Як розвивається mHealth в Україні?

Нещодавно eZdorovya випала нагода поспілкуватися з командою Марта БОТ, серед її очільників: Дмитро Сергєєв – CEO Open Data Lab – Ukraine, Вікторія Євдокімова – фахівчиня з комунікацій проєкту “Медбот Марта”, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Маріупольської міської ради, Сергій Сергєєв- Керівник проєкту “Медбот Марта”.

Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, коротко про себе та основні напрямки роботи Вашої компанії

  • Дмитро: Доброго дня. Ми команда, що створили Марта БОТ ( https://martabot.pro/ ). Наша команда розпочала працювати над проеєктом ще 20 травня 2018 го року. Через назву місяця російською, так і назвали: «бот Марта».

Основними напрямками нашої діяльності є Smartcity та еHealth. Один з вдалих наших кейсів – медичний портал міста Маріуполь, де вже є змога слідкувати за медичною інфраструктурою міста. Наразі ним користуються понад 135 000 мешканців на місяць. Ще один вдалий проєкт – Медбот Марта, яка доповнює наданий спектр послуг і стрімко розвивається не лише в Маріуполі, а й в інших містах України. Також займаємось впровадженням МІС у всіх медзакладах Маріуполя.

 Як у Вас виникла ідея створення боту?

  • Вікторія: В березні 2018-го року ми запустили новий канал комунікаціїй, який дозволяє інформувати пацієнтів про можливості медреформи. Був саме початковий період її трансформації і в усіх виникало безліч питань про декларації, сімейного лікаря, первинну допомогу, тощо. І Марта допомогла відповісти на стандартні питання та знизити кількість частих запитань до медичного персоналу.Це був перший етап впровадження Марти, далі відбувся ребрендинг, де ми оновили інформацію про Марту, розширили список запитань та додали вакцинацію. Також суттєво розширили сам функціонал – тепер комунікувати можна не лише через Facebook, а й через інші месенджери (Viber, Telegram). Щодня Марта стає більш популярною в багатьох містах України.

    Зараз дуже важливо займатись медичними сервісами, а не тільки медичними послугами, щоб медичний заклад теж отримував зворотній зв’язок безпосередньо від пацієнтів. 

Що надихнуло Вас на створення боту?

  • Вікторія: Закоханість у медичну галузь загалом. Та, безсумнівно, потреба в популяризації реформи первинної ланки. Щоб передбачити питання: “А що буде далі?” та інформувати про нові впровадження. Ми ефективно розвиваємо медпортал Маріуполя і отримуэмо велику кількість однотипних питань, які вирішувались в зручному та доступному форматі за допомогою створення боту.

Ми допомогли багатьом користувачам знайти своїх лікарів та зрозуміти переваги медреформи для кожного.

В чому ключове завдання вашої розробки? Розкажіть, будь ласка, про ідею та використання.

  • Сергій: В Марті ми створили зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. В роботі використовуємо державні реєстри відкритих даних. Наприклад, реєстр НСЗУ. Ми є одним з перших успішних прикладів монетизації відкритих даних у медицині. Також, крім реєстрів НСЗУ, використовуємо європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ. Якими уже користуються в 35 країнах.

Завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з eHealth, медбот Марта дозволяє знизити навантаження на лікаря. Через Бот можна записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. В Марті окремо є функціонал для інформування пацієнтів про їхні права. Також є окремий розділ, присвячений профілактиці захворювань.  

Як користуватися Ботом Марта?

  • Сергій: Наразі аудиторія боту – 35 000 користувачів. Підключитись, до боту дуже просто – треба перейти за посиланням на сайт – https://martabot.pro/ та обрати зручний месенджер для комунікації. Реєструватись через сайт не потрібно – одразу вибираєте месенджер і далі сценарій, по якому буде надаватись інформація конкретно по вашому регіону.

Наразі доступна комунікація через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Доступне безкоштовне використання по всій Україні.

Чи аналізували ви основну аудиторію користувачів? Якого віку люди найчастіше цікавляться Мартою?

  • Сергій: Основна аудиторія 25-45 років. Коли розпочали інформаційну кампанію про коронавірус – дізналися, що підлітки також є окремою групою користувачів боту.

До прикладу, ми раніше не думали, що їх так цікавить медична сфера. А тепер вони за допомогою боту мають змогу більше дізнатись про вакцини, права пацієнта, як вибрати лікаря. Це пов’язано з форматом комунікації боту з користувачами:  ми використовуємо доброзичливі звернення, смайли та гарне графічне оформлення. Це максимально наближено до живого спілкування, і таким чином користувачі охоче спілкуються з ботом. Ми так само аналізували аудиторію і шукали цей баланс спілкування навіть серед вибору емодзі.

Як саме Бот Марта інтегровано з медичними інформаційними системами?

  • Cергій: В МедБот Марта є частина функціоналу, який зв’язаний з МІС (нагадування про прийом, результати аналізів, запис до лікаря тощо), але є й послуги, які надаються незалежно від МІС. А саме – оцінка медсервісу, опитування щодо рівня медико-санітарної грамотності, відповіді на часті запитання щодо медреформи, права пацієнтів, підписка на індивідуальну розсилку тощо. Функціонал медботу дозволяє моніторити та аналізувати якість медичного сервісу, економить фінанси та надає керівникам медзакладів та муніципалітетам нові інструменти для розбудови медичної інфраструктури.
  • Дмитро: Значна частина функціоналу медботу дійсно доступна всім користувачам, незалежно від МІС, міста чи області України. Але є частина, яка доступна лише в містах, де він інтегрований з МІС. Тому в наших планах зробити всі функції бота доступними для всіх українців.

 Як в умовах пандемії COVID-19 ви адаптували функціонал Марти?

  • Вікторія: В кінці березня, коли була незрозуміла ситуація навколо нового вірусу, як і для жителів, так і для лікарів потрібно було розповісти про те, що таке коронавірус і як себе захистити.

Тоді ми розпочали інформувати ще й про коронавірус. Можна було перевірити статистику, як в світі, так і в Україні та певних містах. Проте, з аналізу розсилок ми зрозуміли, що таке інформування згодом стало неефективним, тому ми постійно адаптуємо зміни в функціоналі відповідно до запитів користувачів.

Комунікація в Марті проводиться на основі аналізу світового досвіду та рішень, які ми застосовуємо в нашому функціоналі. Регулярно проводимо опитування серед наших прихильників та втілюємо найцікавіші рішення, запропоновані користувачами. Таким чином, сервіс розбудовується відповідно до запитів самих користувачів, щоб нести для них максимальну цінність.

Марта дозволяє робити розсилку та опитування серед понад 30 000 осіб. Це в свою чергу дозволяє робити репрезентативну вибірку по регіонам/віку/статі бачити результати роботи медзакладів та ефективно оцінювати ключові тенденції.

Чи помітили ви позитивне ставлення в пацієнтів до медреформи після впровадження боту? Можливо, більша кількість населення почала укладати декларації?

  • Дмитро: Подання інформації про медреформу в боті було цілком доступним та зрозумілим, тому прочитавши це, більшість користувачів підписали декларації. В умовах пандемії частина боту, де інформується про первинну ланку досі залишається актуальною. І про декларації, і про медичні послуги ми також досі інформуємо. Та наразі розширюємо функціонал стосовно переваг підключення вторинної ланки до реформи. Ми бачимо, що саме це інформування повертає довіру до лікарів і до медицини в цілому.

Розкажіть, будь ласка, про майбутні плани Мед боту Марта.

  • Сергій: Більшість ідей нам підказали самі користувачі. Ми популяризуємо електронний кабінет пацієнта за рахунок сервісу «Медбот Марта». Щоб організація прийому була зручною та комфортною для всіх. Це допомагає контролювати скупчення людей і навантаження на лікарів та медзаклади.

Також плануємо розвивати сервіс на загальнонаціональному рівні. Активно ведемо розробку функціоналу спільно з медичними інформаційними системами. 

Плануємо масштабувати використання сервісів НСЗУ, щоб інформувати пацієнтів про сімейних лікарів. Наприклад, якщо пацієнт бажає укласти (чи переукласти) декларацію – буде видно, які лікарі є доступними в його місті або найближчих медзаклада. Якщо знаєте ПІБ лікаряі, зможете дізнатися, чи є в нього вільні місця для укладення декларацій та одразу отримуєте інформацію про пакет документів, необхідні контактні дані, які потрібні для укладання.

Якщо лікар звільниться чи переїде – пацієнтові прийде повідомлення про необхідність переобрати сімейного лікаря. Доступно та повністю безкоштовно в будь-якому регіоні України.

А про те, як користуватись ботом можете переглянути у інструкції – https://www.youtube.com/channel/UCzC1YRqI7O68_zAzs_U5rhQ

 

Також рекомендуємо
20 Листопада 2020
Республіка Казахстан, як і Україна, успадкувала від радянського періоду систему охорони здоров’я, побудовану за моделлю Семашко, тобто охорона здоров’я перебувала у власності держави, функціонувала на основі централізованого планування, і одним з її ключових принципів був загальний і безкоштовний доступ населення до медичної допомоги.
Після здобуття у 1991 році незалежності Казахстану довелося розробляти власну політику і систему планування в галузі охорони здоров’я. Багато функцій Міністерства охорони здоров’я були децентралізовані і передані регіонам, обласні департаменти охорони здоров’я володіли значним ступенем самостійності.
На сьогодні медична система Казахстану адаптована до міжнародних стандартів, відповідно до базового набору стандартів та короткострокового плану стандартизації електронної охорони здоров’я.
Національна стандартизація в галузі електронного здоров’я регулюється технічним комітетом з стандартизації та комітетом з технічного регулювання та метрології Міністерства інвестицій та розвитку Республіки Казахстан.
Стандартизація відбувалась у декілька етапів:
🔵 2013-2014 роки – Створення електронної моделі медичної картки, яка включала перший базовий набір стандартів також визначили перші класифікатори в електронній системі охорони здоров’я.
Оскільки не було компетенції розробляти стандарти у галузі електронного охорони здоров’я, стандарти були прийняті у формі стандартних вимог та норм.
🔵 2015-2016 рр. – ідентифікація функціоналу електронної медичної картки, що включає процеси медичного обслуговування та визначення додаткових класифікаторів для їх підтримки. У 2015 році було розроблено та затверджено 4 стандарти та розпочався процес адаптації класифікаторів.
🔵 Далі з 2017го по 2020 рік затвердили урядом стратегію розвитку електронної системи охорони здоров’я казахстану.
На сьогодні Урядом Республіки Казахстан ефективно здійснюється політика щодо розвитку і модернізації національної системи охорони здоров’я.
За роки реформ в сфері охорони здоров’я країни відбулися кардинальні зміни: удосконалили законодавство, прийняли нові державні та галузеві програми з питань розвитку національної системи охорони здоров’я.
14 Квітня 2021

Шановні партнери та користувачі ЕСОЗ!

З метою оптимізації та покращення продуктивності системи ЕСОЗ, проводимо планові технологічні роботи.

Задля мінімізації можливих незручностей для користувачів, регламентні роботи відбуватимуться з 21:00 14.04.2021, орієнтовний час робіт від 150 хвилин. 

Дякуємо за розуміння!

19 Липня 2022

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.

12 Червня 2023

Понад мільйон е-рецептів на рецептурні ліки за власні кошти виписали пацієнтам менше ніж за рік, починаючи з серпня 2022 року. Це свідчить про те, що новий електронний інструмент запрацював у штатному режимі та є доступним для усіх лікарів та фармацевтів.

Про це розповідала Ірина Ліштаба, фармацевтична експертка, керівниця групи бізнес-аналізу проєкту «Електронний рецепт» ДП «Електронне здоров’я» під час панельної дискусії у рамках Конгресу «Аптеки світу 2023», який відбувся 8 червня. 

Збільшення кількості рецептів не призвело до негативних наслідків для навантаження ЕСОЗ. 

«Електронні інструменти – поширена практика у розвинених країнах. Система “папірець-штамп-підпис” вже давно у минулому. Тримаємо статус країни-лідера з цифровізації», – зауважила Ірина Ліштаба.

Нагадаємо, що у межах перехідного періоду пацієнти все ще можуть обирати, яким типом рецепту їм зручніше користуватися паперовим чи електронним. Також на період дії воєнного стану лікарі можуть використовувати паперові рецептурні форми, коли не буде технічної можливості сформувати е-рецепт в ЕСОЗ. Крім того, паперовими рецептами все ще зможуть користуватися волонтери для придбання ліків для потреб медичного фронту.

ДП «Електронне здоров’я» постійно працює над вдосконаленням та впровадженням нових змін, аби електронні інструменти і е-рецепти зокрема, були більш зручними та ефективними. 

Конгрес «Аптеки Світу 2023» – це подія для аптечного ринку, що об’єднує професіоналів фармацевтичного сегменту з усього світу. Серед організаторів: Proxima Research International, Моріон, Medical Data Management. Інформаційний партнер – щотижневик Apteka.UA.