Декілька аспектів щодо роботи з ЕСОЗ в умовах воєнного стану

Існує хибне переконання, що лікарі вторинної ланки у порівнянні з лікарями первинки значно обмежені у роботі з пацієнтом в ЕСОЗ. Зокрема, деколи доводиться чути, що зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ чи виписати е-направлення на безоплатну медпослугу може лише сімейний лікар. Однак це не відповідає дійсності. 

Сьогодні розвіюємо найбільш поширені міфи про те, що не може робити з пацієнтом в ЕСОЗ лікар вторинки у порівнянні з лікарем первинки. 

Міф#1 Тільки лікар первинки може здійснити пошук, зареєструвати та оновити запис про пацієнта в ЕСОЗ 

Реальність👉 Це може зробити БУДЬ-ЯКИЙ зареєстрований та авторизований лікар. Перед початком реєстрації пацієнта в ЕСОЗ, медпрацівники здійснюють пошук пацієнта в ЕСОЗ і перевіряють, чи він ще не зареєстрований. Це можуть зробити як лікарі первинки, так і лікарі вторинки. 

Крім того, лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта. Також пошук пацієнта може здійснити працівник «реєстратури».

Для реєстрації пацієнта в ЕСОЗ не потрібно укладати декларацію з сімейним лікарем. Відтак, реєстрацію можуть здійснювати як лікарі первинної, так і лікарі вторинної ланок. Також подати запит на реєстрацію може і середній медпрацівник, але підписати його може тільки лікар. 

Загалом лікарі “вторинки” та “первинки” мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта. 

Нагадуємо, що детальну інформацію про реєстрацію пацієнта в ЕСОЗ можна переглянути на .

Міф#2 Лікар вторинної ланки не може виписати е-направлення на безоплатні медпослуги у рамках Програми медичних гарантій, тільки  сімейний лікар

Реальність👉Електронне направлення виписує той лікар, якому потрібні результати того чи іншого обстеження для оцінки стану здоров’я пацієнта, підтвердження або спростування діагнозу. Це може бути лікар, який надає або первинну допомогу (сімейний лікар, терапевт, педіатр), або лікар, який надає спеціалізовану допомогу, такий як: хірург, гастроентеролог, невролог та інші. 

Технічна можливість створювати в електронній системі охорони здоров’я направлення є у будь-якого лікаря, зареєстрованого в ЕСОЗ, незалежно від форми власності закладу чи спеціальності лікаря. Лікуючий лікар не повинен відправляти пацієнта за направленням до сімейного лікаря.

Зауважимо, що медзаклад для надання послуги за е-направленням не має вимагати у пацієнта інформаційну довідку про таке направлення. 

Нагадуємо, що порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я регулюється Наказом № 586 від 28.02.2020. 

Міф#3 Лікар спеціалізованої ланки взагалі не може переглянути медичні записи пацієнта в ЕСОЗ

Реальність👉 Лікар спеціалізованої ланки може переглядати записи, автором яких він є сам, працівники його ж закладу або будь-які інші записи, дозвіл на які дав пацієнт. Детальніше про доступ до даних пацієнта в ЕСОЗ переглядайте у вебінарі.

Міф#4 Лікарі вторинки не виписують е-рецепт на рецептурні лікарські засоби 

Реальність👉Лікарі-спеціалісти, які працюють на вторинній ланці, мають змогу призначати ліки з використанням е-рецепту і успішно це роблять. Про це свідчать відкриті дані НСЗУ, згідно з якими понад 350 тис. е-рецептів лікарі-спеціалісти вже створили в січні-лютому цього року.    

Зазначимо, що призначаючи ліки пацієнту, лікар-спеціаліст пропонує йому на вибір – електронний або паперовий рецепт. Якщо пацієнт обирає е-рецепт – лікар виписує його у системі. Ліки у рамках програми реімбурсації видаються лише на підставі е-рецепту. Є окремі напрямки, у межах яких рецепти виписують виключно лікарі “первинки”, а є такі, – де можуть виписувати як лікарі “вторинки”, так і “первинки”. 

Міф#5 МВТН формують тільки лікарі первинної ланки

Реальність👉 Той лікар, який проводив експертизу з тимчасової непрацездатності, і формує МВТН. Для проведення такої експертизи лікарі вторинки не повинні скеровувати пацієнтів до сімейних лікарів, а проводити її самостійно. Це є одним із проявів пацієнтоцентричного підходу, коли пацієнт, наприклад, після консультації в районній лікарні не матиме потреби додатково звертатися до свого сімейного лікаря. 

Команда НСЗУ напрацювала чіткий алгоритм та рекомендації для закладів первинної медичної допомоги, як актуалізувати дані пацієнтів з метою присвоєння їм статусу “Успішна верифікація”, а також як діяти, коли у пацієнта статус “Неуспішна верифікація”. 

Нагадаємо, що відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році з 1 жовтня 2024 року до базової капітаційної ставки за обслуговування одного пацієнта, що подав декларацію, застосовується коригувальний коефіцієнт 0, якщо такий пацієнт не має статусу “Успішна верифікація” в Реєстрі пацієнтів в Центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ).

Втім, після встановлення статусу “Успішна верифікація” декларації таких пацієнтів будуть оплачені без застосування коригувального коефіцієнту 0.

Такі зміни вступають в дію після того, як в ЦБД ЕСОЗ впровадили верифікацію записів про пацієнта на основі співставлення інформації з реєстрів ЦБД ЕСОЗ та Податковою службою (Державним реєстром фізичний осіб – платників податків, або ДРФО). Верифікація з ДРФО відбувається в автоматичному режимі.

Автоматична верифікація пацієнтів — це процес, який  відбуватиметься безперервно на постійній основі. За його результатами  заклади охорони здоров’я будуть періодично отримувати інформацію від НСЗУ щодо пацієнтів, які мають статус “Неуспішна верифікація”.

Які дані пацієнта підлягають верифікації:
– прізвище, ім’я та по батькові;
– дата народження;
– індивідуальний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків, РНОКПП);
– серія і номер документа, що посвідчує особу (для пацієнтів, які відмовилися від РНОКПП).

За результатом проведення верифікації записам про пацієнтів присвоюються відповідні статуси верифікації по ДРФО:
– “Успішна верифікація”  свідчить про те, що всі дані є вірними і актуальними.
– “Неуспішна верифікація”  інформує  про те, що дані запису пацієнта, наприклад, ПІБ, дата народження чи  індивідуальний податковий номер не збігаються з інформацією, зазначеною в ДРФО.
– Статус “Потребує верифікації” сигналізує про очікування в черзі на відправку для проведення верифікації. В останньому випадку жодних дій від лікаря не вимагається.

Алгоритм дій закладу чи лікаря щодо актуалізації даних пацієнта зі статусом  “Неуспішна верифікація” передбачає 4  кроки:
1. Зв’язатися з пацієнтом будь-яким доступним способом для уточнення даних, які проходили верифікацію.
2. Співставити наявні дані пацієнта з даними, які містяться в ЕСОЗ і які не пройшли верифікацію.
3. Самостійно виправити дані через МІС у випадку виявлення розбіжностей. При цьому необхідно перевірити дані на предмет наявності в них латинських літер, додаткових пробілів і т.д.
4. Якщо розбіжностей не виявлено, рекомендувати пацієнту звернутися для уточнення даних до територіальних підрозділів Державної податкової служби.

Якщо помилка допущена в РНОКПП – необхідно спрямувати пацієнта подати звернення до НСЗУ

Після встановлення статусу “Успішна верифікація”, декларації таких пацієнтів будуть оплачені без застосування коригувального коефіцієнту 0.

Медзакладам до електронних кабінетів в Інформаційній системі НСЗУ на базі  SAP надіслано інформацію про пацієнтів, яким за результатом верифікації з ДРФО присвоєно статус “Неуспішна верифікація”. Актуальний статус по верифікації повинні надавати МІСи.

Наразі заклади первинної медичної допомоги  отримали всю необхідну інформацію та покроковий алгоритм дій для можливості верифікувати пацієнтів зі статусом “Неуспішна верифікація” та уникнути застосування нульового  коефіцієнту за обслуговування такого пацієнта.

Наголошуємо, що у разі внесення змін лікарем до запису про пацієнта, подання нової декларації про вибір сімейного лікаря, педіатра чи терапевта, або її переукладання не потрібне.

Важливо! Пацієнту зі статусом “Неуспішна верифікація” не може бути заблоковано доступ до медичної допомоги.

МОЗ спільно з НСЗУ впроваджують зміни у сфері електронної охорони здоров’я, створюючи на рівні держави нові функціональні можливості для телемедицини. 

Так, надалі в межах електронної охорони здоровʼя будуть впроваджені сервіси телеконсультування, телерадіології та телеметрії – послуг, які наразі є найбільш актуальними для українців.

Ця ініціатива зокрема є відповіддю на гостру потребу в забезпеченні доступу до медичних послуг для людей, які проживають у віддалених від медичної допомоги регіонах, та для тих, хто постраждав від війни. 

Що це означатиме для пацієнтів на практиці?

Пацієнти по всій країні зможуть шукати лікарів, записуватися на прийом онлайн та отримувати консультації із застосуванням безпечного відео- та аудіозв’язку. Так, пацієнт зможе отримати чи продовжити отримувати кваліфіковану медичну допомогу навіть поза стінами медичного закладу.

Завдяки впровадженню телерадіології буде забезпечено збереження діагностичних досліджень, виконаних на радіологічному обладнанні (КТ, МРТ тощо). За потреби лікарі з відповідними правами доступу зможуть переглядати ці дослідження, виконувати їх опис, створювати на їх базі спостереження та призначати лікування пацієнту.

Окрім цього, результати телеметричних даних діагностики таких як ЕКГ, виміри показників життєдіяльності людини (як от насиченість киснем крові, спірометрія тощо) будуть зберігатися в єдиному захищеному місці – центральній базі даних ЕСОЗ. При цьому результати цих досліджень не потрібно зберігати вдома чи у лікарні.

Нові функціональні можливості будуть інтегровані з уже наявними модулями ЕСОЗ та розширять можливості не лише у сфері телеконсультування, а й теледіагностики. 

Нагадаємо, що впровадження телемедичних рішень в Україні відбувається за технічної підтримки проєкту USAID «Сталий розвиток національних систем охорони здоровʼя в Україні» (LHSS).