Зміни до ліцензійних умов з медпрактики та реєстрація закладу в ЕСОЗ: розʼяснення

В Україні зʼявилася нова можливість для пацієнтів, які отримують електронний рецепт. Відтепер для окремих груп ліків у паперовій памʼятці до е-Рецепту буде наявний QR-код, що вестиме до Національного каталогу цін. 

На сайті каталогу можна буде побачити інформацію про найбільш економічно вигідні лікарські засоби, призначені в рецепті. Водночас принаймні один із трьох препаратів із найнижчою ціною за відповідною діючою речовиною обовʼязково має бути в наявності у будь-якій аптеці.

Це рішення сприятиме прозорому інформуванню пацієнтів про граничну вартість ліків та допоможе обрати оптимальний варіант відповідно до свого бюджету.

Як це працює?

В електронному рецепті лікар, як і раніше, зазначає міжнародну непатентовану назву лікарського засобу (МНН), його форму випуску, дозування та кількість, а не конкретну торгову назву (за винятком окремих випадків).

Це означає, що пацієнт не прив’язаний до одного виробника й може самостійно обрати препарат з аналогічним складом, формою та дозуванням.

За QR-кодом у памʼятці до е-Рецепта пацієнт має змогу перейти на сторінку Національного каталогу цін, де автоматично відображаються:

• усі доступні ліки з однаковою діючою речовиною, формою та дозуванням; 
• до трьох найбільш економічно вигідних варіанти з їх вартістю за одиницю (таблетку або капсулу).

Як скористатися новою можливістю

1. При отриманні електронного рецепта на прийомі за можливості попросіть лікаря надрукувати паперову памʼятку до е-Рецепта
2. Відскануйте QR-код за допомогою камери смартфона
3. Ознайомтеся з найбільш вигідними варіантами та оберіть найкращий для себе.

На першому етапі така можливість доступна для однокомпонентних рецептурних ліків у формі випуску таблетки та капсули. На наступних етапах впровадження така можливість стане доступною для інших рецептурних лікарських засобів. Ідеться про лікарські засоби, вартість яких не відшкодовується урядовою програмою «Доступні ліки» і місцевими програмами відшкодування.

Остаточний вибір препарату пацієнт робить в аптеці, предʼявивши памʼятку чи номер е-Рецепта. Звертаємо увагу, Національний каталог цін містить інформацію про граничну вартість ліків, яку зазначає виробник при включенні лікарського засобу до Національного каталогу цін –  вартість ліків в аптеках не повинна бути вищою.

Більше про реферування цін на лікарські засоби та обов’язкове декларування цін на ліки за посиланням.

МКФ – «ключ» до розуміння функціонування та реабілітації. Відтепер усі фахівці мультидисциплінарних реабілітаційних команд мають унікальну можливість – навчатися, як використовувати інструменти МКФ для надання сучасної, активної, доказової реабілітаційної допомоги пацієнтам. 

Задля цього можна реєструватися на спеціально розроблені онлайн-курси: «Базові засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)» і «Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ». 

Вже понад місяць на Платформі Академії НСЗУ відкритий онлайн-курс «Базові засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)». За цей час понад 3500 слухачів зареєструвалися на курс, 1059 з яких уже отримали свої сертифікати.

Курс розроблений для таких фахівців: 

1. 1. Фахівців у сфері реабілітації (лікарям фізичної та реабілітаційної медицини, лікарям інших спеціальностей, які планують проходити або проходять курси спеціалізації з фізичної та реабілітаційної медицини, фізичним терапевтам, ерготерапевтам, асистентам фізичних терапевтів та ерготерапевтів, психологом, терапевтам мови та мовлення (логопедам), реабілітаційним медичним сестрам, ортезистам, протезистам)

• Лікарям загальної практики – сімейним лікарям

1. 1. Лікарям інших спеціальностей, які залучені до надання реабілітаційної допомоги пацієнтам (невпропатологам, ортопедам, травматологам, кардіологам, реваматологам, хірургам, анестезіологам, педіатрам, терапевтам та інші)

• Адміністраторам сфери охорони здоров’я

Учасники курсу ознайомлюються із основними принципами біопсихосоціальної моделі МКФ та як її застосовувати у роботі, вивчають структуру МКФ та взаємозв’язки між її компонентами, а також навчаються правилам кодування з використанням МКФ для документування функціонування пацієнтів, встановлення цілей та планування втручань. Крім того, вони мають змогу почути, як інші фахівці мультидисциплінарних команд використовують МКФ у своїй роботі. 

Курс поєднує 6 тем, після завершення яких фахівці на глибшому рівні розумітимуть функціональні обмеження пацієнтів і зможуть більш якісно надавати пацієнтоорієнтовану допомогу. Відтак можна буде краще зрозуміти потреби людини, яка проходить реабілітацію, і об’єктивно вимірювати її прогрес.

На платформі Академії НСЗУ можна також зареєструватися на курс «Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ». Більше про цей курс читайте за посиланням. 

Фахівці з реабілітації доповнюють одне одного компетенціями і співпрацюють відповідно до концепції ситуативного лідерства, за якою стиль управління визначається рівнем компетентності та мотивованості кожного члена команди. Знання інструментів МКФ значно покращить цю співпрацю і допоможе досягнути ще більш ефективного кінцевого результату у лікуванні пацієнтів. 

📍Більше інформації про обидва курси можна дізнатися із запису вебінару. 

📍Відповіді за найбільш поширені запитання.

📍Зареєструватися на курс “Базові засади застосування МКФ: 

📍Зареєструватися на курс “Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ” можна за посиланням.

Сьогодні Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) за обсягом даних та складністю архітектури належить до найбільших ІТ-систем України.

Загалом в ЕСОЗ зареєстровано 17 670 медичних закладів усіх форм власності. Найбільший пік реєстрації відбувся у 2023 році, проте стабільне зростання триває і зараз.

Порівняльна таблиця приросту (2017 vs 2025):

Важливу частку становить приватний сектор: лише за 2025 рік до ЕСОЗ долучилося 224 нових приватних надавачів та 398 надавачів-ФОП. 

В межах реалізації реформи фінансування системи охорони здоров’я, ключову роль в мережі зайняв сегмент комунальних медзакладів. Так з 640 надавачів в 2017 році, зараз кількість зросла до 2907 медзакладів комунальної форми власності.

Державний сектор (наприклад: відомчі лікарні, заклади при міністерствах тощо) демонструє найбільш стрімке зростання порівняно з початковим етапом з трьох надавачів до 377.

Робота з ЕСОЗ — це не просто статистика, а створення єдиного цифрового медичного простору, де пацієнт в центрі системи. Подальше продовження підключення медичних закладів до ЕСОЗ у межах виконання вимог ліцензійних умов,  дозволить забезпечити безперервність цифрового маршруту, незалежно від лікарні і є фундаментом для впровадження нових цифрових сервісів.

Перевірити актуальну кількість закладів, їхній тип та динаміку реєстрацій можна на нашому інтерактивному дашборді.

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування.