Запрошуємо медпрацівників на вебінар щодо роботи з планами лікування в ЕСОЗ

План лікування – просто вимога для виконання умов ПМГ чи ефективний цифровий інструмент для лікаря?

Відповідаємо на це питання на вебінарі “Основи роботи з планами лікування в ЕСОЗ”! Запрошуємо долучитися лікарів первинної та спеціалізованої медичної допомоги, а також медичних сестер та братів!

На сьогодні в ЕСОЗ зафіксовано понад 4 мільйони планів лікування та понад 11 мільйонів активностей у їх межах. Приєднуйтесь та дізнавайтесь, як працювати з планами лікування більш ефективно, адже це інструмент, який дозволяє медичним фахівцям:

👩‍💻систематизувати роботу в межах лікування одного захворювання у тому числі – і з іншими колегами;

💊спланувати систематичний прийом ліків пацієнтом та призначення медичних виробів;

🩸планувати регулярні лабораторні дослідження та контролювати їх показники;

🏥переглядати призначення інших фахівців.

Дата та час вебінару: 31 липня, 16:00.

🎤Експерти вебінару:

Оксана Ворона – експертка з розвитку електронної системи охорони здоровʼя.

Олександр Жук – старший аналітик групи бізнес-аналізу стратегічних проектів, ДП «Електронне здоровʼя.

Трансляція відбудеться на: 

🔸Платформі Zoom: https://bit.ly/3WdbKCI 

🔸YouTube каналі eHealth – Україна: bit.ly/4eTrbY5 

🔸YouTube каналі НСЗУ: bit.ly/3W2e5yZ

🔸YouTube каналі Академії НСЗУ: bit.ly/3WiznJT

❓ Для того, щоби ваше питання увійшло у вебінар – залишайте його у реєстраційній формі до Zoom!

Під час блоку «запитання-відповіді» перевага надаватиметься учасникам, які переглядатимуть ефір на платформі Zoom. Запис вебінару буде доступний на платформі YouTube. 

🔥 Ми проводимо вебінари для медичних працівників щомісяця, тож не пропустіть майбутні події та стежте за оновленнями на каналах eHealth! Просимо поширити це повідомлення серед колег та профільних груп!

 

Також рекомендуємо
26 Листопада 2022
#ЗдоровішіРазом
Цього тижня – всесвітній тиждень обізнаності про антибактеріальні лікарські засоби (World Antimicrobial Awareness Week 2022). Ініціатива, яка щорічно проводиться ВООЗ задля боротьби з розвитком антибіотикорезистентності.
Антибіотикорезистентність (AMR) – набуття бактеріями стійкості до антибіотикотерапії, у результаті чого антибіотики та інші протимікробні препарати стають все менш ефективними, а від інфекції стає все важче або неможливо лікувати.
❓Чому це важливо?
📌 Уже зараз, за даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тисяч людей. А вже до 2050 року це число може збільшитися до 10 мільйонів смертей щороку.
📌 Експерти ВООЗ визначають причиною зростаючої хвилі антибіотикорезистентності безконтрольне застосування антибіотиків пацієнтами без призначення лікаря.
📌 Ризик вироблення антибіотикорезистентності зростає і у разі недотримання режиму прийому ліків в ситуаціях, коли вони потрібні.
📌 Саме тому лікування антибіотиком має призначатися та контролюватися виключно лікарем.
📌 Вживайте антибіотики виключно за призначенням лікаря!
Детальніше у відеоролику за посиланням: https://youtu.be/tuYTbAktGNE
16 Жовтня 2023

У рамках міжнародного проєкту SOLOMIYA українські медики мають змогу приєднатися до безкоштовних вебінарів та лекцій, що присвячені різним аспектам травм, у тому числі бойових. 

Запрошуємо доєднуватися до наступної серії лекцій у рамках навчального курсу «Advanced training SOLOMIYA», що передбачає обмін знаннями та досвідом серед висококваліфікованих медичних працівників на міжнародному рівні.

Курс лекцій організований україно-німецьким проєктом SOLOMIYA разом з Державною установою «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», кафедрою травматології та ортопедії, фізичної та реабілітаційної медицини Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету та Харківським обласним осередком Всеукраїнської громадської організації «Харківський осередок Української асоціації ортопедів-травматологів». 

SOLOMIYA – це німецько-український проєкт, спрямований на зміцнення довгострокової медичної та психосоціальної інфраструктури в Україні мережею лікарняних партнерств. 

Проект створений командою клініки Charité – Universitätsmedizin Berlin і фінансується за допомогою фундації GIZ (програма міжгоспітальної взаємодії) за підтримки BMZ.

Участь у курсі безоплатна. Захід буде забезпечений перекладом на українську мову. 

Теми найближчих лекцій:

  • 26.10.2023 – Кісткові дефекти
  • 9.11.2023 –  Комунікація в шоковій палаті
  • 23.11.2023 – Реконструктивна “драбина” та реконструктивний “ліфт” в пластичній хірургії та реконструктивній мікрохірургії.
  • 07.12.2023 – Можливості протезування та реабілітації після ампутації верхніх та нижніх кінцівок
  • 21.12.2023 – Септична пластична хірургія

Старт лекцій: 8.00 год за українським часом. 

Для того, щоб долучитися, перейдіть за посиланням.

Ідентифікатор конференції: 824 8428 2233

Код доступу: YJ06W2

Скористайтеся можливістю збагатити свої знання та обмінятися досвідом з міжнародними колегами! Запрошуємо долучатися! 

8 Липня 2021
Друзі! Раді повідомити чудову новину!
За сьогодні маємо рекордну кількість введених електронних медичних записів – аж 2 мільйони!
Електронні медичні записи – основоположний функціонал, який є базою для побудови усіх е-сервісів, саме тому коректність цих даних є вкрай важливою для впровадження ефективних інструментів ЕСОЗ.
Навчальні матеріали по роботі з медичними записами: https://academy.nszu.gov.ua/course/view.php?id=29
Дашборд з актуальними даними про ЕМЗ:
Дякуємо за Вашу працю!🎉
2 Лютого 2023

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.