9 млн МВТН сформовано в ЕСОЗ

Під час воєнних дій динаміка внесення даних в електронну систему охорони здоровʼя не така, як це було до війни, проте лікарі продовжують використовувати електронні сервіси, вносити медичні записи та встановлювати нові рекорди в ЕСОЗ!
Дякуємо за вашу віддану працю!
Все буде Україна!🇺🇦
Також рекомендуємо
8 Грудня 2023

Консультації лікаря-спеціаліста, проведення лабораторних або візуальних досліджень українці отримують за електронним направленням. Воно формується лікарем на підставі оцінки стану здоров’я пацієнта та медичних показань.

На сьогодні в електронній системі охорони здоровʼя створено понад 418 мільйонів електронних направлень. Це один із найпопулярніших цифрових сервісів в українській медицині.

Нагадуємо порядок отримання електронного направлення:
– лікар вносить запис про направлення до ЕСОЗ;
– пацієнту приходить смс з номером направлення;
– за бажанням пацієнта лікар може надати копію запису про направлення у паперовій або електронній формі.

Звертаємо увагу, що паперова копія документа видається виключно на прохання пацієнта, вимога її надання є недоцільною та лише марнує час лікаря та пацієнта.

Нагадаємо також алгоритм отримання послуги за електронним направленням:
– пацієнт повідомляє номер направлення працівнику медзакладу, який відповідає за реєстрацію звернень пацієнтів або надає запис про направлення в паперовій формі;
– працівник закладу перевіряє статус направлення в ЕСОЗ та повідомляє пацієнту про можливість отримати послугу за програмою медичних гарантій;
– далі працівник закладу узгоджує з пацієнтом вибір лікаря, а також дату та час, коли пацієнт може отримати послуги за направленням.

Також звертаємо увагу, що є перелік спеціалістів, до яких можна звертатися без електронного направлення.

Це, зокрема, гінеколог, психіатр, стоматолог, нарколог, фтизіатр. Без направлення можна звернутись і до лікаря, у якого ви перебуваєте під медичним наглядом для лікування від хронічних захворювань. Також не потрібно щоразу отримувати направлення до лікуючого спеціаліста, в якого ви проходите лікування.

Окрім того, для отримання екстреної медичної допомоги пацієнту не потрібно ані направлення, ані декларація з лікарем.

21 Грудня 2022

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

 Відповідно до наказу Адміністратора від 20.12.2022 №76, ураховуючи виявлену невідповідність низки функціональних можливостей МІС актуальним технічним вимогам, прийнято рішення щодо відключення визначеного функціонала медичних інформаційних систем “HealthTech” та “МІТІС “ДНІПРО-МТ”у термін до 20.02.2023 від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я. 

Обсяг функціональних можливостей, який не відповідає технічним вимогам та буде відключений від ЦБД ЕСОЗ у МІС “HealthTech”:

  • 3.1.2 Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП;
  • 3.1.3 Вимоги до управління видами та місцями надання послуг НМП;
  • 3.1.7 Вимоги до управління ліцензіями НМП;
  • 3.7.4 Вимоги до статусу верифікації пацієнта;
  • 3.10 Модуль “План лікування”;
  • 3.13 Вимоги до роботи з довідниками, номенклатурами та класифікаторами;
  • 3.15 Вимоги до роботи з клінічними оцінками та категоріями пацієнтів.

Обсяг функціональних можливостей, який не відповідає технічним вимогам та буде відключений від ЦБД ЕСОЗ у МІС “МІТІС “ДНІПРО-МТ””:

  • 3.1.2 Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП;
  • 3.1.3 Вимоги до управління видами та місцями надання послуг НМП;
  • 3.1.6. Вимоги до перегляду декларацій про вибір лікаря ПМД в НМП ПМД (тип закладу “PRIMARY_CARE”);
  • 3.1.7 Вимоги до управління ліцензіями НМП;
  • 3.2.1. Вимоги до роботи з деклараціями;
  • 3.2.6 Вимоги до функціоналу перевірки та взяття в обробку ЕН НМП;
  • 3.2.7 Вимоги до погашення ЕН лікарем ПМД;
  • 3.7.4 Вимоги до статусу верифікації пацієнта;
  • 3.9 Модуль “Виписування електронного рецепту”;
  • 3.10 Модуль “План лікування”;
  • 3.11.6 Вимоги до роботи з епізодом медичної допомоги; 
  • 3.11.7 Вимоги до роботи із пакетом взаємодії;
  • 3.13 Вимоги до роботи з довідниками, номенклатурами та класифікаторами;
  • 3.15 Вимоги до роботи з клінічними оцінками та категоріями пацієнтів.

Так, у разі зменшення обсягу функціональних можливостей МІС від, якою користуються заклади охорони здоров’я, фізичні особи – підприємці, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (надалі – заклад охорони здоров’я), мають право:

– обрати для роботи в електронній системі охорони здоров’я інший МІС відповідно до алгоритму вибору МІС; 

– розірвати договір з Оператором МІС та/або провести претензійно позовну роботу щодо невиконання, неналежного виконання договору Оператором МІС;

– продовжити співпрацю з МІС у частині функціоналу, що не підключений до ЕСОЗ.

19 Червня 2023

Доказова та ефективна реабілітація без бюрократії та паперів стає більш доступною для українців, які через війну потребують відновлення. 

Щоб зробити цей процес більш ефективним і позбавити лікарів паперової рутини, весь реабілітаційний процес супроводжується в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). 

Так, зокрема, з’явився функціонал обліку реабілітаційних втручань за Міжнародною класифікацією функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).

Це значно полегшить і покращить роботу фахівців у мультидисциплінарних реабілітаційних командах, яким вже не доведеться заповнювати паперові журнали про відновлення пацієнта, а відстежувати динаміку реабілітації у реальному часі. 

Лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, ерготерапевти, фізичні терапевти та їх асистенти вже почали вносити до системи інформацію про процедури, призначення, результати реабілітаційних обстежень та інші дані про відновлення пацієнтів за міжнародною класифікацією МКФ. 

За рішенням учасників мультидисциплінарної реабілітаційної команди можна буде коригувати реабілітаційний план для підвищення ефективності реабілітації пацієнта. 

При цьому серед переваг також те, що електронні дані неможливо втратити чи загубити, а за потреби та згодою пацієнта отримати до них доступ зможе медичний фахівець та мультидисциплінарна реабілітаційна команда у будь-якому куточку країни. Тож медичні дані про стан здоровʼя пацієнта будуть надійно збережені та захищені на рівні держави.

З більш детальними матеріалами щодо змін можна ознайомитися нижче:

📍Презентація “Функціонал обліку реабілітаційних процедур в ЕСОЗ” 

📍Розʼяснення. Реабілітація в ЕСОЗ: що змінюється для фахівців з реабілітації

📍 Реабілітація в ЕСОЗ. Поширені питання та відповіді 

23 Грудня 2020
  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Німеччині.

Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP. 

Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року. 

На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.

  • Хто здебільшого фінансує лікарські послуги в Німеччині?

В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.

Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Німеччині? Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? 

Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.

  • Чи правда, що німецькі лікарі лише ставлять діагноз і консультують пацієнтів, а в систему вводять дані статисти чи технічні фахівці?

Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.

  • Як побудовано захист даних в системі?

Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я

Безумовно. Це економічно вигідно.

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? Якщо так, то яким чином?

Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.

  • Який досвід німецьких колег варто перейняти українським лікарям?

Я б виділила декілька пунктів:

В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.

План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.

Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.

Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!