Переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії в ЕСОЗ на прикладі приватного акушерського медичного центру

Попри війну, обстріли, відсутність світла та звʼязку, українська медицина вистояла та продовжує розвиватися. Так згідно з вимогами законодавства всі медичні заклади мають працювати в єдиному цифровому просторі – національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ). Для цього передусім необхідно обрати медичну інформаційну систему – програмне забезпечення, яке розробляється приватними ІТ-компаніями для взаємодії та обміну інформації з ЕСОЗ. 

Про переваги, можливості та труднощі цифрової взаємодії, а також як ці зміни вплинуть на пацієнта ми поговорили з завідувачкою акушерського відділення одного з приватних медичних центрів Захурдаєвою Ларисою.

 

 

  • Пані Ларисо, вітаю! Наразі очікується, що невдовзі всі медичні заклади мають зареєструватися в електронній системі охорони здоровʼя та почати працювати в єдиному цифровому просторі – формувати медичні висновки, електронні рецепти та направлення. Багато приватних клінік сприймають ці нововведення з острахом, побоюючись можливого додаткового навантаження. Розкажіть  про ваш досвід такої взаємодії.

 

Як тільки в Україні розпочалася системна медична реформа, ми швидко усвідомили, що перебуваючи в Україні в українському медичному просторі, уникати чи ховатися від змін – це безперспективно. Тому, усвідомлюючи реалії та зважуючи потенціал цих змін, ми прийняли відповідне рішення та почали працювати з електронною системою охорони здоровʼ я.

Так з ЕСОЗ ми працюємо вже досить давно та плідно, але поки що частково: в межах нашого профілю ми повністю перейшли на формування медичних висновків про народження дитини та про тимчасову непрацездатність виключно в електронному вигляді. Крім цього, наша установа також працює з електронними  рецептами та направленнями. У нашого закладу немає жодного спротиву до формування єдиної системи на рівні країни у нас немає і своєю роботою ми тільки підтверджуємо, що це дуже зручно.

 

  • Які перспективи та можливості відкриє робота лікарів всіх закладів в єдиній національній електронній системі та як це вплине на лікування пацієнтів?

 

Це дуже ефективна робота і вона зручна для лікарів та пацієнтів. Річ у тім, що пацієнти залишаються пацієнтами – тобто без фахової медичної освіти. Так, до прикладу, збір анамнезу зі слів пацієнта може бути або надлишково деталізованим, або навпаки мізерним. Маючи доступ до інформації, яку попередньо внесли колеги, ми дуже швидко та чітко можемо отримати максимальну інформацію, адже говоримо однією мовою.

Однак ми розуміємо, що закритої інформаційної системи в межах установи нам недостатньо. Ми прагнемо доступу до повної медичної картки пацієнта – його хірургічного профілю, ендокринологічного профілю, акушерського профілю тих жінок, які знаходилися на обліку не в нашому закладі, а прийшли до нас виключно народжувати. Також пацієнту не потрібно бігати з паперовими картками чи роздруківками з різних закладів. Для цього і важлива включеність всіх медичних закладів в єдину національну систему (ЕСОЗ).

Ми звикли, що про своїх пацієнток ми знаємо все, однак ми розширюємось, зʼявляються нові профілі, нові клієнти і для їх ефективного лікування, ми готові усвідомлено брати участь в тому, щоб використовувати повний функціонал ЕСОЗ. 

 

  • Для початку роботи з національною системою ЕСОЗ кожен медичний заклад має обрати так звану медичну інформаційну систему – приватне програмне забезпечення, що дозволяє взаємодіяти з ЕСОЗ, здійснювати обмін інформації, створювати сервіси для пацієнтів та лікарів. У той час, коли ви починали працювати з ЕСОЗ, ринок цифрових послуг в медицині не був таким широким та розвинутим, як зараз.  Що сьогодні ви могли б порекомендувати вашим колегам при виборі медичної інформаційної системи?

 

Ми обирали медичну інформаційну систему з точки зору зручності, набору опцій, з точки зору навчання і найголовніше – швидкості та ефективності зворотного зв’язку. 

Передусім, важливо, щоби МІС, яку ви обираєте, мала максимально великий набір опцій. Тобто, щоб це було поєднання не лише власне медичної інформаційної системи, але й гістологічної, лабораторної, аптечної інформаційних систем, бухгалтерський та складський облік  в залежності від потреб вашого закладу.  Це надзвичайно важливо та зручно. І безумовно, щоби ця МІС була підключена до ЕСОЗ.

Друге – це  відгуки лікарів, хто вже користувався певний час і знає всі сильні та слабкі місця МІС. 

І третє – готовність нести відповідальність та постійно бути на звʼязку. 

Річ у тім, що пацієнти не відокремлюють сервіси МІС окремо від закладу, в якому вони отримують допомогу. Тому всю відповідальність за швидку, якісну та безпечну передачу даних  несе саме медичний заклад.  Важливо, щоби надавач МІС усвідомлював цю відповідальність, саме тому ми вимагаємо від них швидких рішень та реакцій на потреби ринку. Якщо цієї швидкості взаємодії немає, приватний заклад може зазнавати репутаційних збитків. Напевно, це і є основна вимога для приватного медзакладу.

 

  • Пані Ларисо, у лікарів, які тільки починають працювати з електронними інструментами в національній системі ЕСОЗ є певні побоювання, страх помилитися та ін. Як ви та ваші колеги адаптуєтесь до нових змін?

 

Як і будь-яке нововведення новий функціонал також сприймається з обережністю та острахом. Але перевагою є те, що в нашому закладі лише невелика кількість персоналу потребує навчання та подальшої роботи з ЕСОЗ. Спершу ми ознайомлюємось з новим функціоналом, проходимо навчання з представником МІС. Особисто я завжди відношусь до цього відповідально та прискіпливо, ставлю купу запитань, перш ніж перехожу до навчання свого персоналу.

На сьогодні ми стали досить просунутими користувачами електронної системи охорони здоровʼя та МІС. Тому, коли якісь складнощі виникають у пацієнтів, ми вже спершу зʼясовуємо на якому етапі виникає помилка, перевіряємо на лікарському боці, спілкуємося з пацієнтом, а вже  потім звертаємось до технічної підтримки. Ще не було ситуацій, з яких ми не знайшли виходу. Хоча ми й досвідчені користувачі, але там, де є потреба в технічній компетенції – ми залучаємо підтримку нашої МІС.

Може бути й таке, що внесення даних спершу стане додатковим навантаженням для лікаря, саме тому важливо взаємодіяти з технічною підтримкою та командою МІС, а розробникам системи ЕСОЗ – адаптувати технічну частину під потреби лікаря, спрощувати внесення інформації, для того, щоб прискорити цей процес та розвантажити лікаря.

Також рекомендуємо
12 Квітня 2022
Під час воєнного стану не відбувається розподіл територій на відповідні зони за рівнем епідеміологічної небезпеки. Проте це не означає що коронавірус відступив з України. Сьогодні коронавірсна хвороба все ще є нашим другим ворогом.
Під час воєнного стану по всій території країни, як і раніше, рекомендується проводити повний курс вакцинації та дотримуватись протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню COVID-19.
📌 Якщо ви перебуваєте у безпечному населеному пункті, то можете звернутись до пунктів вакцинації та отримати щеплення. Переглянути місця вакцинації можете за посиланням –
📌 Нагадуємо, що при виникненні запитань, ви можете звернутись до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. За даним номером ви також можете дізнатися оновлену інформацію про роботу пунктів вакцинації.
📌 Також з 5-го квітня 2022 року урядом було прийнято рішення щодо подовження терміну відображення COVID-сертифікатів в “Дії” – 545 днів від дати щеплення. Це дозволить українцям, які перебувають за кордоном, підтвердити наявність щеплення і завершити курс вакцинації за потреби.
📌 Варто памʼятати, що сертифікат може не оновитися автоматично. Для цього потрібно повторно надіслати запит у застосунку або на порталі Дії. Так само як ви генерували свій теперішній сертифікат.
2 Листопада 2022
З 1 листопада лікарі України почали призначати наркотичні (психотропні) лікарські засоби за електронним рецептом. Перше електронне призначення здійснив сімейний лікар комунального медичного закладу в місті Суми.
Усього за перший день виписано більше 100 електронних рецептів на наркотичні препарати.
Детальніше за посиланням:
12 Квітня 2023
У програму «Доступні ліки» наразі входять 486 лікарських засобів за напрямами: серцево-судинні захворювання, діабет II типу, хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів, розлади поведінки та психіки та епілепсія, нецукровий діабет, хвороба Паркінсона, імуносупресивні препарати, інсуліни.
💊 Для того, щоб отримувати препарати за програмою «Доступні ліки» необхідно:
1) Звернутись до відповідного лікаря(декларація під час воєнного стану не обовʼязкова):
– у разі серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми — до сімейного лікаря, терапевта або педіатра;
– для лікування розладів психіки та поведінки — до психіатра;
– для лікування епілепсії — до психіатра або невролога;
– для лікування нецукрового або інсулінозалежного діабету — до ендокринолога;
– у разі хвороби Паркінсона — до невролога.
За цими напрямами лікарі-спеціалісти створять план лікування в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та випишуть перший рецепт.
💊 Наступні рецепти зможуть виписувати лікарі первинної медичної допомоги: сімейний лікар, терапевт або педіатр.
💊 Рецепт на імуносупресивні препарати має право виписувати лише трансплант-координатор.
2) Отримати електронний або паперовий рецепт.
3) Знайти аптеку, яка випускає ліки за програмою реімбурсації «Доступні ліки».
Нині 12 920 аптек відпускають ліки за цією програмою.
Знайти аптеку можна:
– через дашборд на сайті НСЗУ: на 2-й сторінці в меню ліворуч оберіть область або ваш населений пункт та потрібний напрям програми реімбурсації,
– зателефонувавши до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77,
– через чат-бот «Спитай Гриця».
4) Отримати в аптеці ліки.
16 Жовтня 2023

У рамках міжнародного проєкту SOLOMIYA українські медики мають змогу приєднатися до безкоштовних вебінарів та лекцій, що присвячені різним аспектам травм, у тому числі бойових. 

Запрошуємо доєднуватися до наступної серії лекцій у рамках навчального курсу «Advanced training SOLOMIYA», що передбачає обмін знаннями та досвідом серед висококваліфікованих медичних працівників на міжнародному рівні.

Курс лекцій організований україно-німецьким проєктом SOLOMIYA разом з Державною установою «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», кафедрою травматології та ортопедії, фізичної та реабілітаційної медицини Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету та Харківським обласним осередком Всеукраїнської громадської організації «Харківський осередок Української асоціації ортопедів-травматологів». 

SOLOMIYA – це німецько-український проєкт, спрямований на зміцнення довгострокової медичної та психосоціальної інфраструктури в Україні мережею лікарняних партнерств. 

Проект створений командою клініки Charité – Universitätsmedizin Berlin і фінансується за допомогою фундації GIZ (програма міжгоспітальної взаємодії) за підтримки BMZ.

Участь у курсі безоплатна. Захід буде забезпечений перекладом на українську мову. 

Теми найближчих лекцій:

  • 26.10.2023 – Кісткові дефекти
  • 9.11.2023 –  Комунікація в шоковій палаті
  • 23.11.2023 – Реконструктивна “драбина” та реконструктивний “ліфт” в пластичній хірургії та реконструктивній мікрохірургії.
  • 07.12.2023 – Можливості протезування та реабілітації після ампутації верхніх та нижніх кінцівок
  • 21.12.2023 – Септична пластична хірургія

Старт лекцій: 8.00 год за українським часом. 

Для того, щоб долучитися, перейдіть за посиланням.

Ідентифікатор конференції: 824 8428 2233

Код доступу: YJ06W2

Скористайтеся можливістю збагатити свої знання та обмінятися досвідом з міжнародними колегами! Запрошуємо долучатися!