Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius.
Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.
В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах.
- Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.
В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту.
- Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?
Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар.
В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору.
- Чи визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується?
Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.
- Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?
Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.
- Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?
Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини.
- Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?
В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.
- Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?
Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.
- В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?
Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів.
До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається.
- Які заходи безпеки передбачені в системі?
Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля .
Коли безпосередньо працюєш з програмою в лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу.
Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи.
- А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?
Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему.
- Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?
Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити.
В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів.
- Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?
В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.
Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко.
В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!
Для того, щоб отримати такий сертифікат, необхідно сформувати відповідний запит на порталі чи в застосунку «Дія». Це можна зробити одразу після того, як медичний працівник внесе дані про вакцинацію до електронної системи охорони здоров’я.
Для цього:
Така можливість є доступною завдяки впровадженню відповідної функціональності в електронній системі охорони здоровʼя на основі даних про другу бустерну дозу проти COVID-19.
Виданий в Україні сертифікат повністю відповідає оновленим технічним вимогам щодо COVID-сертифікатів, що були прийняті Європейською комісією цієї осені. Скористатися цифровим документом на підтвердження вакцинації можна як в межах країни, так і за кордоном – у країнах, які входять до Довірчої мережі, США, Канаді, Мексиці та багатьох інших.
Нагадаємо, що попередньо в Україні дозволили другу бустерну дозу для всіх охочих. Друга бустерна доза дозволяється всім повнолітнім з інтервалом від 120 до 270 днів після першої бустерної дози. А також було оновлено схеми поєднань вакцини під час введення другої бустерної дози. Відповідно COVID-сертифікат про другий бустер успішно генерується за умови дотримання будь-якої з дозволених схем поєднання вакцин, визнаних в Україні.
Окрім цифрового COVID-сертифіката українці, які отримали другий бустер, за потреби можуть отримати Міжнародне свідоцтво про вакцинацію і профілактику. Як і раніше, такий документ можна отримати у сімейного лікаря чи медичного працівника, який проводив щеплення. Він міститиме дані про усі дози проведених щеплень проти коронавірусної хвороби.
