ʼʼЗгідно з даними порталу vaccination.covid19.gov.ua, уже понад 113 560 українців отримали бустерну дозу вакцини проти COVID-19.
📍Бустерну дозу вакцини можуть отримати усі громадяни, що вакциновані попередньо двома дозами від COVID-19, віком від 18 років.
Важливо, щоб від дати другого щеплення пройшло не менше пів року.
🔎 Якщо ви підпадаєте під визначені критерії, знайдіть пункт вакцинації у свому місті на порталі https://vaccination.covid19.gov.ua/list.
🧬 Після бустерного щеплення м-РНК-вакциною (Moderna або Comirnaty від Pfizer-BioNTech) у сертифікаті про вакцинацію відображатиметься інформація про останню імунізацію.
📅 Після введення бустерної дози можна буде отримати новий COVID-сертифікат, який діятиме 270 діб з дати її введення. Згенерувати його можна буде в «Дії» орієнтовно наприкінці січня 2022 року. До того часу ваш сертифікат за попередню повну вакцинацію буде діючим.
❗️Також нагадуємо, що при виникненні запитань, ви можете звернутись до контакт-центру МОЗ з питань коронавірусної хвороби та вакцинації за номером 0 800 60 20 19. Додатково, ви можете скористатися чат-ботом підтримки на сайті Міністерства охорони здоров’я України.
Що чути про бустер?

Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!
З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технологічні роботи.
Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 20:00 10.09.2021 та до 21:30 10.09.2021.
Дякуємо за розуміння!
Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) складається з центральної бази даних (ЦБД) та медичних інформаційних систем (МІС). ЦБД належить державі в особі Національної служби здоровʼя України (НСЗУ). Тоді як МІС – це програмне забезпечення, через яке медичні заклади можуть зберігати дані в себе в цифровому вигляді та передавати необхідні дані в ЦБД.
Завдяки електронній системі охорони здоров’я медичні заклади можуть зберігати інформацію в цифровому вигляді, в тому числі в ЦБД для подальшого контрольованого доступу до неї іншими медичними працівниками. А отже, швидше працювати з медичними даними та приймати більш ефективні рішення для надання медичних послуг пацієнту. Пацієнт же використовує такі електронні інструменти як електронні рецепти, направлення, медичні висновки про тимчасову непрацездатність тощо.
Які персональні дані вносяться в ЕСОЗ?
У першу чергу в ЦБД ЕСОЗ вносяться персональні про пацієнта під час його реєстрації. Зареєструвати пацієнта може будь-який лікар, який працює з ЕСОЗ: як лікар первинної медичної допомоги, так і лікар спеціалізованої ланки.
Персональні дані дозволяють ідентифікувати людину як в ЕСОЗ, так і в інших державних системах, коректно облікувати надане їй медичне обслуговування в електронній медичній карті та надати пацієнту доступ до сервісів (е-рецепти, е-направлення тощо).
Зокрема, в електронну систему вносяться: прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), реквізити документа, що посвідчує особу, контактні дані, інформація про обраний метод автентифікації тощо.
Після внесення даних пацієнт перевіряє їх на відсутність помилок. Якщо помилок немає – лікар накладає на створений в ЕСОЗ запит свій електронний підпис. Відтак запит потрапляє в центральну базу даних та отримує унікальний ідентифікатор пацієнта в системі.
Набір персональних даних про кожного пацієнта й утворює реєстр пацієнтів у складі центральної бази даних. Внесення даних до реєстру регулюється Порядком ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоровʼя.
Яка медична інформація пацієнта зберігається в ЕСОЗ?
До медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ належать: інформація про візити до лікаря, госпіталізації, консультації, плани лікування, інформація про електронні направлення, рецепти, медичні висновки, процедури, імунізації тощо. Ці дані зберігаються і безпосередньо в самому медичному закладі, і передаються в ЦБД через медичні інформаційні системи.
Зберігання медичної інформації організовано окремо від зберігання персональних даних пацієнтів, що забезпечує додатковий захист інформації та конфіденційності пацієнтів. Персональні дані з медичною інформацією пов’язані через унікальний ідентифікатор пацієнта в реєстрі пацієнтів з використанням шифрування для забезпечення неможливості нерегламентованої ідентифікації пацієнта через його медичну інформацію або навпаки.
Завдяки централізованому збереженню медичної інформації в ЦБД ЕСОЗ медичні працівники отримують в режимі реального часу (за згодою пацієнта) повну, зрозумілу та актуальну медичну інформацію для прийняття подальших рішень щодо встановлення діагнозів, призначення лікування тощо.
Набори медичних даних про пацієнта формують реєстр електронних медичних записів, записів про направлення та рецепти і реєстр медичних висновків, які регулюються відповідними порядками МОЗ.
Завдяки оптимізації процесів роботи ЦБД ЕСОЗ швидкість обробки запитів на кінець 2024 року зросла орієнтовно на 20% у порівнянні з 2023 роком. 1400-1800 запитів за секунду – таким сьогодні є показник обробки запитів у центральній базі даних ЕСОЗ. За результатами моніторингу середній показник безвідмовності системи впродовж минулого року становив 99,8%.
НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я” не лише регулярно відстежують показники навантаження системи, а й постійно працюють над розширенням її функціональності.
Детальніше переглянути про основні здобутки у сфері адміністрування та оптимізації роботи ЦБД ЕСОЗ за підсумками 2024 року можна за посиланням. Сьогодні ознайомимо із планами покращення продуктивності системи на 2025 рік.
⚡Проєкт оптимізації БД медичних подій
Плануємо перерозподіл shards, що допоможе горизонтально масштабувати базу даних, тим самим збільшити пропускну спроможність та швидкість читання/запису даних. Це покращить швидкість обробки будь-яких медичних документів.
Для цього розгортатимемо нову базу даних медичних подій з версією Mongo DB 7, до якої мігруватимуть дані, накопичені з 2018 року.
Відтак, це не впливатиме на поточну працездатність системи.
⚡Оновлення архітектури сховища підписного контенту всіх реєстрів ЦБД ЕСОЗ
Переносимо сховище, яке працює на протоколі S3, на нову архітектуру, яка буде враховувати тривалість необхідного зберігання даних і матиме підвищену відмовостійкість. Це також позитивно вплине на швидкість збереження підписного контенту та уніфікує підхід до зберігання даних в цілому.
⚡Впровадження системи керування резервним копіюванням та відновленням даних
Для забезпечення інкрементного резервного копіювання і моніторингу баз даних плануємо використовувати рішення від Percona. Вона дозволить спростити роботу для DevOps-фахівців та зменшить вартість адміністрування. Як наслідок, ЦБД ЕСОЗ буде більш підготовлена до нештатних ситуацій, що дозволить у випадку їх виникнення скоротити в рази час відновлення стабільної роботи користувачів.
⚡Автоскейлінг
Досліджуємо автоскейлінг (автоматичне збільшення кількості pod і надання ресурсів у системі), щоб справлятися із динамічно зростаючим навантаженням у пікові години.
Плануємо налаштувати автоскейлінг у рамках всієї інфраструктури, де це буде можливо. Як наслідок, зменшиться кількість інцидентів щодо падіння швидкодії системи.
⚡Перехід на архітектуру HPI 2.0 (Hosted Private Infrastructure, приватна хмара)
Разом з провайдером хостингу дата-центру рівня Tier III впроваджуємо комплексне оновлення інфраструктури, на якій працює ЦБД ЕСОЗ, що дозволить підвищити стабільність та значним чином пришвидшить роботу компонентів системи за рахунок значного оновлення апаратних компонентів до сучасного рівня.
Підсумовуючи, у 2025 році акценти розвитку ЦБД ЕСОЗ зосереджені на підвищенні її продуктивності, безпеки та адаптивності до зростаючих потреб користувачів. Одночасно із цим впровадження новітніх засобів безпеки та оновлення до більш сучасних протоколів з’єднання підвищать захищеність даних користувачів і стійкість до кібератак. Завдяки цьому електронна система охорони здоров’я стане ще зручнішою для всіх учасників медичної екосистеми.
Шановні колеги!
Команди НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я” активно працюють над відновленням повноцінної роботи ЦБД ЕСОЗ.
Наразі у центральній базі даних ЕСОЗ поки спостерігаються тимчасові технічні труднощі, а зокрема:
– сповільнення роботи системи;
– проблеми при підтвердженні зв’язку між недієздатними пацієнтами та законними представниками;
– проблеми при відображенні методів автентифікації у дієздатних персон;
– сповільнена обробка медичних висновків.
Про результати відновлювальних робіт повідомимо окремо.
Слідкувати за оновленнями можна тут: https://status.ehealth.gov.ua/.
Нагадуємо, як діяти під час затримок у роботі ЦБД ЕСОЗ:
👉Призначення ліків коштом пацієнта (крім наркотичних) може здійснюватися на паперових рецептурних бланках.
👉Усі медичні записи, направлення та рецепти слід внести до системи одразу після усунення технічних несправностей.
👉Медичні висновки про тимчасову непрацездатність під час недоступності ЕСОЗ формуються не пізніше п’яти днів з моменту встановлення лікарем факту непрацездатності.
👉Призначення ліків та тест-смужок за програмою реімбурсації, а також наркотичних препаратів можливе лише за е-рецептом. Тому, будь ласка, проінформуйте пацієнтів про можливі затримки та можливість отримання е-рецептів після відновлення роботи ЕСОЗ.