Що робити, якщо зник сертифікат про вакцинацію в додатку Дії?

Всесвітній економічний форум, GGTC Berlin і GGTC Kyiv запустили GovTech Intelligence Hub — міжнародну платформу для обміну знаннями у сфері цифрового врядування. Ініціатива об’єднує найкращі цифрові послуги та рішення у публічному секторі. До переліку успішних прикладів цифрових проєктів, які будуть розміщені на платформі, увійшла електронна система охорони здоров’я України (ЕСОЗ).

Сьогодні електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) – вже одна з найбільших ІТ-систем в Україні, яка допомагає забезпечити відкритість та прозорість процесів охорони здоров’я, отримувати необхідну медичну допомогу та зручні електронні сервіси.

Електронна система охорони здоров’я містить медичні дані про здоровʼя мільйонів українців та обʼєднує більшість медичних закладів та аптек в країні в єдиний медичний простір. За умовами державно-приватного партнерства ЕСОЗ є двокомпонентною і складається з центральної бази даних (ЦБД – державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватний компонент).

Міжнародна ініціатива GovTech Intelligence Hub логічно продовжує розвиток глобального напрямку GovTech та зосереджується на накопиченні й поширенні експертизи у сфері цифрового врядування. GovTech Intelligence Hub слугує простором для обміну ідеями, дослідженнями, практичними кейсами та авторськими колонками цифрових лідерів з усього світу. Платформа надає цілісне уявлення про те, як технології трансформують державні послуги — від формування стратегій до реалізації на національному та регіональному рівні.

Серед перших публікацій — кейси українських цифрових рішень (Дія та проєктів екосистеми, ЕСОЗ, uResidency тощо). У майбутньому на платформі публікуватимуться також колонки, статті та аналітику інших цифрових лідерів України, які поділяються експертизою цифрової трансформації у державному секторі.

«Ми відкриті до співпраці, ділимось досвідом і вчимося в колег з усього світу. GovTech — це не лише про цифрові рішення, це про майбутнє державного управління, яке будується на цінностях ефективності, стійкості, орієнтованості на потреби людини», – зазначила Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку.

Створення Hub стало логічним продовженням зусиль GGTC Berlin і GGTC Kyiv у глобальному розвитку напряму GovTech. У січні 2025 року в Давосі запущено Global GovTech Board — міжнародну спільноту цифрових міністрів, спрямовану на спільне вирішення ключових викликів цифрової трансформації.

В Україні зʼявилася нова можливість для пацієнтів, які отримують електронний рецепт. Відтепер для окремих груп ліків у паперовій памʼятці до е-Рецепту буде наявний QR-код, що вестиме до Національного каталогу цін. 

На сайті каталогу можна буде побачити інформацію про найбільш економічно вигідні лікарські засоби, призначені в рецепті. Водночас принаймні один із трьох препаратів із найнижчою ціною за відповідною діючою речовиною обовʼязково має бути в наявності у будь-якій аптеці.

Це рішення сприятиме прозорому інформуванню пацієнтів про граничну вартість ліків та допоможе обрати оптимальний варіант відповідно до свого бюджету.

Як це працює?

В електронному рецепті лікар, як і раніше, зазначає міжнародну непатентовану назву лікарського засобу (МНН), його форму випуску, дозування та кількість, а не конкретну торгову назву (за винятком окремих випадків).

Це означає, що пацієнт не прив’язаний до одного виробника й може самостійно обрати препарат з аналогічним складом, формою та дозуванням.

За QR-кодом у памʼятці до е-Рецепта пацієнт має змогу перейти на сторінку Національного каталогу цін, де автоматично відображаються:

• усі доступні ліки з однаковою діючою речовиною, формою та дозуванням; 
• до трьох найбільш економічно вигідних варіанти з їх вартістю за одиницю (таблетку або капсулу).

Як скористатися новою можливістю

1. При отриманні електронного рецепта на прийомі за можливості попросіть лікаря надрукувати паперову памʼятку до е-Рецепта
2. Відскануйте QR-код за допомогою камери смартфона
3. Ознайомтеся з найбільш вигідними варіантами та оберіть найкращий для себе.

На першому етапі така можливість доступна для однокомпонентних рецептурних ліків у формі випуску таблетки та капсули. На наступних етапах впровадження така можливість стане доступною для інших рецептурних лікарських засобів. Ідеться про лікарські засоби, вартість яких не відшкодовується урядовою програмою «Доступні ліки» і місцевими програмами відшкодування.

Остаточний вибір препарату пацієнт робить в аптеці, предʼявивши памʼятку чи номер е-Рецепта. Звертаємо увагу, Національний каталог цін містить інформацію про граничну вартість ліків, яку зазначає виробник при включенні лікарського засобу до Національного каталогу цін –  вартість ліків в аптеках не повинна бути вищою.

Більше про реферування цін на лікарські засоби та обов’язкове декларування цін на ліки за посиланням.

Продовжуємо розповідати про цифрові можливості для пацієнтів. Раніше ми вже писали про цифрові сервіси для пацієнтів, а також про медичні інформаційні системи, які можуть бути одними із провайдерів таких послуг. Сьогодні ми розповімо саме про цифрові сервіси для пацієнтів, які надають медичні інформаційні системи (МІС), та їхню взаємодію з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ).

Які дані про пацієнта зберігаються в МІС?

Сьогодні більшість інформації про здоровʼя пацієнта зберігається в його електронній медичній картці центральної бази даних ЕСОЗ. Ці дані медичні працівники вносять через МІС та відправляють їх до центральної бази даних ЕСОЗ.

Копії цих даних (результати досліджень, е-направлення, е-рецепти тощо) також зберігаються в межах закладу на рівні його МІС. Окрім цього медичний заклад чи аптека може також збирати й іншу інформацію про пацієнтів та зберігати її.

При цьому підкреслимо, що усі цифрові сервіси, які пропонують розробники МІС пацієнтам, на сьогодні не повʼязані з центральною базою даних ЕСОЗ та не контролюються державою. Отже, оскільки МІС не мають доступу до електронної медичної картки пацієнта і між ними не може здійснюватися обмін даними, то інформація про пацієнта у застосунках МІС наразі є неповною.

Тобто, використовуючи застосунок чи вебсайт МІС, пацієнт може переглянути лише ті дані про своє здоровʼя, які медичний заклад зберігає на рівні цієї МІС. Іншими словами – лікар та пацієнт користуються однією й тією ж МІС. При цьому весь обсяг медичних даних пацієнта зберігається лише на центральному рівні ЕСОЗ.

Які можливості МІС надають пацієнтам?

На сьогодні медичні інформаційні системи надають цифрові інструменти переважно для медичних закладів та аптек, які необхідні для їх взаємодії з центральною базою даних ЕСОЗ.

Так, завдяки МІС лікарі та фармацевти можуть вносити й переглядати дані, а також створювати медичні висновки про непрацездатність, е-рецепти та е-направлення тощо.

Поза ЕСОЗ розробники МІС також надають закладам додаткові послуги, які, зокрема, й допомагають покращити взаємодію лікарів та пацієнтів, зробити медичні послуги ближчими та більш зручними.

Серед таких сервісів, наприклад, мобільні застосунки та вебсайти МІС, через які можна записатися на прийом, переглянути минулі візити до лікарів, замовити призначені ліки, провести онлайн-консультацію з лікарем та інше.

Як дізнатися, з яким МІС працює мій лікар та які цифрові можливості мені доступні?

Ви можете запитати свого сімейного лікаря, яка медична інформаційна система встановлена у його медичному закладі. Зауважимо, що не всі медичні інформаційні системи на сьогодні мають однакові можливості для пацієнтів або ж взагалі їх не мають.

Після цього знайдіть офіційний сайт МІС через пошуковий браузер або завантажте мобільний застосунок для пацієнтів. На офіційних ресурсах МІС ви зможете детальніше дізнатися про функції, які доступні для пацієнтів.

Для безпеки ваших даних закликаємо встановлювати лише офіційні мобільні застосунки на ваш смартфон із перевірених ресурсів.