Українську модель впровадження eHealth визнали однією із найперспективніших у світі

Європейські експерти з ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) визнали український кейс eHealth одним із найперспективніших у державному секторі по всьому світу.

Цього року команда eZdorovya взяла участь у конкурсі та представила модель трансформації медичної системи – “Private-Public Cooperation Model”. Цей кейс увійшов до з найкращих у світі та був опублікований на інноваційній платформі Обсерваторії інновацій у державному секторі (OPSI).

OPSI — команда європейських експертів, яка досліджує проекти в публічному секторі з усього світу та публікує кейси переможців, які, на їхню думку, змінюють державну сферу та життя всієї країни на краще.

“OPSI визнали підхід eZdorovya   “Private-Public Cooperation” в eHealth одним з найперспективніших у світі. Ця модель передбачає, що електронна система охорони здоров’я в Україні трансформується у тісній співпраці її головних партнерів та бізнес-сектору. Чому ця інновація є однією з кращих? Кооперація “держава-бізнес” здатна трансформувати систему на горизонтальну площину, створювати новий простір для інновацій, нові конкурентні ринки та головне — надавати найякісніші сервіси для громадськості. Я надзвичайно радий цій новині та пишаюся тим, що eZdorovya визнали прогресивною командою майбутнього уже на світовому рівні”, — сказав генеральний директор ДП “Електронне здоров’я”, Денис Мацуй.

Джерело: moz.gov.ua

Також рекомендуємо
17 Жовтня 2018

Уже більше 19,5 мільйонів українців обрали свого лікаря. ДП “Електронне здоров’я”, що разом з партнерами розробляє технічний функціонал eHealth, вдячне за висловлену довіру користувачів. Такий результат за півроку є спільною заслугою команд, які займаються впровадженням eHealth в Україні. Впроваджуючи систему eHealth, Україна вже увійшла до світової спільноти Global Digital Health Partnership, як її рівноправний учасник, досвід якого цікавий багатьом країнам світу.

ДП “Електронне здоров’я” є основним розробником технічного ядра eHealth в Україні. eHealth — електронна система охорони здоров’я, що дозволяє ефективно розподіляти бюджетні кошти на оплату медичних послуг. Система eHealth складається з:

  • центрального компоненту системи медичних даних (адмініструє ДП “Електронне здоров’я”);
  • медичних інформаційних систем (приватні компанії, що надають інтерфейси користувачам, у тому числі медичним закладам та лікарям).

Міністерство  охорони здоров’я регулює впровадження eHealth на нормативно-правовому рівні. Національна служба здоров’я України аналізує дані з метою прогнозування та оперування Програмою медичних гарантій, в тому числі з метою оплати вартості послуг медзакладам.

З моменту офіційного створення ДП “Електронне здоров’я” в грудні 2017 року через збіг у назві саму систему eHealth часто асоціювали з ДП “Електронне здоров’я”, що не зовсім так. Адже система eHealth складається з декількох учасників, в тому числі ДП “Електронне здоров’я”. Тому, аби уникнути подібних неточностей у визначенні — хто є хто в системі eHealth, — Державне підприємство “Електронне здоров’я” використовуватиме новий бренд —  eZdorovya. Це домопоже ДП “Електронне здоров’я” (eZdorovya) ефективніше взаємодіяти з користувачами, серед яких мільйони українців, представники бізнесу, розробники інформаційних систем та технологічні стартапи, які мають намір працювати з медичними даними.

“Ми будемо комунікувати з користувачами і всіма стейкхолдерами під брендом “eZdorovya”.  Система eHealth впроваджується спільними зусиллями всіх партнерів. eZdorovya забезпечує технічну можливіcть функціонування  eHealth як її адміністратор, що від імені держави займається розробкою та впровадженням технологій”, — заявляє прес-служба державного підприємства “Електронне здоров’я”.

 

Наразі eZdorovya займається впровадженням масштабного інноваційного IT-рішення в медичній сфері — розробкою медичної картки пацієнта та низки інших важливих модулів. За підтримки світової eHealth-спільноти команда eZdorovya розробляє електронний рецепт, електронне направлення та інші сервіси. Всі вони дозволять кожному користувачеві отримати необхідну медичну інформацію без паперової рутини. Також eZdorovya збиратиме дані для розробки аналітичних і статистичних матеріалів та вироблення ефективних рішень у сфері охорони здоров’я.

Цю та іншу інформацію можна буде знайти на оновленому сайті eZdorovya: https://www.facebook.com/ezdorovya

Якщо у вас є загальні питання щодо функціонування системи eZdorovya, напишіть на адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

8 Січня 2019

4 січня 2019 року наприкінці робочого дня на сайті Міністерства охорони здоров’я було опубліковано наказ щодо відсторонення від роботи Генерального директора ДП «Електронне здоров’я» Д.Мацуя.

Зазначений наказ не відповідає нормам діючого трудового законодавства України і має низку порушень, зокрема законодавства щодо підстав відсторонення працівників від роботи. Наразі лист з аналізом виявлених порушень діючого законодавства направлений до МОЗ із проханням прийняти міри до співробітників, що його підготували.

Якісне та своєчасне впровадження електронної системи охорони здоров’я в Україні є пріоритетом для ДП “Електронне здоров’я”, тому підприємство  веде роботу в штатному режимі та в повному складі. А всі роботи з розробки функціоналу електронної системи охорони здоров’я ведуться у відповідності з графіком.

Генеральний директор та колектив ДП виконують обов’язки в повному обсязі та готові до співпраці з представниками МОЗ, які будуть вести перевірку виконання умов контракту Генеральним директором.

19 Грудня 2018

2018 рік завершується не лише підведенням підсумків, але й укладанням угод із сімейними лікарями. Та підписують їх не лише на папері — кожен пацієнт потрапляє до електронної системи охорони здоров’я eHealth. Денис Мацуй, генеральний директор Державного підприємства «Електронне здоров’я», розповів про виклики, можливості та плани проекту, що допоможе автоматизувати усі ці процеси.

Що це за проект

eZdorovya — це державний стартап, який адмініструє електронну систему охорони здоров’я — eHealth. Систему eHealth створюють Міністерство охорони здоров’я, Національна служба здоров’я та представники бізнесу в Україні. Проект відповідає за цифрову трансформацію електронної системи охорони  здоров’я. По суті це — державне підприємство, яке переводить українську медицину на цифрову основу.

Про перехід на цифрові картки пацієнтів

— Вже у 2019 році буде доступна реєстрація медичних подій в електронній системі охорони здоров’я, які пов’язані зі зверненням пацієнта до закладу первинної медичної допомоги. До реєстру потраплятимуть такі події:

  • Візит пацієнта, причини звернення.
  • Алергії та вакцинації.
  • Виміри: універсальна модель вимірів, наприклад, група крові чи тиск.
  • Процедури: це те, що лікар зможе сам зробити, чи його медсестра.

Набір функцій медичних подій буде постійно розширюватись. Зараз ми зосереджені на розробці функціональності електронних карток. Заповнювати їх будуть з моменту звернення пацієнта до лікаря. Ключова інформація для лікаря (наприклад відомості про вакцинацію, алергії та інше) будуть обов’язково внесені до електронного профайлу пацієнта.

Щодо оцифровки паперових карток — лише уявіть який це об’єм інформації та скільки ресурсу (як людського, так і ресурсів часу) знадобиться для перенесення цих даних. Проте, на мій погляд, це ще одна ніша для представників бізнесу. У майбутньому ми очікуємо, що з’явиться стартап, який візьметься за переведення паперових карток в «цифру». Звичайно, тільки з дозволу пацієнта ці дані можуть проходити обробку.

Про сумісність зі старою системою обліку пацієнтів та комп’ютеризацію лікарень

— До кінця 2018 року всі комунальні медичні заклади, які надають первинну медичну допомогу (тобто там де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри), мають укласти договори з Нацслужбою здоров’я та перейти на нову модель фінансування. Однією з умов для підписання договору є наявність комп’ютерної техніки та підключення до eHealth. Із 2019 року фінансування для цих медичних закладів буде відбуватися виключно Національною службою здоров’я.

За нашою інформацією, зараз усі медичні заклади мають комп’ютери, оскільки декларації з вибору лікаря підписуються тільки в електронній системі. Інша справа, що у 2019 році комп’ютер має стояти вже у кожному кабінеті сімейного лікаря у медзакладі, оскільки всю інформацію, пов’язану зі зверненням пацієнта, сімейні лікарі, терапевти і педіатри будуть зобов’язані вести виключно в eHealth.

Забезпечення комп’ютерами медичних закладів — обов’язок власника. Ним є місцева влада. Крім того, медичні заклади, які вже отримують оплати за медичні послуги від НСЗУ, вже мають збільшене фінансування і можуть купувати самостійно комп’ютерну техніку. Міністерство постійно веде комунікацію з регіонами та тримає питання забезпечення комп’ютерами на особливому контролі.

Про напрямки використання для пацієнтів

— Зараз пацієнт може зареєструватись в системі eHealth через медичні інформаційні системи (МІС), підписати декларацію з сімейним лікарем, терапевтом, педіатром. Так інформація про пацієнта потрапляє до центральної бази даних. Далі Національна служба здоров‘я направляє оплату за медичні послуги за пацієнтів у ті заклади, де вони лікуються.

Незабаром буде запущена електронна медична картка, електронний рецепт, електронне направлення.

Про основні проблеми та виклики

— Можу сказати виключно про електронну систему охорони здоров’я або про її електронне ядро, за розробку якого відповідає ДП «Електронне здоров’я». Головний наш виклик — це час. В короткі терміни нам необхідно зробити те, на що у Великобританії або Естонії пішло десятки років. Ці країни будували систему eHealth поступово. Неможливо на порозі 2019 року залишатись осторонь тих змін, що вже відбулись в усьому світі. Тому зараз перед нами глобальне завдання — побудувати ефективну архітектуру, розробити функціональність і впровадити готову систему у життя в максимально короткі терміни. Цього вимагає сучасна світова практика електронної медицини.

Про безпеку даних та напрямки використання зібраної інформації

— В першу чергу цими даними будуть користуватися безпосередньо лікарі. Маючи доступ до історії хвороби пацієнта, лікар буде бачити всю картину загалом, та на основі цієї інформації приймати рішення щодо лікування. Також на основі зібраних знеособлених даних буде проводитись аналіз, щоби визначити стан охорони здоров’я в Україні. Ці дані необхідні Міністерству охорони здоров’я та Національній службі здоров‘я для ефективної політики в своїй сфері.

Дані про стан здоров’я населення, епідеміологічної ситуації, про наявність медикаментів — дуже важливі для подальшої політики державних органів

В майбутньому, ми думаємо, що дані можуть застосовувати медичні сервіси, які надають якісний аналіз даних та рішення на їхній основі. Крім того, знеособлена аналітика може бути корисна для фармацевтичного бізнесу та компаній, які працюють в сфері охорони здоров’я.

Важливо пам’ятати, що лише пацієнт може приймати рішення щодо використання інформації про нього. Одне з наших ключових завдань — забезпечення безпеки цих даних. Без згоди пацієнта жоден сервіс не зможе використовувати його дані.

Про вартість доступу та монетизацію

— Модель монетизації ДП «Електронне здоров’я» — це одне з наших завдань на майбутнє. Наразі в пріоритеті розробка та впровадження сервісів центральної бази даних. Але в майбутньому планується, що підприємство буде отримувати дохід від своєї діяльності. Також ми відкриті до співпраці з бізнесом, який зможе надати для пацієнтів або органів державної влади корисні сервіси.

Джерело: https://nachasi.com

19 Жовтня 2018

Генеральний директор держпідприємства “Електронне здоров’я” Денис Мацуй в інтерв’ю для видання “Економічна правда” розповів про  створення електронної системи охорони здоров’я, що замінить стоси паперів для лікарів та пацієнтів. За згодою редакції подаємо текст інтерв’ю.

eHealth – це програма, яка в контексті медичної реформи повинна об’єднати реєстри медичних закладів, лікарів та пацієнтів.

Планується, що єдина електронна система охорони здоров’я замінить стоси паперів IT-рішеннями, якими зможуть користуватися лікарі та пацієнти.

Ця система допомагає пацієнтам отримувати, а лікарям надавати якісні послуги, а також дозволяє контролювати, наскільки ефективно витрачаються виділені на охорону здоров’я кошти. Систему почали впроваджувати навесні 2018 року, процес триватиме ще кілька років.

Про те, що зроблено за півроку, що буде зроблено найближчим часом і навіщо це потрібно, ЕП поговорила з генеральним директором державного підприємства “Електронне здоров’я” Денисом Мацуєм.

– Уявімо, що перед вами – звичайний українець, і вам потрібно йому пояснити, в чому плюси вашого проекту.

– Для пересічної людини – це підвищення якості охорони здоров’я.

За рахунок чого? У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) немає даних для прийняття рішень. Всі дані зараз – на папері, через що складно приймати рішення. Коли буде запущено eHealth, всі медичні дані будуть у системі: наприклад, скільки зусиль витрачається на пацієнтів в розрізі хвороби або віку.

Тоді МОЗ зможе більш ефективно приймати рішення, а Національна служба здоров’я України (НСЗУ) зможе більш ефективно за це платити. Людина буде отримувати більш якісні лікування і сервіс.

– Яка користь від цього бабусі?

– Така ж, як і для всіх. Коли через пару років вона прийде до лікаря, у нього буде її медична історія. Він зможе дивитися не тільки на клінічну ситуацію, але і ретроспективно розуміти, що з нею відбувалося.

– Ви запустилися в лютому 2018 року?

– Держпідприємство “Електронне здоров’я” було створено в лютому, я почав працювати як генеральний директор з травня.

– Що ви встигли зробили за три місяці, що плануєте зробити?

– Перші результати: в липні ми дали технічну можливість Національній службі здоров’я зробити першу оплату. За кількість декларацій, тобто за результат. Це, говорячи з точки зору eHealth.

Для просування вперед, з точки зору побудови компанії, нам потрібна організаційна структура. Ми її створили. У нас працює близько 30 людей, не враховуючи консультантів з Deloitte. У системі вже розроблені медичні події, ми готуємося запустити їх на початку 2019 року.

– Що таке “медичні події”?

– Це можливість для системи збирати інформацію. Про причини візиту людини, про те, яку маніпуляцію провів лікар: який діагноз поставив, куди направив, що прописав. Це ключова інформація для первинного рівня медицини, яка буде в системі, починаючи з 2019 року.

– Як ви пов’язані з медреформою? Як eHealth допоможе в її реалізації?

– eHealth – це основний інструмент медреформи. Глобальна стратегія МОЗ в тому, що всі нові дії в системі будуть діджиталізовані. Якщо вводимо нову дію, ми повинні мати для цього електронний інструмент.

– Достатньо просто брати щось нове і його діджиталізувати, а що буде з тим, що вже є? Ви плануєте це діджиталізувати?

– У нас дуже проста стратегія. Всі нові дії будуть відбуватися в електронному вигляді. Якщо ми говоримо, наприклад, про історії хвороб, які зараз знаходяться в паперовому вигляді, з ними ми нічого не плануємо робити.

Система двокомпонентна, і це міг би бути хороший проект для бізнесу. Створити якийсь інструмент, де лікарі могли б сканувати, оцифровувати історію. Нам, як я думаю, вистачить роботи і з поточними даними.

– Тоді картина пацієнта буде неповна.

– З часом – буде повна. На збір інформації потрібен час.

– Скільки знадобиться часу, щоб зібрати повну картину?

– Повна картина – відносне поняття. Коли ми надаємо лікарям інструмент, вони вносять дані, й інформація починає збиратися. Що її більше, то більш релевантні рішення. Поняття “повна медична історія” не існує. Повна історія – це від моменту народження до моменту смерті.

– На сайті говориться, що ви співпрацюєте з бізнесом. Яким чином?

– У різних країнах eHealth розвивається по-різному. Стратегія залежить від кількості населення, політичної ситуації, історичного бекграунду.

В Україні дуже сильний IT-сектор. Відповідно, коли планувалася стратегія побудови eHealth, цей факт був узятий до уваги і була створена так звана двокомпонентна модель.

Якщо ми звернемося до досвіду Великобританії, вони це називають PPC-model – Private-Public-Cooperation. Система, де на шляху поставки послуги кінцевому пацієнтові є не лише держава, а й прошарок бізнесу.

Ми, держпідприємство, відповідаємо за центральний компонент і надаємо так званий API – готовий набір, що надається додатком або операційною системою для використання у зовнішніх програмних продуктах, – у цьому випадку, для медичних інформаційних систем.

Це IT-рішення, яке встановлено в лікарнях і дозволяє забезпечити робоче місце лікаря, документообіг, збір інформації. Воно обслуговує потреби лікарні і віддає нам частину інформації. Зараз ми отримуємо дані про кількість підписаних декларацій між лікарем і пацієнтом.

– І де тут бізнес?

– Держава прийняла рішення не створювати свої медичні інформаційні системи, це і є прошарок бізнесу.

Ми даємо йому можливість розвиватися, створюємо ринок. Звичайно, ми залежимо від бізнесу. Ми не можемо просто сказати: “Хлопці, імплементуйте цю функцію”. Ми повинні з ними кожен раз вести переговори, шукати для них вигоду.

Натомість зусилля подвоюються. Ми розробляємо функціонал і бізнес розробляє функціонал. Нам не потрібно ходити і збирати вимоги по лікарнях, вигадувати для них рішення, підтримувати їх.

Це абсолютно різні функціонали. Ми працюємо з базою даних, логікою і надаємо API. Бізнес працює з функціоналом користувача.

Ми тестуємо їх функціонали з точки зору безпеки, але не ліземо в їхню кухню. Ми хочемо, щоб між представниками бізнесу виник максимально конкурентний ринок. Навіщо потрібна конкуренція? Щоб ринок ріс і, отже, щоб пацієнти отримували інноваційні послуги.

– З якими бізнесами ви вже співпрацюєте, з якими плануєте?

– Зараз у нас один тип бізнесу – медичні інформаційні системи. Будемо працювати з лабораторіями та аптеками, там теж будуть IT-рішення.

Дані з системи будуть цікаві в сфері освіти лікарів, інтеграції з IOT-гаджетами і сенсорами, які збирають інформацію. Це все те, що в перспективі може взаємодіяти з центральним компонентом, збагачувати дані і давати додаткові переваги для пацієнта.

– Додаток для електронної черги – ваша ініціатива?

– На рівні держави немає електронних черг, це робота бізнесу.

– Скільки закладів до вас уже підключено?

– Близько 1 400, це більше половини. Щодо пацієнтів – у нас вже більше 18 млн декларацій або дві треті України. Лікарів в системі – близько 24 тис.

– Припустимо, це поширено в містах, а як ви плануєте співпрацювати з некомп’ютеризованими частинами України?

– Щоб “зайти в реформу”, потрібно мати одну з медичних інформаційних систем. Ми бачимо, що лікарні в селах знаходять можливість купити комп’ютер, щоб встановити IT-рішення.

Чи буде там електронна черга – це питання ринку. Якщо там встановлена медична система, де немає електронної черги, то з часом вона буде витіснена рішенням, де черга є. Це вільний ринок.

– Чи є попит з боку бізнесу на маленькі міста і села?

– У маленьких міст і сіл є попит на IT-рішення.

– Бізнес в цьому зацікавлений?

– Звичайно. Для кожної ніші знайдеться свій продукт. Буде певний прошарок недорогих IT-рішень. Святе місце пустим не буває.

– Виходить, між пацієнтом і вами існує третя особа – бізнес. Як зберігається в цьому випадку приватність даних?

– Почнемо з того, що ми розуміємо під приватністю даних. Є поняття GDPR (“Загальний регламент захисту даних”) . Його суть в тому, що людина є власником своїх даних. Я не даю дані всім. Я даю дані вибірково і керую доступом до них.

GDPR прийнятий в Європі. В юридичному плані його у нас немає, але при розробці системи, ми про це думаємо. Юридично користувач, підписуючи декларацію, дає дозвіл на обробку своїх даних.

Далі питання з юридичної площини переходить у площину кібербезпеки. Ми в 2018 році робили penetration-тести – тестування на проникнення. На 2019 рік заплановані щомісячні тести.

Нещодавно я був в Англії, ми домовилися про співпрацю з National Health Service of England з питань кібербезпеки. У світі зміцнилася думка, що охорона здоров’я – це не питання країни, це мультинаціональне питання. Тому одне з пріоритетних завдань – обмін технологіями.

Моє завдання – щоб в Україну надходили найкращі технології.

– З ким ще Україна має дружні зв’язки?

– Ми стали партнерами Global Digital Health Partnership. Туди входять Австрія, Японія, Іспанія, Швеція, Південна Корея. Ми з усіма починаємо встановлювати відносини. Це не швидкий, але це дуже важливий процес.

– Про що ви з ними говорили?

– Було два головних питання: кібербезпека і інтероперабельність. Як будувати системи, які вміють між собою спілкуватися. Щоб лікар в одному місці вносив дані точно так само, як лікар в іншому місці. Стандартизація – важливе питання. Сподіваюся, за два роки ми це питання вирішимо.

– Ви вимагаєте від бізнесу, щоб він не продавав отримані дані?

– Це відповідальність бізнесу. У нас багато служб, які їх перевіряють, але ми не той орган, який повинен контролювати їх з точки зору дотримання законодавства. Ми тестуємо їх з точки зору вразливості.

– Яке майбутнє медицини? Що eHealth зможе через п’ять років?

– Ми будемо розмовляти в полі візіонерства, але з eHealth повинна відбутися трансформація від лікування до медичної підтримки. Пацієнт може дати доступ до інформації про стан свого здоров’я і йому будуть приходити мікро-коригування: випийте не цілу пігулку, а її одну шосту.

Це модель, до якої ми хочемо прийти з допомогою eHealth. За рахунок правильного збору даних і за рахунок взаємодії з бізнесом, який забезпечував би ці функції. Людина повинна перебувати під постійним контролем. Кінцева мета – тривалість і якість життя.

– Коли це може статися?

– Ми працює над цим кожного дня. У п’ятирічній перспективі це реально.

– Як ви будете захищати такі великі дані?

– З одного боку, є українська організація КСЗІ (Комплексна система захисту інформації), яка відповідає за роботу з даними. З іншого боку, є світові практики в роботі з кібербезпекою.

De Novo, де ми розміщуємо інформацію, – захищена система. Там зберігаються і банківські дані. Звичайно, кіберзагрози є завжди, але ми робимо максимум, щоб звести ймовірність їх виникнення до нуля.

– Ви державна компанія. Як ви співпрацюєте з бюрократією?

– В організаціях, в яких ми працюємо, молоді та дуже сучасні люди. Я прийшов з бізнесу і найбільше боявся бюрократії, але команди, які з нами працюють, цим не обтяжені. Вони мислять по-сучасному.

Я не можу сказати, що бюрократії немає зовсім, але якась її кількість в державі має бути. Державна робота передбачає бюрократію як стримуючий механізм. Він потрібен, тому що дозволяє працювати в нормальному темпі: не надто швидко і не надто повільно.

– У чому різниця між eHealth і ДП “Електронне здоров’я”?

ДП “Електронне здоров’я” – це частина eHealth. eHealth – це бізнес, ми, МОЗ, НСЗУ. Це все – eHealth або, більш правильно, eHealth причетний до всього цього. Ми відповідальні за діджиталізацію, за впровадження eHealth.

– Хто фінансував ваш проект?

– Основний партнер – One Hundred Percent Life. Це найбільша пацієнтська організація. Вона агрегує донорські кошти і закуповує послуги. Вона фінансує не нас, а компанії, які надають нам послуги.

Є також контракт з державою на виконання послуг. І все. Модель монетизації ще розробляється. Передбачається, що ми повинні навчитися заробляти гроші, і ми навчимося.

Джерело: moz.gov.ua