З 1 листопада відпуск наркотичних (психотропних) ліків почне здійснюватись за рецептом: що потрібно знати пацієнтам про нововедення

Від сьогодні відпуск наркотичних (психотропних) лікарських засобів почав здійснюватися за електронним рецептом.
Мова йде про лікарські засоби, обіг яких є суворо обмеженим на державному рівні. Нині ці препарати можна придбати в аптеці виключно за рецептом на спеціальному бланку форми № 3.
У медичній практиці ці ліки застосовуються зокрема і для знеболення больових симптомів у пацієнтів, які проходять складне лікування – при онкологічних захворюваннях, тяжких травмах, серцево-судинних захворюваннях, а також при наданні паліативної допомоги.
Отримати електронний рецепт на наркотичний (психотропний) лікарський засіб можна на прийомі в лікаря, що відповідає за лікування пацієнта. Це може бути як сімейний лікар, так і вузькопрофільний спеціаліст – хірург, онколог чи невролог. Втім, якщо лікар поки не працює з ЕСОЗ або є технічні складнощі, пов’язані з відсутністю електроенергії тощо, на перехідному періоді він зможе виписати пацієнту паперовий рецепт на спеціальному рецептурному бланку.
Для отримання е-рецепта потрібно бути зареєстрованим в електронній системі охорони здоровʼя. Проте зауважимо, що для отримання е-рецепта не обовʼязково мати декларацію з сімейним лікарем.
З випискою електронного рецепта пацієнту надійде смс із номером електронного рецепта та унікальним кодом підтвердження, які необхідно повідомити фармацевту в аптеці для отримання препаратів, призначених за рецептом. Термін дії такого рецепта становить 10 днів від дня його виписування.
Отримати наркотичний лікарський препарат за рецептом як і раніше можна в тій аптеці, яка має відповідну ліцензію на відпуск наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Також рекомендуємо
15 Листопада 2021

Що таке Телемедицина?
Як сьогодні телемедичні технології роблять медичні послуги доступнішими
Телемедицина – це комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються під час надання медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв’язку для обміну інформацією. Крім цього, телемедичний напрям включає діджитал-освіту лікарів та пацієнтів, медичні інформаційні послуги та самообслуговування через цифрові комунікаційні технології.
🔷 Телемедицина допомагає зв’язати не тільки пацієнта та лікаря, але й надає можливість лікарям спілкуватися, навчатися та обмінюватися досвідом.
🔷 Наразі перспективним напрямком у телемедицині є телеконсультації у віддалених містах та селах, за допомогою яких фахівці можуть надавати профільні рекомендації колегам та консультувати пацієнтів.
🔷 Учора пройшов Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. З цієї нагоди пропонуємо розглянути, як сьогодні телемедичні технології у світі можуть допомогти пацієнтам, до прикладу, з цукровим діабетом. Зазвичай, пацієнти з таким діагнозом мають вдома свій глюкометр. Проаналізувавши аналіз крові за допомогою пристрою, можна сповістити лікаря зручним засобом зв’язку про результати та домовитись з ним про відео-консультацію. Впродовж відео-консультації пацієнт може отримати відповідні рекомендації та характеристику свого стану здоров’я. Після консультації лікар може скласти відповідні призначення та надіслати їх пацієнту.
🔷 Сервіси, що впроваджуються в електронній системі здоров’я в Україні, також допомагають зробити медичні послуги більш доступними. Так, електронний рецепт значно спрощує процес виписки та отримання препаратів інсуліну.
Пацієнт може звернутися до ендокринолога для створення індивідуального плану лікування в електронній системі охорони здоров’я.
Перший е-рецепт на інсулін виписує лікар-ендокринолог, який приймає амбулаторно.
Повторний рецепт зможе також виписати сімейний лікар. До кого звертатись за повторним рецептом – пацієнт обирає самостійно.
👉🏻 Таким чином, електронний інструмент усуває необхідність для пацієнта, що проживає у віддаленій місцевості, регулярно відвідувати ендокринолога задля отримання необхідних призначень.

4 Березня 2022
Уже понад 500 колег-медиків з різних країн світу готові надавати медичну допомогу в Україні.
Через реєстраційну форму уже зареєструвалось понад 500 іноземних медичних працівників.
Це лікарі, медичні сестри та парамедики з країн Європейського союзу, Великобританії, Швейцарії, Туреччини, Азербайджану, Ізраїлю, США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки, Індії, Йорданії, Бразилії та інших країн, які виявили бажання приїхати до України та разом з українськими лікарями допомагати постраждалим.
📎Реєстрація надалі залишається відкритою. Усю необхідну інформацію про реєстрацію, та контакти національних координаторів можна дізнатись за посиланням-
📎 Фінансово допомогти можете здійснити на офіційні рахунки Міністерства охорони здоров’я, перелік яких доступний за посиланням-
Щиро вдячні всі партнерам та колегам, які підтримують українських медиків та медицину у цей надважливий час!
Все буде Україна! 🇺🇦
12 Вересня 2023

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

21 Грудня 2022

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

 Відповідно до наказу Адміністратора від 20.12.2022 №76, ураховуючи виявлену невідповідність низки функціональних можливостей МІС актуальним технічним вимогам, прийнято рішення щодо відключення визначеного функціонала медичних інформаційних систем “HealthTech” та “МІТІС “ДНІПРО-МТ”у термін до 20.02.2023 від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я. 

Обсяг функціональних можливостей, який не відповідає технічним вимогам та буде відключений від ЦБД ЕСОЗ у МІС “HealthTech”:

  • 3.1.2 Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП;
  • 3.1.3 Вимоги до управління видами та місцями надання послуг НМП;
  • 3.1.7 Вимоги до управління ліцензіями НМП;
  • 3.7.4 Вимоги до статусу верифікації пацієнта;
  • 3.10 Модуль “План лікування”;
  • 3.13 Вимоги до роботи з довідниками, номенклатурами та класифікаторами;
  • 3.15 Вимоги до роботи з клінічними оцінками та категоріями пацієнтів.

Обсяг функціональних можливостей, який не відповідає технічним вимогам та буде відключений від ЦБД ЕСОЗ у МІС “МІТІС “ДНІПРО-МТ””:

  • 3.1.2 Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП;
  • 3.1.3 Вимоги до управління видами та місцями надання послуг НМП;
  • 3.1.6. Вимоги до перегляду декларацій про вибір лікаря ПМД в НМП ПМД (тип закладу “PRIMARY_CARE”);
  • 3.1.7 Вимоги до управління ліцензіями НМП;
  • 3.2.1. Вимоги до роботи з деклараціями;
  • 3.2.6 Вимоги до функціоналу перевірки та взяття в обробку ЕН НМП;
  • 3.2.7 Вимоги до погашення ЕН лікарем ПМД;
  • 3.7.4 Вимоги до статусу верифікації пацієнта;
  • 3.9 Модуль “Виписування електронного рецепту”;
  • 3.10 Модуль “План лікування”;
  • 3.11.6 Вимоги до роботи з епізодом медичної допомоги; 
  • 3.11.7 Вимоги до роботи із пакетом взаємодії;
  • 3.13 Вимоги до роботи з довідниками, номенклатурами та класифікаторами;
  • 3.15 Вимоги до роботи з клінічними оцінками та категоріями пацієнтів.

Так, у разі зменшення обсягу функціональних можливостей МІС від, якою користуються заклади охорони здоров’я, фізичні особи – підприємці, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (надалі – заклад охорони здоров’я), мають право:

– обрати для роботи в електронній системі охорони здоров’я інший МІС відповідно до алгоритму вибору МІС; 

– розірвати договір з Оператором МІС та/або провести претензійно позовну роботу щодо невиконання, неналежного виконання договору Оператором МІС;

– продовжити співпрацю з МІС у частині функціоналу, що не підключений до ЕСОЗ.