В Україні стартував розширений неонатальний скринінг новонароджених на 21 орфанне захворювання

17 жовтня цього року в Україні розпочато проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених на 21 рідкісне захворювання. Це комплексне обстеження для своєчасного виявлення спадкових і вроджених захворювань.
Пілотний запуск стартував на базі двох регіональних центрів неонатального скринінгу – Національної дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ”, Львівського перинатального центру та експертного центру – Національної дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ”.
Так, послуга вже доступна у 12 регіонах України: м. Києві, Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.
Попередньо в Україні усі новонароджені безоплатно перевірялися на 4 спадкові хвороби – гіпотиреоз, фенілкетонурія, адреногенітальний синдром, муковісцидоз. З жовтня діагностику розширено до можливості виявлення 21 орфанного захворювання.
Увесь процес неонатального скринінгу супроводжується та фіксується в електронній системі охорони здоровʼя: від реєстрації новонародженого та взяття зразків крові лікарем до обробки направлення лаборантом та фіксування діагностичного звіту за результатами досліджень.
Розширення програми неонатального скринінгу та цифровізація процесів дозволять своєчасно виявити ризики орфанних захворювань у немовляти та якнайшвидше запобігти їх клінічним проявам. Адже своєчасно виявлене та вчасно розпочате лікування дозволяє запобігти розвитку хвороби та створює умови для тривалого і повноцінного життя пацієнтів.
Дякуємо усій команді впровадження за злагоджену співпрацю та ефективне втілення
Також рекомендуємо
19 Серпня 2022
Перші телемедичні платформи вже працюють в Україні
В Україні пройшли успішне випробування два телемедичні проєкти: система Teledoc Health, що надає можливості віртуальної допомоги, та телемедична платформа нейросенсорної реабілітації Rehabilitation Gaming System, яка за допомогою гаджетів допомагає комплексно лікувати пацієнтів із пошкодженням мозку та опорно-рухового апарату.
💻 Впровадження телемедичних інновацій в Україні змінює філософію української медицини – стиль роботи лікарів і їхні взаємовідносини з пацієнтом. Тепер це консультативні можливості від кращих медичних спеціалістів світу. Телемедицина надає лікарям нові унікальні можливості особистісного розвитку.
📲 Основні функції платформи Teledoc Health виконує робот Litev3 – девайс, що максимально наближає віртуальні відвідування до реальних. За допомогою вбудованої керованої камери дуже високої роздільної здатності можна ретельно обстежувати пацієнта, вимірювати температуру, тиск та під’єднувати діагностичне обладнання тощо. Система надає можливість у деяких випадках повністю замістити роботу медперсоналу і може самостійно рухатись та передавати дані для консиліумного рішення по лікуванню кожного хворого.
🖥 Уже вісім таких пристроїв працюють в п’яти містах України, створивши синергічну мережу провідних закладів охорони здоров’я. Планується розширення мережі до тридцяти пристроїв.
💻 Платформа Rehabilitation Gaming System – це телереабілітація для підвищення якості життя людей з пошкодженням мозку та опорно-рухового апарату. Проєкт адаптований до конкретних потреб кожного окремого пацієнта від гострої до хронічної фази після пошкодження головного мозку.
📲 В ігровій формі за допомогою звичайного гаджету хворий виконує прості вправи. Рухи пацієнта програмуються, по кожному розробляється спеціальна програма, яка фіксує динаміку і враховує помилки, у графіках і в процентному вимірі. Це справжній прорив у лікуванні пацієнтів з дитячим церебральним паралічем, хворобою Альцгеймера тощо. Це також допомога пацієнтам, які отримали різні травми, контузії, порушення мозкової діяльності внаслідок поранень та вибухів, під час бойових дій.
🖥 Платформа Solo забезпечує захист інформації, що є найважливішою умовою роботи проєктів телемедицини, особливо в умовах воєнного стану.
Чому лікар "не бачить" даних про пацієнта в ЕСОЗ
14 Липня 2023
Що робити, якщо лікар не бачить даних в електронній медичній картці пацієнта в ЕСОЗ?

Актуальні та точні дані – ядро сучасної української системи охорони здоровʼя, а повна інформація про стан здоровʼя пацієнта – запорука його ефективного лікування.

Іноді в процесі лікування у різних закладах охорони здоровʼя пацієнт та його лікарі можуть зіштовхуватися з тим, що певна інформація про здоровʼя пацієнта не відображається у лікарському кабінеті в медичній інформаційній системі (МІС).

Лікарі можуть повʼязувати цю проблему з тим, що між різними МІС відсутній обмін даними, однак це не так. Адже всі дані, які лікарі вносять до електронної системи охорони здоровʼя, зберігаються на центральному рівні, тобто у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Так, за умови, що дані були коректно внесені та передані в ЦБД, лікар чи інший медичний працівник, який відповідає за лікування пацієнта, може переглянути їх, керуючись відповідними правами доступу.

То чому все ж виникають ситуації, коли лікар «не бачить» записи, внесені до ЕСОЗ іншими медичними працівниками?

 

  • Лікар, який хоче переглянути дані, не має відповідного доступу

 

Зауважимо, що медичні працівники мають доступ лише до тих даних і в тому обсязі, який необхідний для надання медичної послуги. 

Так, наприклад, майже повний доступ до даних про здоровʼя пацієнта має лише лікар первинної допомоги, з яким пацієнт має діючу декларацію. При цьому інші лікарі в межах одного закладу можуть у разі клінічної потреби переглядати медичні записи пацієнта, внесені колегами. 

Якщо медичний працівник у ході лікування потребує доступу до певних медичних даних пацієнта, для цього необхідно надіслати відповідний запит до системи, який пацієнт особисто підтверджує через код у смс. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві.

Водночас зауважимо, що доступ до чутливих медичних даних пацієнта (РПП, СНІД, ВІЛ тощо) не має жоден лікар, навіть сімейний. А право на перегляд таких даних можна отримати виключно за спеціальною процедурою.

Саме тому пацієнтам важливо мати метод автентифікації в системі за номером телефону – адже це безпосередній спосіб контролю доступу до їх медичної інформації. А у разі зміни чи втрати номеру телефона – поновити інформацію.

Серед іншого нагадаємо, що для перегляду медичних записів в електронній медичній картці пацієнта необхідно здійснити авторизацію в ЕСОЗ, а не лише в медичній інформаційній системі.

 

  • Лікар не здійснив відправку даних до ЕСОЗ

 

Нагадуємо, що внесення даних до МІС не означає їх відправку до центральної бази даних ЕСОЗ.

Важливо пам’ятати, що лише підписані та передані до системи дані будуть доступні для відображення іншим лікарям в електронній медичній картці пацієнта (за наявності в них відповідного доступу).

Декілька рекомендацій щодо того, як коректно відправити дані та уникнути можливих помилок:

✔️Обов’язково перевіряйте в медичній інформаційній системі, чи є позитивним статус надсилання медичних записів в ЕСОЗ. Якщо статус запису «Не відправлено» чи «До відправки» тощо – не забудьте здійснити їх відправлення.

✔️Іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ. 

✔️За можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.

 

  • Лікар переглянув не всі дані

 

Існують випадки, коли за запитом лікаря, внаслідок автоматичної верифікації чи після перевірки НСЗУ система обʼєднує декілька електронних медичних карток пацієнта. Зазвичай це буває у разі виявлення дублів чи у разі обʼєднання записів неідентифікованого пацієнта з карткою ідентифікованого пацієнта.

У такому разі дані не «переносяться» з однієї картки до іншої, а «приєднуються» до основної. Через це під час здійснення пошуку інформації медичний працівник може не звернути увагу на таку картку. В інтерфейсі медичної інформаційної системи вона може відображатися як «Приєднана», «Архівна» тощо. 

Додатково нагадаємо: у разі виникнення будь-яких проблем у роботі з ЕСОЗ рекомендуємо звернутись до технічної підтримки медичної інформаційної системи, яка встановлена у вашому закладі. Фахівці та консультанти МІС допоможуть із вирішенням технічних проблем або спрямують запит на розгляд фахівцям підтримки ЦБД.

19 Вересня 2022
ЕСОЗ: що потрібно знати приватним медичним закладам про підключення
Нині законодавством передбачається, що всі заклади, а також фізичні особи-підприємці, які здійснюють медичну практику, мають до кінця року зареєструватися в національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Пропонуємо детальніше розглянути цю вимогу, а також необхідні умови та кроки підготовки для роботи з електронною системою охорони здоровʼя.
❓Чому це важливо?
Сьогодні електронна система охорони здоровʼя – наймасштабніша ІТ-система в Україні, в якій зареєстровано близько 35 мільйонів українців, працюють близько 300 тисяч медичних та аптечних працівників та вже внесено понад 900 мільйонів медичних записів.
Поступова цифровізація медичної сфери дозволить сформувати єдиний простір медичних даних, що, своєю чергою, має низку переваг як для пацієнтів, так і для медичних працівників.
Так, повна інформація про здоровʼя пацієнта буде зберігатися централізовано та захищено. За потреби та згоди пацієнта доступ до такої інформації зможе мати кожен лікар, до якого звертається пацієнт – як державної клініки, так і приватний спеціаліст. Це дозволить фахівцям розуміти повну картину стану здоровʼя пацієнта, його історію захворювання, супутні хвороби без пошуку давніх паперових карток, медичних довідок, досліджень та ін.
Лікарі, своєю чергою, отримають доступ до сучасної високотехнологічної системи, в якій інтегровані актуальні міжнародні довідники та класифікатори, забезпечена можливість автоматичних перевірок, впроваджені шаблони та цифрові інструменти: електронні рецепти, направлення, медичні висновки про непрацездатність та багато іншого.
❓Які зміни чекати, кого стосуються вимоги та як підготуватися?
Поточними Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики передбачається, що всі заклади, які отримали ліцензію на медичну практику, повинні до 31 грудня 2022 року зареєструватися та вносити дані до електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Дізнатись більше про підключення приватних закладів до ЕСОЗ можете за посиланням:
16 Березня 2023
Які дані доведеться вносити до ЕСОЗ в обовʼязковому порядку?
До 31 березня 2023 року всі заклади системи охорони здоровʼ я мають почати працювати в електронній системі охорони здоровʼя – ЕСОЗ.
📌 Ця вимога передбачена Ліцензійними вимогами провадження господарської діяльності з медичної практики та поширюється на всіх субʼєктів господарювання.
📌 Так, цифровізація охорони здоровʼя сприятиме формуванню єдиного медичного простору, у якому вся медична інформація про здоровʼя українців буде зберігатися централізовано та захищено.
📌 Чинними вимогами законодавства передбачено, що установи системи охорони здоровʼя мають вносити в електронному вигляді наступну медичну документацію:
1) медичні висновки про тимчасову непрацездатність;
2) медичні висновки про народження;
3) медичні записи осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом COVID-19 (на період дії карантину, встановленого Кабміном, та протягом 30 днів з дня його скасування);
4) починаючи з квітня 2023 року – записи про рецепти на антибактеріальні, наркотичні (психотропні) та загалом всі рецептурні ЛЗ;
5) медичні записи про взаємодію з пацієнтом, на підставі яких формуються медичні висновки та електронні рецепти;
6) медичні записи, записи про направлення та рецепти щодо надання медичних послуг у рамках ПМГ або іншої програми, що фінансується з держбюджету;
7) медичні записи про направлення з метою проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених;
📌 інформацію про результати реабілітаційного обстеження, реабілітаційні втручання, зміни до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану тощо.
📌 Інші медичні записи, не передбачені цим переліком як обовʼязкові, можуть вноситись до ЕСОЗ за рішенням закладу та за згодою пацієнта, отриманою відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
📌 Водночас повний перехід до цифрового обліку усієї медичної документації буде відбуватися поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів.