Цифрові навички для медиків — новий курс на Дія.Цифрова освіта

Міністерство цифрової трансформації, Міністерство охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготували навчальний курс «Цифрові навички для медиків». 

 

Курс розміщений на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Доступ до курсу безоплатний. Його формат — 10 серій освітнього серіалу за участі лікарів, медичних експертів, представників МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», а також технічних спеціалістів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

 

Десять серій допоможуть медичним працівникам вивчити особливості роботи з формами для опитувань у Google, оволодіти базовими навичками обробки інформації в Excel, а також підготовки презентацій у PowerPoint та їх обговорення у Google Meet або Zoom. Ведуча курсу — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. 

 

«Цифрові навички допоможуть зробити щоденну роботу медичних працівників більш ефективною, створять додаткові можливості для їхнього професійного розвитку, а також полегшать взаємодію із пацієнтами в онлайн-режимі», — зазначила Лотта Сильвандер, голова ЮНІСЕФ в Україні. «Освітній серіал, створений зусиллями всіх партнерів, допоможе досягти наших цілей із підвищення якості медичної освіти в Україні», — додала вона. 

 

«В міжнародних стандартах охорони здоров’я є рекомендація медичним працівникам застосовувати цифрові технології, щоб покращити показники здоров’я населення та якість надання послуг. Цифрові технології є інструментом, що відкриває нові можливості та надає переваги в медичній сфері, а також дозволяє організувати процеси більш ефективно. Ми раді запустити перший в Україні спеціалізований навчальний курс із цифрових навичок для медиків. Це один із кроків на шляху до побудови екосистеми цифрової охорони здоров’я», — підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

 

Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додав: «Одним із важливих напрямів діяльності для МОЗ є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож із метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу. Наші команди проаналізували найбільш поширені запитання від лікарів щодо роботи ЕСОЗ, опрацювали відповідні нормативно-правові документи. На основі цих запитань, а також звернень, що надходять до МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ми створили серії, що містять відповіді на найактуальніші запити».

 

Над навчальним курсом працювали експерти Українського католицького університету та Здорові комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Інформаційний партнер — медіахолдинг OBOZREVATEL 


У створенні освітнього серіалу взяли участь досвідчені медики та управлінці: Олег Токарчук — дитячий ортопед-травматолог, головний лікар Коломийської дитячої лікарні (у 2011-2020 рр.); Сергій Горищак — к.м.н., нейрохірург, директор Одеської дитячої поліклініки №6; Світлана Шабаліна — головна лікарка Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут Донецької області; Наталія Спічакова — заступниця директора з медичного забезпечення (мережі) КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; Юлія Задеряка — експертка з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я»; Марія Карчевич — генеральна директорка Директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України; Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

 

Також рекомендуємо
8 Грудня 2025

ДП “Електронне здоров’я” повідомляє про призначення додаткового тестування медичних інформаційних систем (МІС), які не подали заявки на тестування впродовж 30 днів з дня набуття чинності нових технічних вимог, затверджених наказом Національної служби здоров’я України від 04.11.2025 № 826. 

Про це йдеться у Наказі ДП “Електронне здоров’я” від 05.12.2025 № 48 “Про призначення додаткового тестування”.

МІС зобов’язані включно до 12.12.2025 надати технічному адміністратору повну технічну можливість провести тестування на відповідність технічним вимогам у межах визначених модулів. 

Додатком до наказу визначено перелік медичних інформаційних систем, які підлягають тестуванню, а також період проведення такого тестування.

Нагадаємо, що відповідно до Тестової програми, яка затверджена наказом НСЗУ від 10.07.2025 № 493, умови для призначення додаткового тестування змінилися. 

Зокрема, додаткове тестування МІС може бути призначене у випадку неподання оператором МІС заявки на тестування протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності технічних вимог, яким зобовʼязана відповідати МІС. 

Також додаткове тестування може призначатися з ініціативи НСЗУ або ініціативи технічного адміністратора за погодженням з НСЗУ. Зокрема, на основі отримання інформації про те, що МІС не відповідає встановленим Технічним вимогам або у випадку скарги чи повідомлення про невідповідність МІС технічним вимогам від користувачів.

12 Грудня 2025

Безпека усіх даних електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) – це один із топ-пріоритетів, який закладено в основу системи. Так, на відміну від паперових карток, медична інформація в ЕСОЗ технологічно зберігається окремо від персональних даних пацієнта. Таким чином забезпечується розмежування пацієнтських даних, що є однією з складових безпеки і значно підвищує її рівень.

Дані, що стосуються здоров’я (скарги, факт звернення за меддопомогою, діагноз, обстеження, огляди і їх результати тощо) належить до медичних даних, безпека яких становить особливий ризик для прав і свобод людини. Сьогодні детальніше розкажемо про те, що таке медичні дані і як забезпечується їх захист в ЦБД ЕСОЗ. 

Що таке медичні дані? 

В українському та міжнародному законодавстві немає розмежування між медичними та персональнии даними. Медичні дані є частиною персональної інформації людини. 

Медична інформація про пацієнта – це інформація про стан здоров’я пацієнта, його діагноз, відомості, одержані під час медичного обстеження, зокрема відповідні медичні документи, що стосуються здоров’я пацієнта (Постанова КМУ №411 від 28 квітня 2018 року). 

Згідно з General Data Protection Regulation (GDPR) «персональні електронні дані про здоров’я» означають дані щодо здоров’я та генетичні дані, оброблені в електронній формі. 

Також існує  поняття «неперсональні електронні дані про здоров’я», що означає електронні дані про здоров’я, відмінні від персональних електронних даних про здоров’я, зокрема, анонімізовані дані, які більше не стосуються ідентифікованої фізичної особи («суб’єкт даних»), а також дані, які ніколи не стосувалися суб’єкта даних.

Як в українському, так і в міжнародному законодавстві людина має право на захист своїх персональних даних.  

У Загальній декларації прав людини від 10 грудня 1948 року йдеться про те, що “ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань” (стаття 12). 

Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року у статті 8 визначає право на повагу до приватного і сімейного життя: “Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб”. 

Отже, у міжнародному правовому полі наразі часто немає поділу на медичні та персональні дані. Так, наприклад, статтею 7 Закону України “Про захист персональних даних” забороняється обробка персональних даних про, зокрема, “даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних”, крім випадків, передбачених таким законом. 

Медична інформація про пацієнта є частиною його персональних даних і є так званими “чутливими даними”, які потребують особливого захисту. Так, наприклад, стаття 6 Закону України “Про психіатричну допомогу” висуває додаткові правила щодо конфіденційності відомостей щодо стану психічного здоров’я. 

Про міжнародні стандарти захисту і безпеки медичних даних

Задля підвищення рівня безпеки в ЕСОЗ дані розділені на персональні і медичні – технологічно зберігаються відокремлено. Це відповідає найкращим практикам регулювання захисту і безпеки персональних даних. Так, GDPR визначає особливий статус медичних даних, які мають зберігатися окремо або в зашифрованій формі, тобто вимагає анонімізації для зниження ризиків витоку персональних даних. 

Стандарт Information Security Management in Health (ISO 27799) дещо розширює вимоги до збереження даних у сфері охорони здоров’я і визначає вимоги до логічного та фізичного розмежування медичних та особистих даних.

В американському законодавстві також йдеться про те, що медична інформація (Protected Health Information) повинна бути шифрованою під час збереження та передачі. Зокрема, Health Insurance Portability and Accountability Act (HIPAA) вимагає логічного та фізичного розділення особистої ідентифікаційної інформації (Personally Identifiable Information) та медичної інформації (Protected Health Information). У документі йдеться про те, що контроль доступу до медичних даних здійснюється за принципом «мінімально необхідного доступу» (least privilege access). 

Fast Healthcare Interoperability Resources (HL7 FHIR) як стандарт правил і специфікацій безпечного обміну електронними даними в охороні здоров’я також рекомендує логічне розділення ідентифікаційної інформації та медичних записів. Стандарт передбачає зберігання персональних даних окремо, а в медичних записах використовувати унікальні ідентифікатори замість особистої інформації.

Як медичні дані вносяться в ЦБД ЕСОЗ?

Медичні дані про пацієнта вносяться в ЦБД ЕСОЗ у формі електронних медичних записів і зберігаються в електронній медичній картці пацієнта. Електронна медична карта пацієнта – це структурована сукупність медичної інформації про пацієнта (медичних записів, записів про направлення, рецептів, медичних висновків тощо), яка внесена до центральної бази даних ЕСОЗ. 

ЕСОЗ – це багатокомпонентна система, до якої залучено кілька сторін і учасників. Це і пацієнти, і медичні заклади, і медичні інформаційні системи, ДП “Електронне здоров’я”, МОЗ та НСЗУ. Кожен з учасників має свою роль та обов’язки і їх виконання є важливим фактором, що впливає, зокрема, на якість обробки та захисту даних в ЕСОЗ.  

Першими, хто починає обробку медичних даних пацієнтів є медичні працівники закладу охорони здоров’я, які завдяки медичним інформаційним системам мають змогу створювати, переглядати та обмінюватися інформацією, даними і документами. Між центральною базою даних (ЦБД) та електронними медичними інформаційними системами (МІС) забезпечено автоматизований обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI).

Медичні дані пацієнта, які медпрацівник відправляє до ЦБД ЕСОЗ, зберігаються в центральній базі даних ЕСОЗ, що є сукупністю реєстрів, підсистем тощо. За їх захист та збереження в ЕСОЗ відповідає держава в особі НСЗУ. Так, під час кожного візиту пацієнта медпрацівник має вносити інформацію через МІС до ЦБД, засвідчуючи цю дію власним електронним підписом. 

Розмежування пацієнтських даних

Сама архітектура ЕСОЗ побудована таким чином, що персональні  дані (наприклад, такі як: ПІБ, дата народження, контактні дані, місце проживання тощо) та медичні дані пацієнта (дані, що стосуються здоров’я) зберігаються відокремлено в різних частинах центральної бази даних ЕСОЗ (кластерах), що не передбачає безпосереднього зіставлення ідентифікованого пацієнта з його медичними даними, а відтак унеможливлює ризик отримання даних про пацієнтів у випадку кабератак. 

Такий принцип реалізовується за рахунок жорсткого розмежування прав доступів, фізичного розділення інформації та використання спеціального шифрування, яке забезпечує неможливість ідентифікації пацієнта за його медичними записами і навпаки. Інакше кажучи, збереження та обробка інформації здійснюється не тільки згідно з вимогами  законодавства, а й у спосіб, що перевищує їх.

Доступ до медичних даних пацієнта в ЕСОЗ

Доступ до інформації, що міститься в ЕСОЗ, надається виключно ідентифікованим та авторизованим системою користувачам, що мають відповідні права та рівні доступу. 

Дані про пацієнтів, в тому числі медичні дані захищаються національним законодавством, зокрема, Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Порядком функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 та профільними наказами МОЗ. 

Доступ до даних та їх обробка здійснюється лише на підставах, передбачених законодавством. Пацієнт може управляти доступом до своїх даних. Якщо медпрацівнику потрібні дані для надання медичного обслуговування пацієнту, доступу до яких він не має, то він може його отримати лише за згодою пацієнта (або його законного представника). Надання такого доступу до своїх даних пацієнт підтверджує через надання одноразового чотиризначного коду, який надсилається йому або його законному представнику. Якщо пацієнт надасть такий код, медичний працівник отримає тимчасовий доступ до запитуваних даних. Термін дії такого доступу залежить від характеру даних і становить від 12 год до року.

Детальніше про доступ до даних можна переглянути у вебінарі за посиланням.

НСЗУ може використовувати знеособлені медичні записи, наприклад, для здійснення оплат законтрактованим медзакладам за фактично надані послуги або збору статистичних даних для прийняття управлінських рішень. 

Пацієнт може отримати інформацію про себе, що внесна в ЕСОЗ, через звернення до свого лікуючого лікаря. Якщо це неможливо, то пацієнт може подати запит в НСЗУ. 

МОЗ та ДП “Електронне здоров’я” не мають доступу до даних про пацієнта, в тому числі медичних, а НСЗУ – використовує його виключно за наявності підстави для такого доступу в межах повноважень. Тобто дані пацієнта нікому не будуть розкриті без наявності законної підстави. 

Дотримання вимог щодо безпеки даних в ЕСОЗ було пріоритетним напрямом діяльності ще до повномасштабного вторгнення, а тим більше зараз в умовах підвищеної загрози кібератак.  

Електронна система охорони здоровʼя забезпечила всі вимоги захисту, які визначені на рівні держави. Це підтверджується, зокрема, атестатом відповідності комплексної системи захисту інформації. Також безумовно враховуються міжнародні рекомендації з кібербезпеки.  

11 Листопада 2025

З листопада 2025 року в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) запроваджено е-Запит на допоміжні засоби реабілітації (ДЗР).

Новий цифровий документ дозволяє зберігати інформацію про призначені вироби та їх характеристики в електронній медичній картці пацієнта.

Функціональність запроваджується поступово. На початковому етапі її мета – дозволити медичним працівникам та фахівцям з реабілітації навчатися та відпрацьовувати процес створення е-Запиту в ЕСОЗ. Використання е-Запиту є опційним і може здійснюватися паралельно з паперовими формами призначень.

🔹Що це означає для пацієнтів

  • Порядок отримання допоміжних засобів реабілітації через органи соціальної сфери поки що не змінюється
  • інформація про призначений допоміжний засіб зберігається у медичній картці пацієнта в ЕСОЗ
  • фармацевти та працівники спеціалізованих магазинів можуть мати більше інформації про призначення, зокрема характеристики виробу.

🔹Хто зможе працювати з е-Запитами на ДЗР?

  • лікарі фізичної та реабілітаційної медицини;
  • фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови та мовлення, протезисти-ортезисти;
  • інші лікарі – у визначених законодавством випадках.

🔹На які допоміжні засоби реабілітації можна буде створити е-Запит в ЕСОЗ?

Призначення здійснюватиметься відповідно до «Довідника допоміжних засобів реабілітації», розробленого на основі класифікації ISO 9999.

На першому етапі в ЕСОЗ буде доступний звужений перелік ДЗР – лише частина виробів, визначених наказом МОЗ для пілотного впровадження.

🔹Як зміниться процес призначення ДЗР через органи соціальної сфери? 

Впровадження не змінює звичний процес отримання допоміжних засобів — пацієнти, як і раніше, можуть безоплатно отримати їх через подання заяви до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (ОСЗН), Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ) або через Соціальний портал

Для цього потрібен висновок про потребу в забезпеченні допоміжними засобами, який видає ЛКК, ВЛК, МДРК, або рекомендації в рамках ІПР від ЕКОФПО.

🔹Чи буде забезпечене навчання?

Для того, щоб фахівці з реабілітації та інші медики могли вже почати застосовувати нові можливості у роботі, на навчальній платформі Академії НСЗУ доступний онлайн-курс щодо призначення допоміжних засобів реабілітації.

🔹 Матеріали для підготовки:

3 Квітня 2026

Сьогодні Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) за обсягом даних та складністю архітектури належить до найбільших ІТ-систем України.

Загалом в ЕСОЗ зареєстровано 17 670 медичних закладів усіх форм власності. Найбільший пік реєстрації відбувся у 2023 році, проте стабільне зростання триває і зараз.

Порівняльна таблиця приросту (2017 vs 2025):

За формою власності Кількість у 2017 Кількість у 2025
ФОП 10 8 933
Приватна 18 3 257
Комунальна 640 2 907
Державна 3 373

Важливу частку становить приватний сектор: лише за 2025 рік до ЕСОЗ долучилося 224 нових приватних надавачів та 398 надавачів-ФОП

В межах реалізації реформи фінансування системи охорони здоров’я, ключову роль в мережі зайняв сегмент комунальних медзакладів. Так з 640 надавачів в 2017 році, зараз кількість зросла до 2907 медзакладів комунальної форми власності.

Державний сектор (наприклад: відомчі лікарні, заклади при міністерствах тощо) демонструє найбільш стрімке зростання порівняно з початковим етапом з трьох надавачів до 377.

Робота з ЕСОЗ — це не просто статистика, а створення єдиного цифрового медичного простору, де пацієнт в центрі системи. Подальше продовження підключення медичних закладів до ЕСОЗ у межах виконання вимог ліцензійних умов,  дозволить забезпечити безперервність цифрового маршруту, незалежно від лікарні і є фундаментом для впровадження нових цифрових сервісів.

Перевірити актуальну кількість закладів, їхній тип та динаміку реєстрацій можна на нашому інтерактивному дашборді.