Алгоритм медичної евакуації українців

Українська електронна система охорони здоров’я працює з надвисоким навантаженням та чи не з рекордною швидкістю росту даних. Так, цьогоріч у період пікових навантажень вона обробляла близько 2500 запитів за секунду і в середньому від 1400 до 1800 щосекундно впродовж робочого дня. 

НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я” не лише регулярно відстежують показники навантаження системи, а й постійно працюють над розширенням її функціональності. 

📈 1400-1800 запитів за секунду – таким сьогодні є показник обробки запитів у центральній базі даних ЕСОЗ. У порівнянні з минулим роком швидкість обробки запитів зменшилася орієнтовно на 20% у зв’язку з оптимізацією процесів у системі.

Динаміка зростання обсягу записів ЕСОЗ

Кількість записів, внесених про заклади охорони здоров’я у 2024 році: 

• заклади первинної медичної допомоги – 2020 
• заклади спеціалізованої медичної допомоги – 7003
• заклади екстреної медичної допомоги – 2132
• аптеки – 5.  

📈Кількість записів про пацієнтів

📈Кількість всіх електронних медичних записів в ЕСОЗ становить:

Цифровізація охорони здоров’я допомагає зробити процеси надання та отримання медичних послуг більш доступними та прозорими. Рутинні процеси автоматизуються заради більш ефективного та злагодженого забезпечення медичними послугами. Сьогодні також розкажемо про основні цифрові проєкти та зміни, які вдалося втілити у 2024 році.

➡️Удосконалення процесу верифікації пацієнтів 

У ЦБД ЕСОЗ впровадили верифікацію записів про пацієнта на основі співставлення інформації з ЦБД ЕСОЗ та Державним реєстром фізичний осіб – платників податків, або ДРФО Державної податкової служби України. Верифікація з ДРФО відбувається в автоматичному режимі.

За результатом проведення верифікації записам про пацієнтів присвоюються відповідні статуси верифікації по напрямку ДРФО: “Успішна верифікація”, “Неуспішна верифікація”,  “Потребує верифікації”.

➡️Удосконалення процесу верифікації медпрацівників

З лютого 2024 року Національна служба здоров’я також розпочала автоматичну верифікацію даних про медичний персонал в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) на основі даних ДРФО.

Заходи з верифікації дозволяють підвищувати якість  даних ЕСОЗ, та впевнитися в їх повноті і достовірності. НСЗУ далі використовує ці дані для реалізації програми медичних гарантій..

НСЗУ здійснює верифікацію даних на постійній основі й щороку розвиває цей процес. 

➡️ЕМЗ: Впровадження е-рецепту на ліки з канабісу

У 2024 році запрацював функціонал для виписування та погашення е-рецептів на ліки з медичного канабісу. 

У лютому минулого року прийняли Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis)», відповідно до якого призначення та відпуск таких лікарських засобів фіксуватиметься в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та здійснюватиметься на підставі електронного рецепта. 

У системі доопрацювали окремий модуль, який дозволяє виписувати е-рецепт на екстемпоральні ліки на основі рослинної субстанції канабісу, виготовлені в умовах аптеки. Використання паперових рецептурних бланків на екстемпоральні лікарські засоби з рослинної субстанції канабісу не передбачене законодавством.

Електронний рецепт на готові лікарські засоби на основі медичного канабісу можна буде виписати в ЕСОЗ за програмою “Наркотичні (психотропні) лікарські засоби”.

Виписати е-рецепт на ліки на основі канабісу може як лікар первинної ланки (сімейний лікар, педіатр та терапевт), так і лікар спеціалізованої медичної допомоги. Призначення цих лікарських засобів доступне при певних захворюваннях, які затверджені наказом МОЗ у вигляді окремого переліку. Цей перелік є досить конкретним. На даному етапі законодавство не визначає можливості призначати препарати канабісу пацієнтам з іншими станами. 

Виготовлення та відпуск таких ліків буде фіксуватися в електронній системі обліку обігу медичного канабісу (ЕСОРК).

➡️ЕМЗ: Розвиток Планів лікування

👉Можливість планувати потребу пацієнта у тест-смужках 

У 2024 році у лікарів-ендокринологів з’явилася можливість вносити призначення медичних виробів (тест-смужок) у плани лікування. До початку 2025 року наявність плану лікування для призначення тест-смужок не була обовʼязковою. 

Проте вже у 2025 році для отримання тест-смужок за програмою реімбурсації пацієнт повинен мати відповідний план лікування від лікаря-ендокринолога.

Сьогодні оновлений перелік реімбурсації включає 45 найменувань тест-смужок для глюкометрів, вартість яких підлягає повному чи частковому відшкодуванню державою. 

👉Можливість фіксувати проміжні огляди лікарів у Плані лікування

У 2024 році у фахівців з реабілітації з’явилася можливість фіксувати проміжні огляди пацієнтів у Плані лікування. Зміна дозволяє оптимізувати контроль та моніторинг за станом пацієнта та виконанням реабілітаційних процедур. Це забезпечує детальне документування всіх важливих етапів реабілітаційного процесу і дозволяє відслідковувати динаміку стану пацієнта. 

Так, наприклад, під час проходження пацієнтом курсу фізичної терапії лікар документує зміни після кожного етапу (як-от покращення мобільності або виконання вправ). Для пацієнта ця функція забезпечує прозорість процесу лікування. 

Проміжні огляди також дозволяють іншим членам команди (наприклад, сімейному лікарю чи вузькопрофільному спеціалісту) швидко ознайомитися з динамікою лікування без необхідності отримувати додаткові консультації. Це створює умови для мультидисциплінарного підходу до лікування пацієнта.

➡️ЕМЗ: Облік взаємодій в ЕСОЗ

Зазначена зміна в ЕСОЗ є наближенням до міжнародного стандарту обліку електронних медичних записів. У взаємодії більш точно обліковується час, витрачений медичним фахівцем на допомогу пацієнту, а саме зазначається період (дата та час в діапазоні “з” – “по”).

Залежно від фактично наданої допомоги, період у Взаємодії може охоплювати огляди, консультування, проведені інтервенції пацієнту, оформлення виписки зі стаціонару тощо, які потребують обліку тривалості надання медичної допомоги. 

➡️Отримання доступу до ЕМЗ пацієнта з приєднаної до нього картки

Раніше у випадку об’єднання карток пацієнтів приєднана картка не була доступна. В ЕСОЗ внесли зміни, завдяки яким при отриманні дозволу від пацієнта медичному працівнику надається автоматично доступ, в тому числі і до приєднаних карток.

Такі зміни працюють як для ідентифікованих, так і для неідентифікованих пацієнтів. Відтак, повні медичні записи про пацієнта можна переглянути через МІС.

Після впроваджених змін в ЕСОЗ, наприклад, у педіатрів з’явилася можливість переглянути діагностичний звіт про результати неонатального скринінгу новонароджених дітей, а також інформацію про щеплення, проведені у пологовому будинку. 

Також відтепер медичні працівники зможуть переглянути створені записи пацієнтів, які раніше зверталися за медичною допомогою внаслідок нещасних випадків і відповідно їх реєстрували як неідентифікованих, наприклад, у випадку аварії чи іншої ситуації, коли людину неможливо було ідентифікувати. 

Тепер лікар за згоди пацієнта може отримати доступ до повних записів про такого пацієнта. Але лише за умови, якщо неідентифікованого/ідентифікованого пацієнта було звʼязано з основним записом про пацієнта. 

Цифрові можливості для лікарів та пацієнтів щороку розширюються і удосконалюються. У 2024 році вдалося втілити низку важливих змін, кожна з яких є вагомою складовою єдиного цифрового та медичного простору. В умовах війни ми не просто зберігаємо стабільність, але й рухаємося вперед, розвиваючи цифрову медицину в Україні. 

Шановні колеги!

Команди НСЗУ та ДП “Електронне здоров’я” активно працюють над відновленням повноцінної роботи ЦБД ЕСОЗ. 

Наразі у центральній базі даних ЕСОЗ поки спостерігаються тимчасові технічні труднощі, а зокрема:

– сповільнення роботи системи;

– проблеми при підтвердженні зв’язку між недієздатними пацієнтами та законними представниками;

– проблеми при відображенні методів автентифікації у дієздатних персон;

– сповільнена обробка медичних висновків.

Про результати відновлювальних робіт повідомимо окремо.

Слідкувати за оновленнями можна тут: https://status.ehealth.gov.ua/.

Нагадуємо, як діяти під час затримок у роботі ЦБД ЕСОЗ:

👉Призначення ліків коштом пацієнта (крім наркотичних) може здійснюватися на паперових рецептурних бланках.

👉Усі медичні записи, направлення та рецепти слід внести до системи одразу після усунення технічних несправностей.

👉Медичні висновки про тимчасову непрацездатність під час недоступності ЕСОЗ формуються не пізніше п’яти днів з моменту встановлення лікарем факту непрацездатності.

👉Призначення ліків та тест-смужок за програмою реімбурсації, а також наркотичних препаратів можливе лише за е-рецептом. Тому, будь ласка, проінформуйте пацієнтів про можливі затримки та можливість отримання е-рецептів після відновлення роботи ЕСОЗ.

Іванка Небор –Український блогер-лікар отоларинголог на дослідницькій позиції у госпіталі Цинциннаті, США. Засновник та керівник медичної платформи INgenius. 

Іванка уже рік стажується в Американському госпіталі та навчається у американському коледжі на програмі для лікарів Clinical Research, University of Cincinnati College of Medicine.

В інтерв’ю eHealth Іванка розповіла як працює електронна система охорони здоров’я в Америці та що особливого в роботі лікаря з eHealth в Штатах. 

• Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Америці.

В основному у великих лікарнях встановлена система “EPIC”. Значна частина лікарів працює саме в ній. Проте, лікарі які відкривають власну практику та утримують невеликі лікарні, найчастіше не можуть дозволити встановити “EPIC”. Вони обирають дешевшу програму. Ось до прикладу: 5 лікарів-лорів зібрались і відкрили свою приватну практику. З самого старту їм не вистачить коштів одразу купити “EPIC” і вони надають перевагу дешевшому варіанту. 

• Хто в основному фінансує лікарські послуги в Америці?

Тарифи лікарів встановлюються виключно згідно їх спеціалізації і кількості випадків, які лікує певний лікар. 

 В більшості випадків все лікування пацієнтів здійснюється за страхуванням. Є різні види державного та приватного страхування. Ось програма державного субсидування Medicaid покриває дуже дорогі процедури. До прикладу кохлеарну імплантацію (операція, яку роблять при втраті слуху- встановлюють імплант, який замінює звуковий апарат). Але якщо якісь послуги не передбачені страховою виплатою пацієнта, їх можуть надати відповідно до окремого договору. 

• Чи  визначаються загальні правила та норми електронної медицини? Чи є якийсь орган який ними опікується? 

Загальної основної структури, як міністерства тут немає. Але кожен штат встановлює свої певні правила ліцензування. До прикладу, під час пандемії дуже розвинулась телемедицина. Часто лікарі надають консультації колегам з інших регіонів. Але в тот час і виникли проблеми з впровадженням телемедицини, тому що кожен штат повинен надати ліцензію на цей вид послуг. Ось теледзвінок не можуть з Огайо провести в Каліфорнії, тому що лікарні, яка його проводить потрібно мати ліцензію на кожен штат.  

• Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в лікарні? Та як обслуговується дана система в лікарні?

Програму вибирає адміністрація. Це в основному не лікарі. Адже кожна лікарня в Америці – це окрема бізнес структура. Також обслуговують систему секретарі та відповідні менеджери. В Україні, як я проходила інтернатуру – зі страховими компаніями повинні зв’язуватися напряму лікарі або інтерни. В Америці ж усі фінансові питання, страхування, вирішують не медики, а відповідні фахівці. Лікар документує усі щоденики та описи хворих, але дуже мало займається організаційними моментами, оскільки це дорого дуже обійдеться лікарні.

• Чи долучаються приватні компанії до розробки функціоналу американського еHealth чи він лише державний?

 Так, увесь функціонал в основному приватний. Взагалі, вважаю, що приватні інвестиції та структури – основа розвитку, будь-якої, медицини. 

• Усі лікарі перед початком роботи проходять навчання з користування електронної системи охорони здоров’я?

 В мене були тренінги в січні. Я записалася на курс. Збирається клас медичних працівників і кожен тиждень проводять навчання. Коли навчали працювати в системі, створювали окремий учнівський кабінет, де ми одразу могли спробувати використати весь необхідний функціонал. На самому початку стажування кожен обов’язково мав пройти тренінг з безпеки. На тренінгу пояснили усі правила роботи з програмою та захисту інформації пацієнтів. В Америці виділяється дуже багато часу та ресурсів для захисту приватної інформації громадян. Навіть після проходження курсу потрібно усі матеріали, що були роздруковані, викинути в окремий контейнер для утилізації, інакше можна отримати штраф.

• Які основні проблеми з якими зіштовхуються лікарі при роботі з системою?

Часто трапляються проблеми при передачі даних з різних медичних систем. Наприклад КТ, МРТ- це окрема електронна система. Якщо пацієнт зробив їх в лікарні, де немає договору з “EPIC”, тоді або лікарня надсилає запит, щоб отримати знімки і це займає певний час, або пацієнт сам звертається в цей центр щоб отримати копію і на наступну консультацію приносить цей знімок. Але зачасту у великих університетських клініках завжди є свій діагностичний центр, де роблять КТ та МРТ.

• В системі “ЕРІС” ви зареєстровані, як “дослідник”. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це означає та які є ролі в системі електронного здоров’я?

Для медиків це 3 основних позиції: лікар, медсестра і дослідник. В мене наразі позиція “дослідник”. Кожна позиція має свій рівень доступу до медичних даних пацієнта. Коли входиш в систему- видно дані, які тобі доступні, але якщо є потреба в додатковій інформації, ти можеш надіслати запит і тобі підтвердять доступ до документів. 

До прикладу: лікарю не потрібні щодня в користуванні форми медсестри, але якщо виникне потреба, в системі запитується доступ до файлу і після підтвердження він надсилається. 

• Які заходи безпеки передбачені в системі?

Наразі, я працюю з дому і кожному, хто працює в системі, у лікарні видали окремий ноутбук для роботи в електронній системі з серійним номером та встановленими програмами захисту. Спочатку при його ввімкненні потрібно ввести логін і пароль, далі через попередньо встановлений спеціальний VPN додаток потрібно буде повторно ввести окремий логін і пароль. І при вході  в саму систему “EPIC” вводиш ще одну унікальну пару логіна та пароля . 

Коли безпосередньо працюєш з програмою в  лікарні, потрібно здійснити лише вхід в систему “EPIC”. Користувачі завжди повинні виходити з додатку. Не можна просто залишити комп’ютер з запущеною системою, тоді програма фіксує що ти в ній не працюєш, сама виходить і блокує доступ на декілька годин або на добу. 

Одного разу в лікарні трапилось, що я не вийшла з облікового запису і цілу добу не мала доступу до системи. 

• А пацієнти мають змогу безпосередньо взаємодіяти з системою?

Пацієнти мають свій окремий доступ до системи, де можуть подивитись на власні дані, а також за потреби мають змогу створити чат з лікарем. В Америці пацієнти зовсім не мають номерів лікарів і віддалено проконсультуватись з ними можуть виключно через систему. 

• Як справи з інтероперабельністю систем: якщо пацієнт, змінить заклад, чи місце проживання, чи взаємодіють системи в закладах між собою і чи обмінюються даними про пацієнтів?

Пацієнт може отримувати будь-де лікарську допомогу, головне страховка, яка в нього оформлена. “EPIC” досі найпопулярніша система, в більшості клінік встановлена вона. Тоді зазвичай не виникає проблем, адже одна медична картка від народження в пацієнта і видно все від алергій які були в дитинстві до актуальних діагнозів. Немає випадків, коли пацієнт мав алергію, але забув про неї повідомити. 

В емігрантів, які пізніше, а не з народження реєструються в системі можуть бути не всі актуальні дані, адже тут відповідно записується більшість інформації з їх слів. 

• Є якісь особливості в роботи лікаря в Америці порівняно з українською практикою, які б хотілось відмітити?

В коментарях мені писали лікарі, що мають проблеми з функціонуванням еHealth в Україні. Що після роботи витрачають свій час, сидять і заповнюють все необхідне.

Звісно, ніхто не любить зміни і пристосуватись до нової роботи лікарю в будь-якому випадку важко. 

В Америці теж лікарі закінчують свою зміну і залишаються заповнювати документацію. А паперової роботи ще більше ніж в Україні. Всім важко, ніхто не любить змін. Але всі звиклися і все буде добре!

Нещодавно eZdorovya випала нагода поспілкуватися з командою Марта БОТ, серед її очільників: Дмитро Сергєєв – CEO Open Data Lab – Ukraine, Вікторія Євдокімова – фахівчиня з комунікацій проєкту “Медбот Марта”, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Маріупольської міської ради, Сергій Сергєєв- Керівник проєкту “Медбот Марта”.

Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, коротко про себе та основні напрямки роботи Вашої компанії. 

• Дмитро: Доброго дня. Ми – команда, що створили Марта БОТ ( https://martabot.pro/ ). Наша команда розпочала працювати над проеєктом ще 20 травня 2018 го року. Через назву місяця російською, так і назвали: «бот Марта».

Основними напрямками нашої діяльності є Smart–city та еHealth. Один з вдалих наших кейсів – медичний портал міста Маріуполь, де вже є змога слідкувати за медичною інфраструктурою міста. Наразі ним користуються понад 135 000 мешканців на місяць. Ще один вдалий проєкт – Медбот Марта, яка доповнює наданий спектр послуг і стрімко розвивається не лише в Маріуполі, а й в інших містах України. Також займаємось впровадженням МІС у всіх медзакладах Маріуполя.

 Як у Вас виникла ідея створення боту?

• Вікторія: В березні 2018-го року ми запустили новий канал комунікаціїй, який дозволяє інформувати пацієнтів про можливості медреформи. Був саме початковий період її трансформації і в усіх виникало безліч питань про декларації, сімейного лікаря, первинну допомогу, тощо. І Марта допомогла відповісти на стандартні питання та знизити кількість частих запитань до медичного персоналу.Це був перший етап впровадження Марти, далі відбувся ребрендинг, де ми оновили інформацію про Марту, розширили список запитань та додали вакцинацію. Також суттєво розширили сам функціонал – тепер комунікувати можна не лише через Facebook, а й через інші месенджери (Viber, Telegram). Щодня Марта стає більш популярною в багатьох містах України.

  Зараз дуже важливо займатись медичними сервісами, а не тільки медичними послугами, щоб медичний заклад теж отримував зворотній зв’язок безпосередньо від пацієнтів. 

Що надихнуло Вас на створення боту?

• Вікторія: Закоханість у медичну галузь загалом. Та, безсумнівно, потреба в популяризації реформи первинної ланки. Щоб передбачити питання: “А що буде далі?” та інформувати про нові впровадження. Ми ефективно розвиваємо медпортал Маріуполя і отримуэмо велику кількість однотипних питань, які вирішувались в зручному та доступному форматі за допомогою створення боту.

Ми допомогли багатьом користувачам знайти своїх лікарів та зрозуміти переваги медреформи для кожного.

В чому ключове завдання вашої розробки? Розкажіть, будь ласка, про ідею та використання.

• Сергій: В Марті ми створили зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. В роботі використовуємо державні реєстри відкритих даних. Наприклад, реєстр НСЗУ. Ми є одним з перших успішних прикладів монетизації відкритих даних у медицині. Також, крім реєстрів НСЗУ, використовуємо європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ. Якими уже користуються в 35 країнах.

Завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з eHealth, медбот Марта дозволяє знизити навантаження на лікаря. Через Бот можна записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. В Марті окремо є функціонал для інформування пацієнтів про їхні права. Також є окремий розділ, присвячений профілактиці захворювань.  

Як користуватися Ботом Марта?

• Сергій: Наразі аудиторія боту – 35 000 користувачів. Підключитись, до боту дуже просто – треба перейти за посиланням на сайт – https://martabot.pro/ та обрати зручний месенджер для комунікації. Реєструватись через сайт не потрібно – одразу вибираєте месенджер і далі сценарій, по якому буде надаватись інформація конкретно по вашому регіону.

Наразі доступна комунікація через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Доступне безкоштовне використання по всій Україні.

Чи аналізували ви основну аудиторію користувачів? Якого віку люди найчастіше цікавляться Мартою?

• Сергій: Основна аудиторія 25-45 років. Коли розпочали інформаційну кампанію про коронавірус – дізналися, що підлітки також є окремою групою користувачів боту.

До прикладу, ми раніше не думали, що їх так цікавить медична сфера. А тепер вони за допомогою боту мають змогу більше дізнатись про вакцини, права пацієнта, як вибрати лікаря. Це пов’язано з форматом комунікації боту з користувачами:  ми використовуємо доброзичливі звернення, смайли та гарне графічне оформлення. Це максимально наближено до живого спілкування, і таким чином користувачі охоче спілкуються з ботом. Ми так само аналізували аудиторію і шукали цей баланс спілкування навіть серед вибору емодзі.

Як саме Бот Марта інтегровано з медичними інформаційними системами?

• Cергій: В МедБот Марта є частина функціоналу, який зв’язаний з МІС (нагадування про прийом, результати аналізів, запис до лікаря тощо), але є й послуги, які надаються незалежно від МІС. А саме – оцінка медсервісу, опитування щодо рівня медико-санітарної грамотності, відповіді на часті запитання щодо медреформи, права пацієнтів, підписка на індивідуальну розсилку тощо. Функціонал медботу дозволяє моніторити та аналізувати якість медичного сервісу, економить фінанси та надає керівникам медзакладів та муніципалітетам нові інструменти для розбудови медичної інфраструктури.

• Дмитро: Значна частина функціоналу медботу дійсно доступна всім користувачам, незалежно від МІС, міста чи області України. Але є частина, яка доступна лише в містах, де він інтегрований з МІС. Тому в наших планах зробити всі функції бота доступними для всіх українців.

 Як в умовах пандемії COVID-19 ви адаптували функціонал Марти?

• Вікторія: В кінці березня, коли була незрозуміла ситуація навколо нового вірусу, як і для жителів, так і для лікарів потрібно було розповісти про те, що таке коронавірус і як себе захистити.

Тоді ми розпочали інформувати ще й про коронавірус. Можна було перевірити статистику, як в світі, так і в Україні та певних містах. Проте, з аналізу розсилок ми зрозуміли, що таке інформування згодом стало неефективним, тому ми постійно адаптуємо зміни в функціоналі відповідно до запитів користувачів.

Комунікація в Марті проводиться на основі аналізу світового досвіду та рішень, які ми застосовуємо в нашому функціоналі. Регулярно проводимо опитування серед наших прихильників та втілюємо найцікавіші рішення, запропоновані користувачами. Таким чином, сервіс розбудовується відповідно до запитів самих користувачів, щоб нести для них максимальну цінність.

Марта дозволяє робити розсилку та опитування серед понад 30 000 осіб. Це в свою чергу дозволяє робити репрезентативну вибірку по регіонам/віку/статі бачити результати роботи медзакладів та ефективно оцінювати ключові тенденції.

Чи помітили ви позитивне ставлення в пацієнтів до медреформи після впровадження боту? Можливо, більша кількість населення почала укладати декларації?

• Дмитро: Подання інформації про медреформу в боті було цілком доступним та зрозумілим, тому прочитавши це, більшість користувачів підписали декларації. В умовах пандемії частина боту, де інформується про первинну ланку досі залишається актуальною. І про декларації, і про медичні послуги ми також досі інформуємо. Та наразі розширюємо функціонал стосовно переваг підключення вторинної ланки до реформи. Ми бачимо, що саме це інформування повертає довіру до лікарів і до медицини в цілому.

Розкажіть, будь ласка, про майбутні плани Мед боту Марта.

• Сергій: Більшість ідей нам підказали самі користувачі. Ми популяризуємо електронний кабінет пацієнта за рахунок сервісу «Медбот Марта». Щоб організація прийому була зручною та комфортною для всіх. Це допомагає контролювати скупчення людей і навантаження на лікарів та медзаклади.

Також плануємо розвивати сервіс на загальнонаціональному рівні. Активно ведемо розробку функціоналу спільно з медичними інформаційними системами. 

Плануємо масштабувати використання сервісів НСЗУ, щоб інформувати пацієнтів про сімейних лікарів. Наприклад, якщо пацієнт бажає укласти (чи переукласти) декларацію – буде видно, які лікарі є доступними в його місті або найближчих медзаклада. Якщо знаєте ПІБ лікаряі, зможете дізнатися, чи є в нього вільні місця для укладення декларацій та одразу отримуєте інформацію про пакет документів, необхідні контактні дані, які потрібні для укладання.

Якщо лікар звільниться чи переїде – пацієнтові прийде повідомлення про необхідність переобрати сімейного лікаря. Доступно та повністю безкоштовно в будь-якому регіоні України.

А про те, як користуватись ботом можете переглянути у інструкції – https://www.youtube.com/channel/UCzC1YRqI7O68_zAzs_U5rhQ