НСЗУ успішно верифікувала дані про понад 370 тис. медпрацівників на основі даних Держреєстру фізичних осіб

З лютого 2024 року Національна служба здоров’я розпочала верифікацію даних про медичний персонал в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) в онлайн режимі на основі даних Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО).
Під час верифікації порівнюється набір інформації про медичних працівників в ЕСОЗ і ДРФО. Це дозволяє відслідкувати зміни, які відбулися після реєстрації медичних працівників в ЕСОЗ, а також виправляти помилки, які могли бути допущені під час внесення даних в медзакладах та перевіряти достовірність внесеної інформації.
З лютого на основі даних ДРФО вже успішно верифіковано дані понад 370 тис. медичних працівників.
🆕 Наступним важливим етапом у верифікації інформації, яка міститься в ЕСОЗ є її перевірка з інформаційною системою Міністерства фінансів.
Так, з 11 березня НСЗУ розпочинає верифікацію даних в ЕСОЗ про медичних працівників у співпраці з Міністерством фінансів на періодичній основі.
➡️ На черзі верифікація даних про заклади охорони здоров’я, а також про пацієнтів, які зареєстровані в ЕСОЗ.
ℹ️ Заходи з верифікації дозволяють отримувати дані ЕСОЗ, які є повними і достовірними. НСЗУ далі використовує ці дані для реалізації програми медичних гарантій – для встановлення відповідності закладів вимогам договору та оплати за надані медичні послуги пацієнтам тощо.
НСЗУ здійснює верифікацію даних на постійній основі й щороку удосконалює цей процес. Зокрема, НСЗУ регулярно співставляє дані в ЕСОЗ з даними ДРАЦСГ стосовно померлих осіб, перевірки інформації про трудові відносини медичних працівників.
➡️ Більше про верифікацію за посиланнями:
▪️ Що таке верифікація даних і як НСЗУ її здійснює? https://cutt.ly/CwlheZY1
▪️ Верифікація медперсоналу в ЕСОЗ: https://cutt.ly/Xw1AW2OE
▪️ Автоматична верифікація записів про пацієнта: https://cutt.ly/QwlhpdFW
▪️ Ручна верифікація записів про пацієнта: https://cutt.ly/5wlheEbx
▪️ Як НСЗУ верифікує дані про заклади охорони здоров’я: https://cutt.ly/iw1ATodx
Також рекомендуємо
6 Листопада 2020

Нещодавно eZdorovya випала нагода поспілкуватися з командою Марта БОТ, серед її очільників: Дмитро Сергєєв – CEO Open Data Lab – Ukraine, Вікторія Євдокімова – фахівчиня з комунікацій проєкту “Медбот Марта”, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Маріупольської міської ради, Сергій Сергєєв- Керівник проєкту “Медбот Марта”.

Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, коротко про себе та основні напрямки роботи Вашої компанії

  • Дмитро: Доброго дня. Ми команда, що створили Марта БОТ ( https://martabot.pro/ ). Наша команда розпочала працювати над проеєктом ще 20 травня 2018 го року. Через назву місяця російською, так і назвали: «бот Марта».

Основними напрямками нашої діяльності є Smartcity та еHealth. Один з вдалих наших кейсів – медичний портал міста Маріуполь, де вже є змога слідкувати за медичною інфраструктурою міста. Наразі ним користуються понад 135 000 мешканців на місяць. Ще один вдалий проєкт – Медбот Марта, яка доповнює наданий спектр послуг і стрімко розвивається не лише в Маріуполі, а й в інших містах України. Також займаємось впровадженням МІС у всіх медзакладах Маріуполя.

 Як у Вас виникла ідея створення боту?

  • Вікторія: В березні 2018-го року ми запустили новий канал комунікаціїй, який дозволяє інформувати пацієнтів про можливості медреформи. Був саме початковий період її трансформації і в усіх виникало безліч питань про декларації, сімейного лікаря, первинну допомогу, тощо. І Марта допомогла відповісти на стандартні питання та знизити кількість частих запитань до медичного персоналу.Це був перший етап впровадження Марти, далі відбувся ребрендинг, де ми оновили інформацію про Марту, розширили список запитань та додали вакцинацію. Також суттєво розширили сам функціонал – тепер комунікувати можна не лише через Facebook, а й через інші месенджери (Viber, Telegram). Щодня Марта стає більш популярною в багатьох містах України.

    Зараз дуже важливо займатись медичними сервісами, а не тільки медичними послугами, щоб медичний заклад теж отримував зворотній зв’язок безпосередньо від пацієнтів. 

Що надихнуло Вас на створення боту?

  • Вікторія: Закоханість у медичну галузь загалом. Та, безсумнівно, потреба в популяризації реформи первинної ланки. Щоб передбачити питання: “А що буде далі?” та інформувати про нові впровадження. Ми ефективно розвиваємо медпортал Маріуполя і отримуэмо велику кількість однотипних питань, які вирішувались в зручному та доступному форматі за допомогою створення боту.

Ми допомогли багатьом користувачам знайти своїх лікарів та зрозуміти переваги медреформи для кожного.

В чому ключове завдання вашої розробки? Розкажіть, будь ласка, про ідею та використання.

  • Сергій: В Марті ми створили зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. В роботі використовуємо державні реєстри відкритих даних. Наприклад, реєстр НСЗУ. Ми є одним з перших успішних прикладів монетизації відкритих даних у медицині. Також, крім реєстрів НСЗУ, використовуємо європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ. Якими уже користуються в 35 країнах.

Завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з eHealth, медбот Марта дозволяє знизити навантаження на лікаря. Через Бот можна записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. В Марті окремо є функціонал для інформування пацієнтів про їхні права. Також є окремий розділ, присвячений профілактиці захворювань.  

Як користуватися Ботом Марта?

  • Сергій: Наразі аудиторія боту – 35 000 користувачів. Підключитись, до боту дуже просто – треба перейти за посиланням на сайт – https://martabot.pro/ та обрати зручний месенджер для комунікації. Реєструватись через сайт не потрібно – одразу вибираєте месенджер і далі сценарій, по якому буде надаватись інформація конкретно по вашому регіону.

Наразі доступна комунікація через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Доступне безкоштовне використання по всій Україні.

Чи аналізували ви основну аудиторію користувачів? Якого віку люди найчастіше цікавляться Мартою?

  • Сергій: Основна аудиторія 25-45 років. Коли розпочали інформаційну кампанію про коронавірус – дізналися, що підлітки також є окремою групою користувачів боту.

До прикладу, ми раніше не думали, що їх так цікавить медична сфера. А тепер вони за допомогою боту мають змогу більше дізнатись про вакцини, права пацієнта, як вибрати лікаря. Це пов’язано з форматом комунікації боту з користувачами:  ми використовуємо доброзичливі звернення, смайли та гарне графічне оформлення. Це максимально наближено до живого спілкування, і таким чином користувачі охоче спілкуються з ботом. Ми так само аналізували аудиторію і шукали цей баланс спілкування навіть серед вибору емодзі.

Як саме Бот Марта інтегровано з медичними інформаційними системами?

  • Cергій: В МедБот Марта є частина функціоналу, який зв’язаний з МІС (нагадування про прийом, результати аналізів, запис до лікаря тощо), але є й послуги, які надаються незалежно від МІС. А саме – оцінка медсервісу, опитування щодо рівня медико-санітарної грамотності, відповіді на часті запитання щодо медреформи, права пацієнтів, підписка на індивідуальну розсилку тощо. Функціонал медботу дозволяє моніторити та аналізувати якість медичного сервісу, економить фінанси та надає керівникам медзакладів та муніципалітетам нові інструменти для розбудови медичної інфраструктури.
  • Дмитро: Значна частина функціоналу медботу дійсно доступна всім користувачам, незалежно від МІС, міста чи області України. Але є частина, яка доступна лише в містах, де він інтегрований з МІС. Тому в наших планах зробити всі функції бота доступними для всіх українців.

 Як в умовах пандемії COVID-19 ви адаптували функціонал Марти?

  • Вікторія: В кінці березня, коли була незрозуміла ситуація навколо нового вірусу, як і для жителів, так і для лікарів потрібно було розповісти про те, що таке коронавірус і як себе захистити.

Тоді ми розпочали інформувати ще й про коронавірус. Можна було перевірити статистику, як в світі, так і в Україні та певних містах. Проте, з аналізу розсилок ми зрозуміли, що таке інформування згодом стало неефективним, тому ми постійно адаптуємо зміни в функціоналі відповідно до запитів користувачів.

Комунікація в Марті проводиться на основі аналізу світового досвіду та рішень, які ми застосовуємо в нашому функціоналі. Регулярно проводимо опитування серед наших прихильників та втілюємо найцікавіші рішення, запропоновані користувачами. Таким чином, сервіс розбудовується відповідно до запитів самих користувачів, щоб нести для них максимальну цінність.

Марта дозволяє робити розсилку та опитування серед понад 30 000 осіб. Це в свою чергу дозволяє робити репрезентативну вибірку по регіонам/віку/статі бачити результати роботи медзакладів та ефективно оцінювати ключові тенденції.

Чи помітили ви позитивне ставлення в пацієнтів до медреформи після впровадження боту? Можливо, більша кількість населення почала укладати декларації?

  • Дмитро: Подання інформації про медреформу в боті було цілком доступним та зрозумілим, тому прочитавши це, більшість користувачів підписали декларації. В умовах пандемії частина боту, де інформується про первинну ланку досі залишається актуальною. І про декларації, і про медичні послуги ми також досі інформуємо. Та наразі розширюємо функціонал стосовно переваг підключення вторинної ланки до реформи. Ми бачимо, що саме це інформування повертає довіру до лікарів і до медицини в цілому.

Розкажіть, будь ласка, про майбутні плани Мед боту Марта.

  • Сергій: Більшість ідей нам підказали самі користувачі. Ми популяризуємо електронний кабінет пацієнта за рахунок сервісу «Медбот Марта». Щоб організація прийому була зручною та комфортною для всіх. Це допомагає контролювати скупчення людей і навантаження на лікарів та медзаклади.

Також плануємо розвивати сервіс на загальнонаціональному рівні. Активно ведемо розробку функціоналу спільно з медичними інформаційними системами. 

Плануємо масштабувати використання сервісів НСЗУ, щоб інформувати пацієнтів про сімейних лікарів. Наприклад, якщо пацієнт бажає укласти (чи переукласти) декларацію – буде видно, які лікарі є доступними в його місті або найближчих медзаклада. Якщо знаєте ПІБ лікаряі, зможете дізнатися, чи є в нього вільні місця для укладення декларацій та одразу отримуєте інформацію про пакет документів, необхідні контактні дані, які потрібні для укладання.

Якщо лікар звільниться чи переїде – пацієнтові прийде повідомлення про необхідність переобрати сімейного лікаря. Доступно та повністю безкоштовно в будь-якому регіоні України.

А про те, як користуватись ботом можете переглянути у інструкції – https://www.youtube.com/channel/UCzC1YRqI7O68_zAzs_U5rhQ

 

19 Вересня 2022
Нині законодавством передбачається, що всі заклади, а також фізичні особи-підприємці, які здійснюють медичну практику, мають до кінця року зареєструватися в національній електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Пропонуємо детальніше розглянути цю вимогу, а також необхідні умови та кроки підготовки для роботи з електронною системою охорони здоровʼя.
❓Чому це важливо?
Сьогодні електронна система охорони здоровʼя – наймасштабніша ІТ-система в Україні, в якій зареєстровано близько 35 мільйонів українців, працюють близько 300 тисяч медичних та аптечних працівників та вже внесено понад 900 мільйонів медичних записів.
Поступова цифровізація медичної сфери дозволить сформувати єдиний простір медичних даних, що, своєю чергою, має низку переваг як для пацієнтів, так і для медичних працівників.
Так, повна інформація про здоровʼя пацієнта буде зберігатися централізовано та захищено. За потреби та згоди пацієнта доступ до такої інформації зможе мати кожен лікар, до якого звертається пацієнт – як державної клініки, так і приватний спеціаліст. Це дозволить фахівцям розуміти повну картину стану здоровʼя пацієнта, його історію захворювання, супутні хвороби без пошуку давніх паперових карток, медичних довідок, досліджень та ін.
Лікарі, своєю чергою, отримають доступ до сучасної високотехнологічної системи, в якій інтегровані актуальні міжнародні довідники та класифікатори, забезпечена можливість автоматичних перевірок, впроваджені шаблони та цифрові інструменти: електронні рецепти, направлення, медичні висновки про непрацездатність та багато іншого.
❓Які зміни чекати, кого стосуються вимоги та як підготуватися?
Поточними Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з медичної практики передбачається, що всі заклади, які отримали ліцензію на медичну практику, повинні до 31 грудня 2022 року зареєструватися та вносити дані до електронної системи охорони здоровʼя (ЕСОЗ).
Дізнатись більше про підключення приватних закладів до ЕСОЗ можете за посиланням:
18 Грудня 2023

Сьогодні через війну потреба у реабілітації серед військових та цивільних збільшилася в десятки та навіть сотні разів.

Протягом 2023 року в електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) було сформовано понад 1,2 мільйона е-направлень на реабілітаційні послуги.

Забезпечення ефективної, активної та доказової реабілітації є одним із завдань держави та її відповідальністю перед українцями, які постраждали внаслідок війни.

З цією метою держава трансформує систему реабілітаційної допомоги в Україні. Зокрема, впроваджуються сучасні цифрові інструменти на принципах Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоровʼя (МКФ).

Так, з червня 2023 року 1,5 тисячі фахівців з реабілітації з понад 500 закладів по всій країні почали активно обліковувати медичну інформацію про реабілітаційні втручання в ЕСОЗ. 

На сьогодні в ЕСОЗ внесено понад мільйон записів (з використанням класифікатора МКФ) щодо провадження реабілітації для 123,5 тисячі пацієнтів. Ця кількість містить в тому числі дані про реабілітаційні обстеження. 

«Електронні записи дозволяють захищено зберігати дані про відновлення людини в єдиному місці, – коментує заступниця міністра охорони здоровʼя з питань цифровізації Марія Карчевич. – А доступ до цієї інформації може надаватися усім фахівцям, які залучені до процесу реабілітації. Таким чином, вони можуть у будь-який момент відстежити прогрес реабілітації та за потреби оперативно внести корективи до реабілітаційного плану».

На додаток, якщо пацієнт буде скерований в інший заклад охорони здоров’я, йому не доведеться везти з собою відповідні медичні документи з попереднього місця реабілітації.

А якщо, наприклад, пацієнт вирішить продовжити реабілітацію за кордоном, лікар фізичної та реабілітаційної медицини зможе сформувати друковану форму індивідуального реабілітаційного плану пацієнта, яка міститиме дані про пройдений шлях реабілітації. 

Завдяки використанню міжнародних кодів МКФ облік реабілітаційної допомоги здійснюється  за уніфікованими параметрами, а отже, буде чіткий, однозначний та зрозумілий як для українських фахівців, так і для їх колег за кордоном.

Наступним етапом реформування системи реабілітації планується цифровізація інструментів функціонального оцінювання стану пацієнта та формування призначення допоміжних засобів реабілітації в ЕСОЗ.

Розбудова ефективної системи реабілітації є ініціативою першої леді Олени Зеленської. Проєкт «Реабілітація травм війни в Україні» реалізують Міністерство охорони здоров’я України, Національна служба здоров’я України, ДП «Електронне здоровʼя», Міністерство соціальної політики України, Офіс Президента України, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, БФ «Пацієнти України», Український католицький університет, Protez Hub та Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів.

16 Березня 2023
До 31 березня 2023 року всі заклади системи охорони здоровʼ я мають почати працювати в електронній системі охорони здоровʼя – ЕСОЗ.
📌 Ця вимога передбачена Ліцензійними вимогами провадження господарської діяльності з медичної практики та поширюється на всіх субʼєктів господарювання.
📌 Так, цифровізація охорони здоровʼя сприятиме формуванню єдиного медичного простору, у якому вся медична інформація про здоровʼя українців буде зберігатися централізовано та захищено.
📌 Чинними вимогами законодавства передбачено, що установи системи охорони здоровʼя мають вносити в електронному вигляді наступну медичну документацію:
1) медичні висновки про тимчасову непрацездатність;
2) медичні висновки про народження;
3) медичні записи осіб з підозрою на інфікування або з підтвердженим діагнозом COVID-19 (на період дії карантину, встановленого Кабміном, та протягом 30 днів з дня його скасування);
4) починаючи з квітня 2023 року – записи про рецепти на антибактеріальні, наркотичні (психотропні) та загалом всі рецептурні ЛЗ;
5) медичні записи про взаємодію з пацієнтом, на підставі яких формуються медичні висновки та електронні рецепти;
6) медичні записи, записи про направлення та рецепти щодо надання медичних послуг у рамках ПМГ або іншої програми, що фінансується з держбюджету;
7) медичні записи про направлення з метою проведення розширеного неонатального скринінгу новонароджених;
📌 інформацію про результати реабілітаційного обстеження, реабілітаційні втручання, зміни до медичних записів індивідуального реабілітаційного плану тощо.
📌 Інші медичні записи, не передбачені цим переліком як обовʼязкові, можуть вноситись до ЕСОЗ за рішенням закладу та за згодою пацієнта, отриманою відповідно до вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
📌 Водночас повний перехід до цифрового обліку усієї медичної документації буде відбуватися поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів.