Про працездатність ЦБД ЕСОЗ: як працює система в умовах зростаючого навантаження?

На засіданні ради безбар’єрності було представлено план заходів флагманських проєктів міністерств, які беруть участь у реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні. Флагманським проєктом МОЗ є реабілітація. Система реабілітації, яка зараз змінюється, зазнає трансформації, матиме за ціль не лише відновлення фізичного та психічного здоров’я людини, але й повернення її до повноцінного життя, збереження її роботи та соціальних контактів. Для цього в електронній системі охорони здоровʼя впроваджується функціонал реабілітації, який ґрунтується на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя (МКФ). Це дозволить допомогти людині на всіх рівнях – взаємодіяти між медичною, соціальною, освітньою та іншими галузями. А усім фахівцям спілкуватися  «єдиною мовою».

Так, перша леді України Олена Зеленська разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком відвідали відділення реабілітації «RECOVERY» Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни та радіаційного захисту населення. У Центрі відбулася презентація нового функціоналу, що дозволяє обліковувати інформацію про реабілітаційну допомогу в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).

«Усі, хто зараз потребує реабілітації, отримуватимуть допомогу якісніше та швидше, тому що усі дані про прогрес людини будуть зберігатися в її електронній медичній картці. Менше часу на різного роду довідки та висновки, які тепер доступні в електронній базі, означає більше часу на заняття з фізичним терапевтом та ерготерапевтом. Це дорогоцінний час для відновлення, щоб повернутися до повноцінного життя», — зазначила Олена Зеленська.

Перша леді, Прем’єр-міністр і міністр охорони здоров’я переглянули, як саме відбувається процес електронного документування огляду пацієнта, фіксація реабілітаційних процедур та внесення інформації до системи. 

«Перехід до електронного документування — це прогресивний крок для української реабілітації. Неодноразово наголошував, що послуга та довідки мають ходити за пацієнтом. Це нові підходи, зокрема до ветеранської політики. МОЗ та всі дотичні міністерства працюють над тим, щоб такий підхід був системним та стосувався всіх закладів, що приймають ветеранів», — зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Впровадження доступної сучасної реабілітації — флагманський проєкт МОЗ.  Реабілітації людиноцентричної, основним завданням якої є повернення людини до самостійного життя.

«Якісна, ефективна, доказова, людиноцентрична — такою ми прагнемо бачити реабілітацію в Україні. Цифровізація — важливий елемент на шляху до цієї мети. Можливість внесення даних про процес відновлення пацієнта до системи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) дозволить, серед іншого, мінімізувати людський фактор в оцінці стану здоров’я та можливостей людини. Окрім того, МКФ та інші міжнародні інструменти, що ми впроваджуємо, дозволяють розглядати людину не з точки зору медичного діагнозу, який вона отримала через поранення, а з точки зору її потенціалу до відновлення втраченого функціонування, потреб та того, що можна зробити, аби допомогти їй повернутись до звичайного життя», — розповів Віктор Ляшко.

Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Розробка електронного документування реабілітаційної допомоги відбулася в межах проєкту «Реабілітація травм війни в Україні» за фінансової підтримки Швейцарії, Європейського Союзу та Nova Ukraine.

Нагадаємо, напередодні МОЗ повідомляло, що з початку року держава профінансувала послуг з реабілітації на понад 1,5 млрд гривень.

Довідка:  відділення реабілітації «RECOVERY» Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни та радіаційного захисту населення відкрите в межах благодійного проєкту Віктора та Олени Пінчуків. 

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

Усі учасники вебінару “Основи роботи з планами лікування в ЕСОЗ” мають змогу отримати сертифікат та 1 бал БПР за проходження навчання.

❓Що для цього потрібно?

1.Перейдіть на платформу Академії НСЗУ за посиланням.

2. За необхідності – перегляньте запис вебінару ще раз та ознайомтеся із презентацією доповідача.

3. Пройдіть короткий тест по змісту вебінару.

4. У разі успішного проходження – завантажте сертифікат та отримайте додатковий бал БПР.

5. Підпишіться на канал eHealth Україна та дізнавайтеся про більше можливостей для медиків.

Переглянути матеріали з вебінару можна тут: 
👉 Отримати 1 бал БПР

👉 Матеріали вебінару

👉 Питання, які не увійшли у вебінари