Обмін досвідом між Естонією та Україною задля розвитку eHealth

Раді повідомити про початок обміну досвіду між Естонією та Україною задля розвитку eHealth!

З початку березня ми розпочали співпрацю з нашими міжнародними партнерами, яка у майбутньому допоможе у безпечний та контрольований спосіб обмінюватись медичною інформацією між електронними системами охорони здоров’я Естонії та України.
На сьогодні понад 126 000 вимушених переселенців з України прибули до Естонії. А 66 000 із них не планують повертатись до кінця війни.
Загалом понад 44 000 українців уже звернулися за медичною допомогою до медзакладів Естонії, здебільшого — до сімейних лікарів.
Для їх ефективного лікування було б зручно забезпечити доступ лікаря до даних пацієнта за дозволу пацієнта, внесених в Україні.
Це покращить комунікацію лікарів та пацієнтів, а також суттєво зменшить потребу в проведенні додаткових досліджень або діагностики.
Естонські колеги вже приєдналася до транскордонного обміну медичною інформацією про пацієнта та електронним рецептом з боку ЄС.
Також команда ДП «Електронне здоров’я» має великий досвід роботи з даними та впровадженням новітніх рішень у сфері охорони здоров’я.
Дуже раді початку кооперації між Україною та Естонією у питанні обміну даними.
Все буде eHealth!🤝
Також рекомендуємо
5 Липня 2022
Іноді трапляється, що лікарі не можуть увійти до свого робочого кабінету в ЕСОЗ чи змінити пароль доступу. Звісно, в кожної лікарні встановлений різний функціонал МІС, але сьогодні ми зібрали типові проблемні моменти, з якими зіштовхуються лікарі, коли намагаються увійти до системи.
1) Варто пам’ятати, якщо лікарі намагаються увійти в систему і вказують помилковий пароль декілька разів підряд – система буде фіксувати кожну спробу увійти, як окремий вхід. Відповідно, система рахує кількість спроб і у підсумку може заблокувати підключення до МІС на певний проміжок часу. Наприклад, лікар понад 3 рази невірно вводив пароль, система обмежить спроби входу на 10 хвилин.
2) Змінюйте пароль завчасно. Кожні три місяці або частіше, згідно з вимогами безпеки вашої МІС, працівники медичних закладів повинні змінювати свій пароль. Якщо пароль не змінити, система блокує вхід і трапитись це може під час робочого дня. Тому важливо попередньо змінити пароль доступу, щоб мати змогу увійти до системи, коли це буде необхідно.
3) Також перевірте термін дії вашого кваліфікованого електронного підпису. КЕП використовується для ідентифікації користувачів та підтверджує їхні дії в ЕСОЗ і також має певний термін дії.
4) При відновленні паролю перевіряйте папку “СПАМ” на робочій пошті. Часом повідомлення з відновленням пароля знаходиться саме в ній.
5) Використовуйте та оновлюйте лише ліцензоване програмне забезпечення. Це важливо, оскільки при кожному оновленні знешкоджується цілий ряд проблем, помилок та потенційних загроз. Оновлення програмного забезпечення посилює захист інформації на вашому комп’ютері.
6) Очищуйте кеш. Кеш браузера — це тимчасове сховище, призначене для прискорення завантаження сайтів. Він працює, зберігаючи статичні файли в локальній пам’яті комп’ютера. Тобто, очищуючи кеш, ви можете прискорити завантаження сторінки. Можливо, у Вас довго завантажується матеріал в інтернеті саме внаслідок переповненого кешу.
7) Працюйте тільки з тими операторами, МІС яких пройшла тестування ДП “Електронне здоров’я”. Повний перелік протестованих та підключених МІС відображається на сайті:
Представники підключених медичних інформаційних систем нададуть вам консультацію, у разі виникнення проблем.
📍 Нагадуємо, у разі, якщо ви не знаєте контактів підтримки МІС, яка встановлена в закладі, ви завжди можете отримати відповідну інформацію в адміністратора ЦБД ЕСОЗ (ДП «Електронне здоровʼя»).
27 Липня 2023

На засіданні ради безбар’єрності було представлено план заходів флагманських проєктів міністерств, які беруть участь у реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні. Флагманським проєктом МОЗ є реабілітація. Система реабілітації, яка зараз змінюється, зазнає трансформації, матиме за ціль не лише відновлення фізичного та психічного здоров’я людини, але й повернення її до повноцінного життя, збереження її роботи та соціальних контактів. Для цього в електронній системі охорони здоровʼя впроваджується функціонал реабілітації, який ґрунтується на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоровʼя (МКФ). Це дозволить допомогти людині на всіх рівнях – взаємодіяти між медичною, соціальною, освітньою та іншими галузями. А усім фахівцям спілкуватися  «єдиною мовою».

Так, перша леді України Олена Зеленська разом із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком відвідали відділення реабілітації «RECOVERY» Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни та радіаційного захисту населення. У Центрі відбулася презентація нового функціоналу, що дозволяє обліковувати інформацію про реабілітаційну допомогу в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).

«Усі, хто зараз потребує реабілітації, отримуватимуть допомогу якісніше та швидше, тому що усі дані про прогрес людини будуть зберігатися в її електронній медичній картці. Менше часу на різного роду довідки та висновки, які тепер доступні в електронній базі, означає більше часу на заняття з фізичним терапевтом та ерготерапевтом. Це дорогоцінний час для відновлення, щоб повернутися до повноцінного життя», — зазначила Олена Зеленська.

Перша леді, Прем’єр-міністр і міністр охорони здоров’я переглянули, як саме відбувається процес електронного документування огляду пацієнта, фіксація реабілітаційних процедур та внесення інформації до системи. 

«Перехід до електронного документування — це прогресивний крок для української реабілітації. Неодноразово наголошував, що послуга та довідки мають ходити за пацієнтом. Це нові підходи, зокрема до ветеранської політики. МОЗ та всі дотичні міністерства працюють над тим, щоб такий підхід був системним та стосувався всіх закладів, що приймають ветеранів», — зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Впровадження доступної сучасної реабілітації — флагманський проєкт МОЗ.  Реабілітації людиноцентричної, основним завданням якої є повернення людини до самостійного життя.

«Якісна, ефективна, доказова, людиноцентрична — такою ми прагнемо бачити реабілітацію в Україні. Цифровізація — важливий елемент на шляху до цієї мети. Можливість внесення даних про процес відновлення пацієнта до системи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) дозволить, серед іншого, мінімізувати людський фактор в оцінці стану здоров’я та можливостей людини. Окрім того, МКФ та інші міжнародні інструменти, що ми впроваджуємо, дозволяють розглядати людину не з точки зору медичного діагнозу, який вона отримала через поранення, а з точки зору її потенціалу до відновлення втраченого функціонування, потреб та того, що можна зробити, аби допомогти їй повернутись до звичайного життя»,розповів Віктор Ляшко.

Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Розробка електронного документування реабілітаційної допомоги відбулася в межах проєкту «Реабілітація травм війни в Україні» за фінансової підтримки Швейцарії, Європейського Союзу та Nova Ukraine.

Нагадаємо, напередодні МОЗ повідомляло, що з початку року держава профінансувала послуг з реабілітації на понад 1,5 млрд гривень.

 

Довідка:  відділення реабілітації «RECOVERY» Вінницького обласного клінічного медичного реабілітаційного центру ветеранів війни та радіаційного захисту населення відкрите в межах благодійного проєкту Віктора та Олени Пінчуків. 

28 Лютого 2025

Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови №1503 від 24 грудня 2024 року, якими відтермінував застосування коригувального коефіцієнту для неверифікованих записів про дітей до 18 років, що мають укладені декларації з лікарями первинної медичної допомоги, до 1 липня 2025 року.

Оплата за дітей, які не пройшли верифікацію до 1 березня, буде продовжуватися в повному обсязі. З 1 липня 2025 року до базової капітаційної ставки за обслуговування дітей, які не мають статусу “Успішна верифікація”, застосовуватиметься коригувальний коефіцієнт 0.

👉 Як буде проходити верифікація свідоцтв про народження?

Процес буде аналогічним до верифікації пацієнтів за РНОКПП – перевірці підлягатимуть ПІБ пацієнта, дата його народження, а також серія та номер свідоцтва про народження. Верифікація буде здійснюватися при реєстрації чи щоразу  при оновленні даних пацієнта, а також із запланованою періодичністю.

🔹 Що важливо памʼятати лікарям та пацієнтам?

✔ Верифікація – це безперервний процес, який дозволяє підтримувати актуальність даних у системі, а також мінімізувати проблеми, повʼязані з ідентифікацією пацієнтів та виявленням некоректних записів про пацієнта в ЕСОЗ.

✔ Дітям до 14 років не потрібно отримувати РНОКПП – для верифікації дитини буде достатньо Свідоцтва про народження.

✔ Пацієнту не може бути відмовлено в наданні медичної допомоги незалежно від результатів верифікації.

Декларація пацієнта про вибір лікаря НЕ анулюється за результатами верифікації.

✔ Якщо персональні дані змінено, повторне подання декларації НЕ потрібне – достатньо оновити запис про пацієнта та відправити дані в ЕСОЗ.

 

19 Липня 2022

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.