До програми додали ще 260 торговельних назв лікарських засобів для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань

Програма реімбурсації «Доступні ліки» розширилася вдруге від початку 2026 року. До неї додано ще 260 торговельних назв лікарських засобів для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань. 173 з них відпускатимуться безоплатно, ще 87 — з частковою доплатою. Оновлений перелік лікарських засобів доступний на сайті НСЗУ.

Йдеться про ліки для контролю артеріального тиску, профілактики інфарктів та інсультів (статини й антикоагулянти), лікування хронічної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця та порушень серцевого ритму. Пацієнти вже можуть отримувати електронні рецепти на нові лікарські засоби. 

«Серцево-судинні захворювання є причиною 68% смертей українців, хоча, за оцінками експертів, до 80% таких випадків можна попередити завдяки своєчасному виявленню факторів ризику, профілактиці та належному лікуванню. У відповідь на цей виклик держава реалізує комплекс заходів, які формують єдиний підхід «Здорове серце». Це програма Скринінг здоров’я 40+, спрямована на профілактику і раннє виявлення ризиків, підвищення тарифів на кардіохірургію в межах Програми медичних гарантій, безоплатне планове стентування судин серця та забезпечення пацієнтів необхідними препаратами. Після оновлення програма реімбурсації «Доступні ліки» охоплює повний спектр амбулаторної доказової терапії серцево-судинних захворювань відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів. Для пацієнта це означає, що необхідне лікування можна отримувати безоплатно або з частковою доплатою, аби фінансові причини не ставали бар’єром для регулярної терапії», — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Під час цього розширення програми вперше застосовано окремий механізм підтримки лікарських засобів, виробництво яких локалізоване в Україні. Якщо український виробник пропонує лікарський засіб, що відповідає встановленим вимогам і має найнижчу ціну, він може отримати перевагу під час включення лікарського засобу до програми. Такий підхід стимулює розвиток українського фармацевтичного виробництва та сприяє стабільному забезпеченню пацієнтів необхідними ліками. За цим механізмом до програми включено 67 однокомпонентних та 35 комбінованих лікарських засобів українського виробництва.

Від початку дії програми реімбурсації «Доступні ліки» у 2019 році нею вже скористалися 6,43 млн українців. Лише за перші два квартали 2026 року лікарські засоби за програмою отримали понад 2,56 млн пацієнтів, а аптеки погасили 9,6 млн електронних рецептів.

Станом на липень 2026 року програма охоплює 1038 позицій. Серед них — 771 лікарський засіб, 172 комбіновані лікарські засоби, 59 препаратів інсуліну та 36 найменувань медичних виробів, зокрема тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові.

Лікарські засоби за програмою відпускають 17 470 аптек по всій країні. Знайти найближчу аптеку можна за допомогою дашборду НСЗУ «Електронна карта місць відпуску лікарських засобів за е-рецептом».

Також рекомендуємо
18 Лютого 2023
До 31 березня всі аптеки та медзаклади мають підготуватись до відпуску рецептурних ліків за е-рецептом
📌 Уже цієї весни відпуск всіх рецептурних засобів в Україні почне здійснюватися за електронним рецептом. У такий спосіб МОЗ не лише посилює контроль за відпуском рецептурних ліків в аптеках, але й оптимізує процес призначення ліків, робить його більш прозорим та ефективним.
📌 Для того, щоб пацієнт зміг безперешкодно отримати рецепт на ліки у будь-якого лікаря та погасити його у будь-якій аптеці, керівники медичних та аптечних закладів мають завчасно – до 31.03.2023 – подбати про підключення до національної електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Ознайомитися з переліком таких медичних інформаційних систем та алгоритмом реєстрації закладу можна на сайті національної системи ЕСОЗ.
📌 Механізм виписування е-рецептів уже знайомий лікарям та фармацевтам, які працюють з електронними рецептами у рамках програми реімбурсації «Доступні ліки», а також призначають пацієнтам антибіотики чи препарати знеболення. Разом з тим, він також буде простим і зрозумілим для тих, хто тільки починає роботу з електронною системою охорони здоровʼя. Для цього на платформі Академії НСЗУ та МІС завжди доступні відповідні навчальні матеріали.
📌 Виписати е-рецепт зможуть лікарі усіх спеціальностей державних, комунальних чи приватних клінік, або ж лікар-ФОП. І для цього закладу не потрібно укладати договір з НСЗУ.
📌 Завдяки доступу до єдиної електронної картки пацієнта лікар зможе відстежувати історію хвороби пацієнта, його супутні захворювання, прийом інших медикаментів та інші клінічні дані, необхідні для його подальшого лікування. Це суттєво спростить та водночас розширить можливості для збору анамнезу, а з часом – дозволить відстежувати результати лікування та за потреби створювати план лікування пацієнта.
А фармацевт, своєю чергою, зможе відпустити рецептурні ліки пацієнтові кількома «кліками». Окрім іншого це дозволить спростити та повністю автоматизувати регулярну звітність в аптеці.
28 Лютого 2023
В Україні почне діяти цифровізована система реабілітації

Через війну в Україні зростає кількість поранених захисників та захисниць, а також цивільних громадян, які потребують подальшої комплексної реабілітації для відновлення та повернення до повноцінного активного життя.

🦾 Саме тому держава дбає про забезпечення сучасної, доказової та ефективної реабілітації, доступ до якої має бути без бюрократії та зайвих паперів для всіх українців, які цього потребують. Для цього весь процес реабілітації пацієнта уже навесні буде супроводжуватися в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
🦾 Передусім, це дозволить зберігати відповідні дані про здоровʼя пацієнта в єдиному місці – електронній картці. Тобто пацієнту більше не знадобиться шукати, збирати та роками зберігати паперові довідки, передбачені в цьому процесі.
🦾 На першому етапі цифровізації лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, а також фізичні терапевти та ерготерапевти будуть вносити всю медичну інформацію про реабілітаційні втручання, результати обстежень та інші необхідні дані до ЕСОЗ. Це дозволить повноцінно та надійно зберігати медичні дані про реабілітацію та стан здоровʼя пацієнта, а електронні інструменти забезпечать прозорість, контрольованість та, що головне, – високу ефективність надання реабілітаційної допомоги.
🦾 Розробка цього функціоналу в ЕСОЗ, зокрема, реалізується в рамках проєкту «Реабілітація травм війни в Україні», що впроваджує БФ «Пацієнти України» за підтримки Швейцарії та Європейського Союзу.
1 Вересня 2023
Безпека ЕСОЗ: для чого необхідно регулярно змінювати пароль доступу в ЕСОЗ?

Безпека даних в електронній системі охорони здоров’я починається з робочого місця лікаря. Час від часу лікарям при авторизації в ЕСОЗ потрібно змінювати пароль. Виникає питання, чому виникає така ситуація? Відповідь проста: усе заради безпеки. Вимога регулярної зміни паролю передбачена на рівні центральної бази даних ЕСОЗ. 

Це є частиною комплексної системи захисту ЕСОЗ, яка забезпечується на організаційному, програмному та апаратному рівнях безпеки.

Тому радимо усім без винятку користувачам дбати про свою кібербезпеку – своєчасно змінювати паролі та забезпечувати надійність та недоступність своїх даних для входу в ЕСОЗ.

ДП “Електронне здоров’я” здійснює комплексні тестування безпеки ЕСОЗ. При цьому наявність атестату відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) МІС – лише частина вимог, які має забезпечувати МІС. 

Крім penetration-тестів (тестів на проникнення), ми перевіряє­мо весь шлях, яким рухається користувач системи, працюючи з даними. Це і норми двохетапної авторизації, використання й зміни паролів та інші інструменти безпеки.

Рекомендації з безпеки для лікарів: 

–

Рекомендації з безпеки даних в ЕСОЗ для лікарів 

– Не передавайте нікому свої логіни і паролі авторизації в МІС та ЕСОЗ

– Не зберігайте свої паролі на паперових носіях, в доступному для інших місці, наприклад, в документах на робочому комп’ютері

Вкотре зауважимо, що безпека даних в електронній системі охорони здоров’я починається з робочого місця. Саме тому, подбайте про безпечне сховище для своїх паролів.

– Використовуйте сервіси-сховища для безпечного зберігання ваших паролів. Такі сервіси надають безпечне сховище для паролів, а також мають додаткові функції, як от автозаповнення, генерацію надійних паролів, двофакторну аутентифікацію та ін. 

– Нікому не передавайте пароль та носій КЕП. Адже кваліфікований електронний підпис забезпечує найвищий рівень довіри до ідентифікаційних даних особи. Передача свого КЕП сторонній особі, котра не має достатньої медичної кваліфікації, може призвести до ризиків та помилок, які є вашою особистою відповідальністю.

– Зберігайте свій КЕП на захищених носіях

– Залишаючи робоче місце, блокуйте екран ноутбука – Зберігайте всі паперові документи пацієнтів згідно з вимогами законодавства

– Використовуйте тільки ліцензійне програмне забезпечення на своєму комп’ютері

– Якщо ви забули пароль в ЕСОЗ, пройдіть процедуру відновлення в медичній інформаційній системі.

– Не використовуйте пароль “123”, дату свого народження чи прізвище та імʼя.

Переглядайте алгоритм дій, як змінити пароль авторизації в ЕСОЗ.

26 Серпня 2022
Як захищені персональні та медичні дані пацієнтів в ЕСОЗ
В умовах воєнного стану та підвищеної загрози кібератак зі сторони російської федерації дотримання вимог безпеки є пріоритетом №1 електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
На сьогодні дані, які зберігаються в ЕСОЗ, є більш захищеними, ніж ті, що зберігаються на паперових носіях у медичних закладах. Щобільше – на відміну від паперових карток внесення даних в ЕСОЗ гарантує їх цілісність та збереженість. МОЗ відповідає на найбільш поширені питання щодо захисту персональних та медичних даних пацієнтів в ЕСОЗ.
❓Як втілюється захист національної електронної системи охорони
здоровʼ  я?
НСЗУ, як власник центральної бази даних електронної системи охорони здоровʼя, та ДП «Електронне здоровʼя», як її адміністратор, втілюють усі необхідні заходи безпеки та превентивно працює над посиленням безпеки. Крім того, адміністратор здійснює регулярні перевірки безпеки медичних інформаційних систем. Також до моніторингу безпеки залучені експерти провідних міжнародних аудиторських компаній.
❓Як підтверджується захист даних в ЕСОЗ?
Окрім іншого, центральна база даних ЕСОЗ успішно пройшла сертифікацію та отримала атестат відповідності КСЗІ. Щобільше – усі медичні інформаційні системи, які здійснюють обмін даними з центральною базою даних ЕСОЗ, також отримали атестат відповідності КСЗІ. Іншими словами, це підтвердження того, що дані в системі зберігаються відповідно до вимог, установлених державою.
❓Чи зберігаються персональні дані про пацієнта в медичних інформаційних системах?
Персональні та медичні дані пацієнтів, визначені законодавством, зберігаються на рівні центральної бази даних ЕСОЗ, що є сукупністю реєстрів даних. Так, під час кожного візиту пацієнта лікар здійснює синхронізацію та відправку даних до ЕСОЗ, засвідчуючи цю дію власним кваліфікованим електронним підписом (КЕП).
Додатково в системі реалізовано принцип відокремленого зберігання персональних та медичних даних пацієнта, що суттєво знижує ризик витоку персоніфікованих даних.
❓Як захищений доступ до даних в ЕСОЗ?
Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та автентифікованим користувачам (лікарям), що мають відповідні права доступу.
Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ, на рівні якого і визначаються права доступу користувача.
❓Хто має доступ до моєї медичної інформації?
Доступ до даних про пацієнта за його згодою має сімейний лікар (терапевт, педіатр), з яким пацієнт уклав декларацію. Своєю чергою, лікарі-спеціалісти можуть отримати доступ до релевантних епізодів медичної допомоги лише у випадку направлення сімейного лікаря або іншого лікаря-спеціаліста. Доступ до інших даних лікарів-спеціалістів здійснюється за згодою пацієнта.
Ні безпосередньо медичні інформаційні системи, ні працівники інших інституцій не мають доступу до даних про пацієнта.
Надалі в системі буде реалізований функціонал, що дозволятиме пацієнту самостійно керувати доступами до власних даних через електронні кабінети пацієнтів.