Доступні ліки: Щопівроку кількість упаковок безоплатних препаратів зростає вдвічі

У нинішньому  реєстрі виробники попередньо гарантували близько 15 млн упаковок безоплатних ліків  за програмою “Доступні ліки”. У попередньому реєстрі – у першому півріччі 2018 року – ця цифра становила 10 млн упаковок, а перед тим, у другому півріччі 2017 року, фармкомпанії могли реалізувати близько 6 млн упаковок безоплатних ліків.

З початку 2018 року пацієнти отримали ліки за майже 14 млн рецептами на суму близько 700 млн грн.

Лідерами реалізації програми “Доступні ліки” за 9 місяців 2018 року стали Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Запорізька та Рівненська області. Найнижчі показники ефективності роботи програми – на Луганщині, Хмельниччині, Буковині, Одещині та у Волинському регіоні.

Нагадаємо, рейтинг успішності регіонів формується за такими показниками:

  • обсяг використання коштів передбачених на місяць, на рік;
  • вартість середнього рецепту;
  • кількість аптечних закладів у регіоні, що беруть участь у програмі “Доступні ліки” і динаміка їх долучення;
  • кількість пацієнтів на 1 аптеку;
  • кількість відшкодованих рецептів у порівнянні з загальним показником виписаних рецептів.

Нині за програмою “Доступні ліки” пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безоплатно. Кількість аптек, де можна отримати ліки за рецептом від лікаря наразі становить 7 937 аптек. Це кожен третій аптечний заклад в Україні.

Детальніше про програму: http://moz.gov.ua/dostupni-liki

Джерело: moz.gov.ua

Також рекомендуємо
19 Листопада 2021
Руйнуємо пропагандистські міфи про електронну систему охорони здоров’я в Україні.
❗️Результати функціонування електронної системи охорони здоров’я сьогодні базуються на цифрах та фактах, які впевнено спростовують ту фейкову інформацію, яка може поширюватися сумнівними інформаційними джерелами в мережі.
📌 ЕСОЗ уже об’єднала понад 32 мільйони українців, які обрали свого сімейного лікаря.
📌 225 тисяч активних користувачів із понад 5 тисяч медичних закладів щодня працюють в електронній системі охорони здоров’я.
📌 Понад 523 мільйони електронних медичних записів внесено до електронної системи охорони здоров’я. Щоденно динаміка росту медичних записів збільшується на майже 3 мільйони!
📌 Українська ЕСОЗ є системою з високим навантаженням та надзвичайною швидкістю росту даних: щосекунди в ній обробляється 2 тисячі запитів.
📌 За менше ніж пів року в електронній системі охорони здоров’я було успішно сформовано майже 4 млн медичних висновків про тимчасову непрацездатність (МВТН).
📌 Понад 97% закладів охорони здоров’я, які раніше видавали паперові листки, мають сьогодні технічну можливість формувати медичні висновки. Цю можливість для них створюють і забезпечують 25 медичних інформаційних систем.
📌 На підставі медичних висновків було сформовано майже 3 млн е-лікарняних, виплати за якими вже склали понад 1 млрд грн.
❗️Не забувайте, що інформаційна гігієна є не менш важливою, аніж особиста. Споживайте інформацію лише з перевірених джерел.
Актуальну інформацію про поточний стан розвитку ЕСОЗ ви можете отримати, скориставшись дашбордами Національної служби здоров’я України (https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard)
Будьте здорові
12 Вересня 2023

Команда eHealth з Міністерства охорони здоров’я побувала на ІІ Симпозіумі ВООЗ щодо майбутнього систем охорони здоров’я в цифрову еру, що відбувся в Португалії. 

Це важлива подія, яка об’єднує урядовців, науковців, експертів, представників громадянського суспільства, професійних організацій у сфері охорони здоров’я. Серед української делегації, яка стала учасником заходу – представники МОЗ, Національної служби здоров’я, «Медичні закупівлі України» та Центру громадського здоровʼя. 

ІІ Симпозіум ВООЗ став платформою для обговорення цифрових трендів і формування дій на підтримку Регіонального плану дій у сфері цифрової охорони здоровʼя для Європейського регіону на 2023 – 2030 роки, схваленого під час 72-ї сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ.

Під час зустрічі делегати мали змогу поділитися досвідом впровадження цифрових інструментів, дискутувати щодо можливостей боротьби з інфекційними та неінфекційними захворюваннями, а також розглянути медичні рішення з використанням штучного інтелекту, у тому числі і для покращення психічного здоров’я.

«Розвиток електронної охорони здоров’я, а також детальне планування необхідних заходів і ресурсів виноситься на пріоритетні позиції в багатьох країнах світу, і Україна не є виключенням. Це також наближає досягнення таких цілей, як доступність і якість медичних послуг, управління якістю та ефективністю сфери охорони здоров’я загалом, – говорить заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. – Ми маємо успішний досвід впровадження низки електронних рішень та сервісів, яким поділились із іншими країнами. Водночас є ще багато планів і проєктів, які хочемо втілити в життя. До прикладу, у 2023 році нашою командою реалізується дорожня мапа зі 107 цифрових проєктів».

Серед питань, які розглянули на симпозіумі і які досі потребують пристальної уваги – потреба в підвищенні захисту даних та покращення цифрової грамотності пацієнтів. Також світова спільнота активно вивчає нові напрямки, у яких можна використовувати технології штучного інтелекту, зокрема, у таких сферах, як телемедицина, психічне здоров’я та аналіз цифрових знімків пацієнта з метою виявлення хвороб або ускладнення на ранніх стадіях. 

Всесвітня сфера охорони здоров’я перебуває на етапі активної цифровізації. Серед пріоритетних векторів розвитку – покращення доступності послуг, налагодження системної цифрової співпраці та обмін досвідом для застосування штучного інтелекту у медицині, – зазначає Олександр Ємець. – Щоб розробити якісні електронні сервіси, треба проаналізувати величезний обсяг медичної інформації. 86% країн ЄС вже почали використовувати пацієнтські дані для аналізу та прийняття рішень. Завдяки стрімкій цифровій трансформації української медицини ми з ними “на одній хвилі”, адже усі електронні інструменти розробляються та покращуються лише на основі аналізу потреб та запитів користувачів ЕСОЗ. Україна стежить за трендами й успішно розвиває нові проєкти в сфері електронного здоров’я. Лише за пів року ми впровадили більше 9 проєктів і 29 – ще в роботі. Нам є чим поділитися з іноземними колегами, і це добрий знак”.  

Революційні технологічні рішення у сфері медицини розробляються з ціллю попередити хворобу, а не лікувати її наслідки. Саме тому розвинені країни схиляються до підходу у розвитку охорони здоров’я, виділяючи 80% ресурсу на підтримку здоров’я і лише 20% – на лікування. 

19 Вересня 2023

У рамках форуму“Доступні ліки-2023”, який відбувся 14 вересня і зібрав 50 учасників офлайн та понад 500 онлайн, провели панельну дискусію про електронні інструменти, які роблять ліки доступними. 

Серед учасників панельної дискусії – Олександр Рябець, т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань та керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя»; Олександр Жигінас, експерт сфери охорони здоров’я; Євген Донець, представник Асоціації розробників медичних інформаційних систем «ІХЕЛС»; Євген Вілін, керівник відділу альтернативних продажів мережі аптек «3і». Модерував захід директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ Дмитро Черниш. 

Під час дискусії обговорювали особливості роботи з електронною системою охорони здоров’я, як змінилися маршрути користувачів системи та які електронні інструменти роблять ліки доступними. 

Програма реімбурсації – це перша програма в системі охорони здоровʼя, яка реалізована без пілотних проєктів, – зазначив т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець.
«Ми здобули колосальний досвід, яким можемо ділитися зі своїми закордонними колегами. Ми пройшли складний шлях інтеграції, запуск на первинку був проведений непогано і саме він дав поштовх розвитку компʼютерної грамотності. На вторинці рухаємося, але дещо повільніше. Повинен сказати, що на національному рівні ми перша система, яка запровадила кібераудит. І з 2018 року спільно з USAID системно їх проводили», – додав Олександр Рябець.

Учасники зауважили, що кількість користувачів ЕСОЗ постійно зростає, більшість процесів автоматизовано, але щоразу через розвиток системи і появи нових запитів доводиться долати і нові виклики.

Ірина Ліштаба

“Функціонал, який закладали на початку 2019 року і який став основою електронного рецепту, ускладнюється, додаються нові особливості і можливості, – зазначила Ірина Ліштаба, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя». – Кожна програма реімбурсації орієнтована на певну групу пацієнтів і що більше звужується ця група пацієнтів – то більше потрібно додаткових кастомізованих налаштувань, щоб забезпечити належні маршрути пацієнтів, виконати функцію моніторингу, коректного призначення ліків і, що найголовніше – належного поширення електронних інструментів серед інших лікарів. Відповідно це потребує якісного підходу і не робиться миттєво”. 

Під час заходу підбито підсумки реалізації програми реімбурсації за п’ять років дії Програми медичних гарантій та презентовано стратегію розвитку.

Програма реімбурсації демонструє позитивну динаміку виконання і спрямована на те, щоби кожен українець незалежно від місця проживання міг отримати ліки, яких він потребує, безоплатно або з частковою доплатою. Наразі понад 14 тисяч аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації. 

Доступність ліків під час війни стає ще більш важливою. Щоб мешканці прифронтових територій і віддалених сіл могли отримати потрібні ліки, уряд дозволив підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти. 

Форум “Доступні ліки-2023”, організований НСЗУ у співпраці з проєктом Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна “Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців” SAFEMed Management Sciences for HealthФорум об’єднав представників Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, Національної служби здоров’я України, USAID SAFEMed, World Health Organization Ukraine, World Bank Ukraine, керівників громад, обласних ДОЗ, представників найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій, громадських організацій, представників медіа.

20 Лютого 2023
У перинатальному центрі м. Києва стан здоров’я вагітних пацієнток контролюють за допомогою телемедичної платформи System Carebits, зокрема, використовуючи переносні портативні апарати тококардіографії Sigmafon.
Наразі у закладі налічується 10 таких пристроїв, що активно застосовують у пологовому та акушерському відділеннях та в жіночій консультації. У стаціонарному режимі за допомогою телемедичної платформи контролюють стан плода вагітних пацієнток з важкою акушерською патологією, що потребує постійного моніторингу: запису кардіотокографії та серцебиття плоду.
З початку року пацієнтки жіночої консультації мають змогу користуватися пристроями та в домашніх умовах — портативні апарати тококардіографії Sigmafon видають насамперед тим, хто має клінічні показання до такого контролю.
На телефон пацієнтки встановлюється програмне забезпечення, за допомогою технології бездротового зв’язку підключається девайс — і відбувається визначення стану плода вагітної пацієнтки. Результати діагностики аналізує лікар через свій смартфон або ж вебверсію телемедичної платформи.
Працівники аналітичного відділу постачальника програмно-апаратного комплексу за допомогою штучного інтелекту проводять аналіз отриманих діагностичних показників життєдіяльності плода та формують окремий аналітичний звіт із понад 30 параметрів.