Денис Мацуй, eZdorovya: «Головний наш виклик — це час»

2018 рік завершується не лише підведенням підсумків, але й укладанням угод із сімейними лікарями. Та підписують їх не лише на папері — кожен пацієнт потрапляє до електронної системи охорони здоров’я eHealth. Денис Мацуй, генеральний директор Державного підприємства «Електронне здоров’я», розповів про виклики, можливості та плани проекту, що допоможе автоматизувати усі ці процеси.

Що це за проект

eZdorovya — це державний стартап, який адмініструє електронну систему охорони здоров’я — eHealth. Систему eHealth створюють Міністерство охорони здоров’я, Національна служба здоров’я та представники бізнесу в Україні. Проект відповідає за цифрову трансформацію електронної системи охорони  здоров’я. По суті це — державне підприємство, яке переводить українську медицину на цифрову основу.

Про перехід на цифрові картки пацієнтів

— Вже у 2019 році буде доступна реєстрація медичних подій в електронній системі охорони здоров’я, які пов’язані зі зверненням пацієнта до закладу первинної медичної допомоги. До реєстру потраплятимуть такі події:

  • Візит пацієнта, причини звернення.
  • Алергії та вакцинації.
  • Виміри: універсальна модель вимірів, наприклад, група крові чи тиск.
  • Процедури: це те, що лікар зможе сам зробити, чи його медсестра.

Набір функцій медичних подій буде постійно розширюватись. Зараз ми зосереджені на розробці функціональності електронних карток. Заповнювати їх будуть з моменту звернення пацієнта до лікаря. Ключова інформація для лікаря (наприклад відомості про вакцинацію, алергії та інше) будуть обов’язково внесені до електронного профайлу пацієнта.

Щодо оцифровки паперових карток — лише уявіть який це об’єм інформації та скільки ресурсу (як людського, так і ресурсів часу) знадобиться для перенесення цих даних. Проте, на мій погляд, це ще одна ніша для представників бізнесу. У майбутньому ми очікуємо, що з’явиться стартап, який візьметься за переведення паперових карток в «цифру». Звичайно, тільки з дозволу пацієнта ці дані можуть проходити обробку.

Про сумісність зі старою системою обліку пацієнтів та комп’ютеризацію лікарень

— До кінця 2018 року всі комунальні медичні заклади, які надають первинну медичну допомогу (тобто там де працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри), мають укласти договори з Нацслужбою здоров’я та перейти на нову модель фінансування. Однією з умов для підписання договору є наявність комп’ютерної техніки та підключення до eHealth. Із 2019 року фінансування для цих медичних закладів буде відбуватися виключно Національною службою здоров’я.

За нашою інформацією, зараз усі медичні заклади мають комп’ютери, оскільки декларації з вибору лікаря підписуються тільки в електронній системі. Інша справа, що у 2019 році комп’ютер має стояти вже у кожному кабінеті сімейного лікаря у медзакладі, оскільки всю інформацію, пов’язану зі зверненням пацієнта, сімейні лікарі, терапевти і педіатри будуть зобов’язані вести виключно в eHealth.

Забезпечення комп’ютерами медичних закладів — обов’язок власника. Ним є місцева влада. Крім того, медичні заклади, які вже отримують оплати за медичні послуги від НСЗУ, вже мають збільшене фінансування і можуть купувати самостійно комп’ютерну техніку. Міністерство постійно веде комунікацію з регіонами та тримає питання забезпечення комп’ютерами на особливому контролі.

Про напрямки використання для пацієнтів

— Зараз пацієнт може зареєструватись в системі eHealth через медичні інформаційні системи (МІС), підписати декларацію з сімейним лікарем, терапевтом, педіатром. Так інформація про пацієнта потрапляє до центральної бази даних. Далі Національна служба здоров‘я направляє оплату за медичні послуги за пацієнтів у ті заклади, де вони лікуються.

Незабаром буде запущена електронна медична картка, електронний рецепт, електронне направлення.

Про основні проблеми та виклики

— Можу сказати виключно про електронну систему охорони здоров’я або про її електронне ядро, за розробку якого відповідає ДП «Електронне здоров’я». Головний наш виклик — це час. В короткі терміни нам необхідно зробити те, на що у Великобританії або Естонії пішло десятки років. Ці країни будували систему eHealth поступово. Неможливо на порозі 2019 року залишатись осторонь тих змін, що вже відбулись в усьому світі. Тому зараз перед нами глобальне завдання — побудувати ефективну архітектуру, розробити функціональність і впровадити готову систему у життя в максимально короткі терміни. Цього вимагає сучасна світова практика електронної медицини.

Про безпеку даних та напрямки використання зібраної інформації

— В першу чергу цими даними будуть користуватися безпосередньо лікарі. Маючи доступ до історії хвороби пацієнта, лікар буде бачити всю картину загалом, та на основі цієї інформації приймати рішення щодо лікування. Також на основі зібраних знеособлених даних буде проводитись аналіз, щоби визначити стан охорони здоров’я в Україні. Ці дані необхідні Міністерству охорони здоров’я та Національній службі здоров‘я для ефективної політики в своїй сфері.

Дані про стан здоров’я населення, епідеміологічної ситуації, про наявність медикаментів — дуже важливі для подальшої політики державних органів

В майбутньому, ми думаємо, що дані можуть застосовувати медичні сервіси, які надають якісний аналіз даних та рішення на їхній основі. Крім того, знеособлена аналітика може бути корисна для фармацевтичного бізнесу та компаній, які працюють в сфері охорони здоров’я.

Важливо пам’ятати, що лише пацієнт може приймати рішення щодо використання інформації про нього. Одне з наших ключових завдань — забезпечення безпеки цих даних. Без згоди пацієнта жоден сервіс не зможе використовувати його дані.

Про вартість доступу та монетизацію

— Модель монетизації ДП «Електронне здоров’я» — це одне з наших завдань на майбутнє. Наразі в пріоритеті розробка та впровадження сервісів центральної бази даних. Але в майбутньому планується, що підприємство буде отримувати дохід від своєї діяльності. Також ми відкриті до співпраці з бізнесом, який зможе надати для пацієнтів або органів державної влади корисні сервіси.

Джерело: https://nachasi.com

Також рекомендуємо
23 Жовтня 2018

Минуло півроку з того часу, коли була створена Національна служба здоров’я України і “гроші пішли за пацієнтами” у ті заклади, які підписали договори зі Службою. Розказуємо, як змінилась первинна допомога за цей час.

За 6 місяців роботи Нацслужби здоров’я 623 заклади первинної допомоги (майже половина закладів первинки країни) підписали договір з Службою і перейшли на нову систему фінансування.

Понад 12 млн українців обрали свого лікаря в цих закладах. І за ними до закладів вже “прийшло” 1,615 млрд грн, які держава вперше спрямувала на оплату медичних послуг конкретним пацієнтам.

Більшість закладів отримали значно більше грошей, аніж за субвенцією. І цей дохід зростатиме, адже заклади ще продовжують укладати декларації з пацієнтами. Наприклад, Сокирянський ЦПМСД збільшив свій дохід з липня по жовтень на 50%, Черкаський ЦПМСД №2 – на 32%. Томашпільський центр первинної допомоги збільшив надходження на свій рахунок на 58%.

Зміни в медицині відкрили вікно можливостей. І цими можливостями скористалися передусім маленькі міста. Саме там відбуваються найбільші зміни. Лідери за рівнем підписання декларацій – Червоноград на Львівщині (76%) та Овруч на Житомирщині (65%). В Червонограді отримали втричі більше коштів, аніж за субвенцією, і вже у перші місяці підняли зарплату лікарям – з 5 000 до 16 000 грн. Овруцький ЦПМСД тепер отримує вдвічі більше, аніж за субвенцією. І зарплата лікаря зросла з 5 000 до 15 000 грн.

Значно зросли і зарплати медичних сестер. Наприклад, у закарпатському Міжгір`ї зарплата медсестри виросла з 5 до 8 000. У Миргороді – з 4 до 8 500 грн.

«За рік ми набрали непоганий темп впровадження змін. Але ми плануємо нарощувати його в наступному році. Яка наша візія на 2019 рік? Нова первинна ланка по всій країні – з високою якістю послуг, різноманіттям провайдерів, високими зарплатами лікарів. Нові електронні інструменти для лікарів та пацієнтів – електронні медичні картки, направлення до спеціалістів, рецепти на «Доступні ліки», лікарняні листи. Ви приходите на прийом і займаєтеся вашим здоров`ям, а не папірцями. І найголовніше – старт реформації спеціалізованої допомоги – запуск програми «Безкоштовна діагностика». За направленням сімейного лікаря пацієнти отримають найнеобхідніші для встановлення діагнозу аналізи, консультації спеціалістів та діагностику безоплатно», – сказав заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

 

«Зміни в медицині відбуваються перш за все на користь пацієнта та лікаря. Щоб інформація про них була доступною, 8 жовтня Національна служба здоров`я запустила власний контакт-центр. Це перший в Україні контакт-центр для лікарів та пацієнтів. За усіма міжнародними стандартами. Кожен українець, подзвонивши на номер 1677, зможе отримати відповіді на всі питання щодо змін в медицині. Адже трансформація триває. З наступного року трансформується програма «Доступні ліки» і буде реалізовуватися через НСЗУ. Ми будемо укладати контракти з аптеками. Пацієнт за електронним рецептом зможе отримати необхідні йому ліки у будь-якій аптеці, яка уклала з нами договір – незалежно від місця свого проживання, там, де йому буде зручно. Всі ці зміни розвертають медичну систему в бік пацієнта», – заявив Олег Петренко, голова НСЗУ.

Джерело: moz.gov.ua

30 Жовтня 2018

Денис Мацуй, генеральный директор государственного предприятия «Электронное здоровье», рассказал AIN.UA, какой на электронной медицине можно будет создать бизнес в Украине.

Первым делом электронная медицина ассоциируется с читаемым врачебным почерком, отсутствием всевозможных бумажек, справок и теряющихся рецептов прямоугольной формы. Отсюда следует, что электронная медицина — это перевод всех бумажных коммуникаций в электронные? Не только.

Электронная медицина (далее — eHealth) – это диджитализация медицинской сферы в масштабах всей Украины. С помощью этого проекта мы, совместно с государством (МОЗ, НСЗУ) и представители бизнеса имеем возможность перевести медицинские «карточки» в электронный вид и получать медицинские и околомедицинские данные в электронном виде. Это система, которая вмещает в себе самую разную информацию: пациенты, болезни, медикаменты. Все действия, происходящие в схеме взаимоотношений доктор-пациент, будут доступны для анализа и соответственно представители бизнеса получать потенциальные возможности для развития новых продуктов и сервисов. Что дальше делать с этой информацией? Есть сотни способов для ее применения.

База данных с таким объемом и качеством информации создает новые стартапы, предприятия и технологические решения. В частности, мы в государственном предприятии «Электронное здоровье» разрабатываем центральный компонент.

В конечном итоге эти данные в будущем могут быть собраны, структурированы и проанализированы заинтересованными сторонами. Минздрав сможет пользоваться данными или готовым анализом для понимания общей картины о состоянии здоровья граждан. Также во всем мире фармацевтическим компаниям данные нужны для формирования более актуального предложения на рынке. И это далеко не все структуры, которые смогут улучшить качество предоставляемых сервисов с помощью системы eHealth. Эта база данных с таким объемом и качеством информации дает возможность для других проектов рождаться, развиваться и предоставлять качественные сервисы.

Поэтому eHealth сможет формировать и улучшать кардинально новые рынки в Украине. В рамках электронной медицины возникают такие направления бизнеса:

  • Сервисы, предоставляющие пациенту информацию о его медицинской истории. На сегодняшний день практически ни у кого нет единого места, где хранилась бы вся медицинская история. Результаты анализов в почте, заключения от доктора на бумаге. А с помощью таких сервисов вся информация о здоровье человека будет хранится в одном месте. Такая возможность облегчит жизнь как пациенту, так и доктору.
  • Скоринг данных. В Украине растет рынок страхования. По данным Национальной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг, по итогам 2017 года страховые компании нарастили валовые премии на 23,5%, до 43,4 млрд грн. Для сравнения: в 2016 году рост составил 18,3%. Прирост валовых выплат за 2017 год превысил 19% против 9,1% в позапрошлом году.  В 2017 году количество договоров с физлицами на 57,3%. Страховым компаниям при этом требуются объективные данные для оказания услуг частным лицам. То есть, им нужно рассчитывать вероятность заболевания и других рисков. При наличии актуальных данных бизнес может более объективно оценивать состояние своего клиента. Естественно, с согласия самого клиента, страховая может запросить его данные о заболеваниях.
  • Анализ данных. Владельцем данных является только сам пациент. Одна из наших ключевых задач — обеспечение безопасности этих данных. При этом, обладая огромным массивом данных, есть возможность их анализировать. Данные о состоянии здоровья населения, о наличии медикаментов – очень важны для дальнейшей политики государственных органов. Еще важнее – видеть оптимальные решения. Такие услуги могут быть также полезны для фармацевтического бизнеса и организаций, которые борются за улучшения ситуации в сфере здравоохранения. Речь идет о деперсонифицированных данных. То есть, никто, кроме самого пациента и его врача (с разрешения пациента) не может посмотреть его медицинские данные в привязке к ФИО.
  • Сервисы, которые предоставляют качественный анализ данных и решения на основе этих данных. Эта ниша также будет расти. Данные о состоянии здоровья населения, эпидемиологической ситуации, о наличии медикаментов – очень важны для дальнейшей политики государственных органов. Еще важнее – видеть оптимальные решения. Такие услуги могут быть также полезны для фармацевтического бизнеса и организаций, которые борются за улучшения ситуации в сфере здравоохранения.

Для каждого из пунктов можно задать вполне уместный вопрос: а как быть с безопасностью данных и права на их обработку. Так или иначе сам пациент будет владельцем собственных данных, для этого существует GDPR. Это регламент по защите данных, который был принят в Европейских странах в 2016 году для усиления защиты данных. eHealth рассматривает GDPR, как основу в защите персональных данных.

Разработка системы eHealth и диджитализация медицины в Украины – неизбежный процесс. Только совместно с представителями бизнеса, в конструктивном диалоге, мы сможем решить многие проблемы пациентов, врачей, медицинских учреждений.

Заинтересованность в системе eHealth мы можем видеть по сегодняшним показателям. В базе данных уже зарегистрированы более 17 миллионов пациентов, 24 000 врачей и 1 382 медицинских учреждений. 14 медицинских информационных систем (все они — представители бизнеса) уже подключены к центральной компоненте, и все вместе уже сейчас являют собой рынок eHealth. И это только начало.

Украина не первая страна, которая стала на путь диджитализации медицины. Мировой рынок eHealth в 2018 аналитики оценивают в $47,6 млрд, а в 2023 он достигнет отметки от $132 до $308 млрд. Страны-лидеры, где система электронной медицины уже работает давно и успешно, являются США, Германия и Великобритания.

Таким образом eHealth в будущем можем создать рынки для разработчиков программного обеспечения, системных интеграторов, медицинских учреждений и фармакологических компаний.

Главная цель eHealth в Украине в нашем видении — это continuous medical support. Это означает, что человек получает медицинские услуги непрерывно, а не только в момент физического посещения врача.

Автор: Денис Мацуй, генеральный директор государственного предприятия «Электронное здоровье»

23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua

19 Жовтня 2018

Минув рік з дня голосування за медичну реформу в стінах Верховної Ради. Тоді свій голос за зміни в системі охорони здоров’я і гарантований державою пакет медичних послуг для кожного віддали 240 народних депутатів. Розказуємо, що змінилося в системі охорони здоров’я за рік.

Рік тому Верховна Рада України проголосувала за Закон 2168 – VIII “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” і таким чином дала “зелене світло” реформі фінансової системи медицини. В грудні закон підписав Президент Петро Порошенко.

Вже з січня 2018 року Міністерство охорони здоров’я розпочало впровадження змін в охороні здоров’я. А саме першого етапу реформи — нового механізму фінансування медичних закладів, що надають первинну медичну допомогу. Адже сімейні лікарі, терапевти і педіатри є медиками, до яких найперше мають звертатися українці.

 

НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ЗДОРОВ’Я

У рекордно короткі строки, 30 березня 2018 року, була створена Національна служба здоров’я України — центральний орган виконавчої влади, який реалізує основний принцип медреформи «гроші йдуть за пацієнтом» — оплачує вартість реально наданих медичних послуг. Цей механізм оплати нарешті запрацював в Україні цього року, поступово заміняючи неефективну совєцьку модель оплати ліжко-місць.

Нацслужба здоров’я вже уклала договори з 623 комунальними, приватними медзакладами і лікарями-ФОП, які надають первинну медичну допомогу. Вперше українці можуть вільно обирати лікаря у медзакладі, незалежно від форми власності, Нацслужба здоров’я на однакових умовах оплачує надання гарантованого пакету послуг первинної медичної допомоги усім закладам, які стали партнерами Служби. За чотири місяці Нацслужба оплатила послуги за єдиним тарифом у цих медзакладах на 1,6 млрд грн.

 

ВІЛЬНИЙ ВИБІР ВЛАСНОГО ЛІКАРЯ

Національна кампанія з вибору сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів стартувала в квітні 2018 року. Вперше українці змогли вільно обирати лікаря, без прив’язки до місця «прописки». За сім місяців майже 20 млн українців підписали декларації про вибір своїх лікарів. А це означає, що майже кожен другий українець вже має лікаря, якому довіряє і до якого може звернутися з будь-якими проблемами зі здоров’ям або дізнатися, як вести здоровий спосіб життя і не хворіти. У будь-який момент можна змінити лікаря, підписавши декларацію з іншим.

Підписання декларацій про вибір лікаря та забезпечення оплати Нацслужбою здоров’я послуги за кожного пацієнта саме у той медзаклад, де ця послуга надається, стало можливим завдяки електронній системі охорони здоров’я. Це перший крок до переходу на електронний документообіг в українських медзакладах.

НОВІ ЗАРОБІТНІ ПЛАТИ МЕДИКІВ

Медичні заклади, які уклали договір з Нацслужбою здоров’я, отримали фінансову свободу та можуть самостійно розпоряджатися своїм бюджетом, вони не обмежені тарифною сіткою чи штатним розписом. Це дозволило головним лікарям переглянути зарплатну політику. У лікарів, які ефективно працюють, заробітна плата зросла до трьох разів. Якщо раніше лікарі «первинки» отримували до 5 тис грн, то вже після перших оплат Служби ефективні заклади змогли підвищити зарплати своїм лікарям до 15 тис грн. Суттєво підвищилися і заробітні плати молодшого медичного персоналу.

 

РЕФОРМА У 2019 РОЦІ

Які зміни в охороні здоров’я чекають на українців наступного року?

Усі комунальні медичні заклади країни, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, з січня 2019 році перейдуть на оплати за послуги за контрактами з Нацслужбою здоров’я.

У 2018 році в електронній системі охорони здоров’я медзаклади можуть тільки підписувати декларації про вибір лікаря та заключати договори із Нацслужбою здоров’я. У 2019 році сімейні лікарі, терапевти і педіатри перейдуть на електронний документообіг: електронні медична картка пацієнта, рецепти на «Доступні ліки», направлення до вузьких спеціалістів, лікарняні листи. До кінця 2019 року сімейні лікарі працюватимуть без паперу.

Наступний етап після реформи первинної ланки розпочнеться з другої половини 2019 року — програма «Безкоштовна діагностика». Це 80% потреби пацієнта з діагностики у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, найбільш необхідні безоплатні дослідження і аналізи, консультації вузькопрофільних спеціалістів. За направленням сімейного лікаря, терапевта і педіатра пацієнти зможуть проходити такі обстеження як рентген, УЗД, мамографія, ехокардіографія серця та інші безоплатно у будь-якому медзакладі, який уклав договір з Нацслужбою здоров’я. Таким чином, на нову модель фінансування почнуть переходити поліклініки, які є закладами спеціалізованої амбулаторної допомоги.

Ще одна велика задача, яка стоїть перед Міністерством охорони здоров’я та Нацслужбою здоров’я — розробка державної програми медичних гарантій на 2020 рік, яка вперше буде ухвалена разом з Державним бюджетом на 2020 рік. Вона включатиме всі рівні надання медичних послуг, які оплачуватиме Нацслужба здоров’я у 2020 році за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».

Джерело: moz.gov.ua