Оновлені технічні вимоги до МІС: основні зміни для користувачів ЕСОЗ

Наказом Національної служби здоровʼя від 22.02.2024 №132 затверджена 29 редакція технічних вимог до медичних інформаційних систем для їх підключення до ЦБД ЕСОЗ.

Технічні вимоги – документ, який постійно змінюється та адаптується до оновлень в електронній системі охорони здоровʼя. Зокрема це можуть бути оновлення, які стосуються появи нової функціональності, технічних виправлень та оптимізацій тощо.

Усі зміни, які розробляються командою впровадження ЕСОЗ, завчасно відображаються в технічних вимогах до медичних інформаційних систем (МІС).

Сьогодні ми розповімо детальніше, що змінює нова редакція технічних вимог в ЕСОЗ, а також про нещодавні технічні зміни, які впливають на роботу користувача системи.

З’явився новий статус “Не виконано” при обліку Процедур

У процесі лікування пацієнта може виникнути ситуація, коли з тих чи інших причин виконання запланованої Процедури є неможливим. Додається можливість обліку в ЕСОЗ такої Процедури з відповідним статусом “Не виконано”.

Зокрема такий статус застосовується наприклад в випадках, коли для проведення процедури виконані підготовчі роботи, проте через виявлені протипокази або смерть пацієнта проведення запланованих дій є неможливим.

Звертаємо вашу увагу, що зазначена зміна стане доступною користувачам після успішного проходження МІС тестування відповідності новим технічним вимогам.

Відстежувати статус тестувань вашої МІС за новими змінами можна на сайті системи у розділі “Статуси тестувань функціоналу МІС”: https://ehealth.gov.ua/status-testuvan-funktsionalu-mis/ 

Серед іншого протягом останніх двох місяців в ЕСОЗ також були впроваджені такі технічні зміни:

План лікування.
До причин закриття плану лікування додано позиції “Досягнення цілей плану лікування” та “Зміна стану/діагнозу пацієнта”

Договори.
Внесено зміни у шаблон друкованої форми  договору та додаткової угоди для закладів охорони здоровʼя ПМД (у т.ч. додатків).
Внесено зміни щодо строку на який може укладатися договір реімбурсації – тепер договір з аптекою за наявності підстав зможе діяти до 3 років.

Довідники.
Оновлено та додано раніше відсутні позиції у довідники ЕСОЗ на виконання умов нових пакетів ПМГ.
Зокрема додані нові значення Кодів для можливості обліку даних про Спостереження (зокрема для центрів трансплантації) згідно LOINC.

Також рекомендуємо
2 Лютого 2023

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

30 Березня 2022
Незважаючи на воєнні дії, коронавірус не відступив з України.
Під час воєнного стану по всій території країни як і раніше рекомендується дотримуватись протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19.
📍Окрім того, громадянам рекомендується також забезпечити отримання повного курсу вакцинації проти COVID-19 тими вакцинами, які схвалені ВООЗ до використання.
📍Закладам охорони здоровʼя також важливо забезпечити готовність до реагування на спалахи коронавірусу в умовах воєнного стану.
📍Рекомендуємо ознайомитись з відповідною постановою “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”- ​​https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text
📍Нагадуємо, що при виникненні запитань, ви можете звернутись до контакт-центру МОЗ з питань коронавірусної хвороби та вакцинації за номером 0 800 60 20 19.
Додатково, ви можете скористатися чат-ботом підтримки на сайті Міністерства охорони здоров’я України.
30 Листопада 2023

Завдяки застосуванню гуманітарних телемедичних рішень медична допомога для найменших пацієнтів в Одеській обласній дитячій лікарні досягла нового рівня.

Це стало можливим завдяки впровадженню високотехнологічної системи “Rehabilitation Gaming System” (RGS), що надійшла до України як гуманітарна допомога від  іспанської компанії “Eodyne”.

Система використовує сучасні технології для стимуляції нейропластичності та відновлення моторних і когнітивних функцій у пацієнтів, які перенесли ушкодження мозку або опорно-рухового апарату.

Реабілітація дітей за допомогою ігр

Введення цієї технології означає, що понад 15 тисяч дітей, які щорічно отримують стаціонарне лікування в лікарні, тепер матимуть доступ до використання  телемедичної системи “RGS”, що включає групу вправ, адаптованих до їхніх унікальних потреб. При цьому з “RGS” діти зможуть комфортно продовжити лікування вдома чи у будь-якому іншому місці.

Так, буде забезпечено персоналізоване лікування дитини, а лікар зможе відстежувати прогрес у реабілітації та надавати зворотний зв’язок шляхом телемедичного консультування. 

“Ми пишаємося тим, що можемо запропонувати нашим пацієнтам таку сучасну та доступну технологію, — каже, Виходченко Лариса Олександрівна завідувачка відділення реабілітації. — Використовуючи персональні пристрої, діти знаходять реабілітацію більш захопливою, а ми, своєю чергою, отримуємо більше даних для аналізу та оптимізації процесу одужання”.

Менше ніж за два тижні після впровадження “RGS” у лікарні було створено понад 30 реабілітаційних планів для дітей, і це тільки початок. 

Лікарня активно співпрацює з Національною службою здоров’я України, зазначаючи, що ці технології будуть доступні для всіх пацієнтів без додаткових витрат. Програма медичних гарантій відчиняє двері для того, щоб кожна дитина в області могла отримати високоефективну медичну допомогу.

Впровадження системи “RGS” в закладах та навчання медичних фахівців відбувається за технічної підтримки проєкту USAID «Сталий розвиток національних систем охорони здоровʼя в Україні» (LHSS).

Міністерство охорони здоров’я України та проєкт LHSS продовжують підтримувати впровадження телемедичних рішень, наданих Україні як гуманітарна допомога, забезпечуючи необхідні ресурси та консультації для підтримки цих важливих ініціатив та їх довгострокового успіху.

26 Липня 2024
Розглянемо поширені питання про документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ).
❓Які національні класифікатори використовуються при складанні ІРП?
✅ При складанні ІРП використовуються наступні національні класифікатори:
▪️030:2022 «Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я»;
▪️025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я»;
▪️026:2021 «Класифікатор медичних інтервенцій».
❓Яким чином можна виправити попередні випадки реабілітації, адже всі випадки йдуть по електронних направленнях, що унеможливлює його виправлення, оскільки направлення вже було погашене?
✅ Усі фіксації фактів внесення помилкових даних в ЕСОЗ та їх анулювання, особливо засвідчених ЕЦП членів МДРК, виконуються за загальними правилами ведення електронних медичних записів у системі. Ніяких особливостей ведення медзаписів реабілітаційних — немає. Помилкові записи не скасовуються. їх статус змінюється, наприклад, на “Внесено помилково”, і створюються відповідно коректні медичні записи.
ℹ️ Більше інформації про облік та документування реабілітаційних послуг ви можете дізнатися в онлайн-курсі “Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)”, який доступний за посиланням.
Стежте за новинами на каналах Академії НСЗУ, де ви дізнаєтеся про нові курси та матеріали:
Джерело: НСЗУ