Медичні сестри та брати зможуть вносити дані про вакцинацію в ЕСОЗ
Існує хибне переконання, що лікарі вторинної ланки у порівнянні з лікарями первинки значно обмежені у роботі з пацієнтом в ЕСОЗ. Зокрема, деколи доводиться чути, що зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ чи виписати е-направлення на безоплатну медпослугу може лише сімейний лікар. Однак це не відповідає дійсності.
Сьогодні розвіюємо найбільш поширені міфи про те, що не може робити з пацієнтом в ЕСОЗ лікар вторинки у порівнянні з лікарем первинки.
Міф#1 Тільки лікар первинки може здійснити пошук, зареєструвати та оновити запис про пацієнта в ЕСОЗ
Реальність👉 Це може зробити БУДЬ-ЯКИЙ зареєстрований та авторизований лікар. Перед початком реєстрації пацієнта в ЕСОЗ, медпрацівники здійснюють пошук пацієнта в ЕСОЗ і перевіряють, чи він ще не зареєстрований. Це можуть зробити як лікарі первинки, так і лікарі вторинки.
Крім того, лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта. Також пошук пацієнта може здійснити працівник «реєстратури».
Для реєстрації пацієнта в ЕСОЗ не потрібно укладати декларацію з сімейним лікарем. Відтак, реєстрацію можуть здійснювати як лікарі первинної, так і лікарі вторинної ланок. Також подати запит на реєстрацію може і середній медпрацівник, але підписати його може тільки лікар.
Загалом лікарі “вторинки” та “первинки” мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта.
Нагадуємо, що детальну інформацію про реєстрацію пацієнта в ЕСОЗ можна переглянути на .
Міф#2 Лікар вторинної ланки не може виписати е-направлення на безоплатні медпослуги у рамках Програми медичних гарантій, тільки сімейний лікар
Реальність👉Електронне направлення виписує той лікар, якому потрібні результати того чи іншого обстеження для оцінки стану здоров’я пацієнта, підтвердження або спростування діагнозу. Це може бути лікар, який надає або первинну допомогу (сімейний лікар, терапевт, педіатр), або лікар, який надає спеціалізовану допомогу, такий як: хірург, гастроентеролог, невролог та інші.
Технічна можливість створювати в електронній системі охорони здоров’я направлення є у будь-якого лікаря, зареєстрованого в ЕСОЗ, незалежно від форми власності закладу чи спеціальності лікаря. Лікуючий лікар не повинен відправляти пацієнта за направленням до сімейного лікаря.
Зауважимо, що медзаклад для надання послуги за е-направленням не має вимагати у пацієнта інформаційну довідку про таке направлення.
Нагадуємо, що порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я регулюється Наказом № 586 від 28.02.2020.
Міф#3 Лікар спеціалізованої ланки взагалі не може переглянути медичні записи пацієнта в ЕСОЗ
Реальність👉 Лікар спеціалізованої ланки може переглядати записи, автором яких він є сам, працівники його ж закладу або будь-які інші записи, дозвіл на які дав пацієнт. Детальніше про доступ до даних пацієнта в ЕСОЗ переглядайте у вебінарі.
Міф#4 Лікарі вторинки не виписують е-рецепт на рецептурні лікарські засоби
Реальність👉Лікарі-спеціалісти, які працюють на вторинній ланці, мають змогу призначати ліки з використанням е-рецепту і успішно це роблять. Про це свідчать відкриті дані НСЗУ, згідно з якими понад 350 тис. е-рецептів лікарі-спеціалісти вже створили в січні-лютому цього року.
Зазначимо, що призначаючи ліки пацієнту, лікар-спеціаліст пропонує йому на вибір – електронний або паперовий рецепт. Якщо пацієнт обирає е-рецепт – лікар виписує його у системі. Ліки у рамках програми реімбурсації видаються лише на підставі е-рецепту. Є окремі напрямки, у межах яких рецепти виписують виключно лікарі “первинки”, а є такі, – де можуть виписувати як лікарі “вторинки”, так і “первинки”.
Міф#5 МВТН формують тільки лікарі первинної ланки
Реальність👉 Той лікар, який проводив експертизу з тимчасової непрацездатності, і формує МВТН. Для проведення такої експертизи лікарі вторинки не повинні скеровувати пацієнтів до сімейних лікарів, а проводити її самостійно. Це є одним із проявів пацієнтоцентричного підходу, коли пацієнт, наприклад, після консультації в районній лікарні не матиме потреби додатково звертатися до свого сімейного лікаря.