Портал вакансій медичних працівників

Міністерство охорони здоров’я України запустило на своєму сайті розділ «Портал вакансій медичних працівників». Він покликаний допомогти кожному медику, який потребує роботи, знайти вакансію, що йому підходить. Ознайомитися з пропозиціями, що розміщені на порталі, можна за посиланням https://work.moz.gov.ua
Від початку запуску на порталі подано понад 250 вакансій до закладів охорони здоров’я по всій Україні.
Портал вакансій медичних працівників є простим та зручним у користуванні. На ньому пошукачі можуть ознайомитися з усіма можливими опціями працевлаштування, додатковими перевагами та можливостями, щоб знайти роботу за своїм запитом.
1️⃣ Щоб знайти вакансії у бажаному регіоні України, медик-пошукач може скористатися фільтром за областю, вказавши необхідну у полі «Область».
2️⃣ Заклади охорони здоров’я можна відфільтрувати за формою власності та обрати з-поміж державних, комунальних, приватних тощо.
3️⃣ Вакансії можна фільтрувати і за посадою. Для цього слід вибрати необхідну посаду з випадного списку. Фільтр автоматично відсортує вакансії за запитом та видасть усі відповідні.
В описі вакансії міститься вся необхідна інформація, включно з вимогами до кандидата, розміром заробітної плати та додатковими перевагами.
Важливо, що функціональність порталу постійно розширюється та оновлюється. До прикладу, найближчим часом заплановано впровадити кабінет роботодавця-закладу охорони здоров’я.
Також рекомендуємо
1 Грудня 2020

 

  • Доброго дня, розкажіть, будь ласка, коротко про себе.

Юрій Рожко. Закінчив Тернопільський Державний медичний університет у 2018 році, після чого продовжив навчання в Італії. У жовтні 2020 захистив магістерську роботу на тему “Advantages of healthcare workers vaccination and considerations on obligatoriness in COVID-19 era. An overview on national policies in different countries.” та закінчив медичний факультет університету “Бікокка” (Università degli Studi di Milano-Bicocca) у Мілані.

 

  • Розкажіть, будь ласка, як функціонує електронна система охорони здоров’я в Італії.

Італія зараз знаходиться у перехідному періоді між використанням паперової та цифрової документації. Частина документації заповнюється в паперовому вигляді та відскановується для зберігання. Існують стандарти, встановлені ЄС, для різної документації. Наприклад, рекомендація EU 2019/243 регламентує стандарт електронної медичної картки в країнах ЄС, що дозволить легко обмінюватись медичною інформацією між країнами-членами. Італійські нормативи також передбачають використання електронних підписів, ідентифікації кожного медичного працівника та наявність двох інших видів документації – досьє та файлу. 

Досьє (Dossier sanitario elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта в межах однієї медичної структури (azienda sanitaria).

Файл (Fascicolo Sanitario Elettronico) – це сукупність всієї медичної документації про пацієнта, що збирається на рівні регіону і дозволяє отримувати до неї доступ для різних медичних установ, а з останніми реформами обмін даних можливий і між різними регіонами (наприклад, коли пацієнт приїхав на лікування з іншого міста). Цікаво, що з ініціативою Connecting Europe Facility (CEF) планується, що медична документація буде доступна, навіть, в інших країнах ЄС.

Робота з пацієнтами проводиться за допомогою програмного забезпечення від різноманітних розробників. Тому різні медичні установи можуть мати різне програмне забезпечення та устаткування (наприклад, наявність планшетів для цифрового підпису).

Існують також різноманітні електронні сервіси для роботи з сертифікатами, повідомлень про інфекційні захворювання, замовлення асистенції для пацієнтів, що потребують її, тощо.

Варто також зазначити, що нормативи кожного регіону можуть відрізнятись у зв’язку із досить широкою автономією у цій сфері. Мій досвід базується на проживанні та навчанні в регіоні Ломбардія.

 

  • Хто в основному фінансує лікарські послуги в Італії?

В Італії існує національна служба здоров’я, яка гарантує безкоштовну медичну допомогу для всіх громадян та осіб, що постійно проживають на території країни. Основними джерелами фінансування є ПДВ та регіональний податок на виробничу діяльність. 

Власні доходи національної служби здоров’я складають незначну частку від загального фінансування та не перевищують 2%. Ці кошти регіони розподіляють між санітарними агенціями, які в свою чергу на основі DRG (Diagnosis-related group) фінансують медичні заклади – медичний заклад отримує кошти залежно від діагнозу, складності та об’єму проведених процедур. Сімейні лікарі ж отримують плату, об’єм якої залежить від кількості пацієнтів. Детальніше про це я описав в статті про формування заробітної плати лікарів в Італії на https://ingeniusua.org

 

  • Хто обирає та встановлює електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я? Та як обслуговується дана система у вашій лікарні? 

У сімейній медицині це вибір сімейного лікаря, або колективне рішення, якщо сімейні лікарі працюють у групі. У випадку медичних закладів це рішення приймає адміністрація. Обслуговування забезпечують розробники конкретного програмного забезпечення.

 

  • Чи є окремо відповідальний орган/структура за електронну медичну систему в закладах охорони здоров’я в Італії? Зокрема хто відповідальний у лікарній де працюєте?

Так, у великих медичних закладах підтримку забезпечують інформаційні відділи (SERVIZIO INFORMATIVO AZIENDALE), які відповідають за функціонування електронної та технологічної складових закладу. 

 

  • Чи долучаються приватні розробники до створення функціоналу в електронній системі охорони здоров’я Італії?

Звісно, на ринку існують рішення від великої кількості приватних розробників, що створюють рішення як для сімейних лікарів (Perseo, Iatros), так і для медичних закладів (Gruppo GPI).

 

  • Чи проходить окремо навчання для лікарів щодо роботи в системі?

Регіони надають мануали по роботі з основною документацією, кожне програмне забезпечення надає свої інструкції окремо. Для молодих лікарів часто доступні вебінари, що допомагають детальніше ознайомитись з основними аспектами роботи деяких систем. 

 

  • З якими основними проблемами стикається лікар при роботі в системі?

Частина документації все ще у паперовому вигляді, тому часто її потрібно дублювати. Деякі служби, як от повідомлення про інфекційні захворювання або замовлення асистенції на дім є окремими сервісами та відокремлені від програм роботи з пацієнтами, що створює додаткові незручності та подовжує час бюрократичної роботи.

 

  • Чи є якісь особливості в роботи лікаря в Італії порівняно з українською практикою, які б хотілось зазначити?

Завдяки використанню електронної документації більшість рутинних процесів займають у лікаря менше часу, а доступ до цієї інформації легший та швидший, особливо, що стосується минулих госпіталізацій, проведених обстежень та призначеного лікування. А у випадку роботи з електронним санітарним файлом – є доступ до всіх записів, зроблених навіть в інших медичних закладах.

24 Серпня 2021
Сьогодні виповнюється 30 років Незалежності України!
Вітаємо!🇺🇦
На честь цієї визначної дати ми зібрали 30 визначних моментів в електронній системі охорони здоров’я!
1. Верховна рада України прийняла закон “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування”, в якому окремо зазначено необхідність розбудови електронної системи охорони здоров’я. Даний закон дав початок медичній реформі, законопроєкт підтримали 240 депутатів.
2. Електронна система охорони здоров’я працює в тестовому режимі з вересня 2017 року, коли з’явилася технічна можливість зареєструвати у системі медичний заклад, лікарів, а також внести дані декларацій пацієнтів.
3. 5 лютого 2018 року відбулася передача майнових прав інтелектуальної власності від Проектного офісу до Міністерства охорони здоров’я України.
4. 27 грудня 2017 р.- утворена Національна служба здоров’я України і Положення про неї затверджене Кабінетом Міністрів України.
5. Створено ДП «Електронне здоров’я», яке відповідає за адміністрування центральної бази даних.
6. Держава почала оплачувати медичні послуги за програмою медичних гарантій установам з 1 серпня 2018 року із застосуванням даних ЕСОЗ.
7. Затверджено регламент функціонування компонентів електронної системи обміну медичною інформацією, що необхідні для запуску нової моделі фінансування на первинному рівні надання медичної допомоги.
8. Почав діяти оновлений перелік послуг первинної медичної допомоги.
9. Запроваджено державну програму реімбурсації “Доступні ліки”.
10. Перший мільйон е-рецептів виписано протягом двох перших місяців функціонування програми реімбурсації.
11. Запуск електронних медичних записів – фундаментального функціоналу для розвитку та побудови ЕСОЗ.
12. Старт другої хвилі медичної реформи в Україні – контрактування закладів спеціалізованої медичної допомоги.
13. Побудовано комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) на ЦБД та отримано атестат її відповідності.
14. Запуск на основі медичного висновку про народження електронного свідоцтва про народження та послуг єМалятко.
15. Офіс Глобального партнерства Державного департаменту США та Інститут суспільного бізнесу та Конкордія Університету Вірджинії оголосили українську урядову програму “Доступні ліки” фіналістом нагороди 2020P3 Impact. Премія P3 Impact відзначає 5 державно-приватних партнерств, які спрямовані на вирішення нагальних проблем у сферах економічного росту та розвитку, сталого розвитку та глобального здоров’я.
16. Затверджено концепції розвитку електронної охорони здоров’я (ЕCОЗ).
17. Сформовано план заходів з реалізації концепції розвитку ЕСОЗ.
18. Впровадження електронних інструментів для сприяння протидії поширення коронавірусної хвороби.
19. Подолано вендерлок, ДП “Електронне здоров’я” отримало можливість самостійних релізів.
20. Розробка технічної документації для реалізації програми eStock.
21. Зафіксовано рекордну кількість електронних медичних записів в ЕСОЗ – аж 2 мільйони!
22. Створення та адміністрування порталу “Вакцинація від COVID-19”.
23. Відновлення роботи порталу міжнародних протоколів лікування Дуодецім.
24. Понад 30 млн 600 тисяч українців зареєстровано у системі на сьогодні.
25. Понад 24 тисячі лікарів доєднались до системи ЕСОЗ.
26. 45 міс підключено до ЕСОЗ.
27. Здійснено 500+ підключень функціоналу медичних інформаційних систем.
28. Запуск дашбордів для моніторингу стану роботи компонентів ЦБД.
29. Запуск е-лікарняних на основі електронних медичних листків тимчасової непрацездатності.
30. Розробка ковід-сертифікатів на основі даних з ЕСОЗ.
Вітаємо всіх українців зі святом! В якому б куточку світу, де б Ви не знаходились нехай завжди переповнює гордість за нашу державу, бо українець – це не просто відмітка в паспорті, а й поклик серця!
Слава Україні!💙💛
4 Листопада 2021
З 1-го жовтня Україна здійснила перехід на електронні лікарняні.
Е-лікарняний — електронний документ, що засвідчує факт тимчасової непрацездатності особи та є підставою для звільнення від роботи та отримання відповідної оплати за тимчасову непрацездатність. Цей документ формується програмними засобами реєстру ПФУ на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність в ЕСОЗ.
Дізнатись детальніше про оформлення лікарняного можете за посиланням –
3 060 366 створено медичних висновків про тимчасову непрацездатність в ЕСОЗ на сьогодні
1 310 780 непрацездатних осіб, яким підписано медичні висновки про тимчасову непрацездатність
60,3 тисячі лікарів створили медичні висновки про тимчасову непрацездатність
7 Травня 2024

Електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ) – національна інформаційна система, яка зберігає медичні дані про здоровʼя пацієнтів у єдиному місці. 

ЕСОЗ складається з центральної бази даних та медичних інформаційних систем (МІС).

Центральна база даних ЕСОЗ зокрема містить реєстри даних. Серед таких реєстрів – реєстр пацієнтів, реєстр медичних записів, реєстр медичних висновків та інші.

Медичні фахівці, фармацевти та лаборанти можуть працювати з ЦБД тільки через МІС – медичну інформаційну систему.

Що таке МІС?

Медичні інформаційні системи – це інформаційно-комунікаційні системи, які дозволяють лікарням, лабораторіям та аптекам автоматизувати свою роботу та взаємодіяти з центральною базою даних ЕСОЗ.

За допомогою МІС медики можуть додавати, переглядати та обмінюватися інформацією в центральній базі даних ЕСОЗ. А фармацевти – переглядати дані по електронних рецептах та погашати їх. Завдяки цьому пацієнти можуть користуватися електронними рецептами, е-направлення та іншими цифровими сервісами.

Поза інструментами для взаємодії з ЕСОЗ розробники МІС також створюють додаткові сервіси для закладів охорони здоров’я. Наприклад, це може бути бухгалтерський модуль, система обліку запасів ліків, або ж відома багатьом – система запису на прийом до лікаря.

Зауважимо, що на сьогодні МІС орієнтовані на надання послуг переважно для закладів охорони здоровʼя, медичних фахівців та жодна з них ще не має власних пацієнтських інтерфейсів, які б взаємодіяли з ЦБД ЕСОЗ та перевірялися державою. 

На сьогодні до ЕСОЗ приєднано понад 35 медичних інформаційних систем, які розроблено провідними українськими ІТ-компаніями. 

Усі без винятку МІС, які взаємодіють з центральною базою даних ЕСОЗ, проходять тестування на відповідність технічним вимогам, зокрема і з питань безпеки, які встановлює та перевіряє держава.  

Ознайомитися з повним переліком МІС можна на сайті електронної системи охорони здоровʼя.