Телемедична платформа System Carebits дозволяє віддалено стежити за перебігом вагітності

У перинатальному центрі м. Києва стан здоров’я вагітних пацієнток контролюють за допомогою телемедичної платформи System Carebits, зокрема, використовуючи переносні портативні апарати тококардіографії Sigmafon.
Наразі у закладі налічується 10 таких пристроїв, що активно застосовують у пологовому та акушерському відділеннях та в жіночій консультації. У стаціонарному режимі за допомогою телемедичної платформи контролюють стан плода вагітних пацієнток з важкою акушерською патологією, що потребує постійного моніторингу: запису кардіотокографії та серцебиття плоду.
З початку року пацієнтки жіночої консультації мають змогу користуватися пристроями та в домашніх умовах — портативні апарати тококардіографії Sigmafon видають насамперед тим, хто має клінічні показання до такого контролю.
На телефон пацієнтки встановлюється програмне забезпечення, за допомогою технології бездротового зв’язку підключається девайс — і відбувається визначення стану плода вагітної пацієнтки. Результати діагностики аналізує лікар через свій смартфон або ж вебверсію телемедичної платформи.
Працівники аналітичного відділу постачальника програмно-апаратного комплексу за допомогою штучного інтелекту проводять аналіз отриманих діагностичних показників життєдіяльності плода та формують окремий аналітичний звіт із понад 30 параметрів.
Також рекомендуємо
8 Жовтня 2021
В умовах боротьби з пандемією телемедичні технології набувають принципово нового значення та потребують всебічного застосування в практичній діяльності лікарів, науковців та освітян. Якщо до пандемії телемедицина вирішувала завдання, які наближали пацієнтів до лікарів, то зараз до основних завдань додалися – безпечна комунікація між пацієнтами та медичними працівниками та доступ до медичних послуг у безпечний спосіб.
Саме тому Міністерство охорони здоров’я України започатковує проєкт з розвитку телемедицини та телемедичних технологій.
Учора відбулась Установча зустріч щодо започаткування телемедицини в межах розвитку електронної охорони здоров’я України, в якій взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я України, ДП “Електронне здоров’я”, “Центру громадського здоров’я”, Асоціації eHealth в Україні, а також представники USAID та проєкту LHSS.
💻 “Телемедичні технології необхідно розглядати, як невід’ємну складову тих діджітал-інструментів, які ми зараз впроваджуємо в системі охорони здоров’я та адаптувати їх у eHealth”, – зазначила Марія Карчевич, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
💻 Дмитро Самофалов – т.в.о. Глави Національної служби здоров’я України поділився досвідом розбудови телемедичних мереж в регіонах України та резюмував: “Ще до пандемії впроваджені телемедичні технології підтвердили свою ефективність у лікуванні серцево-судинних хвороб. Так, у Одеській області показники інфарктів поза терапевтичним вікном знизилися майже удвічі, а також покращилася якість лікування інфарктів у цілому. Безумовно, телемедичні центри показали дуже високі результати і вже під час пандемії. Питання включення телемедичних мереж і їх входження в Програму медичних гарантій як одного з компонентів – важлива умова для досягнення універсального покриття медичними послугами”.
🖥 “Без телемедицини сучасні електронні медичні послуги не є повноцінними і такими, що відповідають світовим стандартам eHealth. Адже світова практика на прикладі панемії COVID-19 доводить, що це дійсно ефективний інструмент в профілактиці, діагностиці та лікуванні пацієнтів. Це синергія технологій та медичної допомоги, яка сприяє створенню нової якості медичних послуг. Електронна охорона здоров’я України уже сьогодні дозволяє застосовувати телемедичні сервіси, які надалі тільки набуватимуть популярності. Оскільки це зручно та корисно для пацієнтів і лікарів”,- Vadym Terentyuk, начальник відділу управління проєктами та програмами ДП “Електронне здоров’я”.
EZdorovya висловлює подяку учасникам зустрічі, які беруть участь у якісній розбудові електронної охорони здоров’я та готові впроваджувати телемедичні сервіси в Україні, що дозволить збільшити ефективність та доступність медичних послуг для всіх громадян.
8 Лютого 2024

Маємо чудову новину для всіх учасників вебінару “Робота медичних сестер та братів в ЕСОЗ: можливості та рекомендації”!

Спільно з Академією НСЗУ ми вирішили зробити перегляд вебінарів ще більш корисним для медичних фахівців.

Так, усі глядачі, які переглянули вебінар щодо роботи середніх медичних фахівців в ЕСОЗ, зможуть отримати додатковий 1 бал БПР!

❓Що для цього потрібно?

  1. Перейдіть на сторінку Академії НСЗУ () та зареєструйтеся на проходження навчання «Робота медичних сестер та братів в ЕСОЗ».
  2. Якщо ви цього ще не зробили – перегляньте вебінар та відповідні матеріали.
  3. Пройдіть короткий тест з 10 питань по змісту вебінару.
  4. У разі успішного складання тесту – система згенерує сертифікат і ви отримаєте додатковий бал БПР.
  5. Підпишіться на канал “eHealth Україна” в Telegram (), аби не пропустити інші важливі події та можливості для медиків!

Посилання:

👉 Почати навчання на Платформі Академії НСЗУ:

👉 Підписатися на eHealth в Telegram:

👉 Підписатися на eHealth в YouTube:

👉 Підписатися на Академію НСЗУ в Telegram :

16 Березня 2023
До 31 березня 2023 року всі заклади системи охорони здоровʼ я мають почати працювати в електронній системі охорони здоровʼя – ЕСОЗ.
📌 Ця вимога передбачена Ліцензійними вимогами провадження господарської діяльності з медичної практики та поширюється на всіх субʼєктів господарювання.
📌 Так, цифровізація охорони здоровʼя сприятиме формуванню єдиного медичного простору, у якому вся медична інформація про здоровʼя українців буде зберігатися централізовано та захищено.
📌 Чинними вимогами законодавства передбачено, що установи системи охорони здоровʼя мають вносити в електронному вигляді наступну медичну документацію:
1) медичні висновки про тимчасову непрацездатність;
2) медичні висновки про народження;
3) медичні записи осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом COVID-19 (на період дії карантину, встановленого Кабміном, та протягом 30 днів з дня його скасування);
4) починаючи з квітня 2023 року – записи про рецепти на антибактеріальні, наркотичні (психотропні) та загалом всі рецептурні ЛЗ;
5) медичні записи про взаємодію з пацієнтом, на підставі яких формуються медичні висновки та електронні рецепти;
6) медичні записи, записи про направлення та рецепти щодо надання медичних послуг у рамках ПМГ або іншої програми, що фінансується з держбюджету;
7) медичні записи про направлення з метою проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених;
📌 інформацію про результати реабілітаційного обстеження, реабілітаційні втручання, зміни до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану тощо.
📌 Інші медичні записи, не передбачені цим переліком як обовʼязкові, можуть вноситись до ЕСОЗ за рішенням закладу та за згодою пацієнта, отриманою відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
📌 Водночас повний перехід до цифрового обліку усієї медичної документації буде відбуватися поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів.
3 Березня 2023
Набув чинності новий Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за Програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.
💊 До Реєстру включено лікарські засоби, що застосовуються за серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми, цукрового та нецукрового діабетах, у разі розладів психіки та поведінки, епілепсії, хвороби Паркінсона, хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ), потреби в імуносупресії.
💊 Що стосується імуносупресивних лікарських засобів (імуносупресантів), то особи в посттрансплантаційному періоді, мають звернутися до трасплант-координаторів у трансплантаційних центрах, щоб отримати призначення лікарських засобів та рецепти за програмою реімбурсації. Лікарські засоби за такими рецептами можна отримати в аптечних закладах, що уклали договір з Національною службою здоровʼя України (НСЗУ).
💊 Загалом до програми реімбурсації включено 21 найменування імуносупресивних лікарських засобів, 15 з них є повністю безоплатні, шість – з частковою доплатою.
💊 Нагадуємо, що рецепти за програмою реімбурсації вписуються лікарями за міжнародною непатентованою назвою (МНН), із зазначенням форми випуску та курсу лікування, а пацієнти в аптечних закладах обирають ті торгові найменування, які їм потрібно (програма реімбурсації завжди передбачає, як мінімум одну торгову назву безоплатно для відповідного МНН).