Безпека електронної системи охорони здоровʼя

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.

Також рекомендуємо
19 Вересня 2023

У рамках форуму“Доступні ліки-2023”, який відбувся 14 вересня і зібрав 50 учасників офлайн та понад 500 онлайн, провели панельну дискусію про електронні інструменти, які роблять ліки доступними. 

Серед учасників панельної дискусії – Олександр Рябець, т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань та керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя»; Олександр Жигінас, експерт сфери охорони здоров’я; Євген Донець, представник Асоціації розробників медичних інформаційних систем «ІХЕЛС»; Євген Вілін, керівник відділу альтернативних продажів мережі аптек «3і». Модерував захід директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ Дмитро Черниш. 

Під час дискусії обговорювали особливості роботи з електронною системою охорони здоров’я, як змінилися маршрути користувачів системи та які електронні інструменти роблять ліки доступними. 

Програма реімбурсації – це перша програма в системі охорони здоровʼя, яка реалізована без пілотних проєктів, – зазначив т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець.
«Ми здобули колосальний досвід, яким можемо ділитися зі своїми закордонними колегами. Ми пройшли складний шлях інтеграції, запуск на первинку був проведений непогано і саме він дав поштовх розвитку компʼютерної грамотності. На вторинці рухаємося, але дещо повільніше. Повинен сказати, що на національному рівні ми перша система, яка запровадила кібераудит. І з 2018 року спільно з USAID системно їх проводили», – додав Олександр Рябець.

Учасники зауважили, що кількість користувачів ЕСОЗ постійно зростає, більшість процесів автоматизовано, але щоразу через розвиток системи і появи нових запитів доводиться долати і нові виклики.

Ірина Ліштаба

“Функціонал, який закладали на початку 2019 року і який став основою електронного рецепту, ускладнюється, додаються нові особливості і можливості, – зазначила Ірина Ліштаба, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя». – Кожна програма реімбурсації орієнтована на певну групу пацієнтів і що більше звужується ця група пацієнтів – то більше потрібно додаткових кастомізованих налаштувань, щоб забезпечити належні маршрути пацієнтів, виконати функцію моніторингу, коректного призначення ліків і, що найголовніше – належного поширення електронних інструментів серед інших лікарів. Відповідно це потребує якісного підходу і не робиться миттєво”. 

Під час заходу підбито підсумки реалізації програми реімбурсації за п’ять років дії Програми медичних гарантій та презентовано стратегію розвитку.

Програма реімбурсації демонструє позитивну динаміку виконання і спрямована на те, щоби кожен українець незалежно від місця проживання міг отримати ліки, яких він потребує, безоплатно або з частковою доплатою. Наразі понад 14 тисяч аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації. 

Доступність ліків під час війни стає ще більш важливою. Щоб мешканці прифронтових територій і віддалених сіл могли отримати потрібні ліки, уряд дозволив підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти. 

Форум “Доступні ліки-2023”, організований НСЗУ у співпраці з проєктом Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна “Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців” SAFEMed Management Sciences for HealthФорум об’єднав представників Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, Національної служби здоров’я України, USAID SAFEMed, World Health Organization Ukraine, World Bank Ukraine, керівників громад, обласних ДОЗ, представників найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій, громадських організацій, представників медіа.

5 Березня 2025

НСЗУ застосовуватиме коригувальний коефіцієнт, якщо лікар первинної медичної допомоги перебував на території України менше 270 днів за останній рік. Відповідні зміни вніс Уряд до постанови № 1503 від 24 грудня 2024 року.

Постановою запроваджується верифікація медичних працівників первинної ланки на предмет їх перебування в межах України. Так якщо буде встановлено, що лікар за останні 365 календарних днів перебував на території України менше 270 днів, то до капітаційної ставки за обслуговування пацієнтів такого лікарям застосовуватиметься коригувальний коефіцієнт 0, якщо це спричинило порушення умов договору.

Також за результатом моніторингу будуть враховані всі законні підстави перебування лікарів за кордоном (перебування у відпустці по догляду за дитиною, тимчасова непрацездатність тощо). До таких випадків коригувальний коефіцієнт не буде застосовано.

Для проведення верифікації буде забезпечено електронну інформаційну взаємодію між електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ) та системою контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон “Аркан”.

29 Червня 2023

З 1 липня  почне діяти вимога щодо обовʼязкового внесення запису про категорію пацієнта в ЕСОЗ при створенні призначення інсулінів за програмою реімбурсації. 

Ми зібрали найбільш поширені запитання, які виникають щодо категоризації інсулінозалежних пацієнтів.

Перш за все пояснимо, що таке клінічна оцінка. Це запис лікаря про виконану оцінку стану пацієнтів на основі огляду, існуючих ЕМЗ, аналізу медичної історії пацієнта, медичної документації тощо. Відповідний запис використовується в ЕСОЗ зокрема і для фіксації категорії інсулінозалежного пацієнта. 

А тепер читайте відповіді на ваші запитання👇

Як лікар повинен використати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта при призначенні інсуліну?

При створенні призначення на інсулін лікар (в параметрі “Обгрунтування підстав”) обов’язково повинен вказати посилання на актуальний запис про  клінічну оцінку.

Саме це посилання є підтвердженням, що призначення може бути сформоване за відповідною програмою реімбурсації.

Хто має створювати клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?

Лікар-ендокринолог створює в ЕСОЗ запис про клінічну оцінку  щодо категорії інсулінозалежного пацієнта. На час воєнного стану цю функцію може також виконувати лікар первинної медичної допомоги.

Коли та як часто необхідно створювати запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта?

Запис про клінічну оцінку щодо категорії інсулінозалежного пацієнта створюється:

Лікарем-ендокринологом перед створенням запису про призначення інсуліну: 

  • коли лікар вперше створює План лікування і призначення в ньому, 
  • або коли створює нові призначення в існуючому Плані лікування; 

Лікарем ПМД перед створенням запису про призначення інсуліну:

  • коли лікар вперше створює власний План лікування і призначення в ньому на основі попереднього аналогічного призначення лікаря-ендокринолога.

Що робити, якщо у пацієнта відсутня необхідна інформація (зокрема і в ЕСОЗ) для створення клінічної оцінки щодо визначення його категорії?

Якщо відсутні певні ЕМЗ для створення клінічної оцінки, то лікар може:

  1. Безпосередньо під час прийому виконати необхідні обстеження або встановити відповідний діагноз та створити потрібні ЕМЗ;
  2. За наявності потрібної інформації (електронного/паперового документу) – внести дані з цього документу в ЕСОЗ;
  3. Скерувати пацієнта на потрібну діагностику чи консультацію і вже після цього визначити категорію.

Маєте додаткові запитання – переходьте за посиланням і читайте більше.

Детальний алгоритм внесення даних описаних у відповідному курсі академії НСЗУ “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні”.

Запрошуємо пройти на платформі Академії НСЗУ оновлений курс “Ведення ЕМЗ пацієнтів з діабетом на амбулаторному рівні” з урахуванням порядку обліку категорії пацієнта:

👉Посилання для тих, хто НЕ проходив навчання

👉Посилання для тих, хто пройшов основний курс

13 Липня 2022

❗️Відтепер сімейний лікар чи терапевт може виписати е-рецепт пацієнту на ліки проти розладів психіки та поведінки.

З жовтня 2021 року урядова програма реімбурсації “Доступні ліки” поширюється на медичні препарати для пацієнтів із розладами психіки та поведінки. Йдеться про такі захворювання як епілепсія, шизофренія, ПТСР, депресія, афективні та невротичні розлади.

Отримати необхідні препарати за програмою “Доступні ліки” відтепер можна за електронним та паперовим рецептом від сімейного лікаря згідно з планом лікування, який формує лікар невропатолог або психіатр. 

Для цього важливо, щоб пацієнт мав сформований план лікування від психіатра або невролога, внесений в Електронну систему охорони здоров’я. 

Важливо, що сімейний лікар може виписати паперовий рецепт на ліки проти розладів психіки й поведінки, якщо перший рецепт в ЕСОЗ уже створив психіатр або невролог.

❗️Нагадуємо, що Кабмін повернув довоєнний механізм відшкодування вартості інсулінів

Нещодавно Кабінет Міністрів України повернув механізм відшкодування вартості препаратів інсулінів, затвердженого постановою КМУ від 28 липня 2021 р. № 854, який діяв до війни. 

Механізм передбачає, що відшкодування (реімбурсація) вартості препаратів інсулінів в рамках програми медичних гарантій для аптечних закладів, які мають договори  з НСЗУ та для пацієнтів буде здійснюватись безоплатно або з доплатою з боку пацієнта, згідно зі встановленою категоризації інсулінозалежних пацієнтів.

📌 Щоб отримати необхідні ліки, потрібно звернутися до будь-якої аптеки, яка має договір з НСЗУ. Адресу та контакти найближчої аптеки допоможуть знайти оператори контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Представники НСЗУ радять перед візитом до аптеки зателефонувати на гарячу лінію та уточнити про наявність потрібних ліків.