



Перед початком роботи з пацієнтом потрібно впевнитися, хто перед вами. Для цього треба провести ідентифікацію – впевнитися, що в документі, що посвідчує особу, людина, яка перед вами. Документи, які посвідчують особу, передбачені в пункті 1 статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр”. Візьміть до уваги! Якщо пацієнт показує документи з Дії, то без сканування QR-коду, перевірка не є дійсною.
Наступним кроком після ідентифікації є пошук пацієнта в ЕСОЗ за відомостями з документів, які він надав. Важливо зауважити, що пошук треба виконувати саме в ЦБД ЕСОЗ, а не локально в медичній інформаційній системі, якою користується ваш медзаклад. У медичній інформаційній системі медзакладу відображаються дані лише тих пацієнтів, які зверталися за послугами у той час, як в ЦБД ЕСОЗ зберігаються дані усіх зареєстрованих пацієнтів (наприклад, пацієнта міг звертатися до іншого закладу з іншої МІС та оновити дані пацієнта в Реєстрі пацієнтів, тому локальна інформація у вашій МІС може бути неактуальною).
Найпоширеніші документи, за якими можна ідентифікувати пацієнта:
Хто може шукати пацієнта в ЕСОЗ?
Виконати пошук пацієнта в ЕСОЗ може лише зареєстрований та авторизований користувач:
Лікарі первинної та вторинної ланки мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта.
Лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта.
За якими даними можна знайти пацієнта?
Обов’язковими даними для пошуку пацієнта в ЕСОЗ є:
Це мінімально необхідний перелік даних, який необхідний для пошуку пацієнта в ЦБД ЕСОЗ. Якщо ви виконуєте пошук лише за одним із параметрів без вимоги заповнення трьох обов’язкових полів, це означає, що пошук здійснюється локально в МІС, а не в ЦБД ЕСОЗ.
Додаткові необовʼязкові поля, за якими можна здійснювати/уточнювати пошук:
Саме ці дані допоможуть звузити пошук пацієнтів серед тих, які можуть мати однакову дату народження та/або схожі ім’я, прізвище.
ВАЖЛИВО! Якщо за результатами пошуку навіть за додатковими параметрами немає жодного запису, значить, такого пацієнта немає в ЦБД ЕСОЗ, і можна перейти до його реєстрації.
Щоб дізнатися більше про ідентифікацію, пошук, реєстрацію та зміну персональних даних пацієнта в ЕСОЗ, переглядайте вебінар.
Від правильного формування МВТН залежить створення е-лікарняного, на основі якого пацієнту (якщо він застрахований) нараховуються виплати. Сьогодні детальніше розглянемо найбільш поширені випадки, про які запитують лікарі. Зокрема, як коректно сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або МВТН пацієнту, який в рамках єдиного випадку непрацездатності лікувався і на “первинці”, і на “вторинці”.
Або ж що робити, якщо впродовж цього періоду пацієнт захворів чи травмувався і втратив непрацездатність за іншим випадком – як фіксувати ці два різні випадки у МВТН?
Тож сьогодні розглянемо детальніше особливості оформлення МВТН на різних ланках.
Медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується тим лікарем, який надає медичну допомогу, створює відповідні електронні медичні записи та власне проводить лікарську експертизу щодо тимчасової втрати працездатності. Це може зробити як сімейний лікар, так і лікар-спеціаліст.
Хто може створювати МВТН?
➡️МВТН може бути сформованим лікарем “первинки” або лікарем “вторинки” як на амбулаторному лікуванні, так і під час госпіталізації для надання меддопомоги в стаціонарних умовах.
➡️МВТН можуть створювати лише лікарі, які зареєстровані та авторизовані в ЕСОЗ.
Оскільки середній та молодший персонал не можуть проводити експертизи, то і не мають повноважень створювати МВТН.
➡️У лікаря є можливість створювати МВТН, якщо він працює у ЗОЗ, що має чинну ліцензію на медичну практику і якщо заклад зареєстрований та верифікований НСЗУ в ЕСОЗ.
➡️Форма власності закладу та наявність договору з НСЗУ не впливає на право створювати МВТН.
💡ОДНЕ З ПРАВИЛ – МВТН створюється та підписується саме тим лікарем, який у процесі надання меддопомоги провів відповідну експертизу з тимчасової непрацездатності і прийняв рішення про наявність у пацієнта (або особи, яка буде за ним доглядати) тимчасової непрацездатності.
Як створюється МВТН на “первинці”?
Уявімо ситуацію, що 30-річний пацієнт Михайло, який офіційно працевлаштований, захворів. Лікар провів огляд та експертизу, встановив діагноз, який є загальним захворюванням, за потреби призначив додаткове обстеження і призначив лікування.
Відповідні електронні медичні записи вніс в ЕСОЗ і на їх основі створив МВТН. Всі записи в ЕСОЗ лікар засвідчує своїм електронним підписом.
➡️При формуванні МВТН лікар відразу вказує дату, з якої він засвідчив непрацездатність та дату до наступного огляду пацієнта або до прогнозованого відновлення працездатності.
➡️В електронному листку непрацездатності буде вказаний період непрацездатності, який відповідатиме саме цим датам, отриманим з МВТН.
Припустимо, що стан Михайла впродовж прогнозованого періоду закриття МВТН (20 днів) погіршився. Після повторної консультації лікар визначив, що внаслідок ускладнень Михайло потребує госпіталізації. На основі своїх висновків лікар сформував е-направлення на госпіталізацію, з яким пацієнт звернувся до закладу охорони здоров’я спеціалізованої допомоги.
Як створюється МВТН на період госпіталізації?
Під час госпіталізації лікуючий лікар Михайла внесе до ЕСОЗ медичні записи щодо його стану на момент госпіталізації та сформує МВТН на термін від дати госпіталізації до прогнозованої дати виписки у зв’язку з завершенням лікування.
Оскільки звернення пацієнта є продовженням того ж раніше засвідченого випадку непрацездатності, то при формуванні МВТН при госпіталізації новий лікуючий лікар пацієнта не встановлює відмітку про початок нового випадку. ЕСОЗ самостійно визначить, що попередні МВТН пов’язані з новим, формуючи єдиний ланцюг медичних висновків у межах єдиного безперервного випадку непрацездатності.
Варто зауважити, що відповідний зв’язок між такими медичними висновками встановлюється лише в межах однієї категорії медичного висновку та за наявності перетину дат початку та завершення періоду непрацездатності.
💡ВАЖЛИВА УМОВА – відсутність відмітки про початок нового випадку тимчасової непрацездатності.
Уявімо іншу ситуацію, коли Микола перебуває на лікарняному за першим випадком непрацездатності, наприклад, загальне захворювання, і в цей час травмує руку. Відповідно його госпіталізують до того, як завершився прогнозований лікарем термін МВТН за першим випадком непрацездатності. У цьому випадку лікуючий лікар пацієнта в стаціонарі мав би встановити відповідну відмітку при формуванні МВТН про початок нового випадку непрацездатності, який не пов’язаний із поточним захворюванням. Тобто тепер у Михайла б з’явилися два МВТН за різними випадками непрацездатності.
Отже, МВТН однієї категорії, які перетинаються по часу, формуючи безперервний випадок непрацездатності, можуть формуватися різними лікуючими лікарями у різних медичних закладах. Щоб зареєструвати початок нового випадку непрацездатності (у разі початку нового, не пов’язаного з попереднім, захворюванням або травми), лікуючому лікарю необхідно встановити в медичному висновку відповідну відмітку.