Как электронное здоровье создает новые рынки для бизнеса?

Денис Мацуй, генеральный директор государственного предприятия «Электронное здоровье», рассказал AIN.UA, какой на электронной медицине можно будет создать бизнес в Украине.

Первым делом электронная медицина ассоциируется с читаемым врачебным почерком, отсутствием всевозможных бумажек, справок и теряющихся рецептов прямоугольной формы. Отсюда следует, что электронная медицина — это перевод всех бумажных коммуникаций в электронные? Не только.

Электронная медицина (далее — eHealth) – это диджитализация медицинской сферы в масштабах всей Украины. С помощью этого проекта мы, совместно с государством (МОЗ, НСЗУ) и представители бизнеса имеем возможность перевести медицинские «карточки» в электронный вид и получать медицинские и околомедицинские данные в электронном виде. Это система, которая вмещает в себе самую разную информацию: пациенты, болезни, медикаменты. Все действия, происходящие в схеме взаимоотношений доктор-пациент, будут доступны для анализа и соответственно представители бизнеса получать потенциальные возможности для развития новых продуктов и сервисов. Что дальше делать с этой информацией? Есть сотни способов для ее применения.

База данных с таким объемом и качеством информации создает новые стартапы, предприятия и технологические решения. В частности, мы в государственном предприятии «Электронное здоровье» разрабатываем центральный компонент.

В конечном итоге эти данные в будущем могут быть собраны, структурированы и проанализированы заинтересованными сторонами. Минздрав сможет пользоваться данными или готовым анализом для понимания общей картины о состоянии здоровья граждан. Также во всем мире фармацевтическим компаниям данные нужны для формирования более актуального предложения на рынке. И это далеко не все структуры, которые смогут улучшить качество предоставляемых сервисов с помощью системы eHealth. Эта база данных с таким объемом и качеством информации дает возможность для других проектов рождаться, развиваться и предоставлять качественные сервисы.

Поэтому eHealth сможет формировать и улучшать кардинально новые рынки в Украине. В рамках электронной медицины возникают такие направления бизнеса:

  • Сервисы, предоставляющие пациенту информацию о его медицинской истории. На сегодняшний день практически ни у кого нет единого места, где хранилась бы вся медицинская история. Результаты анализов в почте, заключения от доктора на бумаге. А с помощью таких сервисов вся информация о здоровье человека будет хранится в одном месте. Такая возможность облегчит жизнь как пациенту, так и доктору.
  • Скоринг данных. В Украине растет рынок страхования. По данным Национальной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг, по итогам 2017 года страховые компании нарастили валовые премии на 23,5%, до 43,4 млрд грн. Для сравнения: в 2016 году рост составил 18,3%. Прирост валовых выплат за 2017 год превысил 19% против 9,1% в позапрошлом году.  В 2017 году количество договоров с физлицами на 57,3%. Страховым компаниям при этом требуются объективные данные для оказания услуг частным лицам. То есть, им нужно рассчитывать вероятность заболевания и других рисков. При наличии актуальных данных бизнес может более объективно оценивать состояние своего клиента. Естественно, с согласия самого клиента, страховая может запросить его данные о заболеваниях.
  • Анализ данных. Владельцем данных является только сам пациент. Одна из наших ключевых задач — обеспечение безопасности этих данных. При этом, обладая огромным массивом данных, есть возможность их анализировать. Данные о состоянии здоровья населения, о наличии медикаментов – очень важны для дальнейшей политики государственных органов. Еще важнее – видеть оптимальные решения. Такие услуги могут быть также полезны для фармацевтического бизнеса и организаций, которые борются за улучшения ситуации в сфере здравоохранения. Речь идет о деперсонифицированных данных. То есть, никто, кроме самого пациента и его врача (с разрешения пациента) не может посмотреть его медицинские данные в привязке к ФИО.
  • Сервисы, которые предоставляют качественный анализ данных и решения на основе этих данных. Эта ниша также будет расти. Данные о состоянии здоровья населения, эпидемиологической ситуации, о наличии медикаментов – очень важны для дальнейшей политики государственных органов. Еще важнее – видеть оптимальные решения. Такие услуги могут быть также полезны для фармацевтического бизнеса и организаций, которые борются за улучшения ситуации в сфере здравоохранения.

Для каждого из пунктов можно задать вполне уместный вопрос: а как быть с безопасностью данных и права на их обработку. Так или иначе сам пациент будет владельцем собственных данных, для этого существует GDPR. Это регламент по защите данных, который был принят в Европейских странах в 2016 году для усиления защиты данных. eHealth рассматривает GDPR, как основу в защите персональных данных.

Разработка системы eHealth и диджитализация медицины в Украины – неизбежный процесс. Только совместно с представителями бизнеса, в конструктивном диалоге, мы сможем решить многие проблемы пациентов, врачей, медицинских учреждений.

Заинтересованность в системе eHealth мы можем видеть по сегодняшним показателям. В базе данных уже зарегистрированы более 17 миллионов пациентов, 24 000 врачей и 1 382 медицинских учреждений. 14 медицинских информационных систем (все они — представители бизнеса) уже подключены к центральной компоненте, и все вместе уже сейчас являют собой рынок eHealth. И это только начало.

Украина не первая страна, которая стала на путь диджитализации медицины. Мировой рынок eHealth в 2018 аналитики оценивают в $47,6 млрд, а в 2023 он достигнет отметки от $132 до $308 млрд. Страны-лидеры, где система электронной медицины уже работает давно и успешно, являются США, Германия и Великобритания.

Таким образом eHealth в будущем можем создать рынки для разработчиков программного обеспечения, системных интеграторов, медицинских учреждений и фармакологических компаний.

Главная цель eHealth в Украине в нашем видении — это continuous medical support. Это означает, что человек получает медицинские услуги непрерывно, а не только в момент физического посещения врача.

Автор: Денис Мацуй, генеральный директор государственного предприятия «Электронное здоровье»

Також рекомендуємо
19 Жовтня 2018

Генеральний директор держпідприємства “Електронне здоров’я” Денис Мацуй в інтерв’ю для видання “Економічна правда” розповів про  створення електронної системи охорони здоров’я, що замінить стоси паперів для лікарів та пацієнтів. За згодою редакції подаємо текст інтерв’ю.

eHealth – це програма, яка в контексті медичної реформи повинна об’єднати реєстри медичних закладів, лікарів та пацієнтів.

Планується, що єдина електронна система охорони здоров’я замінить стоси паперів IT-рішеннями, якими зможуть користуватися лікарі та пацієнти.

Ця система допомагає пацієнтам отримувати, а лікарям надавати якісні послуги, а також дозволяє контролювати, наскільки ефективно витрачаються виділені на охорону здоров’я кошти. Систему почали впроваджувати навесні 2018 року, процес триватиме ще кілька років.

Про те, що зроблено за півроку, що буде зроблено найближчим часом і навіщо це потрібно, ЕП поговорила з генеральним директором державного підприємства “Електронне здоров’я” Денисом Мацуєм.

– Уявімо, що перед вами – звичайний українець, і вам потрібно йому пояснити, в чому плюси вашого проекту.

– Для пересічної людини – це підвищення якості охорони здоров’я.

За рахунок чого? У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) немає даних для прийняття рішень. Всі дані зараз – на папері, через що складно приймати рішення. Коли буде запущено eHealth, всі медичні дані будуть у системі: наприклад, скільки зусиль витрачається на пацієнтів в розрізі хвороби або віку.

Тоді МОЗ зможе більш ефективно приймати рішення, а Національна служба здоров’я України (НСЗУ) зможе більш ефективно за це платити. Людина буде отримувати більш якісні лікування і сервіс.

– Яка користь від цього бабусі?

– Така ж, як і для всіх. Коли через пару років вона прийде до лікаря, у нього буде її медична історія. Він зможе дивитися не тільки на клінічну ситуацію, але і ретроспективно розуміти, що з нею відбувалося.

– Ви запустилися в лютому 2018 року?

– Держпідприємство “Електронне здоров’я” було створено в лютому, я почав працювати як генеральний директор з травня.

– Що ви встигли зробили за три місяці, що плануєте зробити?

– Перші результати: в липні ми дали технічну можливість Національній службі здоров’я зробити першу оплату. За кількість декларацій, тобто за результат. Це, говорячи з точки зору eHealth.

Для просування вперед, з точки зору побудови компанії, нам потрібна організаційна структура. Ми її створили. У нас працює близько 30 людей, не враховуючи консультантів з Deloitte. У системі вже розроблені медичні події, ми готуємося запустити їх на початку 2019 року.

– Що таке “медичні події”?

– Це можливість для системи збирати інформацію. Про причини візиту людини, про те, яку маніпуляцію провів лікар: який діагноз поставив, куди направив, що прописав. Це ключова інформація для первинного рівня медицини, яка буде в системі, починаючи з 2019 року.

– Як ви пов’язані з медреформою? Як eHealth допоможе в її реалізації?

– eHealth – це основний інструмент медреформи. Глобальна стратегія МОЗ в тому, що всі нові дії в системі будуть діджиталізовані. Якщо вводимо нову дію, ми повинні мати для цього електронний інструмент.

– Достатньо просто брати щось нове і його діджиталізувати, а що буде з тим, що вже є? Ви плануєте це діджиталізувати?

– У нас дуже проста стратегія. Всі нові дії будуть відбуватися в електронному вигляді. Якщо ми говоримо, наприклад, про історії хвороб, які зараз знаходяться в паперовому вигляді, з ними ми нічого не плануємо робити.

Система двокомпонентна, і це міг би бути хороший проект для бізнесу. Створити якийсь інструмент, де лікарі могли б сканувати, оцифровувати історію. Нам, як я думаю, вистачить роботи і з поточними даними.

– Тоді картина пацієнта буде неповна.

– З часом – буде повна. На збір інформації потрібен час.

– Скільки знадобиться часу, щоб зібрати повну картину?

– Повна картина – відносне поняття. Коли ми надаємо лікарям інструмент, вони вносять дані, й інформація починає збиратися. Що її більше, то більш релевантні рішення. Поняття “повна медична історія” не існує. Повна історія – це від моменту народження до моменту смерті.

– На сайті говориться, що ви співпрацюєте з бізнесом. Яким чином?

– У різних країнах eHealth розвивається по-різному. Стратегія залежить від кількості населення, політичної ситуації, історичного бекграунду.

В Україні дуже сильний IT-сектор. Відповідно, коли планувалася стратегія побудови eHealth, цей факт був узятий до уваги і була створена так звана двокомпонентна модель.

Якщо ми звернемося до досвіду Великобританії, вони це називають PPC-model – Private-Public-Cooperation. Система, де на шляху поставки послуги кінцевому пацієнтові є не лише держава, а й прошарок бізнесу.

Ми, держпідприємство, відповідаємо за центральний компонент і надаємо так званий API – готовий набір, що надається додатком або операційною системою для використання у зовнішніх програмних продуктах, – у цьому випадку, для медичних інформаційних систем.

Це IT-рішення, яке встановлено в лікарнях і дозволяє забезпечити робоче місце лікаря, документообіг, збір інформації. Воно обслуговує потреби лікарні і віддає нам частину інформації. Зараз ми отримуємо дані про кількість підписаних декларацій між лікарем і пацієнтом.

– І де тут бізнес?

– Держава прийняла рішення не створювати свої медичні інформаційні системи, це і є прошарок бізнесу.

Ми даємо йому можливість розвиватися, створюємо ринок. Звичайно, ми залежимо від бізнесу. Ми не можемо просто сказати: “Хлопці, імплементуйте цю функцію”. Ми повинні з ними кожен раз вести переговори, шукати для них вигоду.

Натомість зусилля подвоюються. Ми розробляємо функціонал і бізнес розробляє функціонал. Нам не потрібно ходити і збирати вимоги по лікарнях, вигадувати для них рішення, підтримувати їх.

Це абсолютно різні функціонали. Ми працюємо з базою даних, логікою і надаємо API. Бізнес працює з функціоналом користувача.

Ми тестуємо їх функціонали з точки зору безпеки, але не ліземо в їхню кухню. Ми хочемо, щоб між представниками бізнесу виник максимально конкурентний ринок. Навіщо потрібна конкуренція? Щоб ринок ріс і, отже, щоб пацієнти отримували інноваційні послуги.

– З якими бізнесами ви вже співпрацюєте, з якими плануєте?

– Зараз у нас один тип бізнесу – медичні інформаційні системи. Будемо працювати з лабораторіями та аптеками, там теж будуть IT-рішення.

Дані з системи будуть цікаві в сфері освіти лікарів, інтеграції з IOT-гаджетами і сенсорами, які збирають інформацію. Це все те, що в перспективі може взаємодіяти з центральним компонентом, збагачувати дані і давати додаткові переваги для пацієнта.

– Додаток для електронної черги – ваша ініціатива?

– На рівні держави немає електронних черг, це робота бізнесу.

– Скільки закладів до вас уже підключено?

– Близько 1 400, це більше половини. Щодо пацієнтів – у нас вже більше 18 млн декларацій або дві треті України. Лікарів в системі – близько 24 тис.

– Припустимо, це поширено в містах, а як ви плануєте співпрацювати з некомп’ютеризованими частинами України?

– Щоб “зайти в реформу”, потрібно мати одну з медичних інформаційних систем. Ми бачимо, що лікарні в селах знаходять можливість купити комп’ютер, щоб встановити IT-рішення.

Чи буде там електронна черга – це питання ринку. Якщо там встановлена медична система, де немає електронної черги, то з часом вона буде витіснена рішенням, де черга є. Це вільний ринок.

– Чи є попит з боку бізнесу на маленькі міста і села?

– У маленьких міст і сіл є попит на IT-рішення.

– Бізнес в цьому зацікавлений?

– Звичайно. Для кожної ніші знайдеться свій продукт. Буде певний прошарок недорогих IT-рішень. Святе місце пустим не буває.

– Виходить, між пацієнтом і вами існує третя особа – бізнес. Як зберігається в цьому випадку приватність даних?

– Почнемо з того, що ми розуміємо під приватністю даних. Є поняття GDPR (“Загальний регламент захисту даних”) . Його суть в тому, що людина є власником своїх даних. Я не даю дані всім. Я даю дані вибірково і керую доступом до них.

GDPR прийнятий в Європі. В юридичному плані його у нас немає, але при розробці системи, ми про це думаємо. Юридично користувач, підписуючи декларацію, дає дозвіл на обробку своїх даних.

Далі питання з юридичної площини переходить у площину кібербезпеки. Ми в 2018 році робили penetration-тести – тестування на проникнення. На 2019 рік заплановані щомісячні тести.

Нещодавно я був в Англії, ми домовилися про співпрацю з National Health Service of England з питань кібербезпеки. У світі зміцнилася думка, що охорона здоров’я – це не питання країни, це мультинаціональне питання. Тому одне з пріоритетних завдань – обмін технологіями.

Моє завдання – щоб в Україну надходили найкращі технології.

– З ким ще Україна має дружні зв’язки?

– Ми стали партнерами Global Digital Health Partnership. Туди входять Австрія, Японія, Іспанія, Швеція, Південна Корея. Ми з усіма починаємо встановлювати відносини. Це не швидкий, але це дуже важливий процес.

– Про що ви з ними говорили?

– Було два головних питання: кібербезпека і інтероперабельність. Як будувати системи, які вміють між собою спілкуватися. Щоб лікар в одному місці вносив дані точно так само, як лікар в іншому місці. Стандартизація – важливе питання. Сподіваюся, за два роки ми це питання вирішимо.

– Ви вимагаєте від бізнесу, щоб він не продавав отримані дані?

– Це відповідальність бізнесу. У нас багато служб, які їх перевіряють, але ми не той орган, який повинен контролювати їх з точки зору дотримання законодавства. Ми тестуємо їх з точки зору вразливості.

– Яке майбутнє медицини? Що eHealth зможе через п’ять років?

– Ми будемо розмовляти в полі візіонерства, але з eHealth повинна відбутися трансформація від лікування до медичної підтримки. Пацієнт може дати доступ до інформації про стан свого здоров’я і йому будуть приходити мікро-коригування: випийте не цілу пігулку, а її одну шосту.

Це модель, до якої ми хочемо прийти з допомогою eHealth. За рахунок правильного збору даних і за рахунок взаємодії з бізнесом, який забезпечував би ці функції. Людина повинна перебувати під постійним контролем. Кінцева мета – тривалість і якість життя.

– Коли це може статися?

– Ми працює над цим кожного дня. У п’ятирічній перспективі це реально.

– Як ви будете захищати такі великі дані?

– З одного боку, є українська організація КСЗІ (Комплексна система захисту інформації), яка відповідає за роботу з даними. З іншого боку, є світові практики в роботі з кібербезпекою.

De Novo, де ми розміщуємо інформацію, – захищена система. Там зберігаються і банківські дані. Звичайно, кіберзагрози є завжди, але ми робимо максимум, щоб звести ймовірність їх виникнення до нуля.

– Ви державна компанія. Як ви співпрацюєте з бюрократією?

– В організаціях, в яких ми працюємо, молоді та дуже сучасні люди. Я прийшов з бізнесу і найбільше боявся бюрократії, але команди, які з нами працюють, цим не обтяжені. Вони мислять по-сучасному.

Я не можу сказати, що бюрократії немає зовсім, але якась її кількість в державі має бути. Державна робота передбачає бюрократію як стримуючий механізм. Він потрібен, тому що дозволяє працювати в нормальному темпі: не надто швидко і не надто повільно.

– У чому різниця між eHealth і ДП “Електронне здоров’я”?

ДП “Електронне здоров’я” – це частина eHealth. eHealth – це бізнес, ми, МОЗ, НСЗУ. Це все – eHealth або, більш правильно, eHealth причетний до всього цього. Ми відповідальні за діджиталізацію, за впровадження eHealth.

– Хто фінансував ваш проект?

– Основний партнер – One Hundred Percent Life. Це найбільша пацієнтська організація. Вона агрегує донорські кошти і закуповує послуги. Вона фінансує не нас, а компанії, які надають нам послуги.

Є також контракт з державою на виконання послуг. І все. Модель монетизації ще розробляється. Передбачається, що ми повинні навчитися заробляти гроші, і ми навчимося.

Джерело: moz.gov.ua

19 Грудня 2018

2018 рік завершується не лише підведенням підсумків, але й укладанням угод із сімейними лікарями. Та підписують їх не лише на папері — кожен пацієнт потрапляє до електронної системи охорони здоров’я eHealth. Денис Мацуй, генеральний директор Державного підприємства «Електронне здоров’я», розповів про виклики, можливості та плани проекту, що допоможе автоматизувати усі ці процеси.

Що це за проект

eZdorovya — це державний стартап, який адмініструє електронну систему охорони здоров’я — eHealth. Систему eHealth створюють Міністерство охорони здоров’я, Національна служба здоров’я та представники бізнесу в Україні. Проект відповідає за цифрову трансформацію електронної системи охорони  здоров’я. По суті це — державне підприємство, яке переводить українську медицину на цифрову основу.

Про перехід на цифрові картки пацієнтів

— Вже у 2019 році буде доступна реєстрація медичних подій в електронній системі охорони здоров’я, які пов’язані зі зверненням пацієнта до закладу первинної медичної допомоги. До реєстру потраплятимуть такі події:

  • Візит пацієнта, причини звернення.
  • Алергії та вакцинації.
  • Виміри: універсальна модель вимірів, наприклад, група крові чи тиск.
  • Процедури: це те, що лікар зможе сам зробити, чи його медсестра.

Набір функцій медичних подій буде постійно розширюватись. Зараз ми зосереджені на розробці функціональності електронних карток. Заповнювати їх будуть з моменту звернення пацієнта до лікаря. Ключова інформація для лікаря (наприклад відомості про вакцинацію, алергії та інше) будуть обов’язково внесені до електронного профайлу пацієнта.

Щодо оцифровки паперових карток — лише уявіть який це об’єм інформації та скільки ресурсу (як людського, так і ресурсів часу) знадобиться для перенесення цих даних. Проте, на мій погляд, це ще одна ніша для представників бізнесу. У майбутньому ми очікуємо, що з’явиться стартап, який візьметься за переведення паперових карток в «цифру». Звичайно, тільки з дозволу пацієнта ці дані можуть проходити обробку.

Про сумісність зі старою системою обліку пацієнтів та комп’ютеризацію лікарень

— До кінця 2018 року всі комунальні медичні заклади, які надають первинну медичну допомогу (тобто там де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри), мають укласти договори з Нацслужбою здоров’я та перейти на нову модель фінансування. Однією з умов для підписання договору є наявність комп’ютерної техніки та підключення до eHealth. Із 2019 року фінансування для цих медичних закладів буде відбуватися виключно Національною службою здоров’я.

За нашою інформацією, зараз усі медичні заклади мають комп’ютери, оскільки декларації з вибору лікаря підписуються тільки в електронній системі. Інша справа, що у 2019 році комп’ютер має стояти вже у кожному кабінеті сімейного лікаря у медзакладі, оскільки всю інформацію, пов’язану зі зверненням пацієнта, сімейні лікарі, терапевти і педіатри будуть зобов’язані вести виключно в eHealth.

Забезпечення комп’ютерами медичних закладів — обов’язок власника. Ним є місцева влада. Крім того, медичні заклади, які вже отримують оплати за медичні послуги від НСЗУ, вже мають збільшене фінансування і можуть купувати самостійно комп’ютерну техніку. Міністерство постійно веде комунікацію з регіонами та тримає питання забезпечення комп’ютерами на особливому контролі.

Про напрямки використання для пацієнтів

— Зараз пацієнт може зареєструватись в системі eHealth через медичні інформаційні системи (МІС), підписати декларацію з сімейним лікарем, терапевтом, педіатром. Так інформація про пацієнта потрапляє до центральної бази даних. Далі Національна служба здоров‘я направляє оплату за медичні послуги за пацієнтів у ті заклади, де вони лікуються.

Незабаром буде запущена електронна медична картка, електронний рецепт, електронне направлення.

Про основні проблеми та виклики

— Можу сказати виключно про електронну систему охорони здоров’я або про її електронне ядро, за розробку якого відповідає ДП «Електронне здоров’я». Головний наш виклик — це час. В короткі терміни нам необхідно зробити те, на що у Великобританії або Естонії пішло десятки років. Ці країни будували систему eHealth поступово. Неможливо на порозі 2019 року залишатись осторонь тих змін, що вже відбулись в усьому світі. Тому зараз перед нами глобальне завдання — побудувати ефективну архітектуру, розробити функціональність і впровадити готову систему у життя в максимально короткі терміни. Цього вимагає сучасна світова практика електронної медицини.

Про безпеку даних та напрямки використання зібраної інформації

— В першу чергу цими даними будуть користуватися безпосередньо лікарі. Маючи доступ до історії хвороби пацієнта, лікар буде бачити всю картину загалом, та на основі цієї інформації приймати рішення щодо лікування. Також на основі зібраних знеособлених даних буде проводитись аналіз, щоби визначити стан охорони здоров’я в Україні. Ці дані необхідні Міністерству охорони здоров’я та Національній службі здоров‘я для ефективної політики в своїй сфері.

Дані про стан здоров’я населення, епідеміологічної ситуації, про наявність медикаментів — дуже важливі для подальшої політики державних органів

В майбутньому, ми думаємо, що дані можуть застосовувати медичні сервіси, які надають якісний аналіз даних та рішення на їхній основі. Крім того, знеособлена аналітика може бути корисна для фармацевтичного бізнесу та компаній, які працюють в сфері охорони здоров’я.

Важливо пам’ятати, що лише пацієнт може приймати рішення щодо використання інформації про нього. Одне з наших ключових завдань — забезпечення безпеки цих даних. Без згоди пацієнта жоден сервіс не зможе використовувати його дані.

Про вартість доступу та монетизацію

— Модель монетизації ДП «Електронне здоров’я» — це одне з наших завдань на майбутнє. Наразі в пріоритеті розробка та впровадження сервісів центральної бази даних. Але в майбутньому планується, що підприємство буде отримувати дохід від своєї діяльності. Також ми відкриті до співпраці з бізнесом, який зможе надати для пацієнтів або органів державної влади корисні сервіси.

Джерело: https://nachasi.com

15 Травня 2019

Одним із головних завдань впровадження електронної системи охорони здоров’я є забезпечення прозорості, актуальності та достовірності даних. Саме тому ДП “Електронне здоров’я” та Національна служба здоров’я України регулярно проводять верифікацію даних у центральній базі даних системи для забезпечення цільового використання державних коштів.

 

Наразі до основних методів верифікації даних у системі відносять:

–  Щомісячну деактивацію даних про померлих пацієнтів та користувачів системи відповідно до актуальної інформації Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Так, станом на 25.04.2019 у системі було деактивовано 191 595 таких записів.  Деактивація даних про медичних спеціалістів відбувається після погодження МОЗ відповідного реєстру як його розпорядника.

 

– Безперервну онлайн та офлайн дедублікацію даних про пацієнтів, лікарів та медичні заклади  у системі. Онлайн дедублікація проходить в режимі реального часу під час створення нового запису в системі. Офлайн дедублікація даних про пацієнта та декларації відбувається автоматично через пошук та деактивацію дублів даних. Станом на 25.04.2019 було виявлено та деактивовано 450 537 дублів записів.

 

Крім того, електронна система охорони здоров’я постійно розвивається: так, з квітня 2019 року для створення декларації про вибір лікаря у системі функціонує оновлена версія системи взаємодії ЦБД та МІС – API 2.0, вдосконалена для більшої точності даних.

 

ДП “Електронне здоров’я” спільно з НСЗУ нагадують пацієнтам та медичним працівникам про внесення коректних та достовірних даних до системи eHealth. Адже саме на основі актуальних, точних та верифікованих даних відбувається своєчасне фінансування медичних послуг.

25 Квітня 2019

Прес-служба ДП “Електронне здоров’я” відовідає на запитання Медичної справи щодо нововедень у роботі медзакладів. Поговорили про уведення електронної медкартки, технічне забезпечення сільських амбулаторій, безплатні сервіси МІС, а головне обмін — даними між різними медзакладами в різних МІС.

М.С.: Як зміниться система eHealth у 2019 році? Що нового у ній буде для лікарів? Для керівників медзакладів?

Е.З.: Підписання декларацій пацієнтів з лікарями первинної медичної допомоги стало першим важливим кроком до впровадження якісних змін у системі охорони здоров’я. У 2018 році було впроваджено необхідний технічний функціонал для організації роботи первинної медицини в рамках першого етапу трансформації охорони здоров’я в Україні, в тому числі для підписання Національною службою здоров’я України контрактів із закладами охорони здоров’я (ЗОЗ), функціонал підписання декларацій між лікарями та пацієнтами.  

Можливості електронної системи eHealth постійно розширюються. Так у березні 2019 року був розроблений функціонал електронних медичних записів на рівні центральної бази даних, а медичні інформаційні системи (МІС) уже проводять відповідні тестування для подальшого впровадження. Невдовзі сімейні лікарі, терапевти та педіатри зможуть вести електронні медичні записи на основі класифікатора ICPC-2, за допомогою якого до системи вноситься інформація, пов’язана з візитом пацієнта (причина візиту, діагноз, дія), а також інформація про алергії, виміри та вакцинацію. Поступово можливості медичної картки будуть розширюватись.

Крім того, на початку року в системі eHealth було реалізовано функціонал реєстрації аптек та їх контрактування з НСЗУ для програми реімбурсації, а також з’явився електронний рецепт (виписка та погашення). То ж з 1 квітня лікарі вже виписують електронні рецепти на препарати, які підлягають реімбурсації за урядовою програмою “Доступні ліки”.

Серед найближчих планів на  2019 рік – введення електронної медкартки в такому обсязі, що дозволить лікарям первинки вносити дані про візит пацієнта (на основі класифікатора ICPC-2), можливість внесення консультативних висновків лікарями. Крім того планується запуск функціоналу з виписки електронних направлень та лікарняних до кінця року.

Паралельно із створенням електронних інструментів для лікарів МОЗ планує скасувати паперові форми звітності. Всі ці опції дозволять лікарям позбавитись зайвої паперової роботи і приділяти більше уваги пацієнтам. А, пацієнти в свою чергу, отримають більш якісні послуги та зручні сервіси.

М.С.: Усю інформацію, пов’язану зі зверненням пацієнта, лікарі первинної ланки будуть зобов’язані вести виключно в eHealth. Однак як бути закладам, які недостатньо оснащені комп’ютерами, або лікарям, які не вміють із ними  працювати? Особливо гостро проблема стоїть у селах.

Е.З.: Дійсно, для підписання декларацій про вибір лікаря було достатньо одного комп’ютера на заклад. Зараз, для використання функціоналу медичних записів та електронних рецептів, кожне робоче місце лікаря первинки повинне бути обладнане комп’ютером. Комп’ютеризація медичних закладів – одне із основних завдань трансформації системи охорони здоров’я. Саме тому, місцева влада та керівники закладів мають подбати про зручні та ефективні умови праці лікарів.

За інформацією, яку надають регіони, 97% медзакладів первинки мають задовільний стан комп‘ютеризації. Міністерство охорони здоров’я активно комунікує з поліклініками, діагностичними центрами, де працюють вузькопрофільні лікарі, з лікарнями, а також місцевою владою, щоб вони починали закуповувати комп‘ютери і у ці медзаклади.

М.С.: Чи можуть заклади безоплатно користуватися сервісами системи? Якщо так, то якими? Які сервіси будуть доступні платно?

Е.З.: Медзаклади стали автономними, отримують більше фінансування, підвищують ефективність, а отже, заощаджують кошти завдяки МІС і самостійно планують свою діяльність. У тому числі, самостійно вирішують питання інформатизації закладів, вибору МІС.

Наразі усі МІС, які надають сервіси медичним закладам для участі в державних програмах фінансування, безкоштовні. Такими сервісами є модулі: “Робоче місце лікаря” (робота з деклараціями, медичними записами та виписки е-рецептів), адміністративний модуль надавача медичних послуг, адміністративний модуль аптечного закладу та модуль «Робоче місце фармацевта». Окрім цього, МІС надають додаткові платні та безоплатні сервіси для своїх користувачів, з якими можна ознайомитися на офіційних сайтах МІС.

Слід розуміти, що МІС – це такий же інструмент у роботі медичного закладу, як от бухгалтерська система чи операційна система. Створення нового, більш складного функціоналу, який незабаром з’явиться, не може бути безкоштовним.

Тому з середини 2019 року МІС можуть стати повністю, або частково платними.

М.С.: Якщо заклад вирішить змінити МІС, чи зможе він зберегти всю внесену інформацію? Як відбувається обмін даними між різними МІС?

Е.З.: Усі дані про пацієнта, які містяться у його декларації, його медичні записи, що вносяться лікарем, що надає первинну медичну допомогу, при візиті пацієнта (дані про візит діагноз та процедури протягом візиту) та електронні рецепти зберігаються у центральній базі даних електронної системи, це передбачено законодавством. Таким чином, усі необхідні зазначені дані про пацієнта завжди в доступі, незалежно від МІС, яку використовує медичний заклад чи аптека. У той же час, МІС може надавати додаткові сервіси і зберігати більш широкий набір даних, ніж ті, що зберігаються у центральній базі даних. Для обміну такими даними між МІС потрібно додатково з’ясовувати сумісність.

 

М.С: У центральній базі даних має бути щонайменше сім реєстрів. Які з них уже працюють, а які з’являться найближчим часом?

Е.З.: Впровадження реєстрів у системі eHealth передбачено постановою №411 КМУ “Деякі питання електронної системи охорони здоров’я”, серед них уже працюють:  реєстр пацієнтів, реєстр декларацій про вибір лікаря, реєстр медичних закладів, реєстр договорів між НСЗУ та медичним закладом, реєстр аптечних закладів та реєстр договорів про реімбурсацію між НСЗУ та аптечним закладом.  

Зараз пріоритетними питаннями розвитку електронної системи є функціонал, який допоможе безпосередньо лікарям у роботі, а саме, електронні направлення, можливості медичної картки, електронні рецепти і т.п.

М.С.: Які проблеми найчастіше виникають у користувачів еHealth? Як порадите з ними боротися?

Е.З.: Користувачами електронної системи eHealth є безпосередньо працівники медзакладів та аптек. І всі вони використовують систему через інтерфейс, що пропонує їм встановлений на базі медзакладу/аптеки МІС. І МІС регулярно проводять навчальні тренінги для своїх клієнтів, готують та розсилають навчальні матеріали, мають технічні служби підтримки, які готові надати оперативну консультацію лікарям чи працівникам аптек у разі потреби.

ДП “Електронне здоров’я” в свою чергу,  надає аналогічні сервіси з технічної підтримки для МІС, що підключені до системи. Тому всі можливі питання вирішуються максимально оперативно.

М.С.: НСЗУ має фінансувати заклади на основі щомісячних звітів про надану медичну допомогу. Чи плануєте Ви створити електронну форму звітності? Наскільки мені відомо, зараз такої немає. І коли в системі з’явиться можливість заповнювати інші звіти?

Е.З.: НСЗУ уже протягом 9 місяців оплачує послуги з надання первинної допомоги закладам за договорами на основі звітів. Реалізація нового функціоналу щодо звітів в електронній системі запланована в плані розробок електронної системи охорони здоров’я на II-IV квартали 2019 року.  

М.С.: Як і коли підключитися до еHealth закладам вторинного рівня? До чого готуватися третинці?

Е.З.: Наразі функціонал авторизації (підключення) закладів охорони здоров’я вторинного та інших рівнів знаходиться в розробці та буде доступним орієнтовно наприкінці першої половини 2019 року. Разом з тим, в розробці також знаходиться функціонал ведення медичних записів для закладів вторинного та інших рівнів. Реалізація цього функціоналу запланована поетапно протягом III-IV кварталу 2019 року.

Джерело: https://www.medsprava.com.ua/article/1818-dp-elektronne-zdorovya