Увага! Відновлювальні роботи в ЕСОЗ!

Команда НСЗУ напрацювала чіткий алгоритм та рекомендації для закладів первинної медичної допомоги, як актуалізувати дані пацієнтів з метою присвоєння їм статусу “Успішна верифікація”, а також як діяти, коли у пацієнта статус “Неуспішна верифікація”. 

Нагадаємо, що відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році з 1 жовтня 2024 року до базової капітаційної ставки за обслуговування одного пацієнта, що подав декларацію, застосовується коригувальний коефіцієнт 0, якщо такий пацієнт не має статусу “Успішна верифікація” в Реєстрі пацієнтів в Центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ).

Втім, після встановлення статусу “Успішна верифікація” декларації таких пацієнтів будуть оплачені без застосування коригувального коефіцієнту 0.

Такі зміни вступають в дію після того, як в ЦБД ЕСОЗ впровадили верифікацію записів про пацієнта на основі співставлення інформації з реєстрів ЦБД ЕСОЗ та Податковою службою (Державним реєстром фізичний осіб – платників податків, або ДРФО). Верифікація з ДРФО відбувається в автоматичному режимі.

Автоматична верифікація пацієнтів — це процес, який  відбуватиметься безперервно на постійній основі. За його результатами  заклади охорони здоров’я будуть періодично отримувати інформацію від НСЗУ щодо пацієнтів, які мають статус “Неуспішна верифікація”.

Які дані пацієнта підлягають верифікації:
– прізвище, ім’я та по батькові;
– дата народження;
– індивідуальний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків, РНОКПП);
– серія і номер документа, що посвідчує особу (для пацієнтів, які відмовилися від РНОКПП).

За результатом проведення верифікації записам про пацієнтів присвоюються відповідні статуси верифікації по ДРФО:
– “Успішна верифікація”  свідчить про те, що всі дані є вірними і актуальними.
– “Неуспішна верифікація”  інформує  про те, що дані запису пацієнта, наприклад, ПІБ, дата народження чи  індивідуальний податковий номер не збігаються з інформацією, зазначеною в ДРФО.
– Статус “Потребує верифікації” сигналізує про очікування в черзі на відправку для проведення верифікації. В останньому випадку жодних дій від лікаря не вимагається.

Алгоритм дій закладу чи лікаря щодо актуалізації даних пацієнта зі статусом  “Неуспішна верифікація” передбачає 4  кроки:
1. Зв’язатися з пацієнтом будь-яким доступним способом для уточнення даних, які проходили верифікацію.
2. Співставити наявні дані пацієнта з даними, які містяться в ЕСОЗ і які не пройшли верифікацію.
3. Самостійно виправити дані через МІС у випадку виявлення розбіжностей. При цьому необхідно перевірити дані на предмет наявності в них латинських літер, додаткових пробілів і т.д.
4. Якщо розбіжностей не виявлено, рекомендувати пацієнту звернутися для уточнення даних до територіальних підрозділів Державної податкової служби.

Якщо помилка допущена в РНОКПП – необхідно спрямувати пацієнта подати звернення до НСЗУ

Після встановлення статусу “Успішна верифікація”, декларації таких пацієнтів будуть оплачені без застосування коригувального коефіцієнту 0.

Медзакладам до електронних кабінетів в Інформаційній системі НСЗУ на базі  SAP надіслано інформацію про пацієнтів, яким за результатом верифікації з ДРФО присвоєно статус “Неуспішна верифікація”. Актуальний статус по верифікації повинні надавати МІСи.

Наразі заклади первинної медичної допомоги  отримали всю необхідну інформацію та покроковий алгоритм дій для можливості верифікувати пацієнтів зі статусом “Неуспішна верифікація” та уникнути застосування нульового  коефіцієнту за обслуговування такого пацієнта.

Наголошуємо, що у разі внесення змін лікарем до запису про пацієнта, подання нової декларації про вибір сімейного лікаря, педіатра чи терапевта, або її переукладання не потрібне.

Важливо! Пацієнту зі статусом “Неуспішна верифікація” не може бути заблоковано доступ до медичної допомоги.

• Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Юрій Рожко. Закінчив Тернопільський Державний медичний університет у 2018 році, після чого продовжив навчання в Італії. У жовтні 2020 захистив магістерську роботу на тему “Advantages of healthcare workers vaccination and considerations on obligatoriness in COVID-19 era. An overview on national policies in different countries.” та закінчив медичний факультет університету “Бікокка” (Università degli Studi di Milano-Bicocca) у Мілані.

• Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Італії.

Італія зараз знаходиться у перехідному періоді між використанням паперової та цифрової документації. Частина документації заповнюється в паперовому вигляді та відскановується для зберігання. Існують стандарти, встановлені ЄС, для різної документації. Наприклад, рекомендація EU 2019/243 регламентує стандарт електронної медичної картки в країнах ЄС, що дозволить легко обмінюватись медичною інформацією між країнами-членами. Італійські нормативи також передбачають використання електронних підписів, ідентифікації кожного медичного працівника та наявність двох інших видів документації – досьє та файлу. 

Досьє (Dossier sanitario elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта в межах однієї медичної структури (azienda sanitaria).

Файл (Fascicolo Sanitario Elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта, що збирається на рівні регіону і дозволяє отримувати до неї доступ для різних медичних установ, а з останніми реформами обмін даних можливий і між різними регіонами (наприклад, коли пацієнт приїхав на лікування з іншого міста). Цікаво, що з ініціативою Connecting Europe Facility (CEF) планується, що медична документація буде доступна, навіть, в інших країнах ЄС.

Робота з пацієнтами проводиться за допомогою програмного забезпечення від різноманітних розробників. Тому різні медичні установи можуть мати різне програмне забезпечення та устаткування (наприклад, наявність планшетів для цифрового підпису).

Існують також різноманітні електронні сервіси для роботи з сертифікатами, повідомлень про інфекційні захворювання, замовлення асистенції для пацієнтів, що потребують її, тощо.

Варто також зазначити, що нормативи кожного регіону можуть відрізнятись у зв’язку із досить широкою автономією у цій сфері. Мій досвід базується на проживанні та навчанні в регіоні Ломбардія.

• Хто в основному фінансує лікарські послуги в Італії?

В Італії існує національна служба здоров’я, яка гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх громадян та осіб, що постійно проживають на території країни. Основними джерелами фінансування є ПДВ та регіональний податок на виробничу діяльність. 

Власні доходи національної служби здоров’я складають незначну частку від загального фінансування та не перевищують 2%. Ці кошти регіони розподіляють між санітарними агенціями, які в свою чергу на основі DRG (Diagnosis-related group) фінансують медичні заклади – медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та об’єму проведених процедур. Сімейні лікарі ж отримують плату, об’єм якої залежить від кількості пацієнтів. Детальніше про це я описав в статті про формування заробітної плати лікарів в Італії на https://ingeniusua.org

• Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

У сімейній медицині це вибір сімейного лікаря, або колективне рішення, якщо сімейні лікарі працюють у групі. У випадку медичних закладів це рішення приймає адміністрація. Обслуговування забезпечують розробники конкретного програмного забезпечення.

• Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я в Італії? Зокрема хто відповідальний у лікарній де працюєте?

Так, у великих медичних закладах підтримку забезпечують інформаційні відділи (SERVIZIO INFORMATIVO AZIENDALE), які відповідають за функціонування електронної та технологічної складових закладу. 

• Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Італії?

Звісно, на ринку існують рішення від великої кількості приватних розробників, що створюють рішення як для сімейних лікарів (Perseo, Iatros), так і для медичних закладів (Gruppo GPI).

• Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі?

Регіони надають мануали по роботі з основною документацією, кожне програмне забезпечення надає свої інструкції окремо. Для молодих лікарів часто доступні вебінари, що допомагають детальніше ознайомитись з основними аспектами роботи деяких систем. 

• З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Частина документації все ще у паперовому вигляді, тому часто її потрібно дублювати. Деякі служби, як от повідомлення про інфекційні захворювання або замовлення асистенції на дім є окремими сервісами та відокремлені від програм роботи з пацієнтами, що створює додаткові незручності та подовжує час бюрократичної роботи.

• Чи є якісь особливості в роботи лікаря в Італії порівняно з українською практикою, які б хотілось зазначити?

Завдяки використанню електронної документації більшість рутинних процесів займають у лікаря менше часу, а доступ до цієї інформації легший та швидший, особливо, що стосується минулих госпіталізацій, проведених обстежень та призначеного лікування. А у випадку роботи з електронним санітарним файлом – є доступ до всіх записів, зроблених навіть в інших медичних закладах.

В електронній системі охорони здоров’я зберігаються медичні дані близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі  працюють понад 360 тисяч активних користувачів із понад 17 тисяч медичних закладів. Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами, як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, сертифікати про вакцинацію, одужання, електронні лікарняні та ін. 

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням та чи не з рекордною швидкістю росту даних у світі: щосекунди вона обробляє понад 1,3 тисячі запитів. На сьогодні ця цифра відповідає показникам працездатності ЦБД до повномасштабного вторгнення та свідчить про те, що система відповідає поточному навантаженню та вимогам системи охорони здоровʼя. За динамічним ростом електронних медичних записів даних можна стежити на дашбордах Національної служби здоров’я. Так, з кожним днем система наповнюється майже 4 мільйонами медичних записів, а це – десятки тисяч рецептів, направлень, медичних висновків тощо. 

ЕСОЗ є двокомпонентною та складається з центральної бази даних (державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватні компоненти). Саме медичні інформаційні системи дають змогу лікарям  зареєструватися в ЕСОЗ та здійснювати автоматизований обмін даними з центральною базою даних, яку своєю чергою адмініструє ДП “Електронне здоров’я” та відповідає за забезпечення її безперебійної роботи. 

У разі виникнення такої потреби – фахівці ДП завжди готові надати консультацію МІС щодо вирішення тих чи інших технічних проблем, які перешкоджають комфортній роботі лікарів та фармацевтів у системі. Своєю чергою, провайдери МІС зобовʼязані інформувати адміністратора про появу будь-яких технічних проблем на стороні МІС та надавати належну технічну підтримку користувачам. Це обовʼязкова вимога, передбачена договором про підключення МІС.

Сьогодні ми нагадаємо, як діяти, якщо ви зіштовхнулися з затримками у роботі ЕСОЗ.

Алгоритм дій для закладів у разі затримок в ЕСОЗ

У разі виникнення затримок у роботі МІС/ЕСОЗ рекомендуємо слідувати наступному алгоритму:

1. Перевірте спроможність власного компʼютера та підключення до мережі Інтернет – можливо, повільна робота системи повʼязана з локальною проблемою на робочому місці лікаря.
2. Перевірте сторінку моніторингу працездатності центральної бази даних ЕСОЗ. Якщо на сторінці зафіксований інцидент, це означає, що проблема вже знаходиться в опрацювання технічних спеціалістів, а про результати її вирішення буде проінформовано додатково. Додатково на сторінці моніторингу ви можете підписатися на оновлення, а також повідомити про проблему, з якою ви зіштовхнулися.
3. Якщо на робочому місці все гаразд, а на сторінці моніторингу не зафіксований інцидент на ЦБД, зверніться до технічної підтримки МІС, що встановлена у вашому  закладі.
4. У разі, якщо МІС не може самостійно вирішити проблему, або ця проблема знаходиться в площині ЦБД – МІС сформує необхідний технічний запит до підтримки ЦБД ЕСОЗ. Дякуємо за співпрацю!