Дітям до 14 років не потрібно мати ідентифікаційний номер для верифікації

Дітям до 14 років не потрібно обов’язково отримувати Реєстраційний номер облікової картки платника податків для проходження верифікації. У соцмережах поширюється недостовірна інформація щодо необхідності отримати Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) дітям для проходження верифікації.

Вкотре нагадуємо лікарям та пацієнтам:

дітям до 14 років не потрібно обов’язково отримувати РНОКПП спеціально для проходження верифікації даних в Центральній базі даних Електронної системи охорони здоров’я з Державним реєстром фізичних осіб-платників податків. НСЗУ не висуває і не буде висувати такої вимоги.

Дітям до 14 років достатньо мати Свідоцтво про народження. В подальшому верифікація записів про дітей буде відбуватися саме по Свідоцтву про народження.

Нагадуємо, верифікації підлягають виключно:
• прізвище, ім’я та по батькові;
• дата народження;
• реєстраційний номер облікової картки платника, за наявності;
• серія і номер документа, що посвідчує особу (наприклад, свідоцтво про народження, паспорт тощо, для пацієнтів, які відмовилися від РНОКПП).

Наголошуємо! Пацієнту зі статусом “Неуспішна верифікація” НЕ може бути заблоковано доступ до медичної допомоги.

Незалежно від статусу верифікації пацієнта медичні послуги в закладах охорони здоровʼя, які мають договір з НСЗУ, надаються пацієнту БЕЗОПЛАТНО.

Нагадуємо, що автоматична верифікація пацієнтів Центральної бази даних електронної системи охорони здоровʼя  з Державним реєстром фізичних осіб — це процес, який відбуватиметься безперервно на постійній основі.

Також рекомендуємо
9 Вересня 2022
Стала доступною українська версія LOINC (Logical Observation Identifiers Names and Code)- міжнародного універсального стандарту для визначення медичних лабораторних спостережень.
Перекладено 841 позицію з рейтингу 2000 топових кодів, визначеного Regenstrief Institute.

📌 LOINC — універсальний стандарт для ідентифікації медичних спостережень. Він дозволяє перетворити неструктуровані записи про медичні огляди, лабораторні дослідження тощо в чітку, класифіковану інформацію, описану через спеціальні кодові імена.

📌 Серед переваг, які створює застосування LOINC:

– спрощення взаємодії різних ІТ-систем між собою під час обміну медичною інформацією;
– автоматизація медичного моніторингу, контролю захворювань та виявлення епідемій чи пандемій;
– покращення фінансового контролю під час надання медичних послуг;
– удосконалення загальної якості медичної допомоги, скорочення помилок в обліку медичної інформації.

📌 Завантажити можете за посиланням –

31 Липня 2023

З метою комплексної оцінки взаємодії медичних інформаційних систем з центральною базою даних електронної системи охорони здоров’я ДП “Електронне здоровʼя” здійснює регулярні заходи з тестування всіх без винятку електронних медичних інформаційних систем щодо їх відповідності актуальним технічним вимогам.

Ці заходи є необхідними задля того, щоби всі без обмежень медичні працівники мали повноцінний доступ до всіх функціональних можливостей електронної системи охорони здоров’я, а також їх високу якість та надійний сервіс.

У ході попередньо ініційованих Адміністратором тестувань електронної медичної інформаційної системи РІМС “Медстар” було виявлено невідповідність 8 функціональних модулів вказаної МІС:

  • Модуль 3.1.2 Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП; 
  • Модуль 3.1.6 Вимоги до перегляду декларацій про вибір лікаря ПМД в НМП ПМД;
  • Модуль 3.2.1 Вимоги до роботи з деклараціями;
  • Модуль 3.3.2 Вимоги до пакету даних діагностичного звіту;
  • Модуль 3.6 Вимоги до отримання доступу до медичних даних;
  • Модуль 3.7.1 Вимоги до роботи з записами про ідентифікованих пацієнтів в Системі;
  • Модуль 3.10 “План лікування”;
  • Модуль 3.17 Вимоги до роботи з електронними направленнями.

Встановлення цієї невідповідності було безумовною підставою для відключення медичної інформаційної системи від центральної бази даних ЕСОЗ. Згідно з цим 28 червня 2023 року було ухвалено рішення про відключення РІМС “Медстар” від центральної бази даних електронної системи охорони здоровʼя 28 серпня 2023 року. 

При цьому зауважимо, що впродовж 60 днів з моменту прийняття рішення, оператор МІС мав можливість провести роботи над усуненням виявлених порушень та повторно пройти тестування на відповідність технічним вимогам. Так станом на 26.07.2023 оператор РІМС “Медстар” успішно пройшов тестування зазначених модулів та отримав підтверджуючі висновки про позитивний результат тестування. 

У звʼязку з цим, враховуючи результати тестування Адміністратором прийнято рішення щодо продовження функціонування електронної медичної інформаційної системи РІМС «Медстар» в електронній системі охорони здоровʼя задля подальшої взаємодії надавачів медичної допомоги з ЦБД ЕСОЗ.

22 Лютого 2024

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) складається з центральної бази даних (ЦБД) та медичних інформаційних систем (МІС). ЦБД належить державі в особі Національної служби здоровʼя України (НСЗУ). Тоді як МІС – це програмне забезпечення, через яке медичні заклади можуть зберігати дані в себе в цифровому вигляді та передавати необхідні дані в ЦБД. 

Завдяки електронній системі охорони здоров’я медичні заклади можуть зберігати інформацію в цифровому вигляді, в тому числі в ЦБД для подальшого контрольованого доступу до неї іншими медичними працівниками. А отже, швидше працювати з медичними даними та приймати більш ефективні рішення для надання медичних послуг пацієнту. Пацієнт же використовує такі електронні інструменти як електронні рецепти, направлення, медичні висновки про тимчасову непрацездатність тощо.

Які персональні дані вносяться в ЕСОЗ?

У першу чергу в ЦБД ЕСОЗ вносяться персональні про пацієнта під час його реєстрації.  Зареєструвати пацієнта може будь-який лікар, який працює з ЕСОЗ: як лікар первинної медичної допомоги, так і лікар спеціалізованої ланки.

Персональні дані дозволяють ідентифікувати людину як в ЕСОЗ, так і в інших державних системах, коректно облікувати надане їй медичне обслуговування в електронній медичній карті та надати пацієнту доступ до сервісів (е-рецепти, е-направлення тощо).

Зокрема, в електронну систему вносяться: прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), реквізити документа, що посвідчує особу,  контактні дані, інформація про обраний метод автентифікації тощо.

Після внесення даних пацієнт перевіряє їх на відсутність помилок. Якщо помилок немає – лікар накладає на створений в ЕСОЗ запит свій електронний підпис. Відтак запит потрапляє в центральну базу даних та отримує унікальний ідентифікатор пацієнта в системі.

Набір персональних даних про кожного пацієнта й утворює реєстр пацієнтів у складі центральної бази даних. Внесення даних до реєстру регулюється Порядком ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоровʼя.

Яка медична інформація пацієнта зберігається в ЕСОЗ?

До медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ належать: інформація про візити до лікаря, госпіталізації, консультації, плани лікування, інформація про електронні направлення, рецепти, медичні висновки, процедури, імунізації тощо. Ці дані зберігаються і безпосередньо в самому медичному закладі, і передаються в ЦБД через медичні інформаційні системи.

Зберігання медичної інформації організовано окремо від зберігання персональних даних пацієнтів, що забезпечує додатковий захист інформації та конфіденційності пацієнтів. Персональні дані з медичною інформацією пов’язані через унікальний ідентифікатор пацієнта в реєстрі пацієнтів з використанням шифрування для забезпечення неможливості нерегламентованої ідентифікації пацієнта через його медичну інформацію або навпаки.

Завдяки централізованому збереженню медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ медичні працівники отримують в режимі реального часу (за згодою пацієнта) повну, зрозумілу та актуальну медичну інформацію для прийняття подальших рішень щодо встановлення діагнозів, призначення лікування тощо.

Набори медичних даних про пацієнта формують реєстр електронних медичних записів, записів про направлення та рецепти і реєстр медичних висновків, які регулюються відповідними порядками МОЗ.

4 Лютого 2022

Як підготуватися до запуску е-рецепту на антибіотики —  у МОЗ відбулася зустріч із представниками громад

 

З квітня 2022 року усі антибіотики, які зареєстровані в Україні, відпускатимуть в аптеках лише за наявності у пацієнта електронного рецепта. Відтак, усі заклади охорони здоров’я та, зокрема, аптеки повинні провести роботу з підключення до електронної системи охорони здоров’я. Про це говорили під час онлайн-зустрічі з представниками місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Мова також йшла про підготовку закладів охорони здоров’я до впровадження е-рецепту на антибіотики. 

 

«Запуск електронних рецептів — це один із найбільших цифрових  проєктів 2022 року. Ми розуміємо спільне стратегічне завдання, яке стоїть перед МОЗ, закладами охорони здоров’я та медичними інформаційними системами. Як партнери у впровадженні нових пацієнтських сервісів, кожен на своєму місці має зробити усе потрібне, аби у квітні електронний рецепт на антибіотики якісно запрацював»,  — заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.  

 

Наразі Міністерство підготувало для закладів охорони здоров’я покрокову інструкцію з роз’ясненнями щодо того, як їм підготуватися до впровадження електронного рецепта. У ній, зокрема, зазначено:

 

  1. Якщо ваш заклад уже працює з медичною інформаційною системою (МІС), підключений до електронної системи охорони здоров’я та виписує рецепти, у такому випадку вашому закладу не потрібно ніяких додаткових кроків представники вашої МІС попередять вас про появу нових можливостей у системі.
  2. Якщо ваш заклад зареєстрований в ЕСОЗ, проте ви раніше не працювали з модулем електронного рецепта зверніться до представників вашої медичної інформаційної системи та уточніть, чи мають вони необхідний модуль або чи планують його впровадження найближчим часом.
  3. Якщо ваш заклад не зареєстрований та ніколи не працював у електронній системи охорони здоров’я, необхідно першочергово обрати медичну інформаційну систему. Важливо, щоб у МІС обов’язково був необхідний функціонал електронного рецепту. Потім слід забезпечити персонал закладу кваліфікованим електронним підписом для підтвердження дій у системі. Далі зареєструвати заклад, його підрозділи та користувачів через МІС у системі та очікувати готовності функціоналу.

 

«Зміни, які чекають на заклади охорони здоров’я, не є кардинально новими або незрозумілими. Оскільки ці процеси є схожими на ті, що відбуваються з випискою е-рецептів у рамках програми “Доступні ліки”», підкреслила заступниця міністра з цифрового розвитку Марія Карчевич


Запуск е-рецептів на антибіотики один із трьох етапів реформи відпуску лікарських засобів. Далі, за антибіотиками, йтиме відпуск наркотичних препаратів і насамкінець усі рецептурні препарати.