Така можливість стала доступною на базі нового технічного рішення – зчитувача, що перевіряє автентичність отриманих цифрових документів про вакцинацію.
Зчитувач є відкритим для користувачів за посиланням https://cert.ezdorovya.ua/.
Відповідно після внесення лікарем даних про вакцинацію до системи пацієнт зможе згенерувати сертифікат у застосунку або на порталі «Дія».
Зауважимо, що згенерувати сертифікат у Дії можливо за умови, якщо пацієнт отримав цифровий документ про вакцинацію. Адже саме так можна підтвердити достовірність документа та факт вакцинації.
Для того, щоб ваші медичні дані про щеплення, проведені за кордоном, були внесені до ЕСОЗ, достатньо звернутися до сімейного лікаря з документом, що посвідчує особу, та іноземним документом, який підтверджує вакцинацію. Крім того, ви маєте надати лікарю роздруковану копію документа – у випадку цифрового документа це може бути роздрукований скріншот із зображенням QR-коду на смартфоні.
Також дані про попередні щеплення може внести медичний працівник центру масової вакцинації у разі, якщо ви звернулися за отриманням наступної дози вакцини проти COVID-19.
Згенерувати сертифікат про вакцинацію можливо тільки у випадку, якщо ви отримали щеплення вакциною, яка визнається ВООЗ ефективною та допускається до екстреного використання. В іншому випадку лікар може лише внести запис про щеплення до електронної системи охорони здоровʼя та рекомендувати пацієнту пройти курс вакцинації повторно.
Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії.
Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя.
ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.
Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.
«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».
Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях.
“Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.
Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування.
З 1 липня почне діяти вимога щодо обовʼязкового внесення запису про категорію пацієнта в ЕСОЗ при створенні призначення інсулінів за програмою реімбурсації.
Ми зібрали найбільш поширені запитання, які виникають щодо категоризації інсулінозалежних пацієнтів.
Перш за все пояснимо, що таке клінічна оцінка. Це запис лікаря про виконану оцінку стану пацієнтів на основі огляду, існуючих ЕМЗ, аналізу медичної історії пацієнта, медичної документації тощо. Відповідний запис використовується в ЕСОЗ зокрема і для фіксації категорії інсулінозалежного пацієнта.
А тепер читайте відповіді на ваші запитання👇
Як лікар повинен використати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта при призначенні інсуліну?
При створенні призначення на інсулін лікар (в параметрі “Обгрунтування підстав”) обов’язково повинен вказати посилання на актуальний запис про клінічну оцінку.
Саме це посилання є підтвердженням, що призначення може бути сформоване за відповідною програмою реімбурсації.
Хто має створювати клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?
Лікар-ендокринолог створює в ЕСОЗ запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта. На час воєнного стану цю функцію може також виконувати лікар первинної медичної допомоги.
Коли та як часто необхідно створювати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?
Запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта створюється:
Лікарем-ендокринологом перед створенням запису про призначення інсуліну:
Лікарем ПМД перед створенням запису про призначення інсуліну:
Що робити, якщо у пацієнта відсутня необхідна інформація (зокрема і в ЕСОЗ) для створення клінічної оцінки щодо визначення його категорії?
Якщо відсутні певні ЕМЗ для створення клінічної оцінки, то лікар може:
Маєте додаткові запитання – переходьте за посиланням і читайте більше.
Детальний алгоритм внесення даних описаних у відповідному курсі академії НСЗУ “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні”.
Запрошуємо пройти на платформі Академії НСЗУ оновлений курс “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні” з урахуванням порядку обліку категорії пацієнта:
👉Посилання для тих, хто НЕ проходив навчання
👉Посилання для тих, хто пройшов основний курс
електронний рецепт на антибактеріальні лікарські засоби;реорганізація юридичної особи 2.0;інтеграція ЕСОЗ з іншими державними реєстрами;оновлення COVID-сертифікатів;можливість внесення даних про вакцинацію, проведену за кордоном;реабілітаційна складова;оптимізація процесів формування медичних висновків;оптимізація процесу реєстрації пацієнта в ЕСОЗ;впровадження цільової моделі електронних медичних записів на стаціонарі.
