МОЗ України презентувало стратегічне бачення залучення приватних інвестицій у модернізацію медзакладів

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на  саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: 

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

Також рекомендуємо
12 Квітня 2023
У програму «Доступні ліки» наразі входять 486 лікарських засобів за напрямами: серцево-судинні захворювання, діабет II типу, хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів, розлади поведінки та психіки та епілепсія, нецукровий діабет, хвороба Паркінсона, імуносупресивні препарати, інсуліни.
💊 Для того, щоб отримувати препарати за програмою «Доступні ліки» необхідно:
1) Звернутись до відповідного лікаря(декларація під час воєнного стану не обовʼязкова):
– у разі серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми — до сімейного лікаря, терапевта або педіатра;
– для лікування розладів психіки та поведінки — до психіатра;
– для лікування епілепсії — до психіатра або невролога;
– для лікування нецукрового або інсулінозалежного діабету — до ендокринолога;
– у разі хвороби Паркінсона — до невролога.
За цими напрямами лікарі-спеціалісти створять план лікування в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та випишуть перший рецепт.
💊 Наступні рецепти зможуть виписувати лікарі первинної медичної допомоги: сімейний лікар, терапевт або педіатр.
💊 Рецепт на імуносупресивні препарати має право виписувати лише трансплант-координатор.
2) Отримати електронний або паперовий рецепт.
3) Знайти аптеку, яка випускає ліки за програмою реімбурсації «Доступні ліки».
Нині 12 920 аптек відпускають ліки за цією програмою.
Знайти аптеку можна:
– через дашборд на сайті НСЗУ: на 2-й сторінці в меню ліворуч оберіть область або ваш населений пункт та потрібний напрям програми реімбурсації,
– зателефонувавши до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77,
– через чат-бот «Спитай Гриця».
4) Отримати в аптеці ліки.
7 Травня 2024

Електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) – національна інформаційна система, яка зберігає медичні дані про здоровʼя пацієнтів у єдиному місці. 

ЕСОЗ складається з центральної бази даних та медичних інформаційних систем (МІС).

Центральна база даних ЕСОЗ зокрема містить реєстри даних. Серед таких реєстрів – реєстр пацієнтів, реєстр медичних записів, реєстр медичних висновків та інші.

Медичні фахівці, фармацевти та лаборанти можуть працювати з ЦБД тільки через МІС – медичну інформаційну систему.

Що таке МІС?

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням, лабораторіям та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ.

За допомогою МІС медики можуть додавати, переглядати та обмінюватися інформацією в центральній базі даних ЕСОЗ. А фармацевти – переглядати дані по електронних рецептах та погашати їх. Завдяки цьому пацієнти можуть користуватися електронними рецептами, е-направлення та іншими цифровими сервісами.

Поза інструментами для взаємодії з ЕСОЗ розробники МІС також створюють додаткові сервіси для закладів охорони здоров’я. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря.

Зауважимо, що на сьогодні МІС орієнтовані на надання послуг переважно для закладів охорони здоровʼя, медичних фахівців та жодна з них ще не має власних пацієнтських інтерфейсів, які б взаємодіяли з ЦБД ЕСОЗ та перевірялися державою. 

На сьогодні до ЕСОЗ приєднано понад 35 медичних інформаційних систем, які розроблено провідними українськими ІТ-компаніями. 

Усі без винятку МІС, які взаємодіють з центральною базою даних ЕСОЗ, проходять тестування на відповідність технічним вимогам, зокрема і з питань безпеки, які встановлює та перевіряє держава.  

Ознайомитися з повним переліком МІС можна на сайті електронної системи охорони здоровʼя.

8 Грудня 2023

Консультації лікаря-спеціаліста, проведення лабораторних або візуальних досліджень українці отримують за електронним направленням. Воно формується лікарем на підставі оцінки стану здоров’я пацієнта та медичних показань.

На сьогодні в електронній системі охорони здоровʼя створено понад 418 мільйонів електронних направлень. Це один із найпопулярніших цифрових сервісів в українській медицині.

Нагадуємо порядок отримання електронного направлення:
– лікар вносить запис про направлення до ЕСОЗ;
– пацієнту приходить смс з номером направлення;
– за бажанням пацієнта лікар може надати копію запису про направлення у паперовій або електронній формі.

Звертаємо увагу, що паперова копія документа видається виключно на прохання пацієнта, вимога її надання є недоцільною та лише марнує час лікаря та пацієнта.

Нагадаємо також алгоритм отримання послуги за електронним направленням:
– пацієнт повідомляє номер направлення працівнику медзакладу, який відповідає за реєстрацію звернень пацієнтів або надає запис про направлення в паперовій формі;
– працівник закладу перевіряє статус направлення в ЕСОЗ та повідомляє пацієнту про можливість отримати послугу за програмою медичних гарантій;
– далі працівник закладу узгоджує з пацієнтом вибір лікаря, а також дату та час, коли пацієнт може отримати послуги за направленням.

Також звертаємо увагу, що є перелік спеціалістів, до яких можна звертатися без електронного направлення.

Це, зокрема, гінеколог, психіатр, стоматолог, нарколог, фтизіатр. Без направлення можна звернутись і до лікаря, у якого ви перебуваєте під медичним наглядом для лікування від хронічних захворювань. Також не потрібно щоразу отримувати направлення до лікуючого спеціаліста, в якого ви проходите лікування.

Окрім того, для отримання екстреної медичної допомоги пацієнту не потрібно ані направлення, ані декларація з лікарем.

30 Листопада 2022

Шановні користувачі електронної системи охорони здоровʼя!

Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є  адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.

Відповідно до наказу Адміністратора від 18.11.2022 №60 та поданої заяви Оператора про добровільне відключення електронну медичну інформаційну систему “ВІЛ-інфекція в
Україні” (ДУ «Центр громадського здоровʼ я МОЗ України») було відключено від центральної бази даних ЕСОЗ.

Нагадуємо, що у разі відключення МІС від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, користувачі МІС мають право:

– обрати для роботи в електронній системі охорони здоров’я іншу МІС відповідно до алгоритму вибору МІС;

– розірвати договір з Оператором МІС;

– продовжити співпрацю з МІС у частині функціоналу, що не підключений до ЕСОЗ.