Як насправді працює eHealth в Німеччині?

  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Німеччині.

Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP. 

Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року. 

На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.

  • Хто здебільшого фінансує лікарські послуги в Німеччині?

В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.

Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в лікарнях Німеччині? Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? 

Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.

  • Чи правда, що німецькі лікарі лише ставлять діагноз і консультують пацієнтів, а в систему вводять дані статисти чи технічні фахівці?

Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.

  • Як побудовано захист даних в системі?

Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я

Безумовно. Це економічно вигідно.

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі? Якщо так, то яким чином?

Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.

  • Який досвід німецьких колег варто перейняти українським лікарям?

Я б виділила декілька пунктів:

В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.

План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.

Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.

Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!

 

Також рекомендуємо
13 Вересня 2024

Нові проєкти цифрової охорони здоров’я презентували на першому eHealth Summit 2024, який відбувся 11 вересня і обʼєднав лідерів медичної та IT-індустрії, представників державних органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесу та міжнародних партнерів.

Попри численні виклики, які стоять перед країною, сфера охорони здоров’я активно поповнюється новими цифровими інструментами та сервісами. eHealth Summit 2024 став платформою для обміну досвідом, підбиття проміжних підсумків та обговорення майбутніх кроків у цифровізації української охорони здоров’я.

Серед ключових проєктів, які анонсував Міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко – електронні рішення для обліку обігу медичного канабісу в Україні, електронне призначення допоміжних засобів реабілітації, електронні медичні висновки для процесів усиновлення та  для отримання водійського посвідчення, нові модулі системи управління запасами лікарських засобів та медичних виробів eStock, електронна черга на ендопротезування, а також запуск нових систем і реєстрів.

І важливою подією у сфері цифрового здоровʼя, яка очікує українців цьогоріч, є запуск особистого кабінету пацієнта. На першому етапі всі користувачі кабінету зможуть переглянути декларацію про вибір лікаря, а також за потреби – переподати її та знайти нового спеціаліста. Крім того, можна буде в разі необхідності змінити свої персональні дані (до прикладу, прізвище після одруження чи номер телефону).

Міністр подякував усім партнерам за підтримку цифрових реформ: “Цифровізація – це найперше про спрощення процедур для пацієнтів. Але водночас це значний крок до більшої прозорості, відповідальності та доступності медичної допомоги загалом. Україна впевнено демонструє, що навіть в умовах війни готова впроваджувати нові технології для розвитку медичної системи”.

На заході були представлені і ключові досягнення у сфері електронної охорони здоров’я, зокрема:

  • вже реалізовані інформаційні системи (електронна система охорони здоров’я, електронні системи епіднагляду та безперервного професійного розвитку, системи e-Stock та MedData, Єдиний вебпортал вакантних посад у закладах охорони здоров’я та ін.), які обʼєднують мільйони українців, сотні тисяч медичних працівників та десятки тисяч закладів охорони здоровʼя;
  • цифрові інструменти – електронні направлення та рецепти, медичні висновки для е-лікарняних, медичні висновки про народження, COVID-сертифікати та ін;
  • 12 систем та реєстрів даних в охороні здоровʼя, побудованих на платформі Дія Engine. 

“Цифровізація української системи охорони здоров’я відбувається вже протягом останніх семи років. Якщо порівнювати з розвиненими країнами світу, то у них ці процеси відбуваються десятиліттями. Ми цей шлях проходимо набагато швидше”, — зазначив під час виступу на eHealth Summit 2024 директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш.

На сьогодні ЕСОЗ є найбільшою державною ІТ-системою в Україні і серед багатьох країн Європи. Система зберігає дані про здоров’я 35 млн українців. До системи внесено 3,3 млрд медичних записів, 80 млн е-рецептів та 590 млн електронних направлень. Щоденно з системою працює 19 тис. закладів охорони здоров’я, а щосекунди системою обробляється до 1.7 тис. запитів. Адміністрування системи такого рівня є справжнім викликом.

При впровадженні будь-яких цифрових рішень в сфері охорони здоров’я ми використовуємо міжнародні довідники та міжнародні стандарти, до прикладу HL7 Fire. Ми також використовуємо принципи GDPR. Це робить наші системи більш інтероперабельними і наближає нас на шляху до євроінтеграції. Також варто не забувати про інтеграцію в середині країни між різними державними системами та реєстрами”, — зазначив Дмитро Черниш.

Робін Марц, Директорка Офісу охорони здоров’я USAID в Україні відзначила значний прогрес української eHealth та подякувала ключовим її учасникам:

Сьогодні українська система охорони здоров’я не лише показує стійкість та винахідливість, але і значний прогрес у цифровій трансформації медицини. Це дає можливість робити процес лікування ефективним та прозорим, а також дозволяє краще справлятися  та відновитися після втрат внаслідок російського вторгнення, при цьому розвиваючи цифрові сервіси для людей в Україні та тих, хто за її межами. З 2016 USAID з гордістю підтримує становлення і ріст електронної системи охорони здоров’я в Україні. Ця ІТ-система є однією з найбільших в Україні. До неї внесено вже понад 3 млн електронних медичних записів. В ЕСОЗ зареєстровані понад 35 млн українців. Система обробляє 1700 запитів за секунду. Ми горді співпрацею з МОЗ, ДП “Електронне здоров’я” та НСЗУ. Уряд США та міжнародні партнери продовжуватимуть підтримку України в процесі цифровізації сфери охорони здоров’я”.

Під час саміту виступили також директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганс Клюге, голова парламентського Комітету з питань здоров’я Михайло Радуцький, Віцепрем’єр-міністр України з питань цифровізації Михайло Федоров, міжнародні партнери. Вони висвітлили важливість реформ та цифрових проєктів у сфері охорони здоров’я.

Захід відбувався за підтримки “Проєкту підтримки Дія”, що Програма розвитку ООН в Україні реалізує за фінансування Швеції.

“Програма розвитку ООН прагне підтримувати українців у просуванні цифровізації, зокрема у сфері охорони здоров’я. Ми твердо віримо, що цифрові інновації — це не лише інструмент для модернізації, це — порятунок у ці складні часи. Разом із нашими партнерами продовжуватимемо тісно співпрацювати з Урядом у напрямі розробки нових цифрових рішень, щоб усі в Україні – чоловіки, жінки та діти мали доступ до якісної медичної допомоги, на яку вони заслуговують”, — підкреслив заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс. 

eHealth Summit 2024 демонструє, що цифровізація охорони здоров’я в Україні динамічно розвивається. Продовжуємо працювати над впровадженням нових технологій, які допомагають українцям бути здоровішими.

Переглянути запис події можна за посиланням.

9 Червня 2023

Курс «Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)» вже стартував на платформі Академії НСЗУ. 

ДП «Електронне здоров’я» долучилося до розробки цього курсу, сприяючи цифровізації реабілітаційного процесу – вже невдовзі весь процес реабілітації пацієнта буде супроводжуватися в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). 

Курс створений для мультидисциплінарних реабілітаційних команд та інших фахівців, які працюють з особами з обмеженнями повсякденного функціонування. 

Навчання складається з 6 розділів, під час проходження яких слухачі дізнаються про: 

принципи документування реабілітаційної допомоги на основі МКФ;

– алгоритм створення індивідуального реабілітаційного плану;

– ведення електронних медичних записів для фіксації обстежень, складання реабілітаційного плану, планування втручань та багато іншого.

Після завершення цього навчання фахівці з реабілітації отримають необхідні знання та навички, щоб почати кодувати широкий спектр інформації, пов’язаної зі здоров’ям, за правилами МКФ та вносити усі необхідні електронні медичні записи про реабілітаційну допомогу до ЕСОЗ. 

До того ж після успішного завершення навчання фахівці зможуть отримати сертифікат, який дорівнює 5 балам БПР.

Реєструйтеся на курс за посиланням:  https://academy.nszu.gov.ua/course/view.php?id=185

Курс створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської з розбудови ефективної системи реабілітації та в рамках проєкту «Реабілітація травм війни в Україні», який реалізують Міністерство охорони здоровʼя України, Національна служба здоровʼя України, Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, ДП «Електронне здоров’я», БФ «Пацієнти України», Школа реабілітаційної медицини Українського католицького університету, Protez Hub та Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів — за підтримки Швейцарії, Європейського Союзу та Nova Ukraine

13 Січня 2023
Нагадуємо, що ви можете скористатись програмою «Доступні ліки», завдяки якій є змога отримувати певні ліки безоплатно або з невеликою доплатою.
🤳 Рецепт на “Доступні ліки” може бути паперовим або електронним.
1️⃣ У випадку, коли лікар має доступ до електронної системи охорони здоров’я, він створює електронний рецепт.
📲 Після створення рецепта на мобільний телефон пацієнта приходить СМС з унікальним номером рецепта та кодом підтвердження для отримання ліків в аптеці. Зміст СМС: «Ваш рецепт: ****-****-****-****. Код підтвердження: ****» — ця комбінація 16 цифр і є електронним рецептом.
📩 Ті, хто не мають телефона або бажають отримати продубльований на папері рецепт, можуть попросити лікаря надрукувати його у вигляді інформаційної пам’ятки.
2️⃣ У разі відсутності доступу до електронної системи охорони здоров’я, лікар може виписати паперовий рецепт.
📑 Паперовий рецепт на препарати за програмою «Доступні ліки» виписується на формі рецептурного бланка №1.
Він містить інформацію про медичний заклад, лікаря та пацієнта, завіряється підписом лікаря та печаткою.
У рецепті лікар має зазначити, чи препарат повністю безоплатний для пацієнта, чи з доплатою.
🏥 Сам лікарський засіб виписується за міжнародною непатентованою назвою (МНН), не більше трьох найменувань на один рецепт. Наразі лікар може виписувати рецепт за програмою «Доступні ліки» на місяць.
6 Січня 2022
Щороку світові експертні видання оголошують тенденції розвитку eHealth в світі. Сьогодні познайомимо вас з тенденціями на 2022-й рік.
⚙️ Розвиток телемедичних технологій. Йдеться не лише про онлайн-консультації, а й про побудову повноцінного догляду за пацієнтами в домашніх умовах. За допомогою телемедичних технологій це уже не ідея, а повноцінна розробка, яку мають на меті втілити в американській телемедичній платформі “Current Health”.
⚙️ Сервіси систем підтримки прийняття лікарських рішень, які допомагають лікарям швидше встановити точний діагноз, а голосові помічники полегшують процес заповнення медичної документації фахівцям.
⚙️ Рішення для комунікацій із пацієнтами. Чат-боти та голосові помічники спрощують процес збору аналізів, повідомляють про плановий візит до лікаря та збирають зворотний зв’язок. По суті, вони автоматизують частину функцій клієнтського обслуговування та маркетингу.
⚙️ Інтероперабельність медичних систем. Тільки в інтероперабельному інформаційному середовищі досягається такий ефект від взаємодії, при якому кожен учасник отримує користь від використання даних та підвищує ефективність своєї діяльності. У охороні здоров’я вона необхідна для забезпечення безбар’єрного інформаційного простору, що базується на принципах відкритості та багатоцільового використання даних.
⚙️ Технологічні рішення для підтримки ментального здоров’я. Один із найцікавіших для інвесторів та суперечливих напрямків цифрової охорони здоров’я.
Ознайомитись детальніше з тенденціями можете за посиланням – https://www.mobihealthnews.com/…/what-s-next-digital…