

Існує хибне переконання, що лікарі вторинної ланки у порівнянні з лікарями первинки значно обмежені у роботі з пацієнтом в ЕСОЗ. Зокрема, деколи доводиться чути, що зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ чи виписати е-направлення на безоплатну медпослугу може лише сімейний лікар. Однак це не відповідає дійсності.
Сьогодні розвіюємо найбільш поширені міфи про те, що не може робити з пацієнтом в ЕСОЗ лікар вторинки у порівнянні з лікарем первинки.
Міф#1 Тільки лікар первинки може здійснити пошук, зареєструвати та оновити запис про пацієнта в ЕСОЗ
Реальність👉 Це може зробити БУДЬ-ЯКИЙ зареєстрований та авторизований лікар. Перед початком реєстрації пацієнта в ЕСОЗ, медпрацівники здійснюють пошук пацієнта в ЕСОЗ і перевіряють, чи він ще не зареєстрований. Це можуть зробити як лікарі первинки, так і лікарі вторинки.
Крім того, лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта. Також пошук пацієнта може здійснити працівник «реєстратури».
Для реєстрації пацієнта в ЕСОЗ не потрібно укладати декларацію з сімейним лікарем. Відтак, реєстрацію можуть здійснювати як лікарі первинної, так і лікарі вторинної ланок. Також подати запит на реєстрацію може і середній медпрацівник, але підписати його може тільки лікар.
Загалом лікарі “вторинки” та “первинки” мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта.
Нагадуємо, що детальну інформацію про реєстрацію пацієнта в ЕСОЗ можна переглянути на .
Міф#2 Лікар вторинної ланки не може виписати е-направлення на безоплатні медпослуги у рамках Програми медичних гарантій, тільки сімейний лікар
Реальність👉Електронне направлення виписує той лікар, якому потрібні результати того чи іншого обстеження для оцінки стану здоров’я пацієнта, підтвердження або спростування діагнозу. Це може бути лікар, який надає або первинну допомогу (сімейний лікар, терапевт, педіатр), або лікар, який надає спеціалізовану допомогу, такий як: хірург, гастроентеролог, невролог та інші.
Технічна можливість створювати в електронній системі охорони здоров’я направлення є у будь-якого лікаря, зареєстрованого в ЕСОЗ, незалежно від форми власності закладу чи спеціальності лікаря. Лікуючий лікар не повинен відправляти пацієнта за направленням до сімейного лікаря.
Зауважимо, що медзаклад для надання послуги за е-направленням не має вимагати у пацієнта інформаційну довідку про таке направлення.
Нагадуємо, що порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я регулюється Наказом № 586 від 28.02.2020.
Міф#3 Лікар спеціалізованої ланки взагалі не може переглянути медичні записи пацієнта в ЕСОЗ
Реальність👉 Лікар спеціалізованої ланки може переглядати записи, автором яких він є сам, працівники його ж закладу або будь-які інші записи, дозвіл на які дав пацієнт. Детальніше про доступ до даних пацієнта в ЕСОЗ переглядайте у вебінарі.
Міф#4 Лікарі вторинки не виписують е-рецепт на рецептурні лікарські засоби
Реальність👉Лікарі-спеціалісти, які працюють на вторинній ланці, мають змогу призначати ліки з використанням е-рецепту і успішно це роблять. Про це свідчать відкриті дані НСЗУ, згідно з якими понад 350 тис. е-рецептів лікарі-спеціалісти вже створили в січні-лютому цього року.
Зазначимо, що призначаючи ліки пацієнту, лікар-спеціаліст пропонує йому на вибір – електронний або паперовий рецепт. Якщо пацієнт обирає е-рецепт – лікар виписує його у системі. Ліки у рамках програми реімбурсації видаються лише на підставі е-рецепту. Є окремі напрямки, у межах яких рецепти виписують виключно лікарі “первинки”, а є такі, – де можуть виписувати як лікарі “вторинки”, так і “первинки”.
Міф#5 МВТН формують тільки лікарі первинної ланки
Реальність👉 Той лікар, який проводив експертизу з тимчасової непрацездатності, і формує МВТН. Для проведення такої експертизи лікарі вторинки не повинні скеровувати пацієнтів до сімейних лікарів, а проводити її самостійно. Це є одним із проявів пацієнтоцентричного підходу, коли пацієнт, наприклад, після консультації в районній лікарні не матиме потреби додатково звертатися до свого сімейного лікаря.
Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius.
Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.
В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах.
В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту.
Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар.
В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору.
Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.
Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.
Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини.
В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.
Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.
Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів.
До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається.
Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля .
Коли безпосередньо працюєш з програмою в лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу.
Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи.
Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему.
Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити.
В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів.
В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.
Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко.
В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!