Регламентні роботи в ЕСОЗ!

Нещодавно eZdorovya випала нагода поспілкуватися з командою Марта БОТ, серед її очільників: Дмитро Сергєєв – CEO Open Data Lab – Ukraine, Вікторія Євдокімова – фахівчиня з комунікацій проєкту “Медбот Марта”, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Маріупольської міської ради, Сергій Сергєєв- Керівник проєкту “Медбот Марта”.

Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, коротко про себе та основні напрямки роботи Вашої компанії. 

• Дмитро: Доброго дня. Ми – команда, що створили Марта БОТ ( https://martabot.pro/ ). Наша команда розпочала працювати над проеєктом ще 20 травня 2018 го року. Через назву місяця російською, так і назвали: «бот Марта».

Основними напрямками нашої діяльності є Smart–city та еHealth. Один з вдалих наших кейсів – медичний портал міста Маріуполь, де вже є змога слідкувати за медичною інфраструктурою міста. Наразі ним користуються понад 135 000 мешканців на місяць. Ще один вдалий проєкт – Медбот Марта, яка доповнює наданий спектр послуг і стрімко розвивається не лише в Маріуполі, а й в інших містах України. Також займаємось впровадженням МІС у всіх медзакладах Маріуполя.

 Як у Вас виникла ідея створення боту?

• Вікторія: В березні 2018-го року ми запустили новий канал комунікаціїй, який дозволяє інформувати пацієнтів про можливості медреформи. Був саме початковий період її трансформації і в усіх виникало безліч питань про декларації, сімейного лікаря, первинну допомогу, тощо. І Марта допомогла відповісти на стандартні питання та знизити кількість частих запитань до медичного персоналу.Це був перший етап впровадження Марти, далі відбувся ребрендинг, де ми оновили інформацію про Марту, розширили список запитань та додали вакцинацію. Також суттєво розширили сам функціонал – тепер комунікувати можна не лише через Facebook, а й через інші месенджери (Viber, Telegram). Щодня Марта стає більш популярною в багатьох містах України.

  Зараз дуже важливо займатись медичними сервісами, а не тільки медичними послугами, щоб медичний заклад теж отримував зворотній зв’язок безпосередньо від пацієнтів. 

Що надихнуло Вас на створення боту?

• Вікторія: Закоханість у медичну галузь загалом. Та, безсумнівно, потреба в популяризації реформи первинної ланки. Щоб передбачити питання: “А що буде далі?” та інформувати про нові впровадження. Ми ефективно розвиваємо медпортал Маріуполя і отримуэмо велику кількість однотипних питань, які вирішувались в зручному та доступному форматі за допомогою створення боту.

Ми допомогли багатьом користувачам знайти своїх лікарів та зрозуміти переваги медреформи для кожного.

В чому ключове завдання вашої розробки? Розкажіть, будь ласка, про ідею та використання.

• Сергій: В Марті ми створили зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. В роботі використовуємо державні реєстри відкритих даних. Наприклад, реєстр НСЗУ. Ми є одним з перших успішних прикладів монетизації відкритих даних у медицині. Також, крім реєстрів НСЗУ, використовуємо європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ. Якими уже користуються в 35 країнах.

Завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з eHealth, медбот Марта дозволяє знизити навантаження на лікаря. Через Бот можна записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. В Марті окремо є функціонал для інформування пацієнтів про їхні права. Також є окремий розділ, присвячений профілактиці захворювань.  

Як користуватися Ботом Марта?

• Сергій: Наразі аудиторія боту – 35 000 користувачів. Підключитись, до боту дуже просто – треба перейти за посиланням на сайт – https://martabot.pro/ та обрати зручний месенджер для комунікації. Реєструватись через сайт не потрібно – одразу вибираєте месенджер і далі сценарій, по якому буде надаватись інформація конкретно по вашому регіону.

Наразі доступна комунікація через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Доступне безкоштовне використання по всій Україні.

Чи аналізували ви основну аудиторію користувачів? Якого віку люди найчастіше цікавляться Мартою?

• Сергій: Основна аудиторія 25-45 років. Коли розпочали інформаційну кампанію про коронавірус – дізналися, що підлітки також є окремою групою користувачів боту.

До прикладу, ми раніше не думали, що їх так цікавить медична сфера. А тепер вони за допомогою боту мають змогу більше дізнатись про вакцини, права пацієнта, як вибрати лікаря. Це пов’язано з форматом комунікації боту з користувачами:  ми використовуємо доброзичливі звернення, смайли та гарне графічне оформлення. Це максимально наближено до живого спілкування, і таким чином користувачі охоче спілкуються з ботом. Ми так само аналізували аудиторію і шукали цей баланс спілкування навіть серед вибору емодзі.

Як саме Бот Марта інтегровано з медичними інформаційними системами?

• Cергій: В МедБот Марта є частина функціоналу, який зв’язаний з МІС (нагадування про прийом, результати аналізів, запис до лікаря тощо), але є й послуги, які надаються незалежно від МІС. А саме – оцінка медсервісу, опитування щодо рівня медико-санітарної грамотності, відповіді на часті запитання щодо медреформи, права пацієнтів, підписка на індивідуальну розсилку тощо. Функціонал медботу дозволяє моніторити та аналізувати якість медичного сервісу, економить фінанси та надає керівникам медзакладів та муніципалітетам нові інструменти для розбудови медичної інфраструктури.

• Дмитро: Значна частина функціоналу медботу дійсно доступна всім користувачам, незалежно від МІС, міста чи області України. Але є частина, яка доступна лише в містах, де він інтегрований з МІС. Тому в наших планах зробити всі функції бота доступними для всіх українців.

 Як в умовах пандемії COVID-19 ви адаптували функціонал Марти?

• Вікторія: В кінці березня, коли була незрозуміла ситуація навколо нового вірусу, як і для жителів, так і для лікарів потрібно було розповісти про те, що таке коронавірус і як себе захистити.

Тоді ми розпочали інформувати ще й про коронавірус. Можна було перевірити статистику, як в світі, так і в Україні та певних містах. Проте, з аналізу розсилок ми зрозуміли, що таке інформування згодом стало неефективним, тому ми постійно адаптуємо зміни в функціоналі відповідно до запитів користувачів.

Комунікація в Марті проводиться на основі аналізу світового досвіду та рішень, які ми застосовуємо в нашому функціоналі. Регулярно проводимо опитування серед наших прихильників та втілюємо найцікавіші рішення, запропоновані користувачами. Таким чином, сервіс розбудовується відповідно до запитів самих користувачів, щоб нести для них максимальну цінність.

Марта дозволяє робити розсилку та опитування серед понад 30 000 осіб. Це в свою чергу дозволяє робити репрезентативну вибірку по регіонам/віку/статі бачити результати роботи медзакладів та ефективно оцінювати ключові тенденції.

Чи помітили ви позитивне ставлення в пацієнтів до медреформи після впровадження боту? Можливо, більша кількість населення почала укладати декларації?

• Дмитро: Подання інформації про медреформу в боті було цілком доступним та зрозумілим, тому прочитавши це, більшість користувачів підписали декларації. В умовах пандемії частина боту, де інформується про первинну ланку досі залишається актуальною. І про декларації, і про медичні послуги ми також досі інформуємо. Та наразі розширюємо функціонал стосовно переваг підключення вторинної ланки до реформи. Ми бачимо, що саме це інформування повертає довіру до лікарів і до медицини в цілому.

Розкажіть, будь ласка, про майбутні плани Мед боту Марта.

• Сергій: Більшість ідей нам підказали самі користувачі. Ми популяризуємо електронний кабінет пацієнта за рахунок сервісу «Медбот Марта». Щоб організація прийому була зручною та комфортною для всіх. Це допомагає контролювати скупчення людей і навантаження на лікарів та медзаклади.

Також плануємо розвивати сервіс на загальнонаціональному рівні. Активно ведемо розробку функціоналу спільно з медичними інформаційними системами. 

Плануємо масштабувати використання сервісів НСЗУ, щоб інформувати пацієнтів про сімейних лікарів. Наприклад, якщо пацієнт бажає укласти (чи переукласти) декларацію – буде видно, які лікарі є доступними в його місті або найближчих медзаклада. Якщо знаєте ПІБ лікаряі, зможете дізнатися, чи є в нього вільні місця для укладення декларацій та одразу отримуєте інформацію про пакет документів, необхідні контактні дані, які потрібні для укладання.

Якщо лікар звільниться чи переїде – пацієнтові прийде повідомлення про необхідність переобрати сімейного лікаря. Доступно та повністю безкоштовно в будь-якому регіоні України.

А про те, як користуватись ботом можете переглянути у інструкції – https://www.youtube.com/channel/UCzC1YRqI7O68_zAzs_U5rhQ

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.

Деколи у працівників виникають труднощі з реєстрацією в ЕСОЗ або оновленням паролю або ж інші питання, пов’язані з роботою у системі. У всіх цих випадках медзаклади та аптеки можуть звертатися до медичних інформаційних систем, які їх обслуговують, адже підтримка, консультування та навчання медпрацівників роботи в ЕСОЗ входить до послуг, які МІС надає закладам охорони здоров’я. Як визначитися із переліком необхідних послуг від МІС та де це можна переглянути, розповідаємо детальніше. 

Для початку нагадаємо, що медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я лише через медичні інформаційні системи, які відповідають технічним вимогам держави та підключені до ЦБД ЕСОЗ. 

МІС – це рішення для автоматизації охорони здоров’я, адже саме завдяки медичним інформаційним системам відбувається обмін інформацією між медзакладами та аптеками з центральною базою даних ЕСОЗ. 

Перш ніж працювати з МІС, заклади охорони здоров’я вивчають, які саме функціональності для взаємодії з ЕСОЗ пропонує медична інформаційна система і чи покриває обсяг цих функціональностей потреби закладу. Перевірити, чи володіє МІС відповідними функціональностями, можна на спеціальному дашборді Статуси тестування функціоналу МІС. 

Коли медзаклад чи аптека визначаються із МІС, яка найбільше покриває потреби закладу, то зобов’язані укласти відповідний договір про умови співпраці (згідно з Постановою КМУ №411 від 25.04.2018). Саме договір є інструментом взаємодії закладу охорони здоров’я з оператором МІС і передбачає обсяг та якість послуг, які медична інформаційна система зобов’язана надавати закладу. Зокрема, у такому договорі може обумовлюватися режим роботи служби підтримки, доступність такої підтримки у вихідні, також передбачається консультування та навчання медпрацівників і відповіді на всі питання чи проблеми, пов’язані з роботою в ЕСОЗ. 

Рекомендації: на що звернути увагу закладам охорони здоров’я, укладаючи договір з МІС?

Задля належної співпраці між закладами охорони здоров’я і МІС у договорі варто передбачити, зокрема такі умови. 

Забезпечення безперебійної роботи МІС

Договір повинен передбачати, що МІС має забезпечувати доступ до її функціональних можливостей та можливостей ЦБД ЕСОЗ в режимі 24/7. При цьому планова недоступність (час, протягом якого функціональні можливості онлайн сервісу МІС можуть бути недоступні) має становити не більше, ніж 4% часу звітного періоду.

Забезпечення навчальними матеріалами

Передбачте в договорі, що оператор МІС має розробити та забезпечити вас постійним доступом до інструкцій та навчальних матеріалів, які пояснюють, як користуватися функціональними можливостями МІС, наприклад, покрокова інструкція, як виписати е-рецепт або як зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ. 

Робота служби підтримки МІС

У договорі має бути визначено, як, у який термін та в якому режимі роботи служба підтримки МІС надає консультації та допомагає вирішити проблеми, запити, пов’язані з роботою МІС та ЕСОЗ.

Вчасне повідомлення про інциденти та помилки в роботі МІС

Проблеми в роботі можуть виникати як в роботі МІС, так і в роботі ЦБД ЕСОЗ. Детальніше про розподіл зон відповідальності читайте за посиланням.

Так, щодо проблем в роботі ЦБД ЕСОЗ ми інформуємо користувачів шляхом публікації повідомлень через сторінку Моніторингу працездатності ЦБД ЕСОЗ.

Тому для розуміння, як працює ваша МІС рекомендуємо передбачити порядок інформування вас як замовника послуг щодо проблем саме в роботі МІС. 

Дотримання термінів реагування на збої

Для усіх МІС, які підключені до ЦБД ЕСОЗ, держава висуває вимоги щодо того, як швидко збої і проблеми мають бути усунені. Так, відповідно до умов договору між МІС та державою зазначено, що збої мають бути виправлені в термін від 4 годин до 3-х діб залежно від складності такого збою. Ці та інші умови, які держава висуває до МІС, можна переглянути у Договорі про підключення електронної медичної інформаційної системи до ЦБД ЕСОЗ та передбачити у вашому з МІС Договорі також. 

Забезпечення доступу до функціональності ЕСОЗ 

Усі можливості ЕСОЗ поділені на функціональні частини, на які тестуються та підключаються МІС. Ви як замовник можете передбачати, яка функціональність необхідна саме вам, тому рекомендуємо передбачити перелік такої функціональності як складову закупівлі та договору відповідно. 

На момент укладення договору МІС має бути протестована на таку функціональність та мати позитивний висновок за результатами тестувань. Перевірити, чи протестована МІС, яка подала вам пропозиції, можна на дашборді Статуси тестувань функціоналу МІС.

Оновлення функціональних можливостей МІС відповідно до розвитку ЕСОЗ

Врахуйте, що ЕСОЗ постійно розвивається, змінює існуючу функціональність та створює нові. Тому у договорі, який ви укладаєте з МІС, має бути однозначно передбачено умови, за яких МІС надає оновлення програмного забезпечення, щоб ваш заклад міг отримати всі можливості, які передбачає електронна система охорони здоров’я. 

Забезпечення відповідальності за порушення договору

Якщо ви передбачили певні умови послуг та їх якості (зокрема, які ми навели вище) з МІС, яка є важливою складовою вашої діяльності, рекомендуємо передбачати певну відповідальність за порушення таких умов. Наприклад, санкціями за порушення умов договору може бути зменшення вартості надання послуг або штрафи тощо.

Рекомендації, які ми навели вище, допоможуть вам зорієнтуватися, на які моменти варто звернути увагу, укладаючи договір з МІС. Рекомендуємо медичним закладам та аптекам уважно ознайомлюватися із переліком функціональностей для взаємодії з ЕСОЗ та додатковими сервісами для організації роботи в закладі, які зазначені в договорі. 

Якщо ви потребуєте додаткових можливостей, обов’язково обговоріть це з медичною інформаційною системою, перш ніж укласти договір. Комфортна та ефективна робота в ЕСОЗ починається з моменту визначення необхідних потреб закладу та вибору медичної інформаційної системи, яка найкраще покриває ці потреби. 

📌Ознайомитися із переліком усіх МІС, які підключені до ЦБД ЕСОЗ, можна за посиланням.

📌Технічна підтримка медичних інформаційних систем

Нові ліцензії чи зміни до чинних — не потрібні. МОЗ пояснює зміни до ліцензійних умов з медпрактики.

Зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, які днями були ухвалені Урядом, не зобов’язують керівників закладів охорони здоров’я отримувати нову ліцензію чи вносити зміни до чинних. Вони стосуються зобов’язання медзакладів упродовж 5 місяців почати роботу в електронній системі охорони здоров’я, якщо цього не було зроблено раніше. Про це під час ранкового брифінгу заявила заступниця міністра Марія Карчевич. 

«Заклади охорони здоров’я, незалежно від форми власності, мають вести базові медичні записи в електронній системі охорони здоров’я. Це дозволить зберігати необхідну медичну інформацію про пацієнта в єдиному місці — електронній  медичній картці. Таким чином, не буде межі між приватною та державною медициною. Усі заклади працюватимуть у рівних умовах, а  пацієнт завжди матиме доступ до своєї електронної медичної карти, незалежно від того, в якому закладі він обслуговується — комунальному чи приватному», — розповіла заступниця міністра.   

Заступниця міністра також наголосила, що на сьогодні правила ведення первинної облікової медичної документації залишаються незмінними. Тобто вони регламентуються чинними наказами МОЗ та іншими нормативно-правовими актами.

«На сьогодні у нас є обов’язкова вимога в законодавстві про ведення в електронному обліку таких документів, як, приміром, медичний висновок про тимчасову непрацездатність, медичний висновок про народження дитини, записи про вакцинацію та електронний рецепт на цукрознижувальні препарати. Відповідно, така первинна облікова медична інформація має обов’язково вноситися до ЕСОЗ», — пояснила Марія Карчевич. 

Повний перехід до цифрового обліку усієї медичної документації буде відбуватися поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів.

Нагадаємо, у середу Уряд ухвалив зміни до Ліцензійних умов, згідно з якими усі заклади охорони здоров’я, які провадять медичну практику, працюватимуть в ЕСОЗ. ЕСОЗ — це велика двокомпонентна система, яка містить медичні дані, що раніше зберігалась у паперовій формі. Вже зараз вона об’єднує понад 34 мільйони пацієнтів та 5,5 тисячі як комунальних, так і приватних закладів охорони здоров’я. 

До ЕСОЗ уже внесено до 700 мільйонів медичних записів. Це система з надвисоким навантаженням та однією з рекордних швидкостей росту даних у світі, які надійно захищені відповідно до міжнародних стандартів безпеки.