Переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії в ЕСОЗ на прикладі приватного акушерського медичного центру

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

Також рекомендуємо
16 Червня 2022
🧬 Відтепер не потрібно обліковувати взаємодію типу «Коронавірус COVID-19» в ЕСОЗ. Відповідно створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність на підставі цієї взаємодії буде неможливим.
Натомість створювати МВТН категорії “Обсервація та/або самоізоляція SARS-CoV2″ можна із використанням інших типів взаємодій, а саме: «Взаємодія в закладі охорони здоров’я”, “Виписка пацієнта, який вибув зі стаціонару”, “Візит за місцем постійного перебування пацієнта”, “Консультація пацієнта засобами зв’язку».
Для обліку уже завершеного випадку з лікування COVID-19 в межах пакета послуг “Стаціонарна медична допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2” необхідно використовувати взаємодію з типом «Виписка пацієнта, який вибув зі стаціонару».
🤰🏻 Раніше було прийнято рішення, яке спрощує процедуру оформлення медичних висновків тимчасової непрацездатності особам, що тимчасово вимушено перебувають за кордоном, під час воєнного стану.
Оформлення електронного лікарняного та отримання виплат для громадян України мають право у наступних категоріях: захворювання або травма загального характеру, догляд за хворою дитиною, вагітність та пологи, ортопедичне протезування.
Щоб сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність, лікар повинен отримати підтвердження підстав про набуття тимчасової непрацездатності. Це може бути довідка чи виписка, де вказаний діагноз.
10 Січня 2022

Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!

З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технологічні роботи.

Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 22:00 10.01.2022 та до 22:40 10.01.2022  .

Дякуємо за розуміння!

6 Листопада 2022

Наприкінці літа на сайті Міністерства охорони здоровʼя було створено розділ “Портал вакансій” для медичних працівників. Аналогів такому порталу в Україні не має. Він покликаний допомогти кожному медику, який потребує роботи, знайти вакансію, що йому підходить. 

👉🏻 Ознайомитися з пропозиціями, що розміщені на порталі, можна за посиланням https://work.moz.gov.ua

🤝 Від початку запуску на порталі:

  • Подано понад 1000 вакансій до закладів охорони здоров’я по всій Україні
  • На сьогодні на порталі розміщено понад 500 активних вакансій
  • Завдяки функціонуванню порталу уже вдалося “закрити” 20% усіх актуальних вакансій. 

Портал вакансій медичних працівників є простим та зручним у користуванні. На ньому користувачі можуть ознайомитися з опціями працевлаштування, додатковими перевагами та можливостями, щоб знайти роботу за своїм запитом.

Як медичному закладу розмістити вакансію на порталі?

  1. Вакансії опублікувати на порталі може будь-який заклад охорони здоровʼ я, не залежно від форми власності. 
  2. Для подачі потрібно завантажити просту форму за алгоритмом на порталі.
  3. Якщо при публікації виникнуть технічні проблеми, потрібно заповнити форму зворотнього звʼязку. Фахівці технічної підтримки допоможуть з вирішенням проблеми.

Як знайти вакансію на порталі?

  1. Щоб знайти вакансії у бажаному регіоні України, ви можете скористатися фільтром за областю, вказавши необхідну у полі «Область».
  2. Заклади охорони здоров’я можна відфільтрувати за формою власності та обрати з-поміж державних, комунальних, приватних тощо.
  3. Вакансії можна фільтрувати зокрема і за посадою. Для цього слід вибрати необхідну посаду з випадного списку. Фільтр автоматично відсортує вакансії за запитом та покаже усі відповідні позиції.
  4. В описі вакансії міститься вся необхідна інформація, включно з вимогами до кандидата, розміром заробітної плати та додатковими перевагами.

❗️Важливо, що функціональність порталу постійно розширюється та оновлюється. До прикладу, найближчим часом заплановано впровадити обліковий запис роботодавця закладу охорони здоров’я.

20 Лютого 2023
У перинатальному центрі м. Києва стан здоров’я вагітних пацієнток контролюють за допомогою телемедичної платформи System Carebits, зокрема, використовуючи переносні портативні апарати тококардіографії Sigmafon.
Наразі у закладі налічується 10 таких пристроїв, що активно застосовують у пологовому та акушерському відділеннях та в жіночій консультації. У стаціонарному режимі за допомогою телемедичної платформи контролюють стан плода вагітних пацієнток з важкою акушерською патологією, що потребує постійного моніторингу: запису кардіотокографії та серцебиття плоду.
З початку року пацієнтки жіночої консультації мають змогу користуватися пристроями та в домашніх умовах — портативні апарати тококардіографії Sigmafon видають насамперед тим, хто має клінічні показання до такого контролю.
На телефон пацієнтки встановлюється програмне забезпечення, за допомогою технології бездротового зв’язку підключається девайс — і відбувається визначення стану плода вагітної пацієнтки. Результати діагностики аналізує лікар через свій смартфон або ж вебверсію телемедичної платформи.
Працівники аналітичного відділу постачальника програмно-апаратного комплексу за допомогою штучного інтелекту проводять аналіз отриманих діагностичних показників життєдіяльності плода та формують окремий аналітичний звіт із понад 30 параметрів.