Що чути про бустер?

ДП “Електронне здоровʼя” як технічний адміністратор центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) здійснює регулярне тестування електронних медичних інформаційних систем підключених до центральної бази даних ЕСОЗ (МІС) на відповідність актуальним технічним та безпековим вимогам.

За результатами проведених тестувань встановлено невідповідність окремих МІС актуальним технічним вимогам, що відповідно до Порядку функціонування ЕСОЗ (затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 року №411) є підставою для відключення МІС від центральної бази даних ЕСОЗ.

Згідно з наказом ДП “Електронне здоровʼя” від 30.03.2026 №25 та ураховуючи виявлені невідповідності технічним адміністратором було відключено наступні МІС:

• SimplexMis (35529944, ТОВ «СИСТЕМА М»)

• Електронна лікарня 2.0 (44142392, ТОВ «А5 СОЛЮШНС»)

• Укрмедсофт (32872704, ТОВ «МЕДІАСОФТ»)

• PharmaSpace (34078368, ПП «ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ ЗДОРОВА РОДИНА»)

• Медікіт (41864050, ТОВ «МЕДІКІТ»)

• MyHeal (25589583, ТОВ «НВК ЕКОФАРМ»)

Звертаємо увагу, що у разі відключення МІС:

• припиняється обмін даними з ЦБД ЕСОЗ;
• нові медичні записи не зберігаються в центральній базі даних – відповідно НСЗУ не зможе здійснювати оплату за такі послуги;
• пацієнти не зможуть повноцінно користуватися електронними сервісами.

ДП “Електронне здоров’я” повідомляє про призначення додаткового тестування медичних інформаційних систем (МІС), які не подали заявки на тестування впродовж 30 днів з дня набуття чинності нових технічних вимог, затверджених наказом Національної служби здоров’я України від 04.11.2025 № 826. 

Про це йдеться у Наказі ДП “Електронне здоров’я” від 05.12.2025 № 48 “Про призначення додаткового тестування”.

МІС зобов’язані включно до 12.12.2025 надати технічному адміністратору повну технічну можливість провести тестування на відповідність технічним вимогам у межах визначених модулів. 

Додатком до наказу визначено перелік медичних інформаційних систем, які підлягають тестуванню, а також період проведення такого тестування.

Нагадаємо, що відповідно до Тестової програми, яка затверджена наказом НСЗУ від 10.07.2025 № 493, умови для призначення додаткового тестування змінилися. 

Зокрема, додаткове тестування МІС може бути призначене у випадку неподання оператором МІС заявки на тестування протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності технічних вимог, яким зобовʼязана відповідати МІС. 

Також додаткове тестування може призначатися з ініціативи НСЗУ або ініціативи технічного адміністратора за погодженням з НСЗУ. Зокрема, на основі отримання інформації про те, що МІС не відповідає встановленим Технічним вимогам або у випадку скарги чи повідомлення про невідповідність МІС технічним вимогам від користувачів.

Нещодавно eZdorovya випала нагода поспілкуватися з командою Марта БОТ, серед її очільників: Дмитро Сергєєв – CEO Open Data Lab – Ukraine, Вікторія Євдокімова – фахівчиня з комунікацій проєкту “Медбот Марта”, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Маріупольської міської ради, Сергій Сергєєв- Керівник проєкту “Медбот Марта”.

Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, коротко про себе та основні напрямки роботи Вашої компанії. 

• Дмитро: Доброго дня. Ми – команда, що створили Марта БОТ ( https://martabot.pro/ ). Наша команда розпочала працювати над проеєктом ще 20 травня 2018 го року. Через назву місяця російською, так і назвали: «бот Марта».

Основними напрямками нашої діяльності є Smart–city та еHealth. Один з вдалих наших кейсів – медичний портал міста Маріуполь, де вже є змога слідкувати за медичною інфраструктурою міста. Наразі ним користуються понад 135 000 мешканців на місяць. Ще один вдалий проєкт – Медбот Марта, яка доповнює наданий спектр послуг і стрімко розвивається не лише в Маріуполі, а й в інших містах України. Також займаємось впровадженням МІС у всіх медзакладах Маріуполя.

 Як у Вас виникла ідея створення боту?

• Вікторія: В березні 2018-го року ми запустили новий канал комунікаціїй, який дозволяє інформувати пацієнтів про можливості медреформи. Був саме початковий період її трансформації і в усіх виникало безліч питань про декларації, сімейного лікаря, первинну допомогу, тощо. І Марта допомогла відповісти на стандартні питання та знизити кількість частих запитань до медичного персоналу.Це був перший етап впровадження Марти, далі відбувся ребрендинг, де ми оновили інформацію про Марту, розширили список запитань та додали вакцинацію. Також суттєво розширили сам функціонал – тепер комунікувати можна не лише через Facebook, а й через інші месенджери (Viber, Telegram). Щодня Марта стає більш популярною в багатьох містах України.

  Зараз дуже важливо займатись медичними сервісами, а не тільки медичними послугами, щоб медичний заклад теж отримував зворотній зв’язок безпосередньо від пацієнтів. 

Що надихнуло Вас на створення боту?

• Вікторія: Закоханість у медичну галузь загалом. Та, безсумнівно, потреба в популяризації реформи первинної ланки. Щоб передбачити питання: “А що буде далі?” та інформувати про нові впровадження. Ми ефективно розвиваємо медпортал Маріуполя і отримуэмо велику кількість однотипних питань, які вирішувались в зручному та доступному форматі за допомогою створення боту.

Ми допомогли багатьом користувачам знайти своїх лікарів та зрозуміти переваги медреформи для кожного.

В чому ключове завдання вашої розробки? Розкажіть, будь ласка, про ідею та використання.

• Сергій: В Марті ми створили зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. В роботі використовуємо державні реєстри відкритих даних. Наприклад, реєстр НСЗУ. Ми є одним з перших успішних прикладів монетизації відкритих даних у медицині. Також, крім реєстрів НСЗУ, використовуємо європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ. Якими уже користуються в 35 країнах.

Завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з eHealth, медбот Марта дозволяє знизити навантаження на лікаря. Через Бот можна записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. В Марті окремо є функціонал для інформування пацієнтів про їхні права. Також є окремий розділ, присвячений профілактиці захворювань.  

Як користуватися Ботом Марта?

• Сергій: Наразі аудиторія боту – 35 000 користувачів. Підключитись, до боту дуже просто – треба перейти за посиланням на сайт – https://martabot.pro/ та обрати зручний месенджер для комунікації. Реєструватись через сайт не потрібно – одразу вибираєте месенджер і далі сценарій, по якому буде надаватись інформація конкретно по вашому регіону.

Наразі доступна комунікація через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Доступне безкоштовне використання по всій Україні.

Чи аналізували ви основну аудиторію користувачів? Якого віку люди найчастіше цікавляться Мартою?

• Сергій: Основна аудиторія 25-45 років. Коли розпочали інформаційну кампанію про коронавірус – дізналися, що підлітки також є окремою групою користувачів боту.

До прикладу, ми раніше не думали, що їх так цікавить медична сфера. А тепер вони за допомогою боту мають змогу більше дізнатись про вакцини, права пацієнта, як вибрати лікаря. Це пов’язано з форматом комунікації боту з користувачами:  ми використовуємо доброзичливі звернення, смайли та гарне графічне оформлення. Це максимально наближено до живого спілкування, і таким чином користувачі охоче спілкуються з ботом. Ми так само аналізували аудиторію і шукали цей баланс спілкування навіть серед вибору емодзі.

Як саме Бот Марта інтегровано з медичними інформаційними системами?

• Cергій: В МедБот Марта є частина функціоналу, який зв’язаний з МІС (нагадування про прийом, результати аналізів, запис до лікаря тощо), але є й послуги, які надаються незалежно від МІС. А саме – оцінка медсервісу, опитування щодо рівня медико-санітарної грамотності, відповіді на часті запитання щодо медреформи, права пацієнтів, підписка на індивідуальну розсилку тощо. Функціонал медботу дозволяє моніторити та аналізувати якість медичного сервісу, економить фінанси та надає керівникам медзакладів та муніципалітетам нові інструменти для розбудови медичної інфраструктури.

• Дмитро: Значна частина функціоналу медботу дійсно доступна всім користувачам, незалежно від МІС, міста чи області України. Але є частина, яка доступна лише в містах, де він інтегрований з МІС. Тому в наших планах зробити всі функції бота доступними для всіх українців.

 Як в умовах пандемії COVID-19 ви адаптували функціонал Марти?

• Вікторія: В кінці березня, коли була незрозуміла ситуація навколо нового вірусу, як і для жителів, так і для лікарів потрібно було розповісти про те, що таке коронавірус і як себе захистити.

Тоді ми розпочали інформувати ще й про коронавірус. Можна було перевірити статистику, як в світі, так і в Україні та певних містах. Проте, з аналізу розсилок ми зрозуміли, що таке інформування згодом стало неефективним, тому ми постійно адаптуємо зміни в функціоналі відповідно до запитів користувачів.

Комунікація в Марті проводиться на основі аналізу світового досвіду та рішень, які ми застосовуємо в нашому функціоналі. Регулярно проводимо опитування серед наших прихильників та втілюємо найцікавіші рішення, запропоновані користувачами. Таким чином, сервіс розбудовується відповідно до запитів самих користувачів, щоб нести для них максимальну цінність.

Марта дозволяє робити розсилку та опитування серед понад 30 000 осіб. Це в свою чергу дозволяє робити репрезентативну вибірку по регіонам/віку/статі бачити результати роботи медзакладів та ефективно оцінювати ключові тенденції.

Чи помітили ви позитивне ставлення в пацієнтів до медреформи після впровадження боту? Можливо, більша кількість населення почала укладати декларації?

• Дмитро: Подання інформації про медреформу в боті було цілком доступним та зрозумілим, тому прочитавши це, більшість користувачів підписали декларації. В умовах пандемії частина боту, де інформується про первинну ланку досі залишається актуальною. І про декларації, і про медичні послуги ми також досі інформуємо. Та наразі розширюємо функціонал стосовно переваг підключення вторинної ланки до реформи. Ми бачимо, що саме це інформування повертає довіру до лікарів і до медицини в цілому.

Розкажіть, будь ласка, про майбутні плани Мед боту Марта.

• Сергій: Більшість ідей нам підказали самі користувачі. Ми популяризуємо електронний кабінет пацієнта за рахунок сервісу «Медбот Марта». Щоб організація прийому була зручною та комфортною для всіх. Це допомагає контролювати скупчення людей і навантаження на лікарів та медзаклади.

Також плануємо розвивати сервіс на загальнонаціональному рівні. Активно ведемо розробку функціоналу спільно з медичними інформаційними системами. 

Плануємо масштабувати використання сервісів НСЗУ, щоб інформувати пацієнтів про сімейних лікарів. Наприклад, якщо пацієнт бажає укласти (чи переукласти) декларацію – буде видно, які лікарі є доступними в його місті або найближчих медзаклада. Якщо знаєте ПІБ лікаряі, зможете дізнатися, чи є в нього вільні місця для укладення декларацій та одразу отримуєте інформацію про пакет документів, необхідні контактні дані, які потрібні для укладання.

Якщо лікар звільниться чи переїде – пацієнтові прийде повідомлення про необхідність переобрати сімейного лікаря. Доступно та повністю безкоштовно в будь-якому регіоні України.

А про те, як користуватись ботом можете переглянути у інструкції – https://www.youtube.com/channel/UCzC1YRqI7O68_zAzs_U5rhQ

Завдяки оптимізації процесів роботи ЦБД ЕСОЗ швидкість обробки запитів на кінець 2024 року зросла орієнтовно на 20% у порівнянні з 2023 роком. 1400-1800 запитів за секунду – таким сьогодні є показник обробки запитів у центральній базі даних ЕСОЗ. За результатами моніторингу середній показник безвідмовності системи впродовж минулого року становив 99,8%. 

НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я” не лише регулярно відстежують показники навантаження системи, а й постійно працюють над розширенням її функціональності.

Детальніше переглянути про основні здобутки у сфері адміністрування та оптимізації роботи ЦБД ЕСОЗ за підсумками 2024 року можна за посиланням. Сьогодні ознайомимо із планами покращення продуктивності системи на 2025 рік. 

⚡Проєкт оптимізації БД медичних подій

Плануємо перерозподіл shards, що допоможе горизонтально масштабувати базу даних, тим самим збільшити пропускну спроможність та швидкість читання/запису даних. Це покращить швидкість обробки будь-яких медичних документів. 

Для цього розгортатимемо нову базу даних медичних подій з версією Mongo DB 7, до якої мігруватимуть дані, накопичені з 2018 року. 

Відтак, це не впливатиме на поточну працездатність системи. 

⚡Оновлення архітектури сховища підписного контенту всіх реєстрів ЦБД ЕСОЗ

Переносимо сховище, яке працює на протоколі S3, на нову архітектуру, яка буде враховувати тривалість необхідного зберігання даних і матиме підвищену відмовостійкість. Це також позитивно вплине на швидкість збереження підписного контенту та уніфікує підхід до зберігання даних в цілому. 

⚡Впровадження системи керування резервним копіюванням та відновленням даних 

Для забезпечення інкрементного резервного копіювання і моніторингу баз даних плануємо використовувати рішення від Percona. Вона дозволить спростити роботу для DevOps-фахівців та зменшить вартість адміністрування. Як наслідок, ЦБД ЕСОЗ буде більш підготовлена до нештатних ситуацій, що дозволить у випадку їх виникнення скоротити в рази час відновлення стабільної роботи користувачів. 

⚡Автоскейлінг

Досліджуємо автоскейлінг (автоматичне збільшення кількості pod і надання ресурсів у системі), щоб справлятися із динамічно зростаючим навантаженням у пікові години. 

Плануємо налаштувати автоскейлінг у рамках всієї інфраструктури, де це буде можливо. Як наслідок, зменшиться кількість інцидентів щодо падіння швидкодії системи. 

⚡Перехід на архітектуру HPI 2.0 (Hosted Private Infrastructure, приватна хмара)

Разом з провайдером хостингу дата-центру рівня Tier III впроваджуємо комплексне оновлення інфраструктури, на якій працює ЦБД ЕСОЗ, що дозволить підвищити стабільність та значним чином пришвидшить роботу компонентів системи за рахунок значного оновлення апаратних компонентів до сучасного рівня. 

Підсумовуючи, у 2025 році акценти розвитку ЦБД ЕСОЗ зосереджені на підвищенні її продуктивності, безпеки та адаптивності до зростаючих потреб користувачів. Одночасно із цим впровадження новітніх засобів безпеки та оновлення до більш сучасних протоколів з’єднання підвищать захищеність даних користувачів і стійкість до кібератак. Завдяки цьому електронна система охорони здоров’я стане ще зручнішою для всіх учасників медичної екосистеми.