






ДП “Електронне здоров’я” разом з Міністерством охорони здоров’я та Національною службою здоровя України вже реалізувало дев’ять проєктів у сфері електронного здоров’я, а 29 – ще в роботі.
Про це йдеться у звіті ДП “Електронне здоров’я” за перше півріччя.
Команда ЕСОЗ активно працює заради покращення якості та доступності послуг у сфері охорони здоров’я України та успішно впроваджує цифрові медичні інструменти.
Серед втілених проєктів такі, як:
📍довідник МКФ (Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я)
📍внесення даних про вакцинацію від COVID, проведену за кордоном
📍кабінет фактичного і клінічного моніторингу в ЕСОЗ
📍MVP Державного реєстру медичних виробів
📍електронний рецепт на всі рецептурні препарати,
📍функціонал обліку реабілітаційних послуг в ЕСОЗ
📍медвисновки 2.0 (рев’ю процесів по МВ)
📍реорганізація Юридичних Осіб 2.0
📍категоризація для проекту Інсуліни в ЕСОЗ
У розробці – рутинна вакцинація в ЕСОЗ, електронний рецепт на тест-смужки, медичні висновки водія, медична довідка про смерть, особистий кабінет пацієнта та інші.
“Це досить великий обсяг роботи із гарячими дедлайнами. І попри великі навантаження, нашій команді вдається справлятися з усіма викликами. Попереду їх не менше, але не ніщо так не тішить, як успішні результати роботи і можливість покращувати якість послуг у своїй країні. Дуже дякую кожному фахівцю за професіоналізм і бажання трансформувати медицину в Україні! Разом ми – сила. Дякую партнерам за підтримку!” – зазначає в.о. генерального директора ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець.
Нагадаємо, що електронна система охорони здоров’я є найбільшою ІТ-системою України. На сьогодні вона надійно зберігає дані про здоровʼя близько 35 мільйонів українців. У ній зареєстровано 360 тисяч медичних працівників із понад 17 тисяч закладів охорони здоровʼя.
Саме завдяки розвитку ЕСОЗ українці користуються такими послугами як: електронні рецепти та направлення, єМалятко, сертифікати про вакцинацію, електронні лікарняні та ін. Крім того, пацієнтам вже не треба збирати та роками зберігати численні довідки, адже усі дані надійно зберігається в єдиному місці – електронній медичній картці пацієнта.
Шановні користувачі електронної системи охорони здоровʼя!
Державне підприємство “Електронне здоров’я”, що відповідно до Порядку функціонування електронної системи охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411, є адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я (надалі – Адміністратор) повідомляє наступне.
Відповідно до наказу Адміністратора від 18.11.2024 №52 та поданої заяви Оператора (БО “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД”) електронної медичної інформаційної системи про добровільне відключення електронну медичну інформаційну систему “Лабораторна інформаційна менеджмент система (ЛІМС)” буде відключено від центральної бази даних ЕСОЗ з 15 грудня 2024 року.
Нагадуємо, що у разі відключення МІС від центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я, користувачі МІС мають право:
– обрати для роботи в електронній системі охорони здоров’я іншу МІС відповідно до алгоритму вибору МІС;
– розірвати договір з Оператором МІС;
– продовжити співпрацю з МІС у частині функціоналу, що не підключений до ЕСОЗ.
Деколи у працівників виникають труднощі з реєстрацією в ЕСОЗ або оновленням паролю або ж інші питання, пов’язані з роботою у системі. У всіх цих випадках медзаклади та аптеки можуть звертатися до медичних інформаційних систем, які їх обслуговують, адже підтримка, консультування та навчання медпрацівників роботи в ЕСОЗ входить до послуг, які МІС надає закладам охорони здоров’я. Як визначитися із переліком необхідних послуг від МІС та де це можна переглянути, розповідаємо детальніше.
Для початку нагадаємо, що медичні заклади та аптеки можуть працювати з електронною системою охорони здоров’я лише через медичні інформаційні системи, які відповідають технічним вимогам держави та підключені до ЦБД ЕСОЗ.
МІС – це рішення для автоматизації охорони здоров’я, адже саме завдяки медичним інформаційним системам відбувається обмін інформацією між медзакладами та аптеками з центральною базою даних ЕСОЗ.
Перш ніж працювати з МІС, заклади охорони здоров’я вивчають, які саме функціональності для взаємодії з ЕСОЗ пропонує медична інформаційна система і чи покриває обсяг цих функціональностей потреби закладу. Перевірити, чи володіє МІС відповідними функціональностями, можна на спеціальному дашборді Статуси тестування функціоналу МІС.
Коли медзаклад чи аптека визначаються із МІС, яка найбільше покриває потреби закладу, то зобов’язані укласти відповідний договір про умови співпраці (згідно з Постановою КМУ №411 від 25.04.2018). Саме договір є інструментом взаємодії закладу охорони здоров’я з оператором МІС і передбачає обсяг та якість послуг, які медична інформаційна система зобов’язана надавати закладу. Зокрема, у такому договорі може обумовлюватися режим роботи служби підтримки, доступність такої підтримки у вихідні, також передбачається консультування та навчання медпрацівників і відповіді на всі питання чи проблеми, пов’язані з роботою в ЕСОЗ.
Рекомендації: на що звернути увагу закладам охорони здоров’я, укладаючи договір з МІС?
Задля належної співпраці між закладами охорони здоров’я і МІС у договорі варто передбачити, зокрема такі умови.
Забезпечення безперебійної роботи МІС
Договір повинен передбачати, що МІС має забезпечувати доступ до її функціональних можливостей та можливостей ЦБД ЕСОЗ в режимі 24/7. При цьому планова недоступність (час, протягом якого функціональні можливості онлайн сервісу МІС можуть бути недоступні) має становити не більше, ніж 4% часу звітного періоду.
Забезпечення навчальними матеріалами
Передбачте в договорі, що оператор МІС має розробити та забезпечити вас постійним доступом до інструкцій та навчальних матеріалів, які пояснюють, як користуватися функціональними можливостями МІС, наприклад, покрокова інструкція, як виписати е-рецепт або як зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ.
Робота служби підтримки МІС
У договорі має бути визначено, як, у який термін та в якому режимі роботи служба підтримки МІС надає консультації та допомагає вирішити проблеми, запити, пов’язані з роботою МІС та ЕСОЗ.
Вчасне повідомлення про інциденти та помилки в роботі МІС
Проблеми в роботі можуть виникати як в роботі МІС, так і в роботі ЦБД ЕСОЗ. Детальніше про розподіл зон відповідальності читайте за посиланням.
Так, щодо проблем в роботі ЦБД ЕСОЗ ми інформуємо користувачів шляхом публікації повідомлень через сторінку Моніторингу працездатності ЦБД ЕСОЗ.
Тому для розуміння, як працює ваша МІС рекомендуємо передбачити порядок інформування вас як замовника послуг щодо проблем саме в роботі МІС.
Дотримання термінів реагування на збої
Для усіх МІС, які підключені до ЦБД ЕСОЗ, держава висуває вимоги щодо того, як швидко збої і проблеми мають бути усунені. Так, відповідно до умов договору між МІС та державою зазначено, що збої мають бути виправлені в термін від 4 годин до 3-х діб залежно від складності такого збою. Ці та інші умови, які держава висуває до МІС, можна переглянути у Договорі про підключення електронної медичної інформаційної системи до ЦБД ЕСОЗ та передбачити у вашому з МІС Договорі також.
Забезпечення доступу до функціональності ЕСОЗ
Усі можливості ЕСОЗ поділені на функціональні частини, на які тестуються та підключаються МІС. Ви як замовник можете передбачати, яка функціональність необхідна саме вам, тому рекомендуємо передбачити перелік такої функціональності як складову закупівлі та договору відповідно.
На момент укладення договору МІС має бути протестована на таку функціональність та мати позитивний висновок за результатами тестувань. Перевірити, чи протестована МІС, яка подала вам пропозиції, можна на дашборді Статуси тестувань функціоналу МІС.
Оновлення функціональних можливостей МІС відповідно до розвитку ЕСОЗ
Врахуйте, що ЕСОЗ постійно розвивається, змінює існуючу функціональність та створює нові. Тому у договорі, який ви укладаєте з МІС, має бути однозначно передбачено умови, за яких МІС надає оновлення програмного забезпечення, щоб ваш заклад міг отримати всі можливості, які передбачає електронна система охорони здоров’я.
Забезпечення відповідальності за порушення договору
Якщо ви передбачили певні умови послуг та їх якості (зокрема, які ми навели вище) з МІС, яка є важливою складовою вашої діяльності, рекомендуємо передбачати певну відповідальність за порушення таких умов. Наприклад, санкціями за порушення умов договору може бути зменшення вартості надання послуг або штрафи тощо.
Рекомендації, які ми навели вище, допоможуть вам зорієнтуватися, на які моменти варто звернути увагу, укладаючи договір з МІС. Рекомендуємо медичним закладам та аптекам уважно ознайомлюватися із переліком функціональностей для взаємодії з ЕСОЗ та додатковими сервісами для організації роботи в закладі, які зазначені в договорі.
Якщо ви потребуєте додаткових можливостей, обов’язково обговоріть це з медичною інформаційною системою, перш ніж укласти договір. Комфортна та ефективна робота в ЕСОЗ починається з моменту визначення необхідних потреб закладу та вибору медичної інформаційної системи, яка найкраще покриває ці потреби.
📌Ознайомитися із переліком усіх МІС, які підключені до ЦБД ЕСОЗ, можна за посиланням.
Доброго дня! Мене звуть Злотник Анастасія, я студентка медичного факультету університету Лейпцига і докторант відділення неврології при університетській клініці.
Електронна система охорони здоров’я Німеччини зараз перебуває у процесі трансформації. На даний момент існує цілий ряд програм, що використовуються лікарнями для документування даних пацієнтів: окремі – для лабораторій чи діагностичних кабінетів, окремі – для загальної інформації, як то анамнез, огляд, план лікування тощо як, наприклад, SAP.
Проблематичним залишається факт відсутності однієї універсальної системи даних, якою б могли користуватися лікарі у будь-якій частині країни. Це і ряд інших недосконалостей спонукало правління держави створити проєкт «Digitale Gesundheit 2025», який має на меті актуалізувати систему охорони здоров’я до 2025 року.
На шляху розвитку медичних електронних систем довгий час стояли вкрай жорсткі закони держави щодо захисту персональних даних. Останні ж декілька років Німеччина активно зайнялася діджиталізацією цієї сфери послуг, що в свою чергу вимагало зміни деяких правових актів. Так, закон Terminservice- und Versorgungsgesetz (TSVG) від 11 травня 2019 року зобов’язав страхові каси створити електронні медичні картки пацієнтів для своїх клієнтів. Таким чином, кожен застрахований матиме доступ до всієї лікарської інформації щодо стану свого здоров’я у смартфоні. Закон Gesetz für mehr Sicherheit in der Arzneimittelversorgung (GSAV) від 16 липня 2019 уможливив використання електронних рецептів, введення яких планується до 2022 року. Починаючи з того ж 2022 року електронна медична картка пацієнта повинна включати ще й паспорт імунізації, паспорт матері, інформацію про первинні огляди новонароджених та стоматологічну бонус-картку. Частиною проєкту E-Health є також і розвиток штучного інтелекту (AI). Міністерство охорони здоров’я стверджує, що AI повинен стати таким ж інструментом в арсеналі лікаря як і стетоскоп.
В Німеччині існують різні форми фінансування медичних послуг. Основними їх представниками є стандартне та приватне страхування, а також ряд послуг, що оплачуються безпосередньо пацієнтом. Класичним прикладом останнього може бути стоматологічне лікування. Всі жителі країни повинні бути застрахованими. Питання вибору страхування (стандартне чи приватне), страхової каси (AOK, BARMER та ін.), його оплати (особисто чи роботодавцем) – вирішується в кожному окремому випадку індивідуально.
Електронні медичні системи обслуговуються ІТ-відділом лікарні.
Щодо їх вибору, то не існує якогось єдиного припису, який би зобов’язував всю країну користуватися лише однією програмою Х від розробника У. Навіть найменша приватна практика в праві самостійно обирати softwares, якими користуватиметься, якщо вони відповідають Загальному регламенту захисту персональних даних (General Data Protection Regulation) ЄС та законам Німеччини.
Звичайно, існують команди спеціально навчених людей, які відповідають за злагоджене функціонування всіх систем, встановлених у медичному закладі, та за надання доступу до них, що є, насправді, досить та багатоступеневим процесом.
Частково. Як і в Україні, персонал в Німеччині повинен витрачати величезну частину свого робочого дня на документування оглядів, різноманітних маніпуляцій і всього, що з них випливає. У завантажених клініках лікарі мають змогу користуватися спеціальними приладами для надиктовування тексту, що в режимі реального часу конвертують усну мову в надрукованих текст. У деяких відділеннях передбачені посади секретарів, які вводять всю необхідну інформацію, попередньо записану лікарем на диктофон.
Захист персональних даних – основа медичної системи в Німеччині. Це несе із собою безліч плюсів, але й певну кількість мінусів. Бази даних є різними між різними лікарнями чи приватними практиками. Так, до прикладу, вузький спеціаліст, до якого звертається пацієнт переважно не має доступу до всіх документів/результатів досліджень з інших лікарень чи навіть сусідніх відділень однієї і тієї ж клініки! В таких випадках у нагоді стають так звані заключні листи лікарів, у яких колеги стисло повідомляють про основні захворювання та причину звернення пацієнта до них останнього разу. Міністерство охорони здоров’я Німеччини має на меті нівелювати і цю проблему також.
Безумовно. Це економічно вигідно.
Так, звісно. Ще на етапі навчання в університеті ми проходимо ознайомлювальні курси з клінічними електронними системами в рамках предмету «Статистика та медична інформатика». В подальшому студент має можливість працювати з ними протягом 4 місяців лікарської практики та цілого останнього року навчання, який проходить виключно у лікарні. Таким чином майбутні медики не тільки пізнають теоретичні засади роботи даних систем, але й одержують прямий зворотній зв’язок від лікарів відділень для подальшого уникнення можливих помилок при внесенні чи опрацюванні даних.
Як вже зазначалося вище, одна з релевантних проблем – це обмеження лікарського доступу до всієї інформації про пацієнта. Наступна складність полягає у тому, що відносно старі документи, а часом і актуальні, вводяться в систему не як первинно електронно створені, а як відскановані матеріали. Це може ускладнювати роботу з ними, а також їх статистичну обробку у майбутньому, наприклад, при проведенні ретроспективних клінічних досліджень.
Я б виділила декілька пунктів:
В Німеччині існує обов’язок роз’яснювання пацієнту кожного діагностичного чи терапевтичного кроку лікаря. Чи то елементарне фізикальне обстеження, чи складна операція – пацієнт в праві знати про причини, перебіг, можливі ризики та результати їх проведення.
План медикаментів. Дозування, частота прийому, причина призначення документуються тут у спеціальному формулярі, а не лише зберігаються у пам’яті пацієнта.
Вичерпність нотування. Будь-який software, встановлений на наш комп’ютер – це лише база для роботи. Анамнез і правильне його письмове оформлення і досі залишаються одними з найважливіших лікарських інструментів у Німеччині. Навіть найдрібніша деталь актуального огляду колись може відіграти роль для окремої людини. Тут у нагоді стають попередньо створені шаблони анамнезу, відкалібровані під кожну окрему спеціальність.
Захист даних. Дані пацієнта належать тільки пацієнту. Це банальна істина, але хотілося б сенсибілізувати до неї читача. У лікарської таємниці є свої межі ще навіть на рівні клініки!