Регламентні роботи в системі eHealth

Шановні партнери та користувачі eHealth!

Інформуємо вас, що протягом кількох годин електронна система охорони здоров’я буде не доступна для користувачів.

Це пов’язано з профілактичними роботами, оновленням системи та усуненням деяких помилок в її роботі.

Найближчим часом повідомимо вам про відновлення роботи.

Приносимо свої вибачте за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння

Також рекомендуємо
6 Вересня 2023

Щоб забезпечити точність та достовірність інформації щодо закладів охорони здоров’я в ЕСОЗ, Національна служба здоров’я України на постійній основі проводить верифікацію даних з використанням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров’я України або ліцензійного реєстру Держлікслужби.

Верифікація – це комплекс перевірки інформації, порівняння, встановлення відповідності та підтвердження відомостей про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з певного виду, в електронній системі охорони здоров’я.

Одним зі складових реєстрів центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД ЕСОЗ) є Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я (далі – Реєстр).

Він містить інформацію про заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію на медичну практику, видану МОЗ, а також на торгівлю лікарськими засобами та/або ліцензію на провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, видану Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба).

У Реєстр вноситься та, відповідно, верифікується така інформація:

– назва та ідентифікаційний код юридичної особи згідно ЄДР (код ЄДРПОУ) чи РНОКПП фізичної особи – підприємця;

– відомості про керівника закладу;

– контактні дані – номер телефону, адреса електронної пошти, адреса вебсайту;

– відомості про місця надання медичних послуг або відокремлені підрозділи аптечних закладів;

– відомості про медичні послуги, що надаються та інша визначена законодавством інформація.

Заклади, які верифікуються НСЗУ, поділяються на такі типи:

  1. заклад з надання первинної медичної допомоги (зареєстровано 3046* активних закладів);
  2. заклад з надання вторинної, третинної, паліативної медичної допомоги та реабілітаційної допомоги (зареєстровано 10482* активних закладів);
  3. заклад з надання екстреної медичної допомоги (зареєстровано 25* активних закладів);
  4. аптечний заклад (зареєстровано 2793* активних закладів).

* станом на 31.08.2023

Верифікація даних з ЄДР відбувається в автоматичному режимі. Відповідно заклад зможе зареєстроватися в ЕСОЗ та успішно функціонувати при умові, що він вже зареєстрований в ЄДР та має активний статус. Відомості щодо чинної ліцензії вносяться до Реєстру керівниками або уповноваженими особами закладу охорони здоров’я.

Заклад лише тоді зможе успішно пройти верифікацію в ЕСОЗ, якщо усі відомості внесені згідно з чинною ліцензією. У випадку некоректного внесення даних про ліцензію заклад не пройде верифікацію. Подати повторну заявку на верифікацію та активацію в ЦБД ЕСО він зможе лише після того, як виправить перелік розбіжностей в реєстраційних даних. Цей перелік йому надає спеціаліст з верифікації НСЗУ. 

За умови успішного проходження верифікації даних користувачі закладу охорони здоров’я отримують можливість повноцінно функціонувати в електронній системі охорони здоров’я – вести медичні записи, виписувати направлення, рецепти, складати плани лікування, створювати електронні медичні висновки, подавати заяву на укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій тощо. 

Користувачі неверифікованих закладів таку можливість матимуть лише після верифікації. 

Коректне внесення реєстраційних даних про заклади та відповідність даних ліцензії – важливі фактори для успішної верифікації. Саме керівники закладів охорони здоров’я мають подбати точність та коректність заповнення даних.

Джерело: НСЗУ

27 Травня 2022
Сьогодні зібрали підбірку безоплатних навчальних матеріалів для українських лікарів:
🧩 Українські лікарі отримали безоплатний доступ до провідного глобального клінічного ресурсу доказової медицини — платформи UpToDate.
UpToDate — клінічна повнотекстова база, яка включає повні описи станів хвороб та методи їх лікування. Доступ до реєстрації та користування можна отримати через сайт Центр громадського здоров’я України за посиланням- https://phc.org.ua/uptodate
🧩 Прагнучи надати інформаційну підтримку медичній спільноті України в умовах війни, компанія Elsevier відкрила українським фахівцям у галузі медицини безоплатний доступ до електронних платформ наукової інформації ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.
Для забезпечення зручного доступу українських користувачів до цих ресурсів створено україномовний розділ «Медична підтримка України», в якому опубліковано інформацію про зазначені бази даних та інструкції щодо отримання доступу. У розділі подаються довідкові матеріали та навчальні відео про можливості використання інформаційних ресурсів у науковій діяльності та навчанні, а також для потреб лікування пацієнтів. Доступ можна отримати за посиланням- https://www.elsevier.com/…/ukraine-medical-support-ukr
🧩 Доступні різноманітні курси на платформі Центру Громадського Здоровʼя – https://portal.phc.org.ua/uk/view_all_courses/
🧩 Курси на платформі Академії НСЗУ, де колеги запустили серію онлайн-вебінарів з експертами “Як діяти, коли…”, які проводяться щотижня за принципом “лікар-лікарю”. – https://academy.nszu.gov.ua/
4 Червня 2025

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я», НСЗУ забезпечує верифікацію даних пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я. Це — одна з визначених функцій, спрямована на підтримку достовірності та актуальності інформації в ЕСОЗ. У межах реалізації цієї функції впроваджено механізм верифікації даних пацієнтів віком до 18 років на підставі свідоцтва про народження.

Процес є аналогічним до верифікації пацієнтів за РНОКПП – перевірці підлягатимуть ПІБ пацієнта, дата його народження, а також серія та номер свідоцтва про народження. 

Більше дізнавайтесь у вебінарі 👉 https://cutt.ly/ArkgkTCn 

❓ Що робити, якщо пацієнт не пройшов верифікацію за свідоцтвом?

  1. Перевірте актуальність даних пацієнта: його ПІБ, дату народження пацієнта, номер та серію свідоцтва про народження;
  2. Якщо дані у свідоцтві про народження та ЕСОЗ збігаються, але дані пацієнта не верифіковано  – потрібно спрямувати батьків пацієнта до ДРАЦСГ для уточнення даних.

🔹 Що важливо памʼятати лікарям?

✔ Верифікація пацієнтів – це безперервний процес, який здійснюється при реєстрації чи щоразу  при оновленні даних пацієнта, а також із запланованою періодичністю.

✔ Автоматичній верифікації підлягатимуть всі неповнолітні пацієнти, які мають свідоцтво про народження українського зразка.

✔ Якщо у картці дитини замість “I” (англійською) вказано “І” (українською) чи навпаки – система автоматично унормує дані та це не вплине на результати верифікації. 

✔ Якщо у дитини є декілька свідоцтв – достатньо внести в ЕСОЗ хоча б одне з них;

✔ Дітям до 14 років не потрібно отримувати РНОКПП – для верифікації дитини буде достатньо Свідоцтва про народження.

✔ Пацієнту не може бути відмовлено в наданні медичної допомоги незалежно від результатів верифікації.

✔ Якщо персональні дані змінено, повторне подання декларації НЕ потрібне – достатньо оновити запис про пацієнта та відправити дані в ЕСОЗ.

❗️ Нагадаємо:

Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови №1503 від 24 грудня 2024 року, якими відтермінував застосування коригувального коефіцієнту для неверифікованих записів про дітей до 18 років, що мають укладені декларації з лікарями первинної медичної допомоги, до 1 липня 2025 року.

З 1 липня 2025 року до базової капітаційної ставки за обслуговування дітей, які не мають статусу “Успішна верифікація”, застосовуватиметься коригувальний коефіцієнт 0.

25 Липня 2022
1. Чому це важливо?
Нераціональне використання антибіотиків і, як наслідок, їх неправильне вживання призводять до того, що вони втрачають свою ефективність. Тобто бактерії набувають стійкості до антибіотиків, через це лікувати їх стає дедалі складніше. Ризик вироблення антибіотикорезистентності зростає і при недотриманні режиму прийому ліків в ситуаціях, коли вони потрібні.
Усе це може призвести до того, що інфекційні хвороби, які на разі швидко і без наслідків лікуються антибактеріальними препаратами, можуть стати смертельно небезпечними.
Саме тому впровадження електронного рецепта на антибіотики стане першим кроком у розв’язанні проблеми неконтрольованого вживання рецептурних лікарських засобів.
2. Чи обовʼязково мати декларацію з сімейним лікарем для отримання рецепта?
Рецепт можна буде отримати у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем.
3. Чи поширюється електронний рецепт на очні краплі/ топічні антибіотики й т.д?
Так, усі препарати, які відносяться до антибактеріальних лікарських засобів (код АТХ – J01 згідно з даними Державного реєстру лікарських засобів України), підлягають відпуску за рецептом за кошти пацієнта. Ця норма стосується усіх форм антибактеріальних лікарських засобів, які підпадають під визначену групу.
4. Як працюватиме відпуск антибіотиків за рецептом на окупованих територіях?
Виключення на відпуск антибіотиків за рецептом буде діяти тільки для тих аптек, що знаходяться в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення бойових дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні. Перелік таких населених пунктів є затверджений відповідним наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Такі аптеки тимчасово на час дії правового режиму воєнного стану зможуть і далі відпускати пацієнтам рецептурні антибактеріальні лікарські засоби без рецепта лікаря.
5. Як вплине відпуск антибіотиків за рецептом на процес закупівель лікарських засобів волонтерами?
Як і попередньо волонтерські та благодійні організації на запит відповідної установи, військової частини чи закладу охорони здоров’я можуть закуповувати рецептурні лікарські засоби безпосередньо у дистрибʼюторів.
Так, представники волонтерської чи благодійної організації на підставі офіційного запиту про відповідну потребу зможуть здійснювати закупки антибіотиків для потреб воєнного часу у дистрибʼюторів та доставляти їх отримувачу.