Всесвітній тиждень обізнаності про антибактеріальні лікарські засоби

#ЗдоровішіРазом
Цього тижня – всесвітній тиждень обізнаності про антибактеріальні лікарські засоби (World Antimicrobial Awareness Week 2022). Ініціатива, яка щорічно проводиться ВООЗ задля боротьби з розвитком антибіотикорезистентності.
Антибіотикорезистентність (AMR) – набуття бактеріями стійкості до антибіотикотерапії, у результаті чого антибіотики та інші протимікробні препарати стають все менш ефективними, а від інфекції стає все важче або неможливо лікувати.
❓Чому це важливо?
📌 Уже зараз, за даними ВООЗ, у світі щорічно від резистентних до антибіотиків інфекцій помирає близько 700 тисяч людей. А вже до 2050 року це число може збільшитися до 10 мільйонів смертей щороку.
📌 Експерти ВООЗ визначають причиною зростаючої хвилі антибіотикорезистентності безконтрольне застосування антибіотиків пацієнтами без призначення лікаря.
📌 Ризик вироблення антибіотикорезистентності зростає і у разі недотримання режиму прийому ліків в ситуаціях, коли вони потрібні.
📌 Саме тому лікування антибіотиком має призначатися та контролюватися виключно лікарем.
📌 Вживайте антибіотики виключно за призначенням лікаря!
Детальніше у відеоролику за посиланням: https://youtu.be/tuYTbAktGNE
Також рекомендуємо
15 Квітня 2021

Міністерство цифрової трансформації, Міністерство охорони здоров’я та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні підготували навчальний курс «Цифрові навички для медиків». 

 

Курс розміщений на національному порталі з розвитку цифрової грамотності Дія.Цифрова освіта. Доступ до курсу безоплатний. Його формат — 10 серій освітнього серіалу за участі лікарів, медичних експертів, представників МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», а також технічних спеціалістів електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

 

Десять серій допоможуть медичним працівникам вивчити особливості роботи з формами для опитувань у Google, оволодіти базовими навичками обробки інформації в Excel, а також підготовки презентацій у PowerPoint та їх обговорення у Google Meet або Zoom. Ведуча курсу — медична експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова. 

 

«Цифрові навички допоможуть зробити щоденну роботу медичних працівників більш ефективною, створять додаткові можливості для їхнього професійного розвитку, а також полегшать взаємодію із пацієнтами в онлайн-режимі», — зазначила Лотта Сильвандер, голова ЮНІСЕФ в Україні. «Освітній серіал, створений зусиллями всіх партнерів, допоможе досягти наших цілей із підвищення якості медичної освіти в Україні», — додала вона. 

 

«В міжнародних стандартах охорони здоров’я є рекомендація медичним працівникам застосовувати цифрові технології, щоб покращити показники здоров’я населення та якість надання послуг. Цифрові технології є інструментом, що відкриває нові можливості та надає переваги в медичній сфері, а також дозволяє організувати процеси більш ефективно. Ми раді запустити перший в Україні спеціалізований навчальний курс із цифрових навичок для медиків. Це один із кроків на шляху до побудови екосистеми цифрової охорони здоров’я», — підкреслила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан.

 

Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, додав: «Одним із важливих напрямів діяльності для МОЗ є розвиток компетентностей медичних працівників. Тож із метою реалізації цього завдання ми долучилися до спільної ініціативи Міністерства цифрової трансформації України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) і розпочали роботу над створенням освітнього серіалу. Наші команди проаналізували найбільш поширені запитання від лікарів щодо роботи ЕСОЗ, опрацювали відповідні нормативно-правові документи. На основі цих запитань, а також звернень, що надходять до МОЗ, НСЗУ, ДП «Електронне здоров’я», ми створили серії, що містять відповіді на найактуальніші запити».

 

Над навчальним курсом працювали експерти Українського католицького університету та Здорові комунікації. Проєкт реалізовано за підтримки Агенції з міжнародного розвитку (USAID). Інформаційний партнер — медіахолдинг OBOZREVATEL 


У створенні освітнього серіалу взяли участь досвідчені медики та управлінці: Олег Токарчук — дитячий ортопед-травматолог, головний лікар Коломийської дитячої лікарні (у 2011-2020 рр.); Сергій Горищак — к.м.н., нейрохірург, директор Одеської дитячої поліклініки №6; Світлана Шабаліна — головна лікарка Центру первинної медичної допомоги м. Бахмут Донецької області; Наталія Спічакова — заступниця директора з медичного забезпечення (мережі) КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради; Юлія Задеряка — експертка з розвитку електронної системи охорони здоров’я ДП «Електронне здоров’я»; Марія Карчевич — генеральна директорка Директорату з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України; Дмитро Черниш — директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ.

 

1 Вересня 2023

Безпека даних в електронній системі охорони здоров’я починається з робочого місця лікаря. Час від часу лікарям при авторизації в ЕСОЗ потрібно змінювати пароль. Виникає питання, чому виникає така ситуація? Відповідь проста: усе заради безпеки. Вимога регулярної зміни паролю передбачена на рівні центральної бази даних ЕСОЗ. 

Це є частиною комплексної системи захисту ЕСОЗ, яка забезпечується на організаційному, програмному та апаратному рівнях безпеки.

Тому радимо усім без винятку користувачам дбати про свою кібербезпеку – своєчасно змінювати паролі та забезпечувати надійність та недоступність своїх даних для входу в ЕСОЗ.

ДП “Електронне здоров’я” здійснює комплексні тестування безпеки ЕСОЗ. При цьому наявність атестату відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) МІС – лише частина вимог, які має забезпечувати МІС. 

Крім penetration-тестів (тестів на проникнення), ми перевіряє­мо весь шлях, яким рухається користувач системи, працюючи з даними. Це і норми двохетапної авторизації, використання й зміни паролів та інші інструменти безпеки.

Рекомендації з безпеки для лікарів: 

Рекомендації з безпеки даних в ЕСОЗ для лікарів 

Не передавайте нікому свої логіни і паролі авторизації в МІС та ЕСОЗ

Не зберігайте свої паролі на паперових носіях, в доступному для інших місці, наприклад, в документах на робочому комп’ютері

Вкотре зауважимо, що безпека даних в електронній системі охорони здоров’я починається з робочого місця. Саме тому, подбайте про безпечне сховище для своїх паролів.

Використовуйте сервіси-сховища для безпечного зберігання ваших паролів. Такі сервіси надають безпечне сховище для паролів, а також мають додаткові функції, як от автозаповнення, генерацію надійних паролів, двофакторну аутентифікацію та ін. 

Нікому не передавайте пароль та носій КЕП. Адже кваліфікований електронний підпис забезпечує найвищий рівень довіри до ідентифікаційних даних особи. Передача свого КЕП сторонній особі, котра не має достатньої медичної кваліфікації, може призвести до ризиків та помилок, які є вашою особистою відповідальністю.

Зберігайте свій КЕП на захищених носіях

Залишаючи робоче місце, блокуйте екран ноутбука – Зберігайте всі паперові документи пацієнтів згідно з вимогами законодавства

Використовуйте тільки ліцензійне програмне забезпечення на своєму комп’ютері

Якщо ви забули пароль в ЕСОЗ, пройдіть процедуру відновлення в медичній інформаційній системі.

Не використовуйте пароль “123”, дату свого народження чи прізвище та імʼя.

Переглядайте алгоритм дій, як змінити пароль авторизації в ЕСОЗ.

11 Березня 2019

Сьогодні до переліку інформаційних систем, які успішно пройшли тестування адміністративного модуля для аптечних закладів, долучилася  МІС “Поліклініка без черг”.

“Поліклініка Без Черг” (http://pb4.com.ua/)

ТОВ Поліклініка Без Черг

ЄДРПОУ 40635176 

 

Нагадаємо, що до функціоналу який тестується, входять функції реєстрації юридичної особи, реєстрації підрозділів, реєстрації користувачів, укладення договорів між аптечним закладом та Національною службою здоров’я України за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.

ДП “Електронне здоров’я” запрошує розробників МІС або АІС долучитися до побудови електронної системи eHealth та надсилати свої пропозиції на [email protected] .

25 Липня 2022
1. Чому це важливо?
Нераціональне використання антибіотиків і, як наслідок, їх неправильне вживання призводять до того, що вони втрачають свою ефективність. Тобто бактерії набувають стійкості до антибіотиків, через це лікувати їх стає дедалі складніше. Ризик вироблення антибіотикорезистентності зростає і при недотриманні режиму прийому ліків в ситуаціях, коли вони потрібні.
Усе це може призвести до того, що інфекційні хвороби, які на разі швидко і без наслідків лікуються антибактеріальними препаратами, можуть стати смертельно небезпечними.
Саме тому впровадження електронного рецепта на антибіотики стане першим кроком у розв’язанні проблеми неконтрольованого вживання рецептурних лікарських засобів.
2. Чи обовʼязково мати декларацію з сімейним лікарем для отримання рецепта?
Рецепт можна буде отримати у будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем.
3. Чи поширюється електронний рецепт на очні краплі/ топічні антибіотики й т.д?
Так, усі препарати, які відносяться до антибактеріальних лікарських засобів (код АТХ – J01 згідно з даними Державного реєстру лікарських засобів України), підлягають відпуску за рецептом за кошти пацієнта. Ця норма стосується усіх форм антибактеріальних лікарських засобів, які підпадають під визначену групу.
4. Як працюватиме відпуск антибіотиків за рецептом на окупованих територіях?
Виключення на відпуск антибіотиків за рецептом буде діяти тільки для тих аптек, що знаходяться в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення бойових дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні. Перелік таких населених пунктів є затверджений відповідним наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Такі аптеки тимчасово на час дії правового режиму воєнного стану зможуть і далі відпускати пацієнтам рецептурні антибактеріальні лікарські засоби без рецепта лікаря.
5. Як вплине відпуск антибіотиків за рецептом на процес закупівель лікарських засобів волонтерами?
Як і попередньо волонтерські та благодійні організації на запит відповідної установи, військової частини чи закладу охорони здоров’я можуть закуповувати рецептурні лікарські засоби безпосередньо у дистрибʼюторів.
Так, представники волонтерської чи благодійної організації на підставі офіційного запиту про відповідну потребу зможуть здійснювати закупки антибіотиків для потреб воєнного часу у дистрибʼюторів та доставляти їх отримувачу.