

Як користуватися Ботом Марта?

• Сергій: Наразі аудиторія боту – 35 000 користувачів. Підключитись, до боту дуже просто – треба перейти за посиланням на сайт – https://martabot.pro/ та обрати зручний месенджер для комунікації. Реєструватись через сайт не потрібно – одразу вибираєте месенджер і далі сценарій, по якому буде надаватись інформація конкретно по вашому регіону.

Наразі доступна комунікація через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Доступне безкоштовне використання по всій Україні.

Чи аналізували ви основну аудиторію користувачів? Якого віку люди найчастіше цікавляться Мартою?

• Сергій: Основна аудиторія 25-45 років. Коли розпочали інформаційну кампанію про коронавірус – дізналися, що підлітки також є окремою групою користувачів боту.

До прикладу, ми раніше не думали, що їх так цікавить медична сфера. А тепер вони за допомогою боту мають змогу більше дізнатись про вакцини, права пацієнта, як вибрати лікаря. Це пов’язано з форматом комунікації боту з користувачами:  ми використовуємо доброзичливі звернення, смайли та гарне графічне оформлення. Це максимально наближено до живого спілкування, і таким чином користувачі охоче спілкуються з ботом. Ми так само аналізували аудиторію і шукали цей баланс спілкування навіть серед вибору емодзі.

Як саме Бот Марта інтегровано з медичними інформаційними системами?

• Cергій: В МедБот Марта є частина функціоналу, який зв’язаний з МІС (нагадування про прийом, результати аналізів, запис до лікаря тощо), але є й послуги, які надаються незалежно від МІС. А саме – оцінка медсервісу, опитування щодо рівня медико-санітарної грамотності, відповіді на часті запитання щодо медреформи, права пацієнтів, підписка на індивідуальну розсилку тощо. Функціонал медботу дозволяє моніторити та аналізувати якість медичного сервісу, економить фінанси та надає керівникам медзакладів та муніципалітетам нові інструменти для розбудови медичної інфраструктури.

• Дмитро: Значна частина функціоналу медботу дійсно доступна всім користувачам, незалежно від МІС, міста чи області України. Але є частина, яка доступна лише в містах, де він інтегрований з МІС. Тому в наших планах зробити всі функції бота доступними для всіх українців.

 Як в умовах пандемії COVID-19 ви адаптували функціонал Марти?

• Вікторія: В кінці березня, коли була незрозуміла ситуація навколо нового вірусу, як і для жителів, так і для лікарів потрібно було розповісти про те, що таке коронавірус і як себе захистити.

Тоді ми розпочали інформувати ще й про коронавірус. Можна було перевірити статистику, як в світі, так і в Україні та певних містах. Проте, з аналізу розсилок ми зрозуміли, що таке інформування згодом стало неефективним, тому ми постійно адаптуємо зміни в функціоналі відповідно до запитів користувачів.

Комунікація в Марті проводиться на основі аналізу світового досвіду та рішень, які ми застосовуємо в нашому функціоналі. Регулярно проводимо опитування серед наших прихильників та втілюємо найцікавіші рішення, запропоновані користувачами. Таким чином, сервіс розбудовується відповідно до запитів самих користувачів, щоб нести для них максимальну цінність.

Марта дозволяє робити розсилку та опитування серед понад 30 000 осіб. Це в свою чергу дозволяє робити репрезентативну вибірку по регіонам/віку/статі бачити результати роботи медзакладів та ефективно оцінювати ключові тенденції.

Чи помітили ви позитивне ставлення в пацієнтів до медреформи після впровадження боту? Можливо, більша кількість населення почала укладати декларації?

• Дмитро: Подання інформації про медреформу в боті було цілком доступним та зрозумілим, тому прочитавши це, більшість користувачів підписали декларації. В умовах пандемії частина боту, де інформується про первинну ланку досі залишається актуальною. І про декларації, і про медичні послуги ми також досі інформуємо. Та наразі розширюємо функціонал стосовно переваг підключення вторинної ланки до реформи. Ми бачимо, що саме це інформування повертає довіру до лікарів і до медицини в цілому.

Розкажіть, будь ласка, про майбутні плани Мед боту Марта.

• Сергій: Більшість ідей нам підказали самі користувачі. Ми популяризуємо електронний кабінет пацієнта за рахунок сервісу «Медбот Марта». Щоб організація прийому була зручною та комфортною для всіх. Це допомагає контролювати скупчення людей і навантаження на лікарів та медзаклади.

Також плануємо розвивати сервіс на загальнонаціональному рівні. Активно ведемо розробку функціоналу спільно з медичними інформаційними системами. 

Плануємо масштабувати використання сервісів НСЗУ, щоб інформувати пацієнтів про сімейних лікарів. Наприклад, якщо пацієнт бажає укласти (чи переукласти) декларацію – буде видно, які лікарі є доступними в його місті або найближчих медзаклада. Якщо знаєте ПІБ лікаряі, зможете дізнатися, чи є в нього вільні місця для укладення декларацій та одразу отримуєте інформацію про пакет документів, необхідні контактні дані, які потрібні для укладання.

Якщо лікар звільниться чи переїде – пацієнтові прийде повідомлення про необхідність переобрати сімейного лікаря. Доступно та повністю безкоштовно в будь-якому регіоні України.

А про те, як користуватись ботом можете переглянути у інструкції – https://www.youtube.com/channel/UCzC1YRqI7O68_zAzs_U5rhQ

В електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 360 тисяч активних користувачів із понад 17 тисяч медичних закладів. Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, сертифікати про вакцинацію, одужання, електронні лікарняні та ін. 

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням та чи не з рекордною швидкістю росту даних у світі: щосекунди вона обробляє понад 1,3 тисячі запитів. На сьогодні ця цифра відповідає показникам працездатності ЦБД до повномасштабного вторгнення та свідчить про те, що система відповідає поточному навантаженню та вимогам системи охорони здоровʼя. За динамічним ростом електронних медичних записів даних можна стежити на дашбордах Національної служби здоров’я. Так, з кожним днем система наповнюється майже 4 мільйонами медичних записів, а це – десятки тисяч рецептів, направлень, медичних висновків тощо. 

ЕСОЗ є двокомпонентною та складається з центральної бази даних (державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватні компоненти). Саме медичні інформаційні системи дають змогу лікарям  зареєструватися в ЕСОЗ та здійснювати автоматизований обмін даними з центральною базою даних, яку своєю чергою адмініструє ДП “Електронне здоров’я” та відповідає за забезпечення її безперебійної роботи. 

У разі виникнення такої потреби – фахівці ДП завжди готові надати консультацію МІС щодо вирішення тих чи інших технічних проблем, які перешкоджають комфортній роботі лікарів та фармацевтів у системі. Своєю чергою, провайдери МІС зобовʼязані інформувати адміністратора про появу будь-яких технічних проблем на стороні МІС та надавати належну технічну підтримку користувачам. Це обовʼязкова вимога, передбачена договором про підключення МІС.

Сьогодні ми нагадаємо, як діяти, якщо ви зіштовхнулися з затримками у роботі ЕСОЗ.

Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ

У разі виникнення затримок у роботі МІС/ЕСОЗ рекомендуємо слідувати наступному алгоритму:

1. Перевірте спроможність власного компʼютера та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота системи повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря.
2. Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано додатково. Додатково на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.
3. Якщо на робочому місці все гаразд, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому  закладі.
4. У разі, якщо МІС не може самостійно вирішити проблему, або ця проблема знаходиться в площині ЦБД – МІС сформує необхідний технічний запит до підтримки ЦБД ЕСОЗ. Дякуємо за співпрацю!

Актуальні та точні дані – ядро сучасної української системи охорони здоровʼя, а повна інформація про стан здоровʼя пацієнта – запорука його ефективного лікування.

Іноді в процесі лікування у різних закладах охорони здоровʼя пацієнт та його лікарі можуть зіштовхуватися з тим, що певна інформація про здоровʼя пацієнта не відображається у лікарському кабінеті в медичній інформаційній системі (МІС).

Лікарі можуть повʼязувати цю проблему з тим, що між різними МІС відсутній обмін даними, однак це не так. Адже всі дані, які лікарі вносять до електронної системи охорони здоровʼя, зберігаються на центральному рівні, тобто у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Так, за умови, що дані були коректно внесені та передані в ЦБД, лікар чи інший медичний працівник, який відповідає за лікування пацієнта, може переглянути їх, керуючись відповідними правами доступу.

То чому все ж виникають ситуації, коли лікар «не бачить» записи, внесені до ЕСОЗ іншими медичними працівниками?

• Лікар, який хоче переглянути дані, не має відповідного доступу

Зауважимо, що медичні працівники мають доступ лише до тих даних і в тому обсязі, який необхідний для надання медичної послуги. 

Так, наприклад, майже повний доступ до даних про здоровʼя пацієнта має лише лікар первинної допомоги, з яким пацієнт має діючу декларацію. При цьому інші лікарі в межах одного закладу можуть у разі клінічної потреби переглядати медичні записи пацієнта, внесені колегами. 

Якщо медичний працівник у ході лікування потребує доступу до певних медичних даних пацієнта, для цього необхідно надіслати відповідний запит до системи, який пацієнт особисто підтверджує через код у смс. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві.

Водночас зауважимо, що доступ до чутливих медичних даних пацієнта (РПП, СНІД, ВІЛ тощо) не має жоден лікар, навіть сімейний. А право на перегляд таких даних можна отримати виключно за спеціальною процедурою.

Саме тому пацієнтам важливо мати метод автентифікації в системі за номером телефону – адже це безпосередній спосіб контролю доступу до їх медичної інформації. А у разі зміни чи втрати номеру телефона – поновити інформацію.

Серед іншого нагадаємо, що для перегляду медичних записів в електронній медичній картці пацієнта необхідно здійснити авторизацію в ЕСОЗ, а не лише в медичній інформаційній системі.

• Лікар не здійснив відправку даних до ЕСОЗ

Нагадуємо, що внесення даних до МІС не означає їх відправку до центральної бази даних ЕСОЗ.

Важливо пам’ятати, що лише підписані та передані до системи дані будуть доступні для відображення іншим лікарям в електронній медичній картці пацієнта (за наявності в них відповідного доступу).

Декілька рекомендацій щодо того, як коректно відправити дані та уникнути можливих помилок:

✔️Обов’язково перевіряйте в медичній інформаційній системі, чи є позитивним статус надсилання медичних записів в ЕСОЗ. Якщо статус запису «Не відправлено» чи «До відправки» тощо – не забудьте здійснити їх відправлення.

✔️Іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ. 

✔️За можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.

• Лікар переглянув не всі дані

Існують випадки, коли за запитом лікаря, внаслідок автоматичної верифікації чи після перевірки НСЗУ система обʼєднує декілька електронних медичних карток пацієнта. Зазвичай це буває у разі виявлення дублів чи у разі обʼєднання записів неідентифікованого пацієнта з карткою ідентифікованого пацієнта.

У такому разі дані не «переносяться» з однієї картки до іншої, а «приєднуються» до основної. Через це під час здійснення пошуку інформації медичний працівник може не звернути увагу на таку картку. В інтерфейсі медичної інформаційної системи вона може відображатися як «Приєднана», «Архівна» тощо. 

Додатково нагадаємо: у разі виникнення будь-яких проблем у роботі з ЕСОЗ рекомендуємо звернутись до технічної підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі. Фахівці та консультанти МІС допоможуть із вирішенням технічних проблем або спрямують запит на розгляд фахівцям підтримки ЦБД.