Відновлювальні роботи De Novo

Шановні користувачі електронної системи охорони здоров’я!

На одному з містилищ дата-центру De Novo, на якому розміщені декілька медичних інформаційних систем, відбувся програмний збій. З цим пов’язана можлива затримка у роботі МІС. Натомість центральний компонент ЕСОЗ працює в штатному режимі.

Наразі спеціалісти дата-центру працюють над цією проблемою як із задачею найвищого пріоритету. Фахівці ДП «Електронне здоров’я» надають необхідні консультації команді De Novo.

Попередній час відновлюваних робіт 1-2 години.
Ми будемо інформувати Вас про їх перебіг та результат.

Також рекомендуємо
22 Грудня 2020
❗До уваги розробників медичних інформаційних систем❗
📌 eHealth припиняє підтримку Internet Explorer 11.
У зв’язку з заявою компанії Microsoft про припинення підтримки браузера Internet Explorer 11- https://bit.ly/2KPUUHz
Команда eHealth інформує, що з наступного оновлення (v.8.19.12) система eHealth перестане допускати авторизаційні запити надіслані до центрального компоненту через браузер Internet Explorer 11.
📌 Технічна команда eHealth рекомендує МІС, що допускають використання Internet Explorer 11 вжити відповідних заходів та надати користувачам альтернативні IЕ11 рішення для роботи в системі eHealth.
19 Травня 2021
18 травня відбувся другий день Всеукраїнський Форум Україна 30, який ініційований задля актуалізації критично важливих для українського суспільства питань.
Під час форуму відбулась панельна дискусія на тему: «Цифрова трансформація охорони здоров‘я», у якій взяли участь представники Офісу Президента, Міністерства охорони здоров’я, Національної служби здоров’я України, ДП «Електронне здоров’я» медичних інформаційних систем та донорських організацій.
Юлія Соколовська, заступниця керівника Офісу Президента України під час виступу зазначила: «Багато ресурсів були спрямовані на розвиток діджитал-системи охорони здоров’я. Якщо ми подивимося на Європейський Союз, то там з першого квітня 2021 року створена нова агенція, яка займається питаннями діджиталізації системи охорони здоров’я. Це тенденція у всьому світі».
«Будь-які рішення, вони можуть бути впроваджені, написані, закуплені, придумані, але якщо вони не мають підтримки у суспільстві або не має відповідного медичного персоналу, який цим володіє, – вони не будуть працювати. І з такими питаннями ми стикаємося щодня. Минув рік і в системі не було людей, які цим займалися. В нас була Національна служба здоров’я України, яка має відповідний фах, кваліфікацію, було Державне підприємство «Електронне здоров’я», яке і зараз є і в якому були питання по фінансуванню, було майже без політичної команди МОЗ, ми майже не розуміли куди рухатись. Та незалежно ні від чого, шлях на розвиток системи вже закладений», – Ярослав Кучер, заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації під час дискусії, охарактеризував виклики, які спіткали команду впровадження на початку пандемії COVID- 19 .
«Зараз Центральна база даних- це не лише сховище цінної інформації, це ще й 300 сервісів, 100 000 активних користувачів і 31 мільйон декларацій. Щосекунди ми отримуємо близько 300 запитів до центрального компонента. Ні для кого не секрет, що минулого року були значні виклики, та ми з командою змогли подолати їх усі та налагодити співпрацю з усіма партнерами. Ми зробили рейки, на яких система ЕСОЗ може злагоджено розвиватись. На сьогодні, ДП «Електронне здоров’я» не лише адміністратор ЦБД, а й потужна проєктна команда, що розробляє проєкти для ЕСОЗ»,- наголосив Alexandr Yemets , ВО генерального директора ДП «Електронне здоров’я».
«Коли ми долучались до розвитку системи eHealth та аналізували міжнародний досвід, дійшли висновку, що двокомпонентна модель справді унікальна. eHealth – це справді українське чудо» – наголосив Oleg Svientukh, керівник проєкту «Підтримка розвитку інфраструктури eHealth в Україні» за фінансування USAID, БО 100%Життя.
Дякуємо організаторам Всеукраїнського Форуму «Україна 30. Цифровізація» за запрошення, а також усім учасникам за конструктивну дискусію. Сьогодні вся Україна чекає на ефективні, прозорі та зручні електронні сервіси: від органів державної влади до місцевого самоврядування, від керівників медичних закладів до науковців, від лікарів до пацієнтів. Ми всі працюємо над тим, щоби наша система охорони здоров’я була сучасною, цифровою, високоефективною, а головне – орієнтованою на пацієнта.
І все обов’язково буде eHealth! Діджиталізуймося!
23 Вересня 2020
Щодня перед лікарями постають нові виклики в лікуванні пацієнтів.
Підібрали для Вас YouTube канали з освітніми темами для медиків, на яких можна швидко знайти відповіді на актуальні запитання.
1. YouTube канал лікаря Наджіба (Dr Najeeb lectures). Короткі відео лекції, де лікар Наджіб пояснює матеріал та паралельно ілюструє все доступно на дошці. Його лекції прості та легко сприймаються слухачами. Як правило, автор надає перевагу темам з анатомії, ембріології, біохімії, мікробіології, фармакології, фізіології та патології- https://bit.ly/3muXWPQ
2. YouTube канал Армандо Хасудунгана (Armando Hasudungan lectures). Армандо Хасудунган публікує на своєму каналі короткі ролики на різні теми з медицини та біології, найчастіше з фізіології та патології. Особливістю цих лекцій є те, що вони графічні (автор малює все, про що розповідає) та дуже схематичні, що дозволяє йому послідовно розкривати тему, а читачам – легко сприймати та класифікувати інформацію- https://bit.ly/2FBWIBz
3. Лекції на YouTube каналі “One Minute Medical School” – кращі пояснення медичних тем за 1 хвилину- https://bit.ly/3krLm2j
4. На YouTube каналі провідного світового вузу Ви можете переглянути лекції та відео матеріали від найкращих світових спікерів- https://bit.ly/3hAE3Dq
5. YouTube канал Національної служби здоров’я України, де пояснюються проблемні питання в роботі лікарів і ЕСОЗ – https://bit.ly/2RK9RLT
🔗Ще підібрали для Вас цікаві подкасти для медиків і не тільки – https://bit.ly/31f0rw8 та рекомендації неформальної освіти для лікарів – https://bit.ly/2RxY432
23 Жовтня 2018

У комітеті Верховної ради з питань охорони здоров’я публічно обговорили напрямки роботи міністерства у розвитку державно-приватного партнерства в охороні здоров’я. У дискусії взяло участь понад 170 представників органів місцевої влади, закладів охорони здоров’я, народні депутати, представники приватних та благодійних організацій.

“У зв’язку з реформою та автономізацією медзакладів важлива співпраця наших державних та комунальних медичних закладів з бізнесом. Бо як це було 25 років тому, так і нині – державних грошей не вистачає для надання пацієнту повного спектру  сучасних медичних послуг. Наш сьогоднішній круглий стіл – це та платформа, де наші колеги можуть поділитися досвідом по співпраці у сфері державно-приватного партнерства саме в системі охорони здоров’я”, – зазначила Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, народний депутат.

Заступник міністра Роман Ілик презентував основні напрямки, які стратегічно планує розвивати Міністерство охорони здоров’я у реалізації майбутнього державно-приватного партнерства.

“Окремою метою для нас є визначення попиту регіонів на проекти державно-приватного партнерства. Ми хочемо  визначити та стратегічно виокремити основні пріоритетні види допомоги, що першочергово потребують залучення інвестицій з приватного бізнесу. Користуючись нагодою, хочу звернути увагу на грант від USAID саме на цю тематику. Це фінансова, технічна та експертна допомога для реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Сподіваюся, що завдяки співпраці з переможцями гранту та за підтримки команди МОЗ, вже у наступному році ми матимемо не лише приклади гарно підготовленої документації, але вже й початок реалізації успішних проектів в сфері охорони здоров’я”, – зазначив Роман Ілик.

Костянтин Яринич, народний депутат і член Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я підкреслив, що питання інвестицій у медицину зараз є вкрай актуальним.

“Зацікавленість як отримати інвестиції, так і інвестувати в медицину – є величезна. Попереду ще дуже багато роботи, але дійсно обнадіює, що міністерство зрушило з місця цей дуже складний та серйозний процес”, – сказав Костянтин Яринич.

В Україні в 2010 році був прийнятий закон про державно-приватне партнерство, однак у сфері охорони здоров’я цей процес починається лише зараз.

“Нині в Україні успішно реалізують близько 200 проектів державно-приватного партнерства у різних сферах. І я дуже б хотіла, щоб так само успішно розвивався і напрямок державно-приватного партнерства для медичних закладів”, – зазначила Ірина Сисоєнко, народний депутат, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я.

Наразі фахівці МОЗ України уже розробили методичні рекомендації, які допоможуть залучати  інвестиції у модернізацію медзакладів.

“Ці методичні рекомендації будуть дуже корисними для ініціювання інвестиційних проектів. Хочу зазначити, що чим дорожчий проект, тим більше він має попиту у бізнесу. Тому раджу вам приймати участь в усіх заходах, які присвячені державно-приватному партнерству – і в українських, і в міжнародних. Це, так би мовити, майданчики для продажу своїх проектів, де потенційні інвестори їх шукають і знаходять. Хочу зазначити, що робоча група в МОЗ чекає на ваші питання. Ми готові на них постійно відповідати та консультувати ваші прагнення юридично та практично”, – сказала Марина Слободніченко, юридичний консультант МОЗ України.

Детальніше про грант для розвитку державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я в регіонах можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/2S9cOo6

У прикріплених файлах є Методичні рекомендації з державно-приватного партнерства, а також Загальна процедура запуску проектів у сфері охорони здоров’я. Усі питання, побажання та рекомендації надсилайте на електронну адресу: [email protected]

Джерело: moz.gov.ua