COVID-сертифікати: що очікувати

На разі команда впровадження ЕСОЗ продовжує роботу над функціоналом, що дозволить українським лікарям вносити до електронної системи охорони здоровʼя дані про вакцинацію, що була проведена за кордоном.
📍Майбутній функціонал дозволить усім українцям, що отримали вакцинацію за кордоном, отримати COVID-сертифікат про вакцинацію в застосунку Дія.
Уже сформована необхідна нормативно-правова база та триває технічне доопрацювання перед впровадженням необхідного функціоналу.
Нагадуємо:
– З 5-го квітня 2022 року урядом було прийнято рішення щодо продовження терміну відображення COVID-сертифікатів в “Дії” – 545 днів від дати щеплення. Це дозволить українцям, які перебувають за кордоном, підтвердити наявність щеплення і завершити курс вакцинації за потреби.
– Не забувайте про обов’язкову вакцинацію. Усі українці, які перебувають у безпечному місці, можуть отримати щеплення у наступних пунктах –
Також рекомендуємо
19 Липня 2022

Від початку побудови електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ) захист даних завжди був пріоритетним завданням. ЕСОЗ – одна з систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Так, лише на вході в систему користувачі проходять двофакторну авторизацію: через встановлену МІС та безпосередньо вхід в ЕСОЗ за протоколом OAuth.2.

​​Система має багаторівневий захист та отримала  атестат відповідності комплексної системи захисту інформації. 

Також кожен МІС, що підключений до ЦБД, повинен мати атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) відповідно до норм українського законодавства. 

 Ця вимога передбачена Законом України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах” та іншими нормативно-правовими актами щодо підключення МІС до центральної бази даних ЕСОЗ.

Сьогодні наша держава бореться із загарбником на всіх фронтах і кіберфронт не є винятком. На рівні центральної бази даних адміністратор забезпечує проведення необхідних заходів із захисту інформації та попереджає реальні та потенційні атаки ворога.

Проте захист інформації також не менш важливий і на робочому місці кожного користувача. Для цього закладам охорони здоров’я необхідно: 

🔹регулярно оновлювати програмне забезпечення (зокрема,операційних систем, систем керування базами даних, програмних бібліотек тощо);

🔹контролювати цілісність та автентичність ПЗ; 

🔹забезпечувати мережевий захист: фільтрація та аналіз мережевого трафіку, виявлення і протидія мережевим атакам і т. д.;

🔹унеможливлювати втрату інформації, забезпечити резервне копіювання даних, захист від несанкціонованого доступу, розмежування прав доступу тощо;

🔹забезпечувати реєстрацію подій, пов’язаних з отриманням користувачами доступу до ресурсів ЗОЗ;

🔹проводити резервування конфігураційних файлів та критично важливих системних файлів;

🔹проводити перевірку кваліфікованого електронного підпису на інформаційних об’єктах в ЗОЗ її користувачами;

🔹забезпечувати антивірусний захист, перевірку на наявність шкідливого програмного коду всіх вкладень, що завантажуються користувачами до ЗОЗ.

Для забезпечення виконання всіх цих заходів доцільно в закладах охорони здоров’я визначити відповідальних за це осіб або ж створити відповідні ІТ підрозділи, а також забезпечити контакт таких осіб чи підрозділів зі службами підтримки медичних інформаційних систем, які працюють у закладі.

1 Квітня 2023
1 квітня в Україні уже виписано понад 3000 електронних рецептів на різні рецептурні препарати.
Що важливо знати:
💊 Наразі черг в аптеках немає, аптеки забезпечені усіма необхідними ліками.
💊 Більшість ліків першої необхідності не потребують рецепта.
💊 Ті ліки, що і раніше були рецептурними, тепер просто можна буде отримати не лише за паперовим, а і за електронним рецептом.
💊 Рецептурний препарат чи ні – визначає його виробник, чи заявник.
💊 Як і раніше, залишаються винятки для регіонів, де тривають бойові дії, а також на придбання ліків волонтерами для потреб медичного фронту.
💊 Електронні інструменти – поширена практика у розвинених країнах. Тримаємо статус країни-лідера з цифровізації.
Детальніше:
13 Липня 2022

❗️Відтепер сімейний лікар чи терапевт може виписати е-рецепт пацієнту на ліки проти розладів психіки та поведінки.

З жовтня 2021 року урядова програма реімбурсації “Доступні ліки” поширюється на медичні препарати для пацієнтів із розладами психіки та поведінки. Йдеться про такі захворювання як епілепсія, шизофренія, ПТСР, депресія, афективні та невротичні розлади.

Отримати необхідні препарати за програмою “Доступні ліки” відтепер можна за електронним та паперовим рецептом від сімейного лікаря згідно з планом лікування, який формує лікар невропатолог або психіатр. 

Для цього важливо, щоб пацієнт мав сформований план лікування від психіатра або невролога, внесений в Електронну систему охорони здоров’я. 

Важливо, що сімейний лікар може виписати паперовий рецепт на ліки проти розладів психіки й поведінки, якщо перший рецепт в ЕСОЗ уже створив психіатр або невролог.

❗️Нагадуємо, що Кабмін повернув довоєнний механізм відшкодування вартості інсулінів

Нещодавно Кабінет Міністрів України повернув механізм відшкодування вартості препаратів інсулінів, затвердженого постановою КМУ від 28 липня 2021 р. № 854, який діяв до війни. 

Механізм передбачає, що відшкодування (реімбурсація) вартості препаратів інсулінів в рамках програми медичних гарантій для аптечних закладів, які мають договори  з НСЗУ та для пацієнтів буде здійснюватись безоплатно або з доплатою з боку пацієнта, згідно зі встановленою категоризації інсулінозалежних пацієнтів.

📌 Щоб отримати необхідні ліки, потрібно звернутися до будь-якої аптеки, яка має договір з НСЗУ. Адресу та контакти найближчої аптеки допоможуть знайти оператори контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Представники НСЗУ радять перед візитом до аптеки зателефонувати на гарячу лінію та уточнити про наявність потрібних ліків.

9 Липня 2026

Електронна система охорони здоров’я зберігає медичну інформацію про понад 34 млн пацієнтів. Це дані, які лікарі вносять у вигляді медичних записів до електронних медичних карток пацієнтів. Що більше даних про пацієнта внесено до системи, то більше повною є його медична історія. 

Деколи лікарі зіштовхуються з ситуацією, коли “не бачать” певної медичної інформації про пацієнта в ЕСОЗ. Найчастіше це помилкового пов’язують з тим, що така інформація була внесена у медзакладі, який користується іншою МІС – а отже, переглянути її неможливо.

Проте це не так, адже усі дані, які лікарі вносять до системи, зберігаються централізовано — у центральній базі даних (ЦБД) ЕСОЗ. Вони доступні для медичних працівників незалежно від того, яку МІС використовує медзаклад, у якій області він розташований чи яка форма власності у лікарні.

То чому ж виникає ситуація, коли лікар «не бачить» записи інших медичних фахівців? Розбираємо 3 головні причини.

Причина № 1. Відсутність доступу до даних 

Медичні працівники мають право переглядати лише ті дані пацієнта і в тому обсязі, який необхідний для надання конкретної медичної послуги. Доступ до картки за замовчуванням має лише лікар первинної медичної допомоги, якому пацієнт подав декларацію. Також бачити записи можуть колеги в межах одного закладу за наявності клінічної потреби. Виняток – чутливі дані – наприклад, записи про ВІЛ/психіатрію тощо. Такі дані доступні лише автору запису, навіть ваш сімейний лікар не може їх побачити без отримання відповідного підтвердження від вас у системі.

Щоб фахівець міг переглянути ваші медичні записи, потрібно отримати дозвіл на доступ до даних пацієнта. Для цього медичний працівник надсилає відповідний запит на доступ у системі, який пацієнт особисто підтверджує, називаючи лікарю код, який міститься у сповіщенні. Після цього потрібні записи стануть доступними до перегляду лікареві. Детальніше про це у вебінарі.

Важливо: Обовʼязково здійснюйте авторизацію не лише у своїй МІС, але й безпосередньо в ЕСОЗ, щоб мати змогу взаємодіяти з ЦБД.

Причина № 2. Лікар не відправив дані до ЕСОЗ

Внесення інформації в інтерфейс вашої МІС ще не означає, що вона була відправлена на центральний рівень системи. Дані стають доступними іншим лікарям лише після того, як вони були підписані КЕП та успішно передані саме до ЦБД ЕСОЗ.

  • Обовʼязково перевіряйте статус запису в МІС: статус відправки має бути позитивним, якщо відправка не підтверджена — обов’язково завершіть процедуру відправлення.
  • Виправляйте помилки валідації: іноді виникають помилки з надісланими записами, де лікар, наприклад, вказав невірне значення медичного запису, відповідно система їх автоматично перевіряє та не приймає. У такому випадку важливо знайти такі документи/записи, перевірити дані, виправити помилку та перевідправити їх знову до ЦБД ЕСОЗ. 
  • Внутрішній контроль: за можливості керівник закладу чи завідувач відділення здійснює контроль, чи збігається кількість створених записів з кількістю успішно переданих до ЕСОЗ. Така опція доступна в деяких МІС.

Причина № 3. Пацієнт має об’єднані (дубльовані) картки

Іноді внаслідок автоматичної верифікації, за запитом лікаря або після перевірок НСЗУ, декілька електронних медичних карток одного пацієнта об’єднуються в одну (наприклад, якщо було виявлено дублікати або об’єднували картку «неідентифікованого пацієнта» з уже ідентифікованим).

При цьому дані не переносяться фізично з місця на місце, а приєднуються до основної картки. В інтерфейсі вашої МІС така приєднана інформація може відображатися в окремих вкладках або мати маркування, як от, «Приєднана», «Архівна» тощо. Перевірте історію пов’язаних карток пацієнта.

Якщо ви виконали всі умови, але дані все одно не відображаються — зверніться до служби технічної підтримки вашої МІС. Оператори техпідтримки допоможуть розібратися з налаштуваннями інтерфейсу або, за потреби, передадуть технічний запит на розгляд підтримки центральної бази даних ЕСОЗ. Знайти контакти техпідтримки МІС можна на сайті ЕСОЗ.

На відміну від паперових карток, де доступ практично не контролюється, ЕСОЗ надійно захищає дані пацієнта та дає йому інструменти контролю над тим, хто і коли переглядає його чутливі персональні дані.