Перші телемедичні платформи вже працюють в Україні

В Україні пройшли успішне випробування два телемедичні проєкти: система Teledoc Health, що надає можливості віртуальної допомоги, та телемедична платформа нейросенсорної реабілітації Rehabilitation Gaming System, яка за допомогою гаджетів допомагає комплексно лікувати пацієнтів із пошкодженням мозку та опорно-рухового апарату.
💻 Впровадження телемедичних інновацій в Україні змінює філософію української медицини – стиль роботи лікарів і їхні взаємовідносини з пацієнтом. Тепер це консультативні можливості від кращих медичних спеціалістів світу. Телемедицина надає лікарям нові унікальні можливості особистісного розвитку.
📲 Основні функції платформи Teledoc Health виконує робот Litev3 – девайс, що максимально наближає віртуальні відвідування до реальних. За допомогою вбудованої керованої камери дуже високої роздільної здатності можна ретельно обстежувати пацієнта, вимірювати температуру, тиск та під’єднувати діагностичне обладнання тощо. Система надає можливість у деяких випадках повністю замістити роботу медперсоналу і може самостійно рухатись та передавати дані для консиліумного рішення по лікуванню кожного хворого.
🖥 Уже вісім таких пристроїв працюють в п’яти містах України, створивши синергічну мережу провідних закладів охорони здоров’я. Планується розширення мережі до тридцяти пристроїв.
💻 Платформа Rehabilitation Gaming System – це телереабілітація для підвищення якості життя людей з пошкодженням мозку та опорно-рухового апарату. Проєкт адаптований до конкретних потреб кожного окремого пацієнта від гострої до хронічної фази після пошкодження головного мозку.
📲 В ігровій формі за допомогою звичайного гаджету хворий виконує прості вправи. Рухи пацієнта програмуються, по кожному розробляється спеціальна програма, яка фіксує динаміку і враховує помилки, у графіках і в процентному вимірі. Це справжній прорив у лікуванні пацієнтів з дитячим церебральним паралічем, хворобою Альцгеймера тощо. Це також допомога пацієнтам, які отримали різні травми, контузії, порушення мозкової діяльності внаслідок поранень та вибухів, під час бойових дій.
🖥 Платформа Solo забезпечує захист інформації, що є найважливішою умовою роботи проєктів телемедицини, особливо в умовах воєнного стану.
Також рекомендуємо
26 Квітня 2024
Які цифрові можливості для пацієнтів надають медичні інформаційні системи?

Продовжуємо розповідати про цифрові можливості для пацієнтів. Раніше ми вже писали про цифрові сервіси для пацієнтів, а також про медичні інформаційні системи, які можуть бути одними із провайдерів таких послуг. Сьогодні ми розповімо саме про цифрові сервіси для пацієнтів, які надають медичні інформаційні системи (МІС), та їхню взаємодію з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ).

Які дані про пацієнта зберігаються в МІС?

Сьогодні більшість інформації про здоровʼя пацієнта зберігається в його електронній медичній картці центральної бази даних ЕСОЗ. Ці дані медичні працівники вносять через МІС та відправляють їх до центральної бази даних ЕСОЗ.

Копії цих даних (результати досліджень, е-направлення, е-рецепти тощо) також зберігаються в межах закладу на рівні його МІС. Окрім цього медичний заклад чи аптека може також збирати й іншу інформацію про пацієнтів та зберігати її.

При цьому підкреслимо, що усі цифрові сервіси, які пропонують розробники МІС пацієнтам, на сьогодні не повʼязані з центральною базою даних ЕСОЗ та не контролюються державою. Отже, оскільки МІС не мають доступу до електронної медичної картки пацієнта і між ними не може здійснюватися обмін даними, то інформація про пацієнта у застосунках МІС наразі є неповною.

Тобто, використовуючи застосунок чи вебсайт МІС, пацієнт може переглянути лише ті дані про своє здоровʼя, які медичний заклад зберігає на рівні цієї МІС. Іншими словами – лікар та пацієнт користуються однією й тією ж МІС. При цьому весь обсяг медичних даних пацієнта зберігається лише на центральному рівні ЕСОЗ.

Які можливості МІС надають пацієнтам?

На сьогодні медичні інформаційні системи надають цифрові інструменти переважно для медичних закладів та аптек, які необхідні для їх взаємодії з центральною базою даних ЕСОЗ.

Так, завдяки МІС лікарі та фармацевти можуть вносити й переглядати дані, а також створювати медичні висновки про непрацездатність, е-рецепти та е-направлення тощо.

Поза ЕСОЗ розробники МІС також надають закладам додаткові послуги, які, зокрема, й допомагають покращити взаємодію лікарів та пацієнтів, зробити медичні послуги ближчими та більш зручними.

Серед таких сервісів, наприклад, мобільні застосунки та вебсайти МІС, через які можна записатися на прийом, переглянути минулі візити до лікарів, замовити призначені ліки, провести онлайн-консультацію з лікарем та інше.

Як дізнатися, з яким МІС працює мій лікар та які цифрові можливості мені доступні?

Ви можете запитати свого сімейного лікаря, яка медична інформаційна система встановлена у його медичному закладі. Зауважимо, що не всі медичні інформаційні системи на сьогодні мають однакові можливості для пацієнтів або ж взагалі їх не мають.

Після цього знайдіть офіційний сайт МІС через пошуковий браузер або завантажте мобільний застосунок для пацієнтів. На офіційних ресурсах МІС ви зможете детальніше дізнатися про функції, які доступні для пацієнтів.

Для безпеки ваших даних закликаємо встановлювати лише офіційні мобільні застосунки на ваш смартфон із перевірених ресурсів.

26 Квітня 2022
Алгоритм медичної евакуації українців
Під час воєнного стану та збройної агресії у деяких регіонах України можливий важкий доступ до медичного забезпечення. Для забезпечення громадян необхідною медичною допомогою Міністерство охорони здоров’я України розробило алгоритм медичної евакуації українців.
Етапи медевакуації:
1)Заклади охорони здоров’я формують евакуаційні листи
2)МОЗ інформує країни-члени ЄС/ЄЕЗ, вносить інформацію у медичну інформаційну систему ЄС, яка здійснює пошук клініки. Також МОЗ використовує пропозиції та можливості партнерських клінік інших країн, які не є членами ЄС
3)Транспортування до координаційних закладів охорони здоров’я
4)Підготовка до перетину кордону
5)Перетин кордону
6)Медична евакуація
7)Відстежування пацієнтів
8)Повернення в Україну після лікування
📌 Детальніше за посиланням – .
📌 Також нагадуємо, що усі українці можуть отримати безкоштовну медичну консультацію через контакт-центр МОЗ 0-800-60-20-19. До контакт-центру залучені медичні працівники багатьох галузей.
Бережіть себе та своїх близьких! Слава Україні!🇺🇦
10 Березня 2022
Як зараз допомогти українській медицині
«За 13 днів війни терористи країни-агресора вивели з ладу 64 наших лікарні», – зазначив Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Висловлюємо вдячність усім , хто героїчно допомагає нашій медицині ефективно працювати в такий складний час. Разом ми вистоїмо!
​​Нагадуємо про гарячі лінії для допомоги збройним силам, медикам та громадянам України.
🔹Державна гаряча лінія для бажаючих надати гуманітарну допомогу населенню або підтримати українських військових та бійців територіальної оборони.
⁃ Для дзвінків з України (безкоштовно) – 0 800 202 600;
⁃ Для дзвінків з інших країн (номер також може використовуватись для дзвінків з України за тарифами відповідного оператора зв’язку) +380 44 237 00 02.
🔹Гаряча лінія Міністерства охорони здоров’я України – 0 800 60 20 19.
🔹Охочим долучитися до забезпечення лікарень медикаментами та необхідними матеріалами необхідно заповнити форму за посиланням- https://forms.gle/bAHiUuPQMcy4t3Dw6.
🤝 Також ви можете допомогти, здавши кров (), освоївши базові правила домедичної допомоги ()
та короткі інструкції, що можуть вам допомогти врятувати чиєсь життя ( ).
ІІ Симпозіум ВООЗ
12 Вересня 2023
Українська команда eHealth взяла участь у розробці стратегії цифровізації охорони здоров’я в ЄС на симпозіумі ВООЗ

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування.