Підсумки проєктів Програми еStock

Фахівці ДП “Електронне здоров’я” сьогодні підбили проміжні підсумки проєктів Програми еStock.
ДП “Електронне здоров’я” очолює проєктні команди, результатом роботи яких є не тільки проєктна документація, а й технічне завдання на розробку інформаційних систем та реєстрів.
❗️Нагадуємо, Програма eStock складається з 3-х проєктів:
1) Модуль власне eStock – моніторинг лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них;
2) Державні реєстри лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення;
3) Електронний рецепт на всі рецептурні препарати.
“На сьогодні Програма еStock – справжня інновація в українському eHealth. Ми спільно з партнерами із працюємо над тим, щоби забезпечити ефективну цифровізацію процесів моніторінгу лікарських засобів, медичних виборів та впровадження електронного рецепту на всі рецептурні препарати. Наразі ми підсумували поточні досягнення, далі на часі – закупівля та розробка, до якої ДП планує також долучитись”,- зауважив Владислав Самойлов, керівник Проектного офісу eZdorovya.
Чим корисний проєкт eStock?
❗️Забезпечить ефективний моніторинг, планування закупівель, розподілу та обліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них;
❗️Створить єдину прозору систему моніторингу залишків препаратів у лікарнях;
❗️Сформує автоматичний збір даних щодо потреби у лікарських засобах, медичних виробів та допоміжних засобів до них.
Також рекомендуємо
5 Грудня 2020
Складання технічних вимог – основа для впровадження електронних сервісів у eHealth.
Бізнес аналітики eZdorovya провели консультації та надали експертизу щодо формування технічного завдання на модулі:
– «Адміністративний модуль НМП”
– “Адміністративний модуль аптечного закладу”
– “Робоче місце фармацевта“
– “Робоче місце лікаря ПМД“
– “Робоче місце лікаря СМД”
– “Робота з записами про пацієнтів”
– “Доступ до даних”
– “Медичні висновки про народження”.
Для усіх розробників, які планують долучитися до eHealth, ми нагадаємо, як розробляються технічні вимоги до функціоналу.
1) Первинна задача бізнес аналітика – зібрати інформацію від замовника проєкту: дізнатися, що необхідно замовнику, отримати усі вимоги до потрібного функціоналу, визначити із замовником маршрут пацієнта, дії користувачів у системі та створити первинну документацію у вигляді бізнес-процесів.
2) Разом із проєктним менеджером БА допомогає створити аналітичну довідку з детальним описом цілей, джерел фінансування, очікуваних результатів, ризиків і т.д. Вони визначають функціональні вимоги до ЦБД, функціональні вимоги до МІС, нефункціональні вимоги до ЦБД, критерії прийому функціоналу у розробників (показники того, що розробник виконав задачу відповідно вимогам).
3) Формування з функціональних вимог Backlog проєкту з ранжуванням вимог за пріоритетом від обов’язкових до опційних.
4) Постановка задачі розробнику
5) Консультація розробника (БА доносить розробнику інформацію від замовника)
6) Бізнес-аналітики ДП “Електронне здоров’я” постійно беруть участь у розробці всіх навчальних матеріалів, тренінгів, оскільки саме БА є основним носієм знань проєкту.
Команда БА навчає технічну підтримку ДП, тестувальників та доносить необхідні знання до розробників МІС.
7) Після реалізації функціоналу спеціалісти технічної підтримки передають фідбек користувачів щодо впровадження, на основі якого, аналітики можуть змінити функціональні вимоги та пріоритетність функцій. Відповідно до цього розробник вносить зміни до функціоналу в наступних релізах.
Національна служба здоров’я України затверджує технічні вимоги, на основі яких МІС розробляють необхідний функціонал.
Нещодавно були затверджені оновлені технічні вимоги до розробки, з якими Ви можете ознайомитися за посиланням:
Запрошуємо розробників МІС до тестування!
21 Січня 2020

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації видала атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) на Центральну базу даних електронної системи охорони здоров’я (ЦБД).
Це завершення чергового етапу у забезпеченні захисту даних та підтвердження цього державною експертизою.

Від початку побудови системи – захист даних завжди був пріоритетною задачею. При плануванні технічної архітектури були задіяні ІТ-фахівці з консалтингових компаній “великої четвірки”. eHealth – одна з небагатьох систем в Україні, в якій реалізовані найсучасніші засоби захисту, серед яких: використання користувачами кваліфікованих електронних підписів (КЕП), реалізація архітектурних принципів GDPR (відокремлене зберігання медичних та персональних даних), blockchain-подібні алгоритми, що забезпечують цілісність даних та інші. Центральна база даних eHealth знаходиться в захищеному датацентрі в м. Києві, що має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Раніше була проведена величезна робота з побудови систем захисту даних.
Важливими її етапами були експертні дослідження та отримання експертних висновків про відповідність програмного забезпечення центральної бази даних, засобів криптографічного захисту, розробка та затвердження разом з ДССЗЗІ вимог до електронних медичних інформаційних систем.

Попереду ще багато роботи у напрямку захисту інформації, адже норми комплексної системи захисту інформації – це лише частина нашої політики безпеки, яка активно розвивається та оновлюється відповідно до появи нових можливих загроз у сфері кібербезпеки.

6 Листопада 2020

Нещодавно eZdorovya випала нагода поспілкуватися з командою Марта БОТ, серед її очільників: Дмитро Сергєєв – CEO Open Data Lab – Ukraine, Вікторія Євдокімова – фахівчиня з комунікацій проєкту “Медбот Марта”, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Маріупольської міської ради, Сергій Сергєєв- Керівник проєкту “Медбот Марта”.

Доброго дня! Розкажіть, будь ласка, коротко про себе та основні напрямки роботи Вашої компанії

  • Дмитро: Доброго дня. Ми команда, що створили Марта БОТ ( https://martabot.pro/ ). Наша команда розпочала працювати над проеєктом ще 20 травня 2018 го року. Через назву місяця російською, так і назвали: «бот Марта».

Основними напрямками нашої діяльності є Smartcity та еHealth. Один з вдалих наших кейсів – медичний портал міста Маріуполь, де вже є змога слідкувати за медичною інфраструктурою міста. Наразі ним користуються понад 135 000 мешканців на місяць. Ще один вдалий проєкт – Медбот Марта, яка доповнює наданий спектр послуг і стрімко розвивається не лише в Маріуполі, а й в інших містах України. Також займаємось впровадженням МІС у всіх медзакладах Маріуполя.

 Як у Вас виникла ідея створення боту?

  • Вікторія: В березні 2018-го року ми запустили новий канал комунікаціїй, який дозволяє інформувати пацієнтів про можливості медреформи. Був саме початковий період її трансформації і в усіх виникало безліч питань про декларації, сімейного лікаря, первинну допомогу, тощо. І Марта допомогла відповісти на стандартні питання та знизити кількість частих запитань до медичного персоналу.Це був перший етап впровадження Марти, далі відбувся ребрендинг, де ми оновили інформацію про Марту, розширили список запитань та додали вакцинацію. Також суттєво розширили сам функціонал – тепер комунікувати можна не лише через Facebook, а й через інші месенджери (Viber, Telegram). Щодня Марта стає більш популярною в багатьох містах України.

    Зараз дуже важливо займатись медичними сервісами, а не тільки медичними послугами, щоб медичний заклад теж отримував зворотній зв’язок безпосередньо від пацієнтів. 

Що надихнуло Вас на створення боту?

  • Вікторія: Закоханість у медичну галузь загалом. Та, безсумнівно, потреба в популяризації реформи первинної ланки. Щоб передбачити питання: “А що буде далі?” та інформувати про нові впровадження. Ми ефективно розвиваємо медпортал Маріуполя і отримуэмо велику кількість однотипних питань, які вирішувались в зручному та доступному форматі за допомогою створення боту.

Ми допомогли багатьом користувачам знайти своїх лікарів та зрозуміти переваги медреформи для кожного.

В чому ключове завдання вашої розробки? Розкажіть, будь ласка, про ідею та використання.

  • Сергій: В Марті ми створили зручну взаємодію між пацієнтом та медзакладом. В роботі використовуємо державні реєстри відкритих даних. Наприклад, реєстр НСЗУ. Ми є одним з перших успішних прикладів монетизації відкритих даних у медицині. Також, крім реєстрів НСЗУ, використовуємо європейські інструменти для оцінки медико-санітарної грамотності, рекомендовані МОЗ та ВООЗ. Якими уже користуються в 35 країнах.

Завдяки співпраці з МІС, які інтегровані з eHealth, медбот Марта дозволяє знизити навантаження на лікаря. Через Бот можна записатися до лікаря, отримати повідомлення про запис на прийом, нагадування щодо планових щеплень, інформування про готовність лабораторних досліджень. В Марті окремо є функціонал для інформування пацієнтів про їхні права. Також є окремий розділ, присвячений профілактиці захворювань.  

Як користуватися Ботом Марта?

  • Сергій: Наразі аудиторія боту – 35 000 користувачів. Підключитись, до боту дуже просто – треба перейти за посиланням на сайт – https://martabot.pro/ та обрати зручний месенджер для комунікації. Реєструватись через сайт не потрібно – одразу вибираєте месенджер і далі сценарій, по якому буде надаватись інформація конкретно по вашому регіону.

Наразі доступна комунікація через Viber, Telegram, Facebook Messenger. Доступне безкоштовне використання по всій Україні.

Чи аналізували ви основну аудиторію користувачів? Якого віку люди найчастіше цікавляться Мартою?

  • Сергій: Основна аудиторія 25-45 років. Коли розпочали інформаційну кампанію про коронавірус – дізналися, що підлітки також є окремою групою користувачів боту.

До прикладу, ми раніше не думали, що їх так цікавить медична сфера. А тепер вони за допомогою боту мають змогу більше дізнатись про вакцини, права пацієнта, як вибрати лікаря. Це пов’язано з форматом комунікації боту з користувачами:  ми використовуємо доброзичливі звернення, смайли та гарне графічне оформлення. Це максимально наближено до живого спілкування, і таким чином користувачі охоче спілкуються з ботом. Ми так само аналізували аудиторію і шукали цей баланс спілкування навіть серед вибору емодзі.

Як саме Бот Марта інтегровано з медичними інформаційними системами?

  • Cергій: В МедБот Марта є частина функціоналу, який зв’язаний з МІС (нагадування про прийом, результати аналізів, запис до лікаря тощо), але є й послуги, які надаються незалежно від МІС. А саме – оцінка медсервісу, опитування щодо рівня медико-санітарної грамотності, відповіді на часті запитання щодо медреформи, права пацієнтів, підписка на індивідуальну розсилку тощо. Функціонал медботу дозволяє моніторити та аналізувати якість медичного сервісу, економить фінанси та надає керівникам медзакладів та муніципалітетам нові інструменти для розбудови медичної інфраструктури.
  • Дмитро: Значна частина функціоналу медботу дійсно доступна всім користувачам, незалежно від МІС, міста чи області України. Але є частина, яка доступна лише в містах, де він інтегрований з МІС. Тому в наших планах зробити всі функції бота доступними для всіх українців.

 Як в умовах пандемії COVID-19 ви адаптували функціонал Марти?

  • Вікторія: В кінці березня, коли була незрозуміла ситуація навколо нового вірусу, як і для жителів, так і для лікарів потрібно було розповісти про те, що таке коронавірус і як себе захистити.

Тоді ми розпочали інформувати ще й про коронавірус. Можна було перевірити статистику, як в світі, так і в Україні та певних містах. Проте, з аналізу розсилок ми зрозуміли, що таке інформування згодом стало неефективним, тому ми постійно адаптуємо зміни в функціоналі відповідно до запитів користувачів.

Комунікація в Марті проводиться на основі аналізу світового досвіду та рішень, які ми застосовуємо в нашому функціоналі. Регулярно проводимо опитування серед наших прихильників та втілюємо найцікавіші рішення, запропоновані користувачами. Таким чином, сервіс розбудовується відповідно до запитів самих користувачів, щоб нести для них максимальну цінність.

Марта дозволяє робити розсилку та опитування серед понад 30 000 осіб. Це в свою чергу дозволяє робити репрезентативну вибірку по регіонам/віку/статі бачити результати роботи медзакладів та ефективно оцінювати ключові тенденції.

Чи помітили ви позитивне ставлення в пацієнтів до медреформи після впровадження боту? Можливо, більша кількість населення почала укладати декларації?

  • Дмитро: Подання інформації про медреформу в боті було цілком доступним та зрозумілим, тому прочитавши це, більшість користувачів підписали декларації. В умовах пандемії частина боту, де інформується про первинну ланку досі залишається актуальною. І про декларації, і про медичні послуги ми також досі інформуємо. Та наразі розширюємо функціонал стосовно переваг підключення вторинної ланки до реформи. Ми бачимо, що саме це інформування повертає довіру до лікарів і до медицини в цілому.

Розкажіть, будь ласка, про майбутні плани Мед боту Марта.

  • Сергій: Більшість ідей нам підказали самі користувачі. Ми популяризуємо електронний кабінет пацієнта за рахунок сервісу «Медбот Марта». Щоб організація прийому була зручною та комфортною для всіх. Це допомагає контролювати скупчення людей і навантаження на лікарів та медзаклади.

Також плануємо розвивати сервіс на загальнонаціональному рівні. Активно ведемо розробку функціоналу спільно з медичними інформаційними системами. 

Плануємо масштабувати використання сервісів НСЗУ, щоб інформувати пацієнтів про сімейних лікарів. Наприклад, якщо пацієнт бажає укласти (чи переукласти) декларацію – буде видно, які лікарі є доступними в його місті або найближчих медзаклада. Якщо знаєте ПІБ лікаряі, зможете дізнатися, чи є в нього вільні місця для укладення декларацій та одразу отримуєте інформацію про пакет документів, необхідні контактні дані, які потрібні для укладання.

Якщо лікар звільниться чи переїде – пацієнтові прийде повідомлення про необхідність переобрати сімейного лікаря. Доступно та повністю безкоштовно в будь-якому регіоні України.

А про те, як користуватись ботом можете переглянути у інструкції – https://www.youtube.com/channel/UCzC1YRqI7O68_zAzs_U5rhQ

 

12 Березня 2021

Міністерство охорони здоров’я України визначило проєкти цифрової трансформації сфери охорони здоров’я на найближчі 3 роки і eStock – один із них. Переглянути публічний каталог проєктів цифрової трансформації можна за посиланням – https://bit.ly/2OHSPQ2

eStock – безпрецедентний проєкт в Україні, адже він забезпечить вирішення таких проблем в охороні здоров’я:
💊 Відсутність інструментів для ефективного відстежування, планування, закупівель, розподілу та обліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них;
💊 Відсутність єдиної прозорої системи моніторингу залишків препаратів у лікарнях;
💊 Відсутність інструментів для автоматичного збору даних щодо потреби у лікарських засобах, медичних виробів та допоміжних засобів до них.

Програма eStock складається з 3х проєктів:
1) Модуль eStock – моніторинг лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів до них та їх розподіл;
2) Державні реєстри лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення;
3) Електронний рецепт на всі рецептурні препарати, в т.ч. і на наркотичні засоби.

Вже є перші результати – розроблена проєктна документація, що регламентує стандарти процесів управління проєктом, а саме: повний перелік документації, плани, ресурси, скоупи робіт, підходи, стандарти , інструменти управління ризиками та проєктами у відповідності зі світовим стандартами та практиками. Також вже погоджені моделі цільових бізнес-процесів та розроблена частина технічної документації.

ДП “Електронне здоров’я” очолює проєктні команди, результатом роботи яких є не тільки проєктна документація, а й Технічне завдання на розробку інформаційних систем та реєстрів.

Також проєкт створить можливості для своєчасного забезпечення пацієнтів лікарськими засобами та медичними виробами, налагодить системи моніторингу препаратів, впровадить ефективні інструменти для збору статистики, створить прозорий відпуск наркотичних засобів за призначенням та усуне проблеми самолікування пацієнтів RX-засобами.

Якщо Ви бажаєте зробити свій внесок у розвиток eStock та надати консультаційну чи ресурсну підтримку проєкту – ми завжди відкриті до співпраці!