НСЗУ успішно верифікувала дані про понад 370 тис. медпрацівників на основі даних Держреєстру фізичних осіб

З лютого 2024 року Національна служба здоров’я розпочала верифікацію даних про медичний персонал в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) в онлайн режимі на основі даних Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО).
Під час верифікації порівнюється набір інформації про медичних працівників в ЕСОЗ і ДРФО. Це дозволяє відслідкувати зміни, які відбулися після реєстрації медичних працівників в ЕСОЗ, а також виправляти помилки, які могли бути допущені під час внесення даних в медзакладах та перевіряти достовірність внесеної інформації.
З лютого на основі даних ДРФО вже успішно верифіковано дані понад 370 тис. медичних працівників.
🆕 Наступним важливим етапом у верифікації інформації, яка міститься в ЕСОЗ є її перевірка з інформаційною системою Міністерства фінансів.
Так, з 11 березня НСЗУ розпочинає верифікацію даних в ЕСОЗ про медичних працівників у співпраці з Міністерством фінансів на періодичній основі.
➡️ На черзі верифікація даних про заклади охорони здоров’я, а також про пацієнтів, які зареєстровані в ЕСОЗ.
ℹ️ Заходи з верифікації дозволяють отримувати дані ЕСОЗ, які є повними і достовірними. НСЗУ далі використовує ці дані для реалізації програми медичних гарантій – для встановлення відповідності закладів вимогам договору та оплати за надані медичні послуги пацієнтам тощо.
НСЗУ здійснює верифікацію даних на постійній основі й щороку удосконалює цей процес. Зокрема, НСЗУ регулярно співставляє дані в ЕСОЗ з даними ДРАЦСГ стосовно померлих осіб, перевірки інформації про трудові відносини медичних працівників.
➡️ Більше про верифікацію за посиланнями:
▪️ Що таке верифікація даних і як НСЗУ її здійснює? https://cutt.ly/CwlheZY1
▪️ Верифікація медперсоналу в ЕСОЗ: https://cutt.ly/Xw1AW2OE
▪️ Автоматична верифікація записів про пацієнта: https://cutt.ly/QwlhpdFW
▪️ Ручна верифікація записів про пацієнта: https://cutt.ly/5wlheEbx
▪️ Як НСЗУ верифікує дані про заклади охорони здоров’я: https://cutt.ly/iw1ATodx
Також рекомендуємо
30 Червня 2026

Реєстрація та робота в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) сьогодні є невідʼємною частиною роботи медичних закладів та аптек. До того ж така вимога передбачена Ліцензійними умовами провадження медичної практики для усіх медзакладів, незалежно від їхньої форми власності – комунальні, приватні чи лікарі-ФОП. 

Часто у приватних закладів та лікарів-ФОП виникає запитання: чи означає реєстрація в ЕСОЗ обов’язкове укладання договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ)? Сьогодні більш детально роз’яснимо, чому це два різні процеси. 

Реєстрація в ЕСОЗ не передбачає обов’язку укладати договір з НСЗУ чи обов’язкової участі у програмі медичних гарантій. Більше того, для роботи в системі жодних інших договорів із державними установами укладати також не потрібно.

Навіть якщо ваш медичний заклад не співпрацює з НСЗУ, ви все одно маєте зареєструватися в системі. Головна мета реєстрації всіх медичних закладів — формування єдиного цифрового простору медичних даних українців. А це означає, що незалежно від місця перебування пацієнта, будь-який лікар, до якого він звертається за медичною допомогою, за його згодою зможе переглянути медичну історію. 

Що обов’язково вносити в ЕСОЗ всім закладам незалежно від договору з НСЗУ?

Незалежно від наявності чи відсутності договору з НСЗУ законодавство вимагає від усіх ліцензіатів, які провадять медичну практику, обов’язково вести в електронному обліку таку документацію:

  • медичні висновки про народження та про тимчасову непрацездатність (МВН та МВТН);
  • записи про рецепти на лікарські засоби, які відпускаються за е-Рецептом;
  • записи про рецепти на медичні вироби, що підлягають реімбурсації;
  • медичні записи про взаємодію з пацієнтом, на підставі яких формуються медвисновки та е-Рецепти;
  • медичні записи, записи про направлення та рецепти щодо надання медичних послуг у рамках Програми медичних гарантій або іншої програми, що фінансується з держбюджету;
  • записи про направлення, у тому числі з метою проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених;
  • результати реабілітаційного обстеження, реабілітаційні втручання, зміни до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану.

Якщо заклад у процесі лікування взаємодіє з цими документами, внесення їх до ЕСОЗ є обов’язковим для всіх. Інші медичні записи можуть вноситись до ЕСОЗ за рішенням закладу. 

Підключення до ЕСОЗ відкриває нові можливості для приватних закладів: доступ до повноцінної медичної історії пацієнта, роботу із сучасними міжнародними класифікаторами та зручні цифрові інструменти для лікарів і пацієнтів. 

Робота в системі є ліцензійною вимогою для кожного закладу, проте вона залишає повне право самостійно вирішувати, чи укладати договір з НСЗУ.

23 Квітня 2021
Шановні користувачі електронної системи охорони здоров’я!
23.04.2021 в роботі дата-центру, в якому функціонує ЕСОЗ, відбувся технічний збій. Спеціалісти ДП “Електронне здоров’я спільно зі технічною командою НСЗУ успішно відновили працездатність центрального компоненту системи.
Невдовзі обробка запитів буде проходити у звичному режимі.
Перепрошуємо за можливі спричинені труднощі у роботі!
11 Березня 2024

Існує хибне переконання, що лікарі вторинної ланки у порівнянні з лікарями первинки значно обмежені у роботі з пацієнтом в ЕСОЗ. Зокрема, деколи доводиться чути, що зареєструвати пацієнта в ЕСОЗ чи виписати е-направлення на безоплатну медпослугу може лише сімейний лікар. Однак це не відповідає дійсності. 

Сьогодні розвіюємо найбільш поширені міфи про те, що не може робити з пацієнтом в ЕСОЗ лікар вторинки у порівнянні з лікарем первинки. 

Міф#1 Тільки лікар первинки може здійснити пошук, зареєструвати та оновити запис про пацієнта в ЕСОЗ 

Реальність👉 Це може зробити БУДЬ-ЯКИЙ зареєстрований та авторизований лікар. Перед початком реєстрації пацієнта в ЕСОЗ, медпрацівники здійснюють пошук пацієнта в ЕСОЗ і перевіряють, чи він ще не зареєстрований. Це можуть зробити як лікарі первинки, так і лікарі вторинки. 

Крім того, лікарі за потреби можуть делегувати завдання з пошуку пацієнта в ЕСОЗ медичним сестрам чи братам. Таким чином середні медичні працівники допомагають лікарю в організації процесу прийому пацієнта. Також пошук пацієнта може здійснити працівник «реєстратури».

Для реєстрації пацієнта в ЕСОЗ не потрібно укладати декларацію з сімейним лікарем. Відтак, реєстрацію можуть здійснювати як лікарі первинної, так і лікарі вторинної ланок. Також подати запит на реєстрацію може і середній медпрацівник, але підписати його може тільки лікар. 

Загалом лікарі “вторинки” та “первинки” мають рівноправний доступ до Реєстру пацієнтів, тому як одні, так і інші можуть безпосередньо проводити процедуру пошуку, реєстрації та оновлення персональних даних пацієнта. 

Нагадуємо, що детальну інформацію про реєстрацію пацієнта в ЕСОЗ можна переглянути на .

Міф#2 Лікар вторинної ланки не може виписати е-направлення на безоплатні медпослуги у рамках Програми медичних гарантій, тільки  сімейний лікар

Реальність👉Електронне направлення виписує той лікар, якому потрібні результати того чи іншого обстеження для оцінки стану здоров’я пацієнта, підтвердження або спростування діагнозу. Це може бути лікар, який надає або первинну допомогу (сімейний лікар, терапевт, педіатр), або лікар, який надає спеціалізовану допомогу, такий як: хірург, гастроентеролог, невролог та інші. 

Технічна можливість створювати в електронній системі охорони здоров’я направлення є у будь-якого лікаря, зареєстрованого в ЕСОЗ, незалежно від форми власності закладу чи спеціальності лікаря. Лікуючий лікар не повинен відправляти пацієнта за направленням до сімейного лікаря.

Зауважимо, що медзаклад для надання послуги за е-направленням не має вимагати у пацієнта інформаційну довідку про таке направлення. 

Нагадуємо, що порядок направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я регулюється Наказом № 586 від 28.02.2020. 

Міф#3 Лікар спеціалізованої ланки взагалі не може переглянути медичні записи пацієнта в ЕСОЗ

Реальність👉 Лікар спеціалізованої ланки може переглядати записи, автором яких він є сам, працівники його ж закладу або будь-які інші записи, дозвіл на які дав пацієнт. Детальніше про доступ до даних пацієнта в ЕСОЗ переглядайте у вебінарі.

Міф#4 Лікарі вторинки не виписують е-рецепт на рецептурні лікарські засоби 

Реальність👉Лікарі-спеціалісти, які працюють на вторинній ланці, мають змогу призначати ліки з використанням е-рецепту і успішно це роблять. Про це свідчать відкриті дані НСЗУ, згідно з якими понад 350 тис. е-рецептів лікарі-спеціалісти вже створили в січні-лютому цього року.    

Зазначимо, що призначаючи ліки пацієнту, лікар-спеціаліст пропонує йому на вибір – електронний або паперовий рецепт. Якщо пацієнт обирає е-рецепт – лікар виписує його у системі. Ліки у рамках програми реімбурсації видаються лише на підставі е-рецепту. Є окремі напрямки, у межах яких рецепти виписують виключно лікарі “первинки”, а є такі, – де можуть виписувати як лікарі “вторинки”, так і “первинки”. 

Міф#5 МВТН формують тільки лікарі первинної ланки

Реальність👉 Той лікар, який проводив експертизу з тимчасової непрацездатності, і формує МВТН. Для проведення такої експертизи лікарі вторинки не повинні скеровувати пацієнтів до сімейних лікарів, а проводити її самостійно. Це є одним із проявів пацієнтоцентричного підходу, коли пацієнт, наприклад, після консультації в районній лікарні не матиме потреби додатково звертатися до свого сімейного лікаря. 

19 Вересня 2023

У рамках форуму“Доступні ліки-2023”, який відбувся 14 вересня і зібрав 50 учасників офлайн та понад 500 онлайн, провели панельну дискусію про електронні інструменти, які роблять ліки доступними. 

Серед учасників панельної дискусії – Олександр Рябець, т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації; Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань та керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя»; Олександр Жигінас, експерт сфери охорони здоров’я; Євген Донець, представник Асоціації розробників медичних інформаційних систем «ІХЕЛС»; Євген Вілін, керівник відділу альтернативних продажів мережі аптек «3і». Модерував захід директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоровʼя НСЗУ Дмитро Черниш. 

Під час дискусії обговорювали особливості роботи з електронною системою охорони здоров’я, як змінилися маршрути користувачів системи та які електронні інструменти роблять ліки доступними. 

Програма реімбурсації – це перша програма в системі охорони здоровʼя, яка реалізована без пілотних проєктів, – зазначив т.в.о. заступник голови НСЗУ з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Рябець.
«Ми здобули колосальний досвід, яким можемо ділитися зі своїми закордонними колегами. Ми пройшли складний шлях інтеграції, запуск на первинку був проведений непогано і саме він дав поштовх розвитку компʼютерної грамотності. На вторинці рухаємося, але дещо повільніше. Повинен сказати, що на національному рівні ми перша система, яка запровадила кібераудит. І з 2018 року спільно з USAID системно їх проводили», – додав Олександр Рябець.

Учасники зауважили, що кількість користувачів ЕСОЗ постійно зростає, більшість процесів автоматизовано, але щоразу через розвиток системи і появи нових запитів доводиться долати і нові виклики.

Ірина Ліштаба

“Функціонал, який закладали на початку 2019 року і який став основою електронного рецепту, ускладнюється, додаються нові особливості і можливості, – зазначила Ірина Ліштаба, керівниця відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів ДП «Електронне здоровʼя». – Кожна програма реімбурсації орієнтована на певну групу пацієнтів і що більше звужується ця група пацієнтів – то більше потрібно додаткових кастомізованих налаштувань, щоб забезпечити належні маршрути пацієнтів, виконати функцію моніторингу, коректного призначення ліків і, що найголовніше – належного поширення електронних інструментів серед інших лікарів. Відповідно це потребує якісного підходу і не робиться миттєво”. 

Під час заходу підбито підсумки реалізації програми реімбурсації за п’ять років дії Програми медичних гарантій та презентовано стратегію розвитку.

Програма реімбурсації демонструє позитивну динаміку виконання і спрямована на те, щоби кожен українець незалежно від місця проживання міг отримати ліки, яких він потребує, безоплатно або з частковою доплатою. Наразі понад 14 тисяч аптечних закладів мають договір із НСЗУ, де можна отримати ліки за програмою реімбурсації. 

Доступність ліків під час війни стає ще більш важливою. Щоб мешканці прифронтових територій і віддалених сіл могли отримати потрібні ліки, уряд дозволив підприємствам, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, створювати мобільні аптечні пункти. 

Форум “Доступні ліки-2023”, організований НСЗУ у співпраці з проєктом Агентства США з міжнародного розвитку USAID Ukraine – USAID Україна “Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців” SAFEMed Management Sciences for HealthФорум об’єднав представників Міністерства охорони здоров’я, Верховної Ради, Офісу президента, Національної служби здоров’я України, USAID SAFEMed, World Health Organization Ukraine, World Bank Ukraine, керівників громад, обласних ДОЗ, представників найбільших виробників ліків, аптечних мереж, пацієнтських організацій, громадських організацій, представників медіа.