Електронний рецепт на антибіотик: перехідний період
При внесенні записів про пацієнта в ЕСОЗ поширеними є два види записів про пацієнтів – ідентифікований та неідентифікований.
Понад 35 млн пацієнтів зареєстровані в ЕСОЗ як ідентифіковані пацієнти, тобто вони надали, а медичний працівник вніс всю необхідну персональну інформацію. Одразу після реєстрації пацієнтові можна вносити електронні медичні записи, робити призначення, як наприклад, рецепти або направлення, декларацію про вибір лікаря ПМД тощо. Тільки в таких ситуаціях у закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарі є функціональна можливість зареєструвати електронну медичну картку в ЕСОЗ з усією відомою інформацією.
Однак у випадках:
- ургентної ситуації або при наданні екстреної медичної допомоги, коли пацієнт може не мати жодних документів (паперових чи електронних);
- новонароджених дітей, які ще не мають свого першого документу – свідоцтва про народження;
- коли пацієнт знаходиться в стані, у якому він не має можливості надати інформацію про себе.
Саме у таких випадках створюються записи про неідентифікованих пацієнтів, відповідно медзаклад має можливість зареєструвати надану медичну допомогу, а НСЗУ після її підтвердження умовам закупівлі – оплатити таку допомогу.
Коли пацієнт прийде до тями або його близькі нададуть необхідні документи і відомості чи коли дитина отримає свідоцтво про народження, надавач зобов’язаний провести ідентифікацію пацієнта, знайти його або зареєструвати як ідентифікованого та об’єднати його тимчасову медичну картку з постійною. Таким чином забезпечується повнота і неперервність медичної картки пацієнта, навіть у екстрених випадках.
Ці дії, перелік документів та відомостей, обов’язки медичних працівників та пацієнтів передбачені Наказом МОЗ №2755 “Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я”.
Яка інформація вноситься в ЕСОЗ про неідентифікованого пацієнта?
За можливості або наявності при реєстрації пацієнта як неідентифікованого зазначається така інформація:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- дата та місце народження;
- адреса фактичного місця проживання або перебування;
- контактні дані;
- інформація про довірену особу для повідомлення в екстрених випадках з пацієнтом;
- відомості про альтернативну ідентифікацію, зокрема, ознаки зовнішності неідентифікованого пацієнта (колір очей; колір волосся; орієнтовний зріст; орієнтовний вік; статура; стать; особливі прикмети або сукупність ознак, за якими особа може бути ідентифікована)
- причина реєстрації пацієнта як неідентифікованого.
Хто може реєструвати пацієнта як неідентифікованого?
Неідентифікованих пацієнтів можуть реєструвати ТІЛЬКИ заклади охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах.
Як потім ідентифікувати такого пацієнта?
Кожний запис про неідентифікованого пацієнта у Реєстрі вноситься під внутрішнім номером, який є унікальним ідентифікатором пацієнта у суб’єкта господарювання, який надає медичну допомогу цьому пацієнту. Такий номер може присвоюватися МІС автоматично або вноситися користувачем самостійно (наприклад, номер бірки на руці новонародженого).
Кожному запису про неідентифікованого пацієнта в Реєстрі присвоюється свій унікальний ідентифікатор, який за можливості повідомляється такому пацієнту або його законному представнику чи родичам, які його супроводжували.
Важливо!
Нагадуємо про важливість об’єднання тимчасової картки з постійною (ідентифікованого пацієнта) задля збереження його медичної історії. Так, наприклад, лікар-педіатр зможе ознайомитися з щепленнями або лікуванням, яке було проведене в пологовому будинку.
Від правильного формування МВТН залежить створення е-лікарняного, на основі якого пацієнту (якщо він застрахований) нараховуються виплати. Сьогодні детальніше розглянемо найбільш поширені випадки, про які запитують лікарі. Зокрема, як коректно сформувати медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або МВТН пацієнту, який в рамках єдиного випадку непрацездатності лікувався і на “первинці”, і на “вторинці”.
Або ж що робити, якщо впродовж цього періоду пацієнт захворів чи травмувався і втратив непрацездатність за іншим випадком – як фіксувати ці два різні випадки у МВТН?
Тож сьогодні розглянемо детальніше особливості оформлення МВТН на різних ланках.

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується тим лікарем, який надає медичну допомогу, створює відповідні електронні медичні записи та власне проводить лікарську експертизу щодо тимчасової втрати працездатності. Це може зробити як сімейний лікар, так і лікар-спеціаліст.
Хто може створювати МВТН?
➡️МВТН може бути сформованим лікарем “первинки” або лікарем “вторинки” як на амбулаторному лікуванні, так і під час госпіталізації для надання меддопомоги в стаціонарних умовах.
➡️МВТН можуть створювати лише лікарі, які зареєстровані та авторизовані в ЕСОЗ.
Оскільки середній та молодший персонал не можуть проводити експертизи, то і не мають повноважень створювати МВТН.
➡️У лікаря є можливість створювати МВТН, якщо він працює у ЗОЗ, що має чинну ліцензію на медичну практику і якщо заклад зареєстрований та верифікований НСЗУ в ЕСОЗ.
➡️Форма власності закладу та наявність договору з НСЗУ не впливає на право створювати МВТН.
💡ОДНЕ З ПРАВИЛ – МВТН створюється та підписується саме тим лікарем, який у процесі надання меддопомоги провів відповідну експертизу з тимчасової непрацездатності і прийняв рішення про наявність у пацієнта (або особи, яка буде за ним доглядати) тимчасової непрацездатності.
Як створюється МВТН на “первинці”?
Уявімо ситуацію, що 30-річний пацієнт Михайло, який офіційно працевлаштований, захворів. Лікар провів огляд та експертизу, встановив діагноз, який є загальним захворюванням, за потреби призначив додаткове обстеження і призначив лікування.
Відповідні електронні медичні записи вніс в ЕСОЗ і на їх основі створив МВТН. Всі записи в ЕСОЗ лікар засвідчує своїм електронним підписом.
➡️При формуванні МВТН лікар відразу вказує дату, з якої він засвідчив непрацездатність та дату до наступного огляду пацієнта або до прогнозованого відновлення працездатності.
➡️В електронному листку непрацездатності буде вказаний період непрацездатності, який відповідатиме саме цим датам, отриманим з МВТН.
Припустимо, що стан Михайла впродовж прогнозованого періоду закриття МВТН (20 днів) погіршився. Після повторної консультації лікар визначив, що внаслідок ускладнень Михайло потребує госпіталізації. На основі своїх висновків лікар сформував е-направлення на госпіталізацію, з яким пацієнт звернувся до закладу охорони здоров’я спеціалізованої допомоги.
Як створюється МВТН на період госпіталізації?
Під час госпіталізації лікуючий лікар Михайла внесе до ЕСОЗ медичні записи щодо його стану на момент госпіталізації та сформує МВТН на термін від дати госпіталізації до прогнозованої дати виписки у зв’язку з завершенням лікування.
Оскільки звернення пацієнта є продовженням того ж раніше засвідченого випадку непрацездатності, то при формуванні МВТН при госпіталізації новий лікуючий лікар пацієнта не встановлює відмітку про початок нового випадку. ЕСОЗ самостійно визначить, що попередні МВТН пов’язані з новим, формуючи єдиний ланцюг медичних висновків у межах єдиного безперервного випадку непрацездатності.
Варто зауважити, що відповідний зв’язок між такими медичними висновками встановлюється лише в межах однієї категорії медичного висновку та за наявності перетину дат початку та завершення періоду непрацездатності.
💡ВАЖЛИВА УМОВА – відсутність відмітки про початок нового випадку тимчасової непрацездатності.
Уявімо іншу ситуацію, коли Микола перебуває на лікарняному за першим випадком непрацездатності, наприклад, загальне захворювання, і в цей час травмує руку. Відповідно його госпіталізують до того, як завершився прогнозований лікарем термін МВТН за першим випадком непрацездатності. У цьому випадку лікуючий лікар пацієнта в стаціонарі мав би встановити відповідну відмітку при формуванні МВТН про початок нового випадку непрацездатності, який не пов’язаний із поточним захворюванням. Тобто тепер у Михайла б з’явилися два МВТН за різними випадками непрацездатності.
Отже, МВТН однієї категорії, які перетинаються по часу, формуючи безперервний випадок непрацездатності, можуть формуватися різними лікуючими лікарями у різних медичних закладах. Щоб зареєструвати початок нового випадку непрацездатності (у разі початку нового, не пов’язаного з попереднім, захворюванням або травми), лікуючому лікарю необхідно встановити в медичному висновку відповідну відмітку.