МОЗ та ДП “Електронне здоровʼя” спільно з KSE провели дослідження якості взаємодії користувачів з ЕСОЗ

UPDT: станом на 12:41 можливість авторизації в ЦБД ЕСОЗ відновлено. Будь ласка, оновіть сторінку авторизації для успішного входу в систему.  Якщо увійти не вдається, рекомендуємо очистити кеш на вашому комп’ютері. Якщо маєте інші труднощі – зверніться до технічної підтримки вашої МІС.

Наразі в центральній базі даних ЕСОЗ спостерігаються тимчасові технічні труднощі через недоступність окремих сервісів Google. Зокрема – при авторизації користувачів у системі.

Команда НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я” робить усе, щоб ви якнайшвидше повернулися до користування системою. Про результати робіт повідомимо додатково.

Слідкувати за оновленнями можна тут: https://status.ehealth.gov.ua/.

Нагадуємо, як діяти під час затримок у роботі ЦБД ЕСОЗ:

• Призначення ліків коштом пацієнта (крім наркотичних) може здійснюватися на паперових рецептурних бланках.
• Призначення ліків та тест-смужок за програмою реімбурсації, а також наркотичних препаратів можливе лише за е-рецептом. Тому, будь ласка, проінформуйте пацієнтів про можливі затримки та можливість отримання е-рецептів після відновлення роботи ЕСОЗ.
• Усі медичні записи, направлення та рецепти слід внести до системи одразу після усунення технічних несправностей.
• Медичні висновки про тимчасову непрацездатність під час недоступності ЕСОЗ формуються не пізніше п’яти днів з моменту встановлення лікарем факту непрацездатності.
• Договори з НСЗУ можливо буде підписати після усунення технічних несправностей.

У жовтні 2023 року пацієнти почали отримувати тест-смужки для визначення рівня глюкози для індивідуальних глюкометрів за програмою реімбурсації. 

Наразі пацієнти з діагнозом  “Цукровий діабет першого типу” отримують тест-смужки за електронним рецептом як від лікаря-ендокринолога (зокрема і дитячого), так і лікаря первинної медичної допомоги.

А з поточного року лікарі-ендокринологи вже можуть в межах плану лікування пацієнта фіксувати його потребу у тест-смужках. 

Що зміниться у 2025 році для пацієнтів, які отримують тест-смужки для глюкометрів?

Наразі наявність плану лікування для призначення тест-смужок не є обовʼязковою. 

Проте вже у 2025 році для отримання тест-смужок за програмою реімбурсації пацієнт повинен мати відповідний план лікування від лікаря-ендокринолога.

Саме тому, рекомендуємо пацієнтам при наступному візиті до свого лікуючого лікаря переконатися, що лікар створив план лікування, аби й надалі отримувати тест-смужки за програмою реімбурсації без затримок.

Підкреслимо, що створити відповідне призначення на тест-смужки повинен саме лікар-ендокринолог. Цей процес вже добре знайомий лікарям, а тому не забере багато вашого часу.

При цьому наступні е-рецепти на основі призначення вам зможе як і завжди створювати також і сімейний лікар, терапевт чи педіатр.

Нагадаємо, що сьогодні оновлений перелік реімбурсації включає 45 найменувань тест-смужок для глюкометрів, вартість яких підлягає повному чи частковому відшкодуванню державою. 

На тимчасово окупованих територіях та в зоні бойових дій тест-смужки як і раніше можуть відпускатися і за паперовими рецептами.

ʼʼЗгідно з даними порталу vaccination.covid19.gov.ua, уже понад 113 560 українців отримали бустерну дозу вакцини проти COVID-19.
📍Бустерну дозу вакцини можуть отримати усі громадяни, що вакциновані попередньо двома дозами від COVID-19, віком від 18 років.
Важливо, щоб від дати другого щеплення пройшло не менше пів року.
🔎 Якщо ви підпадаєте під визначені критерії, знайдіть пункт вакцинації у свому місті на порталі https://vaccination.covid19.gov.ua/list.
​​🧬 Після бустерного щеплення м-РНК-вакциною (Moderna або Comirnaty від Pfizer-BioNTech) у сертифікаті про вакцинацію відображатиметься інформація про останню імунізацію.
📅 Після введення бустерної дози можна буде отримати новий COVID-сертифікат, який діятиме 270 діб з дати її введення. Згенерувати його можна буде в «Дії» орієнтовно наприкінці січня 2022 року. До того часу ваш сертифікат за попередню повну вакцинацію буде діючим.
❗️Також нагадуємо, що при виникненні запитань, ви можете звернутись до контакт-центру МОЗ з питань коронавірусної хвороби та вакцинації за номером 0 800 60 20 19. Додатково, ви можете скористатися чат-ботом підтримки на сайті Міністерства охорони здоров’я України.

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.