Як приватному медзакладу обрати медичну інформаційну систему

З введенням електронного рецепта на антибіотики все більше медичних закладів взаємодіють з електронною системою охорони здоровʼя. Саме тому питання підключення до ЕСОЗ нині є одним із найбільш актуальних для керівників медичних закладів, зокрема приватних клінік та лікарів-ФОП.

Так, на початку року рішенням Уряду було внесено зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, які стосуються зобов’язання медзакладів до кінця 2022 року почати роботу в електронній системі охорони здоров’я, якщо цього не було зроблено раніше. Як керівникам медичних закладів підготуватися до підключення закладу до ЕСОЗ та на що варто звернути увагу під час вибору медичної інформаційної системи – детальніше в розʼясненні МОЗ.

Електронна система охорони здоровʼя України є дворівневою та складається з центральної бази даних, що є сукупністю реєстрів, та медичних інформаційних систем (МІС). Медичні інформаційні системи, своєю чергою, надають сервіси для безпосередніх користувачів – працівників медичних закладів та аптек. Серед таких сервісів, зокрема, і функціонал виписки електронного рецепта на антибіотики.  Тому радимо уважно підійти до вибору МІС. Полегшити цей процес допоможе слідування наступним рекомендаціям:

1. Оцініть функціональні можливості та потреби закладу 

Дослідіть та обговоріть з командою, які з повсякденних процесів у вашому закладі потребують автоматизації. Це може бути реєстрація пацієнтів, статистика, управління закладом, бухгалтерські, економічні, кадрові процеси тощо.

2. Залежно від кількості працівників та рівня комп’ютеризації закладу, визначте кількість робочих місць, які будуть підключені до МІС 

Зауважте, що всі лікарі, які працюють із рецептами на антибіотики, повинні мати компʼютеризоване робоче місце. Також забезпечте доступність працівників до принтерів.

3. Оцініть якість інтернет підключення в закладі

Доступність та швидкість інтернету є однією з основних технічних вимог підключення до МІС. Перевірити якість інтернету та можливості щодо навантаження мережі вам можуть допомогти безоплатні онлайн-тести.

4. Дослідіть сайти МІС та сервіси, які вони пропонують 

Як базовий, необхідний для виконання вимог законодавства, так і додатковий – зіставте пропозиції МІС з потребами вашого закладу в автоматизації.

Перелік підключених МІС можна знайти на сайті ehealth.gov.ua. Перераховані програмні забезпечення пройшли тестування відповідності технічним вимогам та отримали сертифікат відповідності КСЗІ, а отже – відповідають державним вимогам з безпеки.

5. Сконтактуйте з представниками медичних інформаційних систем, які вас зацікавили, та домовтесь про демонстрацію чи презентацію

Саме під час зустрічі фахівці зможуть якнайкраще оцінити можливості впровадження МІС, виходячи з ваших потреб та технічних передумов. Якщо це можливо, обговоріть з представниками МІС можливість тестового періоду роботи, у межах якого ви зможете оцінити зручність інтерфейсу.

6. Дізнайтесь у представника МІС про можливість налаштування системи під ваші поточні процеси

Якщо ваш заклад має визначену спеціалізацію, уточніть у МІС можливості адаптації системи під ваші потреби.

7. Інтеграція поточного програмного забезпечення

Якщо ви вже використовуєте певні програмні забезпечення у роботі, наприклад, стоматологічні програми чи програми для ведення бухгалтерської звітності, дізнайтесь, чи їх можна інтегрувати з МІС.

8. Узгодьте гарантії щодо відповідності МІС майбутнім вимогам 

Зверніть увагу, що електронна система охорони здоровʼя постійно розвивається, і надалі будуть впроваджуватись нові функціональні можливості, які можуть стати обовʼязковими згідно з вимогами законодавства. Отже, радимо передбачити умовами взаємодії з оператором МІС відповідні гарантії того, що в майбутньому МІС виконуватиме зміни, необхідні для роботи в ЕСОЗ.

9. Під час вибору МІС радимо звернути особливу увагу на послуги підтримки та навчання

Встановлення ефективних робочих відносин з обраною вами МІС є ключовим фактором для успішної інтеграції нової системи.

10. Визначте відповідальну особу за впровадження електронної медичної системи в закладі

Ця людина виконуватиме функції координатора та точки взаємодії з розробником чи оператором МІС.

Після успішної інтеграції медичної інформаційної системи ви можете переходити до реєстрації закладу, його підрозділів та користувачів в ЕСОЗ. На цьому етапі представники вашої МІС проконсультують щодо коректного внесення даних.

Також рекомендуємо
11 Лютого 2022

У 2022 році запланований поетапний перехід на відпуск рецептурних лікарських засобів з аптек за електронним рецептом. Перший етап – відпуск антибактеріальних ліків за е-рецептом розпочнеться уже в квітні цього року.

Електронний рецепт спростить аптечним закладам виконання вимог законодавства щодо рецептурного відпуску лікарських засобів. 

Якщо ваш аптечний заклад уже працює з електронним рецептом у межах програми реімбурсації “Доступні ліки”, не потрібно укладати жодних додаткових договорів. Передусім рекомендуємо звернутися до представників медичної інформаційної системи, що встановлена у закладі, та уточнити, коли стане доступним відповідний функціонал. Також подбайте про отримання КЕП для усіх працівників.

Якщо до цього ваша аптека не працювала з програмами реімбурсації, необхідно:

  1. обрати медичну інформаційну систему, яка має необхідний функціонал. Перелік підключених МІС можна знайти на сайті системи – ehealth.gov.ua у розділі “Підключені до ЕСОЗ МІС”. При виборі МІС та укладенні договору про надані послуги, радимо звернути особливу увагу на послуги з навчання та підтримки як одні з пріоритетних вимог; 
  2. забезпечити працівників закладу кваліфікованим електронним підписом; 
  3. зареєструвати заклад, його підрозділи та фармацевтичних працівників, які будуть здійснювати відпуск рецептурних ліків в ЕСОЗ через МІС.  На цьому етапі рекомендуємо звернутися за підтримкою до представників вашої МІС, які проконсультують вас щодо коректного внесення даних. 

Після пройдення цих кроків, працівники аптек зможуть працювати з функціоналом погашення е-рецепта на антибіотики, як тільки функціонал стане доступним в ЕСОЗ. 

Використовуючи функціонал е-рецепта, аптеки додатково зможуть здійснювати відпуск препаратів за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.

 

Для довідки

З метою виконання вимог законодавства щодо рецептурного призначення та відпуску рецептурних лікарських засобів до кінця 2022 року запланований поетапний перехід на електронний рецепт.

Впровадження е-рецепта буде відбуватися в 3 етапи. Перший із них – призначення та відпуск антибактеріальних лікарських засобів (антибіотиків) за електронним рецептом. Другий етап – поширення е-рецепта на наркотичні ліки, які зараз призначаються на спеціальних рецептурних бланках форми № 3. Третій – відпуск усіх рецептурних препаратів за е-рецептом за усіма джерелами фінансування.

Так, на першому етапі, електронна система охорони здоровʼя дозволить відслідковувати дані про призначення та споживання антибактеріальних ліків в Україні. А електронний рецепт сприятиме вирішенню проблеми неконтрольованого та нецільового використання антибіотиків.

6 Жовтня 2020

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

 

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

 

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

 

  • Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

 

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

 

  • Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

 

  • Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

 

  • Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

 

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

 

  • В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

 

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

 

  • Які заходи безпеки передбачені в системі?

 

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

 

  • А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

 

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

 

  • Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

 

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

 

  • Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

 

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!

 

31 Серпня 2020
Захист даних – пріоритет для команди українського eHealth. Електронна система охорони здоров’я – одна з небагатьох систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші.
Система має багаторівневий захист. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в eHealth за протоколом OAuth.2.
Таким чином забезпечується розгалуження прав доступу до даних та переліку операцій, які може виконувати конкретний користувач. Крім цього кожному користувачеві необхідно дотримуватися правил безпеки в системі eHealth:
1. Працюйте тільки з тими операторами, МІС яких пройшла тестування ДП “Електронне здоров’я”. Повний перелік протестованих та підключених МІС на сайті:
2. Всі дані пацієнтів, що ви вводите в МІС зберігаються в системі, а не на вашому персональному комп’ютері. Відповідно важливо мати захищені джерела доступу до медичних інформаційних систем. Електронна адреса не лише логін, а й ваш засіб комунікації між лікарем, медичним закладом та НСЗУ.
Потрібно окремо зареєструвати електронну адресу кожному лікарю, а не лише одну електронну скриньку на всіх фахівців медичного закладу.
3. Пароль – унікальний код, який не можна передавати третім особам. Це ваш унікальний ідентифікатор доступу, який не потрібно використовувати в інших ресурсах.
4. Важливо не зберігати пароль на паперових носіях та не передавати колегам. (де зберігати паролі, читайте тут: )
5. При створенні паролю використовуйте лише унікальні комбінації. Що складатимуться не лише з 8 цифр, а й з великих літер та букв. Перевіряйте якою мовою вводите пароль та чи не включена клавіша “СAPS LOCK”.
6. Змінюйте пароль регулярно відповідно до вимог вашої медичної інформаційної системи.
7. Не відповідайте на сумнівні листи-запити. Завжди перевіряйте відправника, за можливості уточніть, чи справді інформація відповідає дійсності.
8. Важливо мати захищений електронний цифровий ключ згідно з усіма нормами законодавства України.
Не передавайте його третім особам, не зберігайте на не захищених носіях.
9. Зберігайте всі паперові документи пацієнтів згідно з вимогами законодавства
10. Використовуйте тільки ліцензійне ПЗ та антивірусні рішення на своєму комп’ютері.
🔗Рекомендації для користувачів, які починають працювати в системі eHealth –
🔗10 digital порад в системі еHealth –
🔗Електронний цифровий підпис в системі eHealth –
🔗Відновлення паролю в системі eHealth-
20 Квітня 2023

Реабілітація постраждалих внаслідок війни українців – пріоритет №1. З цією метою в Україні трансформується система реабілітаційної допомоги та створюються нові цифрові інструменти доказової реабілітації. 

📌 Так в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) впроваджується функціонал документування реабілітації на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).

📌 Повідомляємо, що на навчальній платформі Академії НСЗУ вже стартував перший онлайн-курс «Базові засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)».

📌 Курс розроблений для фахівців у сфері реабілітації, мультидисциплінарних реабілітаційних команд та усіх фахівців сфери охорони здоров’я, які працюють з особами з обмеженнями функціонування.  Наразі для вивчення вже доступні перші дві теми онлайн-курсу, наступні теми будуть відкриватися поступово протягом квітня. 

📌 Навчальний курс є частиною змін у системі надання реабілітаційної допомоги, спрямованих на наближення її до найкращих світових стандартів. 

📌Курс розкриє основні принципи біопсихосоціальної моделі МКФ, структуру МКФ та взаємозв’язки між її компонентами, правила кодування з використанням МКФ для документування функціонування пацієнтів, встановлення цілей та планування втручань, роботу фахівців мультидисциплінарних реабілітаційних команд та багато іншого.

📌Курс доступний після самореєстрації: https://academy.nszu.gov.ua/course/view.php?id=184

📌Доповнюючим до даного курсу є навчальний курс «Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя (МКФ)». Курс стане доступним для користувачів протягом місяця.

Впровадження реабілітаційного функціоналу в ЕСОЗ і розробка навчальних онлайн-курсів відбуваються в рамках проєкту «Реабілітація травм війни в Україні», який фінансується за підтримки Швейцарії, Європейського Союзу в Україні та «Nova Ukraine».

Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою Першої леді Олени Зеленської. Проєкт «Реабілітація травм війни в Україні» реалізують Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України, ДП “Електронне здоровʼя”, Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, БФ «Пацієнти України», Український центр охорони здоров’я та Український католицький університет.