Швидкодія ЕСОЗ зростає: ДП «Електронне здоров’я» щоденно працює над перерозподілом навантаження на ЦБД

Електронна система охорони здоровʼя – це одна з найбільших ІТ-систем в Україні з надвисоким навантаженням: у моменти пікового навантаження вона обробляє понад 1,7 тисячі запитів в секунду! На сьогодні ця кількість запитів відповідає показникам працездатності до повномасштабної війни. Зараз швидкодія системи зростає: так, з травня поточного року швидкість роботи деяких компонентів центральної бази даних ЕСОЗ зросла до 25%. Це позитивно вплинуло на швидкість внесення та обробки запитів користувачів та зменшило час їх очікування.

Досягти цих показників вдалося завдяки виконанню низки інфраструктурних робіт у центральній базі даних ЕСОЗ. Так, зокрема, технічною командою Національної служби здоровʼя України, державного підприємства «Електронне здоровʼя» було здійснено планову оптимізацію інфраструктури центральної бази даних ЕСОЗ, оновлення її компонентів, перерозподіл навантаження між компонентами ЦБД та розширення їх спроможностей завдяки додатковим ресурсам.

«Фахівці ДП «Електронне здоров’я» щоденно працюють над перерозподілом навантаження на ЦБД та забезпечують максимально можливу продуктивність системи в умовах поточних ресурсів. У розробці додатковий інструмент моніторингу – дашборд працездатності МІС, що не лише підвищить прозорість функціонування ЕСОЗ, але й дозволить оперативно реагувати та впливати на ситуацію в МІС», – розповідає в. о. директора ДП «Електронне здоров’я» Олександр Ємець.

Електронна система охорони здоров’я працює в Україні з 2017 року, сьогодні вона надійно зберігає дані про здоровʼя близько 35 мільйонів українців. Щоденно в системі працюють понад 360 тисяч активних користувачів із понад 17 тисяч медичних закладів та аптек. Завдяки розвитку ЕСОЗ сьогодні українці користуються такими послугами як електронні рецепти та направлення, єМалятко, COVID-сертифікати, електронні лікарняні та ін. ЕСОЗ є двокомпонентною системою та складається з центральної бази даних (державний компонент) та медичних інформаційних систем (приватні компоненти).

Нагадаємо, що загальна кількість всіх електронних медичних записів у системі на сьогодні перевищила 2 мільярди.

Також рекомендуємо

29 Грудня 2023

Неонатальний скринінг: результати 2023

Неонатальний скринінг – один із пріоритетних напрямків, який реалізується для своєчасного виявлення та ефективного лікування 21 рідкісного (орфанного) захворювання серед немовлят.

З 17 жовтня минулого року дослідження почали проводити в 12 регіонах країни на базі регіональних лабораторних центрів – Київського і Львівського.

Попри війну програма неонатального скринінгу динамічно розвивається та з 24 квітня цього року стала доступною і в інших областях країни, за винятком тимчасово окупованих територій. Це стало можливим завдяки відкриттю регіональних центрів скринінгу – у Харкові та Кривому Розі.

Впродовж 2023 року провели понад 154 тисяч обстежень на базі регіональних центрів скринінгу. Загалом кількість проведених досліджень з жовтня 2022 року становить більше ніж 175 тисяч.

Зокрема, близько 59 тисяч досліджень проведено цьогоріч Львівським регіональним центром неонатального скринінгу, понад 52,4 тисячі досліджень – Київським центром, більш як 19 тисяч – у Харкові та понад 24 тисяч – у Кривому Розі.

Неодноразово зафіксовані випадки, коли завдяки своєчасно проведеній діагностиці було врятовано життя дітей. Проведення скринінгу є абсолютно безоплатним для родини, як і подальше дообстеження та лікування дитини у разі виявлення ризиків.

21 Грудня 2022

15 тис+ досліджень було проведено з жовтня в Україні на 21 рідкісне захворювання для новонароджених

З жовтня в Україні впроваджується розширений неонатальний скринінг – комплексне обстеження новонароджених для виявлення рідкісних вроджених та спадкових генетичних захворювань.

На сьогодні було проведено вже понад 15 тисяч досліджень на базі двох регіональних центрів неонатального скринінгу – Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» та Львівського обласного клінічного перинатального центру.

Дослідження проводять у перші 48-72 години життя немовляти шляхом взяття та нанесення на спеціальний тест-бланк кількох крапель капілярної крові малюка. Після цього тест-бланки передають на дослідження до лабораторного центру. У разі виявлення ризиків – батьків інформують про загрозу для проведення подальших тестувань для підтвердження або спростування та призначення лікування.

Чому це важливо?

Проведення дослідження в перші дні життя дитини дозволяє ще на ранніх етапах виявити ризики рідкісних генетичних захворювань та своєчасно запобігти їх розвитку. Так, дитина зможе своєчасно отримати терапію, завдяки чому надалі не відчувати проявів симптоматики або значно полегшити їх.

Щобільше – автоматизація процесів неонатального скринінгу в електронній системі охорони здоровʼя дозволяє не лише оперативно здійснювати обмін даними між учасниками процесу, але й забезпечувати ефективне планування бюджетних закупівель лікарських засобів для лікування цих рідкісних хвороб.

Попередньо в Україні усі новонароджені безоплатно перевірялися на 4 спадкові хвороби. З жовтня діагностику розширили до можливості виявлення 21 орфанного захворювання, серед яких: муковісцидоз, вроджений гіпотиреоз, спінальна мʼязова атрофія (СМА) та ін.

Щодо останнього – нещодавно в Україні було вперше проведено централізовану закупівлю інноваційного препарату «Еврісді» («Рисдиплам») для лікування дітей, хворих на спінальну м’язову атрофію (СМА). Ліки будуть доступні пацієнтам безоплатно уже в 2023 році.

Нагадаємо, що послуга розширеного неонатального скринінгу безоплатна. Пілотний запуск проєкту стартував у 12 регіонах країни. Наступним кроком планується відкриття регіональних центрів скринінгу у Харкові та Кривому Розі, що дозволить суттєво розширити географію покриття послуги.

19 Червня 2023

Більше тисячі фахівців з реабілітації успішно завершили курс про базові засади застосування МКФ

МКФ – «ключ» до розуміння функціонування та реабілітації. Відтепер усі фахівці мультидисциплінарних реабілітаційних команд мають унікальну можливість – навчатися, як використовувати інструменти МКФ для надання сучасної, активної, доказової реабілітаційної допомоги пацієнтам.

Задля цього можна реєструватися на спеціально розроблені онлайн-курси: «Базові засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)» і «Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ».

Вже понад місяць на Платформі Академії НСЗУ відкритий онлайн-курс «Базові засади застосування Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)». За цей час понад 3500 слухачів зареєструвалися на курс, 1059 з яких уже отримали свої сертифікати.

Курс розроблений для таких фахівців:

1. Фахівців у сфері реабілітації (лікарям фізичної та реабілітаційної медицини, лікарям інших спеціальностей, які планують проходити або проходять курси спеціалізації з фізичної та реабілітаційної медицини, фізичним терапевтам, ерготерапевтам, асистентам фізичних терапевтів та ерготерапевтів, психологом, терапевтам мови та мовлення (логопедам), реабілітаційним медичним сестрам, ортезистам, протезистам)

Лікарям загальної практики – сімейним лікарям

1. Лікарям інших спеціальностей, які залучені до надання реабілітаційної допомоги пацієнтам (невпропатологам, ортопедам, травматологам, кардіологам, реваматологам, хірургам, анестезіологам, педіатрам, терапевтам та інші)

Адміністраторам сфери охорони здоров’я

Учасники курсу ознайомлюються із основними принципами біопсихосоціальної моделі МКФ та як її застосовувати у роботі, вивчають структуру МКФ та взаємозв’язки між її компонентами, а також навчаються правилам кодування з використанням МКФ для документування функціонування пацієнтів, встановлення цілей та планування втручань. Крім того, вони мають змогу почути, як інші фахівці мультидисциплінарних команд використовують МКФ у своїй роботі.

Курс поєднує 6 тем, після завершення яких фахівці на глибшому рівні розумітимуть функціональні обмеження пацієнтів і зможуть більш якісно надавати пацієнтоорієнтовану допомогу. Відтак можна буде краще зрозуміти потреби людини, яка проходить реабілітацію, і об’єктивно вимірювати її прогрес.

На платформі Академії НСЗУ можна також зареєструватися на курс «Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ». Більше про цей курс читайте за посиланням.

Фахівці з реабілітації доповнюють одне одного компетенціями і співпрацюють відповідно до концепції ситуативного лідерства, за якою стиль управління визначається рівнем компетентності та мотивованості кожного члена команди. Знання інструментів МКФ значно покращить цю співпрацю і допоможе досягнути ще більш ефективного кінцевого результату у лікуванні пацієнтів.

📍Більше інформації про обидва курси можна дізнатися із запису вебінару.

📍Відповіді за найбільш поширені запитання.

📍Зареєструватися на курс “Базові засади застосування МКФ:

📍Зареєструватися на курс “Документування процесу надання реабілітаційної допомоги на основі МКФ” можна за посиланням.

8 Жовтня 2021

Міністерство охорони здоров’я України ініціює проєкт з телемедицини

В умовах боротьби з пандемією телемедичні технології набувають принципово нового значення та потребують всебічного застосування в практичній діяльності лікарів, науковців та освітян. Якщо до пандемії телемедицина вирішувала завдання, які наближали пацієнтів до лікарів, то зараз до основних завдань додалися – безпечна комунікація між пацієнтами та медичними працівниками та доступ до медичних послуг у безпечний спосіб.

Саме тому Міністерство охорони здоров’я України започатковує проєкт з розвитку телемедицини та телемедичних технологій.

Учора відбулась Установча зустріч щодо започаткування телемедицини в межах розвитку електронної охорони здоров’я України, в якій взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я України, ДП “Електронне здоров’я”, “Центру громадського здоров’я”, Асоціації eHealth в Україні, а також представники USAID та проєкту LHSS.

“Телемедичні технології необхідно розглядати, як невід’ємну складову тих діджітал-інструментів, які ми зараз впроваджуємо в системі охорони здоров’я та адаптувати їх у eHealth”, – зазначила Марія Карчевич, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Дмитро Самофалов – т.в.о. Глави Національної служби здоров’я України поділився досвідом розбудови телемедичних мереж в регіонах України та резюмував: “Ще до пандемії впроваджені телемедичні технології підтвердили свою ефективність у лікуванні серцево-судинних хвороб. Так, у Одеській області показники інфарктів поза терапевтичним вікном знизилися майже удвічі, а також покращилася якість лікування інфарктів у цілому. Безумовно, телемедичні центри показали дуже високі результати і вже під час пандемії. Питання включення телемедичних мереж і їх входження в Програму медичних гарантій як одного з компонентів – важлива умова для досягнення універсального покриття медичними послугами”.

“Без телемедицини сучасні електронні медичні послуги не є повноцінними і такими, що відповідають світовим стандартам eHealth. Адже світова практика на прикладі панемії COVID-19 доводить, що це дійсно ефективний інструмент в профілактиці, діагностиці та лікуванні пацієнтів. Це синергія технологій та медичної допомоги, яка сприяє створенню нової якості медичних послуг. Електронна охорона здоров’я України уже сьогодні дозволяє застосовувати телемедичні сервіси, які надалі тільки набуватимуть популярності. Оскільки це зручно та корисно для пацієнтів і лікарів”,- Vadym Terentyuk, начальник відділу управління проєктами та програмами ДП “Електронне здоров’я”.

EZdorovya висловлює подяку учасникам зустрічі, які беруть участь у якісній розбудові електронної охорони здоров’я та готові впроваджувати телемедичні сервіси в Україні, що дозволить збільшити ефективність та доступність медичних послуг для всіх громадян.