Гендиректор ДП “Електронне здоров’я”: Про медреформу, захист даних пацієнтів, бюрократію та майбутнє медицини

Генеральний директор держпідприємства “Електронне здоров’я” Денис Мацуй в інтерв’ю для видання “Економічна правда” розповів про  створення електронної системи охорони здоров’я, що замінить стоси паперів для лікарів та пацієнтів. За згодою редакції подаємо текст інтерв’ю.

eHealth – це програма, яка в контексті медичної реформи повинна об’єднати реєстри медичних закладів, лікарів та пацієнтів.

Планується, що єдина електронна система охорони здоров’я замінить стоси паперів IT-рішеннями, якими зможуть користуватися лікарі та пацієнти.

Ця система допомагає пацієнтам отримувати, а лікарям надавати якісні послуги, а також дозволяє контролювати, наскільки ефективно витрачаються виділені на охорону здоров’я кошти. Систему почали впроваджувати навесні 2018 року, процес триватиме ще кілька років.

Про те, що зроблено за півроку, що буде зроблено найближчим часом і навіщо це потрібно, ЕП поговорила з генеральним директором державного підприємства “Електронне здоров’я” Денисом Мацуєм.

– Уявімо, що перед вами – звичайний українець, і вам потрібно йому пояснити, в чому плюси вашого проекту.

– Для пересічної людини – це підвищення якості охорони здоров’я.

За рахунок чого? У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) немає даних для прийняття рішень. Всі дані зараз – на папері, через що складно приймати рішення. Коли буде запущено eHealth, всі медичні дані будуть у системі: наприклад, скільки зусиль витрачається на пацієнтів в розрізі хвороби або віку.

Тоді МОЗ зможе більш ефективно приймати рішення, а Національна служба здоров’я України (НСЗУ) зможе більш ефективно за це платити. Людина буде отримувати більш якісні лікування і сервіс.

– Яка користь від цього бабусі?

– Така ж, як і для всіх. Коли через пару років вона прийде до лікаря, у нього буде її медична історія. Він зможе дивитися не тільки на клінічну ситуацію, але і ретроспективно розуміти, що з нею відбувалося.

– Ви запустилися в лютому 2018 року?

– Держпідприємство “Електронне здоров’я” було створено в лютому, я почав працювати як генеральний директор з травня.

– Що ви встигли зробили за три місяці, що плануєте зробити?

– Перші результати: в липні ми дали технічну можливість Національній службі здоров’я зробити першу оплату. За кількість декларацій, тобто за результат. Це, говорячи з точки зору eHealth.

Для просування вперед, з точки зору побудови компанії, нам потрібна організаційна структура. Ми її створили. У нас працює близько 30 людей, не враховуючи консультантів з Deloitte. У системі вже розроблені медичні події, ми готуємося запустити їх на початку 2019 року.

– Що таке “медичні події”?

– Це можливість для системи збирати інформацію. Про причини візиту людини, про те, яку маніпуляцію провів лікар: який діагноз поставив, куди направив, що прописав. Це ключова інформація для первинного рівня медицини, яка буде в системі, починаючи з 2019 року.

– Як ви пов’язані з медреформою? Як eHealth допоможе в її реалізації?

– eHealth – це основний інструмент медреформи. Глобальна стратегія МОЗ в тому, що всі нові дії в системі будуть діджиталізовані. Якщо вводимо нову дію, ми повинні мати для цього електронний інструмент.

– Достатньо просто брати щось нове і його діджиталізувати, а що буде з тим, що вже є? Ви плануєте це діджиталізувати?

– У нас дуже проста стратегія. Всі нові дії будуть відбуватися в електронному вигляді. Якщо ми говоримо, наприклад, про історії хвороб, які зараз знаходяться в паперовому вигляді, з ними ми нічого не плануємо робити.

Система двокомпонентна, і це міг би бути хороший проект для бізнесу. Створити якийсь інструмент, де лікарі могли б сканувати, оцифровувати історію. Нам, як я думаю, вистачить роботи і з поточними даними.

– Тоді картина пацієнта буде неповна.

– З часом – буде повна. На збір інформації потрібен час.

– Скільки знадобиться часу, щоб зібрати повну картину?

– Повна картина – відносне поняття. Коли ми надаємо лікарям інструмент, вони вносять дані, й інформація починає збиратися. Що її більше, то більш релевантні рішення. Поняття “повна медична історія” не існує. Повна історія – це від моменту народження до моменту смерті.

– На сайті говориться, що ви співпрацюєте з бізнесом. Яким чином?

– У різних країнах eHealth розвивається по-різному. Стратегія залежить від кількості населення, політичної ситуації, історичного бекграунду.

В Україні дуже сильний IT-сектор. Відповідно, коли планувалася стратегія побудови eHealth, цей факт був узятий до уваги і була створена так звана двокомпонентна модель.

Якщо ми звернемося до досвіду Великобританії, вони це називають PPC-model – Private-Public-Cooperation. Система, де на шляху поставки послуги кінцевому пацієнтові є не лише держава, а й прошарок бізнесу.

Ми, держпідприємство, відповідаємо за центральний компонент і надаємо так званий API – готовий набір, що надається додатком або операційною системою для використання у зовнішніх програмних продуктах, – у цьому випадку, для медичних інформаційних систем.

Це IT-рішення, яке встановлено в лікарнях і дозволяє забезпечити робоче місце лікаря, документообіг, збір інформації. Воно обслуговує потреби лікарні і віддає нам частину інформації. Зараз ми отримуємо дані про кількість підписаних декларацій між лікарем і пацієнтом.

– І де тут бізнес?

– Держава прийняла рішення не створювати свої медичні інформаційні системи, це і є прошарок бізнесу.

Ми даємо йому можливість розвиватися, створюємо ринок. Звичайно, ми залежимо від бізнесу. Ми не можемо просто сказати: “Хлопці, імплементуйте цю функцію”. Ми повинні з ними кожен раз вести переговори, шукати для них вигоду.

Натомість зусилля подвоюються. Ми розробляємо функціонал і бізнес розробляє функціонал. Нам не потрібно ходити і збирати вимоги по лікарнях, вигадувати для них рішення, підтримувати їх.

Це абсолютно різні функціонали. Ми працюємо з базою даних, логікою і надаємо API. Бізнес працює з функціоналом користувача.

Ми тестуємо їх функціонали з точки зору безпеки, але не ліземо в їхню кухню. Ми хочемо, щоб між представниками бізнесу виник максимально конкурентний ринок. Навіщо потрібна конкуренція? Щоб ринок ріс і, отже, щоб пацієнти отримували інноваційні послуги.

– З якими бізнесами ви вже співпрацюєте, з якими плануєте?

– Зараз у нас один тип бізнесу – медичні інформаційні системи. Будемо працювати з лабораторіями та аптеками, там теж будуть IT-рішення.

Дані з системи будуть цікаві в сфері освіти лікарів, інтеграції з IOT-гаджетами і сенсорами, які збирають інформацію. Це все те, що в перспективі може взаємодіяти з центральним компонентом, збагачувати дані і давати додаткові переваги для пацієнта.

– Додаток для електронної черги – ваша ініціатива?

– На рівні держави немає електронних черг, це робота бізнесу.

– Скільки закладів до вас уже підключено?

– Близько 1 400, це більше половини. Щодо пацієнтів – у нас вже більше 18 млн декларацій або дві треті України. Лікарів в системі – близько 24 тис.

– Припустимо, це поширено в містах, а як ви плануєте співпрацювати з некомп’ютеризованими частинами України?

– Щоб “зайти в реформу”, потрібно мати одну з медичних інформаційних систем. Ми бачимо, що лікарні в селах знаходять можливість купити комп’ютер, щоб встановити IT-рішення.

Чи буде там електронна черга – це питання ринку. Якщо там встановлена медична система, де немає електронної черги, то з часом вона буде витіснена рішенням, де черга є. Це вільний ринок.

– Чи є попит з боку бізнесу на маленькі міста і села?

– У маленьких міст і сіл є попит на IT-рішення.

– Бізнес в цьому зацікавлений?

– Звичайно. Для кожної ніші знайдеться свій продукт. Буде певний прошарок недорогих IT-рішень. Святе місце пустим не буває.

– Виходить, між пацієнтом і вами існує третя особа – бізнес. Як зберігається в цьому випадку приватність даних?

– Почнемо з того, що ми розуміємо під приватністю даних. Є поняття GDPR (“Загальний регламент захисту даних”) . Його суть в тому, що людина є власником своїх даних. Я не даю дані всім. Я даю дані вибірково і керую доступом до них.

GDPR прийнятий в Європі. В юридичному плані його у нас немає, але при розробці системи, ми про це думаємо. Юридично користувач, підписуючи декларацію, дає дозвіл на обробку своїх даних.

Далі питання з юридичної площини переходить у площину кібербезпеки. Ми в 2018 році робили penetration-тести – тестування на проникнення. На 2019 рік заплановані щомісячні тести.

Нещодавно я був в Англії, ми домовилися про співпрацю з National Health Service of England з питань кібербезпеки. У світі зміцнилася думка, що охорона здоров’я – це не питання країни, це мультинаціональне питання. Тому одне з пріоритетних завдань – обмін технологіями.

Моє завдання – щоб в Україну надходили найкращі технології.

– З ким ще Україна має дружні зв’язки?

– Ми стали партнерами Global Digital Health Partnership. Туди входять Австрія, Японія, Іспанія, Швеція, Південна Корея. Ми з усіма починаємо встановлювати відносини. Це не швидкий, але це дуже важливий процес.

– Про що ви з ними говорили?

– Було два головних питання: кібербезпека і інтероперабельність. Як будувати системи, які вміють між собою спілкуватися. Щоб лікар в одному місці вносив дані точно так само, як лікар в іншому місці. Стандартизація – важливе питання. Сподіваюся, за два роки ми це питання вирішимо.

– Ви вимагаєте від бізнесу, щоб він не продавав отримані дані?

– Це відповідальність бізнесу. У нас багато служб, які їх перевіряють, але ми не той орган, який повинен контролювати їх з точки зору дотримання законодавства. Ми тестуємо їх з точки зору вразливості.

– Яке майбутнє медицини? Що eHealth зможе через п’ять років?

– Ми будемо розмовляти в полі візіонерства, але з eHealth повинна відбутися трансформація від лікування до медичної підтримки. Пацієнт може дати доступ до інформації про стан свого здоров’я і йому будуть приходити мікро-коригування: випийте не цілу пігулку, а її одну шосту.

Це модель, до якої ми хочемо прийти з допомогою eHealth. За рахунок правильного збору даних і за рахунок взаємодії з бізнесом, який забезпечував би ці функції. Людина повинна перебувати під постійним контролем. Кінцева мета – тривалість і якість життя.

– Коли це може статися?

– Ми працює над цим кожного дня. У п’ятирічній перспективі це реально.

– Як ви будете захищати такі великі дані?

– З одного боку, є українська організація КСЗІ (Комплексна система захисту інформації), яка відповідає за роботу з даними. З іншого боку, є світові практики в роботі з кібербезпекою.

De Novo, де ми розміщуємо інформацію, – захищена система. Там зберігаються і банківські дані. Звичайно, кіберзагрози є завжди, але ми робимо максимум, щоб звести ймовірність їх виникнення до нуля.

– Ви державна компанія. Як ви співпрацюєте з бюрократією?

– В організаціях, в яких ми працюємо, молоді та дуже сучасні люди. Я прийшов з бізнесу і найбільше боявся бюрократії, але команди, які з нами працюють, цим не обтяжені. Вони мислять по-сучасному.

Я не можу сказати, що бюрократії немає зовсім, але якась її кількість в державі має бути. Державна робота передбачає бюрократію як стримуючий механізм. Він потрібен, тому що дозволяє працювати в нормальному темпі: не надто швидко і не надто повільно.

– У чому різниця між eHealth і ДП “Електронне здоров’я”?

ДП “Електронне здоров’я” – це частина eHealth. eHealth – це бізнес, ми, МОЗ, НСЗУ. Це все – eHealth або, більш правильно, eHealth причетний до всього цього. Ми відповідальні за діджиталізацію, за впровадження eHealth.

– Хто фінансував ваш проект?

– Основний партнер – One Hundred Percent Life. Це найбільша пацієнтська організація. Вона агрегує донорські кошти і закуповує послуги. Вона фінансує не нас, а компанії, які надають нам послуги.

Є також контракт з державою на виконання послуг. І все. Модель монетизації ще розробляється. Передбачається, що ми повинні навчитися заробляти гроші, і ми навчимося.

Джерело: moz.gov.ua

Також рекомендуємо
26 Жовтня 2018

У нинішньому  реєстрі виробники попередньо гарантували близько 15 млн упаковок безоплатних ліків  за програмою “Доступні ліки”. У попередньому реєстрі – у першому півріччі 2018 року – ця цифра становила 10 млн упаковок, а перед тим, у другому півріччі 2017 року, фармкомпанії могли реалізувати близько 6 млн упаковок безоплатних ліків.

З початку 2018 року пацієнти отримали ліки за майже 14 млн рецептами на суму близько 700 млн грн.

Лідерами реалізації програми “Доступні ліки” за 9 місяців 2018 року стали Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Запорізька та Рівненська області. Найнижчі показники ефективності роботи програми – на Луганщині, Хмельниччині, Буковині, Одещині та у Волинському регіоні.

Нагадаємо, рейтинг успішності регіонів формується за такими показниками:

  • обсяг використання коштів передбачених на місяць, на рік;
  • вартість середнього рецепту;
  • кількість аптечних закладів у регіоні, що беруть участь у програмі “Доступні ліки” і динаміка їх долучення;
  • кількість пацієнтів на 1 аптеку;
  • кількість відшкодованих рецептів у порівнянні з загальним показником виписаних рецептів.

Нині за програмою “Доступні ліки” пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безоплатно. Кількість аптек, де можна отримати ліки за рецептом від лікаря наразі становить 7 937 аптек. Це кожен третій аптечний заклад в Україні.

Детальніше про програму: http://moz.gov.ua/dostupni-liki

Джерело: moz.gov.ua

31 Жовтня 2018

Європейські експерти з ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) визнали український кейс eHealth одним із найперспективніших у державному секторі по всьому світу.

Цього року команда eZdorovya взяла участь у конкурсі та представила модель трансформації медичної системи – “Private-Public Cooperation Model”. Цей кейс увійшов до з найкращих у світі та був опублікований на інноваційній платформі Обсерваторії інновацій у державному секторі (OPSI).

OPSI — команда європейських експертів, яка досліджує проекти в публічному секторі з усього світу та публікує кейси переможців, які, на їхню думку, змінюють державну сферу та життя всієї країни на краще.

“OPSI визнали підхід eZdorovya   “Private-Public Cooperation” в eHealth одним з найперспективніших у світі. Ця модель передбачає, що електронна система охорони здоров’я в Україні трансформується у тісній співпраці її головних партнерів та бізнес-сектору. Чому ця інновація є однією з кращих? Кооперація “держава-бізнес” здатна трансформувати систему на горизонтальну площину, створювати новий простір для інновацій, нові конкурентні ринки та головне — надавати найякісніші сервіси для громадськості. Я надзвичайно радий цій новині та пишаюся тим, що eZdorovya визнали прогресивною командою майбутнього уже на світовому рівні”, — сказав генеральний директор ДП “Електронне здоров’я”, Денис Мацуй.

Джерело: moz.gov.ua

23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

23 Жовтня 2018

Минуло півроку з того часу, коли була створена Національна служба здоров’я України і “гроші пішли за пацієнтами” у ті заклади, які підписали договори зі Службою. Розказуємо, як змінилась первинна допомога за цей час.

За 6 місяців роботи Нацслужби здоров’я 623 заклади первинної допомоги (майже половина закладів первинки країни) підписали договір з Службою і перейшли на нову систему фінансування.

Понад 12 млн українців обрали свого лікаря в цих закладах. І за ними до закладів вже “прийшло” 1,615 млрд грн, які держава вперше спрямувала на оплату медичних послуг конкретним пацієнтам.

Більшість закладів отримали значно більше грошей, аніж за субвенцією. І цей дохід зростатиме, адже заклади ще продовжують укладати декларації з пацієнтами. Наприклад, Сокирянський ЦПМСД збільшив свій дохід з липня по жовтень на 50%, Черкаський ЦПМСД №2 – на 32%. Томашпільський центр первинної допомоги збільшив надходження на свій рахунок на 58%.

Зміни в медицині відкрили вікно можливостей. І цими можливостями скористалися передусім маленькі міста. Саме там відбуваються найбільші зміни. Лідери за рівнем підписання декларацій – Червоноград на Львівщині (76%) та Овруч на Житомирщині (65%). В Червонограді отримали втричі більше коштів, аніж за субвенцією, і вже у перші місяці підняли зарплату лікарям – з 5 000 до 16 000 грн. Овруцький ЦПМСД тепер отримує вдвічі більше, аніж за субвенцією. І зарплата лікаря зросла з 5 000 до 15 000 грн.

Значно зросли і зарплати медичних сестер. Наприклад, у закарпатському Міжгір`ї зарплата медсестри виросла з 5 до 8 000. У Миргороді – з 4 до 8 500 грн.

«За рік ми набрали непоганий темп впровадження змін. Але ми плануємо нарощувати його в наступному році. Яка наша візія на 2019 рік? Нова первинна ланка по всій країні – з високою якістю послуг, різноманіттям провайдерів, високими зарплатами лікарів. Нові електронні інструменти для лікарів та пацієнтів – електронні медичні картки, направлення до спеціалістів, рецепти на «Доступні ліки», лікарняні листи. Ви приходите на прийом і займаєтеся вашим здоров`ям, а не папірцями. І найголовніше – старт реформації спеціалізованої допомоги – запуск програми «Безкоштовна діагностика». За направленням сімейного лікаря пацієнти отримають найнеобхідніші для встановлення діагнозу аналізи, консультації спеціалістів та діагностику безоплатно», – сказав заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

 

«Зміни в медицині відбуваються перш за все на користь пацієнта та лікаря. Щоб інформація про них була доступною, 8 жовтня Національна служба здоров`я запустила власний контакт-центр. Це перший в Україні контакт-центр для лікарів та пацієнтів. За усіма міжнародними стандартами. Кожен українець, подзвонивши на номер 1677, зможе отримати відповіді на всі питання щодо змін в медицині. Адже трансформація триває. З наступного року трансформується програма «Доступні ліки» і буде реалізовуватися через НСЗУ. Ми будемо укладати контракти з аптеками. Пацієнт за електронним рецептом зможе отримати необхідні йому ліки у будь-якій аптеці, яка уклала з нами договір – незалежно від місця свого проживання, там, де йому буде зручно. Всі ці зміни розвертають медичну систему в бік пацієнта», – заявив Олег Петренко, голова НСЗУ.

Джерело: moz.gov.ua