Як підготуватись медичному закладу перед роботою з електронним рецептом на наркотичні (психотропні) лікарські засоби?

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

З метою комплексної оцінки взаємодії медичних інформаційних систем з центральною базою даних електронної системи охорони здоров’я ДП “Електронне здоровʼя” здійснює регулярні заходи з тестування всіх без винятку електронних медичних інформаційних систем щодо їх відповідності актуальним технічним вимогам.

Ці заходи є необхідними задля того, щоби всі без обмежень медичні працівники мали повноцінний доступ до всіх функціональних можливостей електронної системи охорони здоров’я, а також їх високу якість та надійний сервіс.

У ході попередньо ініційованих Адміністратором тестувань електронної медичної інформаційної системи РІМС “Медстар” було виявлено невідповідність 8 функціональних модулів вказаної МІС:

• Модуль 3.1.2 Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП; 
• Модуль 3.1.6 Вимоги до перегляду декларацій про вибір лікаря ПМД в НМП ПМД;
• Модуль 3.2.1 Вимоги до роботи з деклараціями;
• Модуль 3.3.2 Вимоги до пакету даних діагностичного звіту;
• Модуль 3.6 Вимоги до отримання доступу до медичних даних;
• Модуль 3.7.1 Вимоги до роботи з записами про ідентифікованих пацієнтів в Системі;
• Модуль 3.10 “План лікування”;
• Модуль 3.17 Вимоги до роботи з електронними направленнями.

Встановлення цієї невідповідності було безумовною підставою для відключення медичної інформаційної системи від центральної бази даних ЕСОЗ. Згідно з цим 28 червня 2023 року було ухвалено рішення про відключення РІМС “Медстар” від центральної бази даних електронної системи охорони здоровʼя 28 серпня 2023 року. 

При цьому зауважимо, що впродовж 60 днів з моменту прийняття рішення, оператор МІС мав можливість провести роботи над усуненням виявлених порушень та повторно пройти тестування на відповідність технічним вимогам. Так станом на 26.07.2023 оператор РІМС “Медстар” успішно пройшов тестування зазначених модулів та отримав підтверджуючі висновки про позитивний результат тестування. 

У звʼязку з цим, враховуючи результати тестування Адміністратором прийнято рішення щодо продовження функціонування електронної медичної інформаційної системи РІМС «Медстар» в електронній системі охорони здоровʼя задля подальшої взаємодії надавачів медичної допомоги з ЦБД ЕСОЗ.