Як захищені персональні та медичні дані пацієнтів в ЕСОЗ

В електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) з’явився новий функціонал для ведення пацієнтів із цукровим діабетом, які потребують інсулінів. Тепер лікар має категоризувати кожного пацієнта, тобто віднести до певної категорії на основі клінічних показників.
Навіщо це потрібно? Від категорії пацієнта залежить програма реімбурсації, за якою може бути призначений інсулін. Отже, для кожного пацієнта визначається оптимальна лікарська форма такого інсуліну.
Категоризація інсулінозалежних пацієнтів необхідна для більш коректного та ефективного призначення інсулінів та їх подальшого відшкодування за програмою реімбурсації.

Як саме лікарям категоризувати пацієнтів?
Категоризація пацієнтів відбувається на підставі клінічної оцінки: лікар оцінює клінічні та соціальні стани пацієнта. Робити це повинен лікар-ендокринолог. Проте під час воєнного стану визначити категорію може й лікар первинної медичної допомоги, який веде план лікування пацієнта з призначенням інсуліну на основі попереднього аналогічного призначення ендокринолога.
Щоб облікувати категорію пацієнта в ЕСОЗ, лікарю потрібно створити електронний медичний запис “Клінічна оцінка”.
Що таке “Клінічна оцінка” та як її створити?
Лікар оглядає пацієнта, аналізує клінічну історію, підбиває підсумки щодо його стану і робить запис в ЕСОЗ — це і є клінічна оцінка.
Є деякі відмінності у створенні запису про клінічну оцінку ендокринологом та лікарем первинки. Так, лікар-ендокринолог повинен створити запис про поточну Клінічну оцінку ПЕРЕД створенням запису про призначення інсуліну. Це стосується і створення нового плану лікування та призначень у ньому, і створення нових призначень у тому плані лікування, що вже існує.
Лікар первинки також повинен створити запис про клінічну оцінку ПЕРЕД записом про призначення інсуліну, проте його план лікування та призначення в ньому базуються на попередньому аналогічному призначенні ендокринолога.
При створенні призначення на інсулін лікар (в параметрі “Обгрунтування підстав”) обов’язково повинен вказати посилання на актуальний запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта. Це є підтвердженням того, що призначення може бути виписане за відповідною програмою реімбурсації.
Є ситуації, коли лікар повинен завжди створювати новий запис про клінічну оцінку:
- якщо категорія інсулінозалежного пацієнта визначається вперше (немає попереднього запису про клінічну оцінку);
- визначено, що категорія пацієнта змінилась;
- пацієнту визначено категорію, яка НЕ є сталою (навіть якщо попередній запис створений із такою самою категорією).
Якщо поточний запис про категорію пацієнта відноситься до умовно сталої категорії (категорія 10, 7 або 8, див. таблицю 1) і на даний момент лікар визначив, що категорія не змінилася, то новий запис про клінічну оцінку можна не створювати.

Які можуть бути труднощі зі створенням клінічної оцінки?
Клінічна оцінка має посилатися на електронні медичні записи (ЕМЗ), на підставі яких була визначена категорія пацієнта. Посилання на такі ЕМЗ повинні міститися в параметрі “Знахідки” клінічної оцінки
Щоб ЕМЗ справді міг вважатися підставою для клінічної оцінки, він має відповідати певним вимогам — наборам правил. Як лікарю дізнатися ці вимоги? Це має забезпечити медична інформаційна система (МІС), у якій лікар працює. Так, інтерфейс МІС повинен передбачати можливість переглянути набори правил для кожної категорії. Із цим питанням завжди можна звернутися до оператора МІС.
Якщо ж в ЕСОЗ відсутні записи, які мають бути підставою для категорії, лікар може їх створити:
- якщо пацієнт має електронний чи паперовий документ із усіма необхідними даними, лікар може внести їх в ЕСОЗ із зазначенням атрибутів документу;
- якщо такого документу і даних немає, лікар може провести обстеження, з’ясувати потрібну інформацію та створити записи в ЕСОЗ.
Також, як варіант, можна піти альтернативним шляхом: створити в ЕСОЗ запис про клінічну оцінку з категорією 10 “Пацієнти з цукровим діабетом, які потребують інсулінотерапії”. Це свого роду універсальна категорія, яку згодом можна уточнити: направити пацієнта на додаткові обстеження, отримати необхідну інформацію, створити на її основі потрібні медичні записи — і облікувати іншу, актуальну категорію.
Скільки діє запис про клінічну оцінку як підстава для призначення інсуліну?
Лікар може призначати інсулін пацієнтові на підставі запису про клінічну оцінку впродовж періоду, який залежить від категорії. Цей період визначає НСЗУ. Якщо це умовно стала категорія (10, 7 або 8), то інсулін можна призначати, навіть якщо запис був створений доволі давно. Це не скасовує обов’язку лікаря визначати категорію пацієнта перед кожним призначенням, а лише спрощує його роботу. Оскільки якщо категорія 10, 7 чи 8 не змінилась, лікар може не створювати нового запису про клінічну оцінку, а використати як підставу попередній.

Якщо ж йдеться не про сталу категорію, то лише нещодавній запис можна використати як підставу для призначення інсуліну. У такому разі лікар завжди має створювати новий запис про клінічну оцінку — навіть якщо категорія не змінилася (див. таблицю 2).
Де дізнатися більше?
Академія НСЗУ пропонує оновлений курс про ведення електронних медичних записів пацієнтів із діабетом. Переходьте за посиланням та реєструйтеся:
Таблиця 1

Таблиця 2

При внесенні записів про пацієнта в ЕСОЗ поширеними є два види записів про пацієнтів – ідентифікований та неідентифікований.
Понад 35 млн пацієнтів зареєстровані в ЕСОЗ як ідентифіковані пацієнти, тобто вони надали, а медичний працівник вніс всю необхідну персональну інформацію. Одразу після реєстрації пацієнтові можна вносити електронні медичні записи, робити призначення, як наприклад, рецепти або направлення, декларацію про вибір лікаря ПМД тощо. Тільки в таких ситуаціях у закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарі є функціональна можливість зареєструвати електронну медичну картку в ЕСОЗ з усією відомою інформацією.
Однак у випадках:
- ургентної ситуації або при наданні екстреної медичної допомоги, коли пацієнт може не мати жодних документів (паперових чи електронних);
- новонароджених дітей, які ще не мають свого першого документу – свідоцтва про народження;
- коли пацієнт знаходиться в стані, у якому він не має можливості надати інформацію про себе.
Саме у таких випадках створюються записи про неідентифікованих пацієнтів, відповідно медзаклад має можливість зареєструвати надану медичну допомогу, а НСЗУ після її підтвердження умовам закупівлі – оплатити таку допомогу.
Коли пацієнт прийде до тями або його близькі нададуть необхідні документи і відомості чи коли дитина отримає свідоцтво про народження, надавач зобов’язаний провести ідентифікацію пацієнта, знайти його або зареєструвати як ідентифікованого та об’єднати його тимчасову медичну картку з постійною. Таким чином забезпечується повнота і неперервність медичної картки пацієнта, навіть у екстрених випадках.
Ці дії, перелік документів та відомостей, обов’язки медичних працівників та пацієнтів передбачені Наказом МОЗ №2755 “Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я”.
Яка інформація вноситься в ЕСОЗ про неідентифікованого пацієнта?
За можливості або наявності при реєстрації пацієнта як неідентифікованого зазначається така інформація:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- дата та місце народження;
- адреса фактичного місця проживання або перебування;
- контактні дані;
- інформація про довірену особу для повідомлення в екстрених випадках з пацієнтом;
- відомості про альтернативну ідентифікацію, зокрема, ознаки зовнішності неідентифікованого пацієнта (колір очей; колір волосся; орієнтовний зріст; орієнтовний вік; статура; стать; особливі прикмети або сукупність ознак, за якими особа може бути ідентифікована)
- причина реєстрації пацієнта як неідентифікованого.
Хто може реєструвати пацієнта як неідентифікованого?
Неідентифікованих пацієнтів можуть реєструвати ТІЛЬКИ заклади охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах.
Як потім ідентифікувати такого пацієнта?
Кожний запис про неідентифікованого пацієнта у Реєстрі вноситься під внутрішнім номером, який є унікальним ідентифікатором пацієнта у суб’єкта господарювання, який надає медичну допомогу цьому пацієнту. Такий номер може присвоюватися МІС автоматично або вноситися користувачем самостійно (наприклад, номер бірки на руці новонародженого).
Кожному запису про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі присвоюється свій унікальний ідентифікатор, який за можливості повідомляється такому пацієнту або його законному представнику чи родичам, які його супроводжували.
Важливо!
Нагадуємо про важливість об’єднання тимчасової картки з постійною (ідентифікованого пацієнта) задля збереження його медичної історії. Так, наприклад, лікар-педіатр зможе ознайомитися з щепленнями або лікуванням, яке було проведене в пологовому будинку.