ДП “Електронне здоров’я” та Американська Торговельна Палата підписали Меморандум про співпрацю

30 листопада державне підприємство «Електронне здоров’я» та Американська Торговельна Палата підписали Меморандум про співпрацю.

Метою Меморандуму є сприяння та співпраця державного підприємства та АСС (American Chamber of Commerce) у реалізації завдань у сфері розвитку електронної системи охорони здоров’я в Україні.

На зустрічі ДП «Електронне здоров’я» з компаніями-членами Американської Торговельної Палати визначили пріоритетні теми та спільні плани. Обмін досвідом, залучення інвестицій, ідей та технологічних рішень такі перспективи цієї співпраці.

“Співробітництво з Американською Торговельною Палатою це крок у розвитку партнерства української системи eHealth з міжнародними компаніями. Це партнерство дозволить нам залучити додаткові інвестиції, створити нові ринки для бізнесу, а для користувачів отримати зручні та сучасні рішення та сервіси. Упевнений, для наших інвесторів це стане позитивним сигналом того, що в українську систему eHealth можна і потрібно інвестувати”, підкреслив генеральний директор ДП “Електронне здоров’я” Денис Мацуй.

Також рекомендуємо
26 Жовтня 2018

У нинішньому  реєстрі виробники попередньо гарантували близько 15 млн упаковок безоплатних ліків  за програмою “Доступні ліки”. У попередньому реєстрі – у першому півріччі 2018 року – ця цифра становила 10 млн упаковок, а перед тим, у другому півріччі 2017 року, фармкомпанії могли реалізувати близько 6 млн упаковок безоплатних ліків.

З початку 2018 року пацієнти отримали ліки за майже 14 млн рецептами на суму близько 700 млн грн.

Лідерами реалізації програми “Доступні ліки” за 9 місяців 2018 року стали Полтавська, Львівська, Дніпропетровська, Запорізька та Рівненська області. Найнижчі показники ефективності роботи програми – на Луганщині, Хмельниччині, Буковині, Одещині та у Волинському регіоні.

Нагадаємо, рейтинг успішності регіонів формується за такими показниками:

  • обсяг використання коштів передбачених на місяць, на рік;
  • вартість середнього рецепту;
  • кількість аптечних закладів у регіоні, що беруть участь у програмі “Доступні ліки” і динаміка їх долучення;
  • кількість пацієнтів на 1 аптеку;
  • кількість відшкодованих рецептів у порівнянні з загальним показником виписаних рецептів.

Нині за програмою “Доступні ліки” пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та діабетом 2 типу можуть отримати 261 препарат, з них 59 – безоплатно. Кількість аптек, де можна отримати ліки за рецептом від лікаря наразі становить 7 937 аптек. Це кожен третій аптечний заклад в Україні.

Детальніше про програму: http://moz.gov.ua/dostupni-liki

Джерело: moz.gov.ua

26 Жовтня 2018

Уже майже половина комунальних закладів, де надають первинну медичну допомогу, отримують оплати за медичні послуги від Національної служби здоров’я України. Більшість з них отримали значно більше грошей, аніж за субвенцією, і медики, які в них працюють, почали отримувати суттєво вищу зарплатню. Розповідаємо, від чого залежить підвищення платні медикам і скільки отримують лікарі в конкретних закладах.

ХТО ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ПРО ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТИ МЕДИЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ

У медичних закладах, що підписали договори з Нацслужбою здоров’я, діє гнучкий підхід до формування зарплат. Рішення щодо зарплатної політики у кожному конкретному медичному закладі ухвалює колектив. Тобто ні обласний департамент охорони здоров’я, ні Нацслужба здоров’я, ні МОЗ України ніяким чином не регулює зарплатну політику і не вказує закладам, як їм розпоряджатись заробленими коштами. Механізм обрахування зарплатні має бути прописаний у колективному договорі.

Розмір винагороди лікаря більше не прив’язаний до бюджетної сітки. Тож якщо заклад уклав договір з Нацслужбою здоров’я, має діючу ліцензію, лікар підписав значну кількість декларацій, а зарплатня залишилась на тому ж рівні – це привід задати питання головному лікарю, які критерії нарахування заробітної плати він планує впровадити та ініціювати збори колективу медзакладу.

 

ЯКІ ЗАРПЛАТИ ОТРИМАЛИ ЛІКАРІ У ЖОВТНІ

Ми поговорили з керівниками закладів, які підписали договір з Нацслужбою здоров’я у «другу хвилю» і в жовтні отримали перші оплати за новою моделлю фінансування. Не всі ще встигли підняти зарплати, але у найбільш ефективних медзакладів лікарі вже в жовтні матимуть вдвічі більший дохід. Звісно, йдеться не про всіх лікарів, а в про тих, хто підписав максимум декларацій, – для педіатрів це 900, для сімейних лікарів 1800, для терапевтів – 2000.

Бахмутський центр первинної медико-санітарної допомоги, Донецька область

Від НСЗУ у жовтні заклад отримав 2 845 847 грн. Це вдвічі більше, аніж вони отримували за медичною субвенцією.

Лікар-педіатр з оптимальною кількістю декларацій отримає 18 767 грн, тоді як раніше його зарплата була трохи більше 8 000 грн. Зарплата сімейного лікаря становитиме 17 887 грн, тоді як раніше – трохи більше 7 000 грн.

Мукачівський центр первинної медико-санітарної допомоги, Закарпатська область

Від НСЗУ у жовтні заклад отримав 3 363 тис грн, за субвенцією було 1 850 тис грн. 61% мешканців міста вже підписали декларації зі своїми лікарями.

Сімейний лікар, який підписав 1 450 декларацій, буде отримувати 17 000 грн (раніше він мав 7 800 грн). Зарплатню за новим колективним договором розраховують як відсоток від доходу, який приносить закладу лікар, – він залежить не лише від кількості підписаних декларацій, а і від вікового складу пацієнтів.

Центр первинної медико-санітарної допомоги «Центральний» Рівненської міської ради

Від НСЗУ у жовтні заклад отримав 3 493 568 грн, за субвенцією було 1,7 млн на місяць. 52% мешканців міста обрали лікарів.

Сімейний лікар, який підписав максимум декларацій, отримає цього місяця 16 800 грн. Раніше лікарі отримували 4-5 тис грн. Сума зарплатні розраховується як ставка плюс премія за підписані декларації – до 300% за максимальну кількість. Премії нарахували тим лікарям, які підписали понад 600 декларацій з пацієнтами.

Городенківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Івано-Франківської області

Від НСЗУ у жовтні заклад отримав 1 972 500 грн, за субвенцією було 1 199 500 грн на місяць. 54% мешканців району підписали декларації.

Сімейний лікар, який підписав максимум декларацій, отримає в жовтні 18 500 грн. Раніше найбільш досвідчені лікарі отримували до 10 000 грн.

Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги

Від НСЗУ у жовтні заклад отримав 1 483 933 грн, за субвенцією було 792 933 грн на місяць. 74,6% мешканців міста підписали декларації.

Лікарям у середньому нарахували по 13 260 грн зарплатні, максимально – 14 780 грн. Зарплатня лікаря залежить від кількості підписаних з ним декларацій та рейтингових показників за якість обслуговування (враховується онкопревенція, виявлення туберкульозу, профілактика серцево-судинних захворювань, рівень охоплення профілактичними щепленнями, виконання програми «Доступні ліки, відсутність скарг пацієнтів). Раніше платня лікаря становила в середньому 5 722 грн. Зросли і зарплати медсестер: тепер вони залежно від кількості декларацій, отримують від 8 475 грн до 9 923 грн, раніше середня зарплата медсестри становила 4 314 грн.

Джерело: moz.gov.ua

17 Жовтня 2018

Уже більше 19,5 мільйонів українців обрали свого лікаря. ДП “Електронне здоров’я”, що разом з партнерами розробляє технічний функціонал eHealth, вдячне за висловлену довіру користувачів. Такий результат за півроку є спільною заслугою команд, які займаються впровадженням eHealth в Україні. Впроваджуючи систему eHealth, Україна вже увійшла до світової спільноти Global Digital Health Partnership, як її рівноправний учасник, досвід якого цікавий багатьом країнам світу.

ДП “Електронне здоров’я” є основним розробником технічного ядра eHealth в Україні. eHealth — електронна система охорони здоров’я, що дозволяє ефективно розподіляти бюджетні кошти на оплату медичних послуг. Система eHealth складається з:

  • центрального компоненту системи медичних даних (адмініструє ДП “Електронне здоров’я”);
  • медичних інформаційних систем (приватні компанії, що надають інтерфейси користувачам, у тому числі медичним закладам та лікарям).

Міністерство  охорони здоров’я регулює впровадження eHealth на нормативно-правовому рівні. Національна служба здоров’я України аналізує дані з метою прогнозування та оперування Програмою медичних гарантій, в тому числі з метою оплати вартості послуг медзакладам.

З моменту офіційного створення ДП “Електронне здоров’я” в грудні 2017 року через збіг у назві саму систему eHealth часто асоціювали з ДП “Електронне здоров’я”, що не зовсім так. Адже система eHealth складається з декількох учасників, в тому числі ДП “Електронне здоров’я”. Тому, аби уникнути подібних неточностей у визначенні — хто є хто в системі eHealth, — Державне підприємство “Електронне здоров’я” використовуватиме новий бренд —  eZdorovya. Це домопоже ДП “Електронне здоров’я” (eZdorovya) ефективніше взаємодіяти з користувачами, серед яких мільйони українців, представники бізнесу, розробники інформаційних систем та технологічні стартапи, які мають намір працювати з медичними даними.

“Ми будемо комунікувати з користувачами і всіма стейкхолдерами під брендом “eZdorovya”.  Система eHealth впроваджується спільними зусиллями всіх партнерів. eZdorovya забезпечує технічну можливіcть функціонування  eHealth як її адміністратор, що від імені держави займається розробкою та впровадженням технологій”, — заявляє прес-служба державного підприємства “Електронне здоров’я”.

 

Наразі eZdorovya займається впровадженням масштабного інноваційного IT-рішення в медичній сфері — розробкою медичної картки пацієнта та низки інших важливих модулів. За підтримки світової eHealth-спільноти команда eZdorovya розробляє електронний рецепт, електронне направлення та інші сервіси. Всі вони дозволять кожному користувачеві отримати необхідну медичну інформацію без паперової рутини. Також eZdorovya збиратиме дані для розробки аналітичних і статистичних матеріалів та вироблення ефективних рішень у сфері охорони здоров’я.

Цю та іншу інформацію можна буде знайти на оновленому сайті eZdorovya: https://www.facebook.com/ezdorovya

Якщо у вас є загальні питання щодо функціонування системи eZdorovya, напишіть на адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

19 Жовтня 2018

Генеральний директор держпідприємства “Електронне здоров’я” Денис Мацуй в інтерв’ю для видання “Економічна правда” розповів про  створення електронної системи охорони здоров’я, що замінить стоси паперів для лікарів та пацієнтів. За згодою редакції подаємо текст інтерв’ю.

eHealth – це програма, яка в контексті медичної реформи повинна об’єднати реєстри медичних закладів, лікарів та пацієнтів.

Планується, що єдина електронна система охорони здоров’я замінить стоси паперів IT-рішеннями, якими зможуть користуватися лікарі та пацієнти.

Ця система допомагає пацієнтам отримувати, а лікарям надавати якісні послуги, а також дозволяє контролювати, наскільки ефективно витрачаються виділені на охорону здоров’я кошти. Систему почали впроваджувати навесні 2018 року, процес триватиме ще кілька років.

Про те, що зроблено за півроку, що буде зроблено найближчим часом і навіщо це потрібно, ЕП поговорила з генеральним директором державного підприємства “Електронне здоров’я” Денисом Мацуєм.

– Уявімо, що перед вами – звичайний українець, і вам потрібно йому пояснити, в чому плюси вашого проекту.

– Для пересічної людини – це підвищення якості охорони здоров’я.

За рахунок чого? У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) немає даних для прийняття рішень. Всі дані зараз – на папері, через що складно приймати рішення. Коли буде запущено eHealth, всі медичні дані будуть у системі: наприклад, скільки зусиль витрачається на пацієнтів в розрізі хвороби або віку.

Тоді МОЗ зможе більш ефективно приймати рішення, а Національна служба здоров’я України (НСЗУ) зможе більш ефективно за це платити. Людина буде отримувати більш якісні лікування і сервіс.

– Яка користь від цього бабусі?

– Така ж, як і для всіх. Коли через пару років вона прийде до лікаря, у нього буде її медична історія. Він зможе дивитися не тільки на клінічну ситуацію, але і ретроспективно розуміти, що з нею відбувалося.

– Ви запустилися в лютому 2018 року?

– Держпідприємство “Електронне здоров’я” було створено в лютому, я почав працювати як генеральний директор з травня.

– Що ви встигли зробили за три місяці, що плануєте зробити?

– Перші результати: в липні ми дали технічну можливість Національній службі здоров’я зробити першу оплату. За кількість декларацій, тобто за результат. Це, говорячи з точки зору eHealth.

Для просування вперед, з точки зору побудови компанії, нам потрібна організаційна структура. Ми її створили. У нас працює близько 30 людей, не враховуючи консультантів з Deloitte. У системі вже розроблені медичні події, ми готуємося запустити їх на початку 2019 року.

– Що таке “медичні події”?

– Це можливість для системи збирати інформацію. Про причини візиту людини, про те, яку маніпуляцію провів лікар: який діагноз поставив, куди направив, що прописав. Це ключова інформація для первинного рівня медицини, яка буде в системі, починаючи з 2019 року.

– Як ви пов’язані з медреформою? Як eHealth допоможе в її реалізації?

– eHealth – це основний інструмент медреформи. Глобальна стратегія МОЗ в тому, що всі нові дії в системі будуть діджиталізовані. Якщо вводимо нову дію, ми повинні мати для цього електронний інструмент.

– Достатньо просто брати щось нове і його діджиталізувати, а що буде з тим, що вже є? Ви плануєте це діджиталізувати?

– У нас дуже проста стратегія. Всі нові дії будуть відбуватися в електронному вигляді. Якщо ми говоримо, наприклад, про історії хвороб, які зараз знаходяться в паперовому вигляді, з ними ми нічого не плануємо робити.

Система двокомпонентна, і це міг би бути хороший проект для бізнесу. Створити якийсь інструмент, де лікарі могли б сканувати, оцифровувати історію. Нам, як я думаю, вистачить роботи і з поточними даними.

– Тоді картина пацієнта буде неповна.

– З часом – буде повна. На збір інформації потрібен час.

– Скільки знадобиться часу, щоб зібрати повну картину?

– Повна картина – відносне поняття. Коли ми надаємо лікарям інструмент, вони вносять дані, й інформація починає збиратися. Що її більше, то більш релевантні рішення. Поняття “повна медична історія” не існує. Повна історія – це від моменту народження до моменту смерті.

– На сайті говориться, що ви співпрацюєте з бізнесом. Яким чином?

– У різних країнах eHealth розвивається по-різному. Стратегія залежить від кількості населення, політичної ситуації, історичного бекграунду.

В Україні дуже сильний IT-сектор. Відповідно, коли планувалася стратегія побудови eHealth, цей факт був узятий до уваги і була створена так звана двокомпонентна модель.

Якщо ми звернемося до досвіду Великобританії, вони це називають PPC-model – Private-Public-Cooperation. Система, де на шляху поставки послуги кінцевому пацієнтові є не лише держава, а й прошарок бізнесу.

Ми, держпідприємство, відповідаємо за центральний компонент і надаємо так званий API – готовий набір, що надається додатком або операційною системою для використання у зовнішніх програмних продуктах, – у цьому випадку, для медичних інформаційних систем.

Це IT-рішення, яке встановлено в лікарнях і дозволяє забезпечити робоче місце лікаря, документообіг, збір інформації. Воно обслуговує потреби лікарні і віддає нам частину інформації. Зараз ми отримуємо дані про кількість підписаних декларацій між лікарем і пацієнтом.

– І де тут бізнес?

– Держава прийняла рішення не створювати свої медичні інформаційні системи, це і є прошарок бізнесу.

Ми даємо йому можливість розвиватися, створюємо ринок. Звичайно, ми залежимо від бізнесу. Ми не можемо просто сказати: “Хлопці, імплементуйте цю функцію”. Ми повинні з ними кожен раз вести переговори, шукати для них вигоду.

Натомість зусилля подвоюються. Ми розробляємо функціонал і бізнес розробляє функціонал. Нам не потрібно ходити і збирати вимоги по лікарнях, вигадувати для них рішення, підтримувати їх.

Це абсолютно різні функціонали. Ми працюємо з базою даних, логікою і надаємо API. Бізнес працює з функціоналом користувача.

Ми тестуємо їх функціонали з точки зору безпеки, але не ліземо в їхню кухню. Ми хочемо, щоб між представниками бізнесу виник максимально конкурентний ринок. Навіщо потрібна конкуренція? Щоб ринок ріс і, отже, щоб пацієнти отримували інноваційні послуги.

– З якими бізнесами ви вже співпрацюєте, з якими плануєте?

– Зараз у нас один тип бізнесу – медичні інформаційні системи. Будемо працювати з лабораторіями та аптеками, там теж будуть IT-рішення.

Дані з системи будуть цікаві в сфері освіти лікарів, інтеграції з IOT-гаджетами і сенсорами, які збирають інформацію. Це все те, що в перспективі може взаємодіяти з центральним компонентом, збагачувати дані і давати додаткові переваги для пацієнта.

– Додаток для електронної черги – ваша ініціатива?

– На рівні держави немає електронних черг, це робота бізнесу.

– Скільки закладів до вас уже підключено?

– Близько 1 400, це більше половини. Щодо пацієнтів – у нас вже більше 18 млн декларацій або дві треті України. Лікарів в системі – близько 24 тис.

– Припустимо, це поширено в містах, а як ви плануєте співпрацювати з некомп’ютеризованими частинами України?

– Щоб “зайти в реформу”, потрібно мати одну з медичних інформаційних систем. Ми бачимо, що лікарні в селах знаходять можливість купити комп’ютер, щоб встановити IT-рішення.

Чи буде там електронна черга – це питання ринку. Якщо там встановлена медична система, де немає електронної черги, то з часом вона буде витіснена рішенням, де черга є. Це вільний ринок.

– Чи є попит з боку бізнесу на маленькі міста і села?

– У маленьких міст і сіл є попит на IT-рішення.

– Бізнес в цьому зацікавлений?

– Звичайно. Для кожної ніші знайдеться свій продукт. Буде певний прошарок недорогих IT-рішень. Святе місце пустим не буває.

– Виходить, між пацієнтом і вами існує третя особа – бізнес. Як зберігається в цьому випадку приватність даних?

– Почнемо з того, що ми розуміємо під приватністю даних. Є поняття GDPR (“Загальний регламент захисту даних”) . Його суть в тому, що людина є власником своїх даних. Я не даю дані всім. Я даю дані вибірково і керую доступом до них.

GDPR прийнятий в Європі. В юридичному плані його у нас немає, але при розробці системи, ми про це думаємо. Юридично користувач, підписуючи декларацію, дає дозвіл на обробку своїх даних.

Далі питання з юридичної площини переходить у площину кібербезпеки. Ми в 2018 році робили penetration-тести – тестування на проникнення. На 2019 рік заплановані щомісячні тести.

Нещодавно я був в Англії, ми домовилися про співпрацю з National Health Service of England з питань кібербезпеки. У світі зміцнилася думка, що охорона здоров’я – це не питання країни, це мультинаціональне питання. Тому одне з пріоритетних завдань – обмін технологіями.

Моє завдання – щоб в Україну надходили найкращі технології.

– З ким ще Україна має дружні зв’язки?

– Ми стали партнерами Global Digital Health Partnership. Туди входять Австрія, Японія, Іспанія, Швеція, Південна Корея. Ми з усіма починаємо встановлювати відносини. Це не швидкий, але це дуже важливий процес.

– Про що ви з ними говорили?

– Було два головних питання: кібербезпека і інтероперабельність. Як будувати системи, які вміють між собою спілкуватися. Щоб лікар в одному місці вносив дані точно так само, як лікар в іншому місці. Стандартизація – важливе питання. Сподіваюся, за два роки ми це питання вирішимо.

– Ви вимагаєте від бізнесу, щоб він не продавав отримані дані?

– Це відповідальність бізнесу. У нас багато служб, які їх перевіряють, але ми не той орган, який повинен контролювати їх з точки зору дотримання законодавства. Ми тестуємо їх з точки зору вразливості.

– Яке майбутнє медицини? Що eHealth зможе через п’ять років?

– Ми будемо розмовляти в полі візіонерства, але з eHealth повинна відбутися трансформація від лікування до медичної підтримки. Пацієнт може дати доступ до інформації про стан свого здоров’я і йому будуть приходити мікро-коригування: випийте не цілу пігулку, а її одну шосту.

Це модель, до якої ми хочемо прийти з допомогою eHealth. За рахунок правильного збору даних і за рахунок взаємодії з бізнесом, який забезпечував би ці функції. Людина повинна перебувати під постійним контролем. Кінцева мета – тривалість і якість життя.

– Коли це може статися?

– Ми працює над цим кожного дня. У п’ятирічній перспективі це реально.

– Як ви будете захищати такі великі дані?

– З одного боку, є українська організація КСЗІ (Комплексна система захисту інформації), яка відповідає за роботу з даними. З іншого боку, є світові практики в роботі з кібербезпекою.

De Novo, де ми розміщуємо інформацію, – захищена система. Там зберігаються і банківські дані. Звичайно, кіберзагрози є завжди, але ми робимо максимум, щоб звести ймовірність їх виникнення до нуля.

– Ви державна компанія. Як ви співпрацюєте з бюрократією?

– В організаціях, в яких ми працюємо, молоді та дуже сучасні люди. Я прийшов з бізнесу і найбільше боявся бюрократії, але команди, які з нами працюють, цим не обтяжені. Вони мислять по-сучасному.

Я не можу сказати, що бюрократії немає зовсім, але якась її кількість в державі має бути. Державна робота передбачає бюрократію як стримуючий механізм. Він потрібен, тому що дозволяє працювати в нормальному темпі: не надто швидко і не надто повільно.

– У чому різниця між eHealth і ДП “Електронне здоров’я”?

ДП “Електронне здоров’я” – це частина eHealth. eHealth – це бізнес, ми, МОЗ, НСЗУ. Це все – eHealth або, більш правильно, eHealth причетний до всього цього. Ми відповідальні за діджиталізацію, за впровадження eHealth.

– Хто фінансував ваш проект?

– Основний партнер – One Hundred Percent Life. Це найбільша пацієнтська організація. Вона агрегує донорські кошти і закуповує послуги. Вона фінансує не нас, а компанії, які надають нам послуги.

Є також контракт з державою на виконання послуг. І все. Модель монетизації ще розробляється. Передбачається, що ми повинні навчитися заробляти гроші, і ми навчимося.

Джерело: moz.gov.ua