Про працездатність ЦБД ЕСОЗ: як працює система в умовах зростаючого навантаження?

На кінець 2023 року в електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі працюють понад 400 тисяч активних користувачів із понад 17,5 тисяч закладів охорони здоров’я.

На сьогодні в ЦБД ЕСОЗ внесено 2,5 млрд електронних медичних записів (ЕМЗ). Система динамічно розвивається. Лише за останній рік у ній з’явилося мільярд записів тоді, як за попередні чотири роки сумарна кількість записів становила півтора мільярди.

Серед внесених ЕМЗ: 437,4 млн е-направлень (з них 203,2 млн – за останній рік, 70,1 млн е-рецептів (з них 16 млн – за останній рік, що на 2,5 млн більше ніж у 2022 році), 23,9 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність (з них за останній рік 8,9 млн). І ці показники будуть тільки зростати й надалі! За динамікою росту кількості електронних медичних записів можна самостійно стежити на дашбордах Національної служби здоров’я.

Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. Поточний стан роботи ЕСОЗ всі користувачі можуть відстежувати на спеціальній сторінці. Щоб забезпечити стабільну та безперебійну роботу ЦБД, намагаємося забезпечити балансування навантаження та максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів.

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням. Так, цьогоріч у період пікових навантажень вона обробляла близько 1600 запитів за секунду і в середньому 1100 впродовж робочого дня.

У межах пікових навантажень ЦБД ЕСОЗ відповідає на запити МІС впродовж 2-5 секунд, а в середньому – до секунди. Це стало можливим завдяки архітектурі ЕСОЗ та технологіям, які використані та впроваджуються для її ефективного функціонування.

Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ (МІС та/або ЦБД)

Перевірте власний комп’ютер та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря. У цьому випадку поінформуйте керівника про потребу оновлення комп’ютерного обладнання. Якщо немає можливості це зробити цього року, то можливо, закласти кошти на вирішення цієї потреби на наступний рік.
Перевірте сторінку оголошень або підтримки вашої МІС, чи не було там сповіщень про планові технічні роботи або тимчасові збої. У такому випадку варто зачекати до моменту завершення робіт або вирішення проблеми. Про це МІС зобов’язана вас поінформувати.
Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано на цій же сторінці.

🔔Нагадуємо, на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення. Так, ви, наприклад, зможете отримувати завчасно електронний лист на пошту про заплановані роботи і спланувати свій час. Також ви можете повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.

4. Якщо на робочому місці все гаразд, оголошень від МІС немає, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому закладі. Це допоможе оператору МІС виявити проблему або надати вам актуальну інформацію щодо стану її вирішення. Контакти підтримки ви можете знайти на сайті

Корисні посилання:

👉У будь-який момент можна перевірити працездатність центральної бази даних ЕСОЗ на сторінці моніторингу.

👉Підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.

Також рекомендуємо

23 Жовтня 2018

МОЗ України презентувало стратегічне бачення залучення приватних інвестицій у модернізацію медзакладів

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням:

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

9 Лютого 2023

МОЗ розширює електронний рецепт на всі рецептурні препарати

Рецептурні препарати щороку рятують мільйони життів. Ці ліки є дієвими у лікуванні багатьох захворювань, допомагають запобігати їх розвитку чи полегшувати симптоми хвороби. Водночас неправильний приймання цих ліків може нести ризики здоровʼю пацієнта та має обовʼязково супроводжуватися пильним наглядом медичного спеціаліста.

Для того, щоб спростити процес призначення ліків, зробити його ефективнішим та сучасним, весною 2023 року МОЗ впроваджує електронний рецепт на всі рецептурні ліки. Також це дозволить посилити контроль за відпуском рецептурних ліків у аптеках.

Рішення буде впроваджуватися поступово: за відсутності світла чи звʼязку у медичному закладі, лікар, як і раніше, може виписати рецепт на спеціальному паперовому бланку.

Електронний рецепт пошириться на зареєстровані в Україні лікарські засоби, що підлягають відпуску за рецептом лікаря, та які пацієнт купує за власні кошти.

Зауважимо, що до цього переліку належать також антибіотики, протисудомні засоби, гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні), препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб та інші. Важливо, що ряд деяких звичних для нас ліків проти болю, кашлю чи заспокійливі також можуть належати до препаратів, відпуск яких повинен здійснюватися виключно за рецептом лікаря.

Саме тому важливо завчасно перевірити інструкцію лікарських засобів, які ви вживаєте, та якщо вони рецептурні – подбати про отримання відповідного рецепта у свого лікуючого лікаря у квітні для того, щоби надалі безперешкодно та правомірно придбати ліки за рецептом в аптеці.

13 Грудня 2023

Яка функціональність МІС є частиною ЕСОЗ і перевіряється державою?

Електронна система охорони здоров’я стрімко розвивається і постійно доповнюється інноваційними електронними інструментами. На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад 2 млрд електронних медичних записів для понад 35 млн пацієнтів. У ній зареєстровані понад 400 тис медичних та фармацевтичних працівників і більш як 16 тис медичних закладів.

ЕСОЗ складається з ЦБД (Центральної бази даних), яка належить державі, та МІС (приватних медичних інформаційних систем), завдяки яким медичні заклади та аптеки мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами з ЦБД ЕСОЗ.

Медичні заклади та аптеки мають змогу працювати з ЕСОЗ лише через МІС, яка протестована і підключена державою і з якою заклад уклав договір. Тож для роботи в ЕСОЗ закладам потрібно обрати одну із медичних інформаційних систем, перелік яких є на сайті системи.

Про тестування МІС

Технічні вимоги до МІС – це динамічний документ, на основі якого держава перевіряє МІС щодо взаємодії закладів та аптек з ЕСОЗ.

Кожна МІС, яка здійснює обмін з Центральною базою даних ЕСОЗ, проходить низку тестувань на відповідність технічним вимогам, що визначені державою, зокрема НСЗУ, ДССЗЗІ.

ДП “Електронне здоров’я” перевіряє функціональність МІС, яка передбачена в технічних вимогах. Перш ніж впровадити таку функціональність у власному інтерфейсі та надати її користувачам, медичні інформаційні системи зобов’язані подати її на тестування.

Наприклад, для початку роботи з е-рецептом (створення, внесення змін, відпуск ліків, погашення) МІСи подають дану функціональність на тестування відповідно до профільних вимог. Лише після успішного результату перевірки медичні інформаційні системи можуть надавати користувачам можливість працювати з е-рецептом та проводити навчання. Якщо МІС не пройшла тестування або його результати незадовільні, тоді доступ до такого інструменту, як е-рецепт, не надається, і жоден з користувачів даної МІС не може ним скористатися.

Чому договір з МІС важливий?

Рекомендуємо медичним закладам детально вивчати умови договору з МІС і звертати увагу на те, чи співпадають потреби медзакладу чи аптеки з обсягом необхідних функціональностей для взаємодії з ЕСОЗ, які пропонує медична інформаційна система.

Пам’ятайте, що крім взаємодії з ЕСОЗ, медичні інформаційні системи пропонують також низку додаткових сервісів, які функціонують незалежно від ЕСОЗ і які заклад обирає за власним бажанням та під власні потреби. Це сервіси, на якість розробки яких держава не впливає і не перевіряє їхню функціональність, тому такі вимоги мають бути закріплені у договорі закладу з МІС. Кожна медична інформаційна система розробляє їх у відповідь на запити користувачів.

Так, завдяки функціональностям, які стосуються взаємодії з ЕСОЗ, користувачі медичних інформаційних систем мають змогу вносити як адміністративні, так і медичні записи.

До адміністративних належать, зокрема, дані, відомості та документи, які збираються у відповідь на питання хто (заклад, лікар), де (місце надання послуг, відділення), кому (пацієнт) надавав медичну послугу та за яких умов (за декларацією, за договором з НСЗУ).

До медичних – належать дані, які фактично описують надану медичну допомогу (що, як, коли, при якому стані, як довго тощо).

Уся функціональність МІС для взаємодії з ЕСОЗ згрупована за модулями, що описані в технічних вимогах. Саме на такі модулі держава тестує медичні інформаційні системи для їх підключення та сталого функціонування в системі.

Так, наприклад, вся функціональність е-рецепту поділяється на два модулі: виписування та погашення. Виписування важливе для надавачів медичних послуг з метою призначення лікарських засобів, а погашення – для аптечних закладів з метою їх безпосереднього відпуску. Таким чином якщо ви маєте ліцензії на медичну практику та роздрібну торгівлю ЛЗ, ваша МІС має бути успішно протестована на обидва модулі.

Такі можливості, як логістика, склад, бухгалтерія, онлайн-запис, реєстратура, кол-центр тощо є додатковими сервісами, які МІС надає закладам на умовах, що визначені їх договором. Одна із важливих послуг, яку МІС також надає своїм користувачам – це послуги з підтримки та навчання користувачів щодо функціональних можливостей програмного забезпечення. Держава не втручається у кількість чи якість таких послуг.

Тож кожен медичний заклад може обрати медичну інформаційну систему, виходячи з власних потреб, побажань та технічних передумов. Держава допоможе з контролем якості, яка стосується взаємодії з ЕСОЗ, а інші сервіси залишаються під контролем закладу.

7 Квітня 2023

Понад 43 тис Е-Рецептів виписано на різні рецептурні препарати від початку квітня

З початку квітня до звичного паперового рецепта додався цифровий аналог, отже всі рецептурні ліки тепер можна придбати як за паперовим, так і за електронним рецептом.

Українці активно користуються новим сервісом: за перший тиждень було виписано понад 43 тисячі електронних рецептів.

Ми звикли до багатьох цифрових інструментів, адже вони працюють у багатьох розвинутих країнах. Зокрема, в країнах Європейського Союзу, частиною якого прагне стати й Україна. І електронний рецепт — один із таких.

Е-рецепт в Україні був впроваджений ще кілька років тому в рамках програми реімбурсації «Доступні ліки», з минулого року його виписують на антибіотики та наркотичні препарати, і з квітня — також на інші рецептурні ліки.

Нагадуємо:

Виписати е-рецепт зможе лікар будь-якої спеціальності державної, комунальної чи приватної клініки або ж лікар-ФОП. Для цього закладу не потрібно мати договір з НСЗУ.

Перевагою е-рецепта є те, що в разі тривалого лікування хронічних захворювань за потреби повторний рецепт на потрібні ліки можна отримати, звернувшись до лікаря дистанційно.

Більшість ліків першої необхідності не потребують рецепта. Ті ліки, що і раніше були рецептурними, тепер просто можна буде отримати ще й за електронним рецептом. На час війни також за потреби пацієнти можуть отримати та паперовий рецепт.

Інформацію про те, чи потрібен рецепт для купівлі того, чи іншого препарату, можна знайти в інструкції препарату. Ви можете скористатись сервісами онлайн-аптек або ж сайтом Державного реєстру лікарських засобів України.

Рецептурний препарат чи ні — визначає його виробник, чи заявник, що, подаючи заявку на реєстрацію, вказує умови відпуску. Під час проходження експертизи цей статус або підтверджується, або змінюється.

Як і раніше, залишаються винятки для регіонів, де тривають бойові дії, а також на придбання ліків волонтерами для потреб медичного фронту.